Постанова

від 29.01.2007 по справі 5/2445-28/246а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/2445-28/246А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

29.01.07                                                                                           Справа  № 5/2445-28/246А

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої судді                                          Орищин Г.В.

суддів                                                              Дубник О.П.

                                                                        Якімець Г.Г.

                                                              при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Львові (далі - ДПІ)

від 05.12.2006 р. № 20666/10-0

на постанову господарського суду Львівської області від 09.11.2006 року

у справі № 5/2445-28/246А

за позовом відкритого акціонерного товариства „Львівська пивоварня”, м.Львів

(далі –ВАТ)

до відповідача ДПІ у м.Львові

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

з участю представників:

  від скаржника – Палій М.В. –СДПІ

  від позивача – Різник С.В. – предст.

          Права і обов”язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України, представникам сторін роз”яснені.

Постановою господарського суду Львівської області від 09.11.2006 р. у справі №5/2445-28/246А (суддя Морозюк А.Я.) задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Львівська пивоварня”, м.Львів (далі –ВАТ), визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 22.03.2006 р. №0000032233/1/4789, від 31.05.2006 р. № 0000032233/2/8975 та від 14.08.2006 р. №0000032233/3/13622; стягнено з Державного бюджету України на користь позивача 3,4 грн. судового збору. Дана постанова мотивована судом тим, що роботи, які здійснювала для позивача фірма «Co. MAC S.r.I»(Італія), не підпадають під визначення «інжиніринг», тому, відсутній об»єкт оподаткування згідно п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, відповідно, відсутній обов»язок позивача утримувати податок, передбачений п.13.2 ст.13 вищевказаного Закону.

Відповідач у справі – ДПІ у м.Львові, подав апеляційну скаргу на згадану постанову  господарського суду, оскільки, на його думку, судом порушено норми матеріального права, зокрема, неправомірно застосовано норми п.1.36 ст.1 та п.13.1.в), п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 87-88) та в усних поясненнях в судовому засіданні, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а доводи скаржника такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:

За результатами проведеної ДПІ у м.Львові комплексної планової документальної перевірки ВАТ «Львівська пивоварня»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 01.04.2004 р. по 30.09.2005 р., 29.12.2005 року складено акт за № 137/23-0/00383952, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п.13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не утримано і не внесено до бюджету податок з доходів нерезидента на загальну суму 22791,67 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000032233/1/4789 від 22.03.2006 р., № 0000032233/2/8975 від 31.05.2006 р., № 0000032233/3/13622 від 14.08.2006 р., якими позивачу визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 52098,03 грн., де 17366,01 грн. –основний платіж та 34732,02 грн. –штрафні (фінансові) санкції, за порушення п. 13.2. ст. 13 Закону України “Про  оподаткування прибутку підприємств”.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору № 00383952/0304/242 від 13.03.2004 року, укладеного позивачем з фірмою "Со. МАС S.r.I" (Італія), нерезидентом надано послуги, а саме: монтаж лінії розливу пива на загальну суму 40 000 євро, згідно з актом виконаних робіт № 1 від 28.05.2004 року, в тому числі, було здійснено технічний нагляд за монтажем механічної частини лінії на суму 9 600 євро та технічний нагляд за монтажем електричної частини лінії на суму 8 400 євро. Оплату було здійснено 24.06.2006 року на суму 40 000 євро. Курс НБУ на день виплати складав 6,431855 грн. за 1 євро.

Згідно із ч.1 п.13.1 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. В пунктах а)-й) цієї статті надано перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 цього ж Закону, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6. зобов'язані - утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Слід зазначити, що відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою встановленого зразка або згідно із законодавством такої країни. Така довідка повинна бути належним чином легалізована, відповідно до законодавства України. Такої довідки компетентного органу Італії (Міністерства фінансів або його уповноваженого представника), яка б підтверджувала, що фірма «Со. МАС S.r.I»є особою, на яку поширюється дія Конвенції між Урядом України та Урядом Італійської республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень від сплати податків (укладена 26.02.1997 р. і набула чинності 25.02.2003 р.), позивачем контролюючому органу під час перевірки представлено не було, як і не було представлено під час судового розгляду даної справи.

У разі неподання нерезидентом такої довідки, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України, підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування, тобто, в даному випадку, у відповідності із п.13.1 ст.13  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Крім цього, судова колегія погоджується з твердженням податкового органу, що послуги, які надавались фірмою «Со. МАС S.r.I»(Італія) - технічний нагляд за монтажем механічної частини лінії на суму 9600 Євро та технічний нагляд за монтажем електричної частини лінії на суму 8400 Євро, є наглядом за проведенням комплексу робіт. Оскільки, вищезгадана фірма виконувала монтаж зазначених робіт та в подальшому здійснювала технічний нагляд за вищеописаними роботами, то дані послуги вважаються інжинірингом в розумінні п.1.36 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З врахуванням викладеного, постанову господарського суду слід скасувати, в задоволенні позову –відмовити.

Отже, керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.п.6 і 7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у м.Львові задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 09.11.2006 р. у справі

№ 5/2445-28/246А скасувати.

          В задоволенні позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212  КАС України.

Справу повернути в господарський суд Львівської  області.

         головуючий  суддя                                                      Г.В. Орищин

         судді                                                                              О.П. Дубник

                                                                                                Г.Г. Якімець