Постанова

від 27.06.2012 по справі 2а-1222/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2012 р. Справа № 2а-1222/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю:

представника позивача Кравченко Т.І.

представника відповідача Тропця В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС"

до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2012р. №0000142310,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Будівельна компанія "ГЕОС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2012р. №0000142310.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "БК "Геос" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Атомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс" та ТОВ "Будгарантсервіс", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2010р. по 01.06.2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.02.2012 р. № 444/231/33156172, в якому зафіксовано порушення ТзОВ "БК "Геос" вимог пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст 201 Податкового Кодексу України. На підставі акта перевірки начальником Коломийської оДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012р. №0000142310, яким ТзОВ "БК "Геос" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 1 420 737,25 грн., з яких: 1 356 153,00 грн. -основний платіж, 64 584,25 грн. -штрафні санкції. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає безпідставним та таким, що підлягає до скасування, оскільки при його прийнятті податковий орган проігнорував фактичні обставини, підтверджені доказами, що мали важливе значення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав, кладених в письмовому запереченні. Зазначив, що податковий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Працівниками Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "БК "Геос" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Атомелектромаш" (код ЄДРПОУ 13473734), ТОВ "Авангардбуд" (код ЄДРПОУ 32859903), ТОВ "Будремсервіс", (код ЄДРПОУ 32667093) та ТОВ "Будгарантсервіс" (код ЄДРПОУ 37373588), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2010 року по 01.06.2011року.

За результатами перевірки складено акт від 13.02.2012 р. № 444/231/33156172 у якому зафіксовано заниження ТОВ "БК "Геос" податкових зобов'язань з податку на додану вартість внаслідок порушення вимог пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"та п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Як вбачається з акта перевірки від 13.02.2012 р. № 444/231/33156172, в ньому зазначено, що ТОВ "БК "Геос" в порушення вищенаведених норм безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 1 356 153,00 грн., сплачених ТОВ "БК "Геос" контрагентам за виконані роботи.

На підставі начальником Коломийської оДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2012 року № 0000142310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 1 420 737,25 грн., з яких: 1 356 153,00 грн. -основний платіж, 64 584,25 грн. -штрафні санкції.

Що стосується висновків, викладених податковим органом в акті перевірки №444/231/33156172 від 13.02.2012 року щодо нікчемності правочинів (договорів), укладених ТОВ "БК "Геос"з контрагентами - ТОВ "Автомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс" та ТОВ "Будгарантсервіс" та неможливості реального здійснення вказаних господарських операцій суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки №444/231/33156172 від 13.02.2012 року ТОВ "Будремсервіс"виконувало на замовлення ТОВ "БК "Геос"будівельні роботи на об'єкті: реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК "Олімпійський". ТОВ "Будремсервіс"виписані податкові накладні на загальну суму 1 952 221,12 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі двісті двадцять одна гривня 12 коп.), в т.ч. ПДВ 325 370,18 грн.

ТОВ "Атомелектромаш" виконувало на замовлення ТОВ "БК "Геос"будівельні роботи на об'єкті: житловий будинок з паркінгом по вул. Великій Китаївскій, 55-57 в Голосіївському районі м. Києва. ТОВ "Атомелектромаш" виписані податкові накладні на загальну суму 1 182 800,00 грн. (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі вісімсот гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 197 133,33 грн.

ТОВ "Авангардбуд" виконувало на замовлення ТОВ "БК "Геос"будівельні роботи на об'єкті: житлові будинки у 26-а мкр. житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва. ТОВ "Авангардбуд" виписані податкові накладні на загальну суму 3 840 000,00 грн. (три мільйони вісімсот сорок тисяч гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 639 999,97 грн.

ТОВ "Будгарантсервіс" виконувало на замовлення ТОВ "БК "Геос" будівельні роботи на об'єкті: реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК "Олімпійський". ТОВ "Будгарантсервіс" виписані податкові накладні на загальну суму 1 161 900,00 грн. (один мільйон сто шістдесят одна тисяча дев'ятсот гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 193 649,99 грн.

Вищевказаними підприємствами виписані податкові накладні на загальну суму 8 136 921,12 грн. (вісім мільйонів сто тридцять шість тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня 12 коп.), в т.ч. ПДВ 1 356 153,00 грн.

Коломийська ОДПІ збільшила ТОВ "БК "ГЕОС"суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 1 356 153,00 грн.

Коломийською оДПІ було отримано копії актів перевірок інших ДПІ, якими визначено нікчемними угоди купівлі та продажу суб'єктів господарювання -контрагентів ТзОВ "БК "Геос", зокрема:

- Лист від 07.04.2011 року №8785/7/23-318 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про направлення Коломийській оДПІ акта перевірки №324/233/36573507 від 06.04.2011 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Атомелектромаш". Перевіркою встановлено, що правочини укладенні між ТОВ "Атомелектромаш" та ТОВ "БК "Геос" за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року є нікчемними;

- Лист від 08.02.2012 року №5306/7/23-414 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про направлення Коломийській оДПІ акта перевірки №1566/23-4/32859903 від 23.05.2011року "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Авангардбуд". Перевіркою встановлено, що правочини укладенні між ТОВ "Авангардбуд" та ТОВ "БК "Геос" за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року є нікчемними;

- Листами від 21.07.2011 року №17950/7/23-318 та від 03.08.2011 року №19363/8/23-315 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про направлення Коломийській оДПІ актів перевірок:

а) акт №1188/233/37373588 від 21.07.2011 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Будгарантсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року;

б) акт №1266/233/37373588 від 01.08.20111 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Будгарантсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року;

Проведеними перевірками встановлено, що у ТОВ "Будгарантсервіс" відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами-постачальниками і підприємствами-покупцями товарів (робіт, послуг);

Відповідач, обґрунтовуючи безпідставність позовних вимог, посилався також на акт перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська від 03.06.2011 року №785/233/13473734 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Атомелектромаш"з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

Перевіркою встановлено, що господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Зазначено, що одним із покупців ТОВ "Атомелектромаш" було ТОВ "БК "Геос".

Листом від 25.09.2011 року №30646/7/23-911 ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено Коломийській оДПІ акт перевірки №1178/23-9/32337093 від 23.08.2011 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Будремсервіс". Перевіркою встановлено, що правочини укладенні між ТОВ "Будремсервіс" та ТОВ "БК "Геос" за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року є нікчемними.

Суд зазначає, що спільним для усіх висновків за результатами перевірок є те, що у контрагентів ТОВ "БК "Геос" відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між перевіреними підприємствами та підприємствами-постачальниками і підприємствами-покупцями товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні представник відповідача обґрунтовуючи доводи щодо відсутності у ТОВ "БК "Геос" права на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість посилався на факти встановлені податковими органами в актах перевірок щодо нікчемності правочинів.

Суд не може погодиться з такими висновками та доводами відповідача з тієї причини, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів не є тими доказами, які вказують на нікчемність правочинів, укладених між ТОВ "БК "Геос" та ТОВ "Атомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс", ТОВ "Будгарантсервіс", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2010р. по 01.06.2011р.

Суд зазначає, що контрагенти позивача, в саме: ТОВ "Атомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс" та ТОВ "Будгарантсервіс" здійснюють господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, на підставі ліцензій.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 року N 47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2009 року за N 226/16242.

Вказаними умовами передбачено комплекс кваліфікаційних, організаційних, технологічних та спеціальних вимог для провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Контроль за додержанням цих вимог здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами, у тому числі під час ліцензування будівельної діяльності, відповідно до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року №1396.

Таким чином, наявність у ТОВ "Атомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс" та ТОВ "Будгарантсервіс" неанульованих ліцензій свідчить про достатність умов для здійснення відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до штатного розпису ТОВ "Авангардбуд"на 2011 року, який міститься в матеріалах справи, штат працівників даного підприємтва складає 38 працівників.

Крім того, представником позивача було надано копію податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб ТОВ "Авангардбуд"(січень 2011 р.).

Безпідставними та необґрунтованими суд вважає доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ "Атомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс" та ТОВ "Будгарантсервіс"необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "БК "Геос" надавало під часі перевірки Коломийській оДПІ копії постанов суду: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі № 2а/0470/12790/11, Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 р. у справі № 2а/0470/5821/11. Вказаними постановами визнано протиправними дії податкової інспекції щодо висновків, викладених в актах перевірки ТОВ "Будгарантсервіс", ТОВ "Атомелектромаш", на які посилається Коломийська ОДПІ в акті від 13.02.2012 р. № 444/231/33156172), однак, вищевказані рішення судів податковим органом не були взяті до уваги. (а.с. 53-60).

За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що використання працівниками Коломийської оДПІ, як підстави для встановлення нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "БК "Геос" та контрагентами позивача - ТОВ "Атомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс", ТОВ "Будгарантсервіс", даних отриманих відповідачем від інших ДПІ, а саме актів перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 01.06.2011 року, не може слугувати вагомим доказом удаваності таких правочинів, оскільки на момент здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, такі суб'єкти господарювання були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували на обліку платників податків та мали свідоцтва платника ПДВ, відомості про місцезнаходження даних контрагентів містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вказує, що підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих "сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів: документальне підтвердження нарахування (сплати) податку; напрямок використання придбаних товарів (послуг).

При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що достатніми підставами для виникнення у позивача права на податковий кредит є наявні та представлені перевіряючим копії договорів, належним чином оформлені накладні, податкові накладні, платіжні документи на перерахування коштів за виконані роботи.

Щодо твердження про недійсність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Атомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс" та ТОВ "Будгарантсервіс", то суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 207 Господарського кодексу України також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте судових рішень, які б визнавали недійсність правочину між позивачем з ТОВ "Атомелектромаш", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Будремсервіс" та ТОВ "Будгарантсервіс"відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, та 6 статті 203 цього Кодексу.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України лише недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, лише договір (правочин), який визнаний судом недійсним або є таким в силу закону не створює для сторін юридичних наслідків.

У ході судового розгляду справи, судом було встановлено, що ТОВ "БК "Геос"в ході проведення перевірки на інформаційні запити податкового органу у повному обсязі були надані первинні документи й податкові накладні, які оформлені у повній відповідності з нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 і Порядку заповнення податковій накладній № 165, що відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про ПДВ" свідчать, про повноту й достовірність задекларованих сум валових витрат і податкового кредиту.

Суд також відзначає, що ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлено жодних вимог до форми і виду документів, які б відносилися до цілей податкового обліку.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закони України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична і інші види звітності. Іншими словами, первинні документи по віддзеркаленню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документа встановлені у ст. 9 наведеного Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Судом встановлено та не заперечувалося представниками сторін, що виписані позивачу його контрагентами податкові накладні, зокрема: ТОВ "Будремсервіс" на загальну суму 1 952 221,12 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі двісті двадцять одна гривня 12 коп.), в т.ч. ПДВ 325 370,18 грн., ТОВ "Атомелектромаш" на загальну суму 1 182 800,00 грн. (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі вісімсот гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 197 133,33 грн., ТОВ "Авангардбуд" на загальну суму 3 840 000,00 грн. (три мільйони вісімсот сорок тисяч гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 639 999,97 грн., ТОВ "Будгарантсервіс" на загальну суму 1 161 900,00 грн. (один мільйон сто шістдесят одна тисяча дев'ятсот гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 193 649,99 грн. - є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також суд зазначає, що частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Несплата податку продавцем або постачальником продавця (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця (позивача).

Зменшення суми податкового кредиту та застосування штрафних санкцій є одним з видів юридичної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (ч. 3 ст. 8 Конституції України), юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тому відповідач не мав підстав для притягнення до юридичної відповідальності позивача шляхом збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах у зв'язку з тим, що постачальники позивача допустили порушення податкового законодавства.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставне і таке, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом у відповідача витребовувалося інші письмові докази, зокрема: постанови про порушення кримінальної справи, вироки судів, які набрали законної сили, які б спростовували доводи позивача щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення. Однак, такі письмові докази відповідачем суду представлено не було.

Оскільки відповідачем в судовому засіданні не доведено безпідставності вимог позивача, а тому суд вважає, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2012 р. № 0000142310 року не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо судових витрат, то відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак на користь позивача підлягають стягненню 2146,00 грн. судового збору.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000142310 від 17.02.2012 року, яким визначено товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" податкове зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 1356153,00 грн. (один мільйон триста п'ятдесят шість тисяч сто п'ятдесят три гривні ) та штрафними санкціями - 64584,25 грн. (шістдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят чотири гривні 25 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС", сплачений судовий збір в сумі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.06.2012 року.