Рішення

від 14.08.2012 по справі 5006/37/82/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.12 р. Справа № 5006/37/82/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Мушкетовська автобаза», м. Донецьк, ідентифікаційний код 01235975

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо плюс», м. Донецьк, ідентифікаційний код 37433840

про: стягнення за договором оренди №103/12-11 від 07.12.2011р. заборгованості у розмірі 104999,94 грн., пені - 5954,65 грн., 3% річних - 1240,13 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Азарова Г.В. (за довіреністю №01/38 від 11.05.2012р.);

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 14.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Мушкетовська автобаза», м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо плюс», м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення за договором оренди №103/12-11 від 07.12.2011р. заборгованості у розмірі 104999,94 грн., пені - 6108,01 грн., 3% річних - 1240,13 грн. та інфляційних витрат - 223,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №103/12-11 від 07.12.2011р., внаслідок чого за період з грудня 2011р. по травень 2012р. утворилась стягувана заборгованість з орендної плати та виникли підстави для нарахування пені, інфляції та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, договір оренди №103/12-11 від 07.12.2011р., акти приймання-передачі до нього від 12.12.2011р., претензію, лист від 22.05.2012р., рахунки, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 526, 625, 629, 759, 762, 753 Цивільного кодексу України.

Також Позивач надав додаткові документи для доручення до матеріалів справи (а.с.а.с.57-62), у тому числі - заяву в порядку ст.ст.22, 78 Господарського процесуального кодексу України про відмову від позовних вимог про стягнення інфляційної індексації в розмірі 223,55грн. та зменшення суми позовних вимог в частині стягнення пені, нарахованої на суму боргу в розмірі 16258грн. до 1096,75грн.; решта вимог (у тому числі - щодо пені, нарахованої на інші суми заборгованості) залишена без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився та витребуваних документів не надав, звернувшись до суду з клопотанням про перенесення судового (а.с.а.с.51-56) через захворювання керівника без надання відповідних підтверджуючих доказів.

У судовому засіданні 14.08.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 14.08.2012р. (а.с.62), наполягаючи на вирішенні спору в цьому засіданні незважаючи на відсутність Відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Наразі, враховуючи правову позицію, викладену в п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. клопотання Відповідача про відкладення судового розгляду через непідтверджене захворювання керівника судом відхиляється та не сприймається у якості підстави для відкладання розгляду справи у розумінні п.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за змістом ст.28 Господарського процесуального кодексу України Відповідач як юридична особа не позбавлений можливості забезпечити представництво своїх інтересів будь-якою іншою особою - особиста участь керівника не є обов'язковою. В свою чергу, Відповідачем не тільки не представлено доказів неможливості явки керівника, але й не представлено доказів неможливості забезпечення представництва інтересі іншою особою, а відсутність представника у судовому засіданні не перешкоджає доведенню до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог у письмову вигляді з наданням підтверджуючих доказів.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2011р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди №103/12-1 (а.с.а.с.13-16), згідно п.п. 1.1., 1.2 та 9.1 якого Орендодавець надає, а Орендар отримує у платне користування для перевезення вантажів на території України, наступний автотранспорт зі строком дії з 08.12.2011р. по 07.05.2012р.:

- автомобіль марки DAF 95,360 держ. № 3238 АЕХ, 1996 р. випуску, колір білий, № двигуна Р 11705, № шасі XLRTE47WSOE435490, що належить Орендодавцю на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ЯНВ № 812533 від 20.12.1996 p., виданого МРО № 3 м. Донецька (а.с.38), в технічно справному стані;

- напівпричіп бортовий марки BLUMHARDT держ. № 04831 ЕА., 1996 р. випуску, колір синій, № шасі WBL22318WTT196794, що належить Орендодавцю на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ЯНВ № 818101 від 19.12.1996р., виданого МРО № 3 м.. Донецька (а.с.39), в технічно справному стані;

- автомобіль марки DAF 95,360 держ. № 3250 АЕХ, 1996 р. випуску, колір білий, № двигуна Р 11780, № шасі XLRTE47WSOE435582, що належить Орендодавцю на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ЯНВ № 812693 від 10.01.1997p., виданого МРО № 3 м. Донецька (а.с.40), в технічно справному стані.

- напівпричіп бортовий марки CARNEL CSA держ. № 04846 ЕА, 1996 р. випуску, колір синій, № шасі W09400334NHC09141, що належить Орендодавцю на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ЯНВ № 818120 від 03.01.1997р., виданого МРО № 3 м. Донецька (а.с.41), в технічно справному стані;

- автомобіль марки DAF 95,360 держ. № 22405 ЕВ, 1996 р. випуску, колір білий, № двигуна Р 11848, № шасі XLRTE47WSOE435667, що належить Орендодавцю на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ЯНВ № 150455 від 08.06.2001p., виданого МРО № 3 м. Донецька (а.с.42), в технічно справному стані;

- напівпричіп бортовий марки CARNEL CSA держ. № 04848 ЕА, 1996 р. випуску, колір синій, № шасі W09400334TPC09044 належить Орендодавцю на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ЯНВ № 818122 від 03.01.1997 p., виданого МРО № 3 м. Донецька (а.с.43), в технічно справному стані.

Відповідно до п. 2.1. договору орендна плата складає 21000 грн. з ПДВ на місяць та сплачуються за п. 2.2. на підставі виставлених рахунків шляхом передоплати до 5 числа кожного місяця за безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Своєчасність і повнота сплати орендних платежів п3.4.4. договору віднесено до обов'язків Орендаря, за прострочку виконання якого п.5.3. встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, нарахованих на суму заборгованості, але не більше максимального розміру пені, встановленого чинним законодавством.

12.12.2011р. Позивач передав Відповідачу орендоване майно, про що були складені та підписані обома сторонами акти прийому-передачі (а.с.а.с.17-28).

Задля зобов'язання виконання Орендарем грошових зобов'язань Позивачем складалися рахунки (а.с.а.с.32-37).

22.05.2012р. Позивач надіслав Відповідачу (а.с.30) із претензію №01/43 (а.с.29), отриману 25.05.2012р., з вимогою погасити наявну заборгованість у розмірі 104999,94 грн., а також додатково нараховані інфляційні витрати та 3% річних. Того ж дня Позивач звернувся до Відповідача з листом №01/44 (а.с.31) про повернення орендованого майна.

У зв'язку із незадоволенням означених вимог Позивач звернувся до суд з розглядуваним позовом, надавши 14.08.2012р. заяву в порядку ст.ст.22, 78 Господарського процесуального кодексу України про відмову від позовних вимог про стягнення інфляційної індексації в розмірі 223,55грн. та зменшення суми позовних вимог в частині стягнення пені, нарахованої на суму боргу в розмірі 16258грн. до 1096,75грн. (а.с.62)

Відповідач своєї позиції до відома суду не довів та процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання акту звірення розрахунків станом на 01.08.2012р. (а.с.60). складеному та надісланому Позивачем (а.с.59) на виконання вимог ухвали суду;

Як вбачається із наданої довідки (а.с.61) за підписом головного бухгалтера та фінансового директора Позивача, заявлена до стягнення сума заборгованості станом на 13.08.2012р. Відповідачем погашена не була.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням заяви від 14.08.2012р. (а.с.62)., оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач управнений до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог (щодо пені) та відмовитися від певної частини вимог (щодо інфляційної індексації), і таке зменшення та відмова судом приймається, оскільки вчинена уповноваженою у розумінні ст.28 Господарського процесуального кодексу України у належній письмовій формі та зумовлено врахуванням припущених недоліків у розрахунках і не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення інфляційної індексації в сумі 223,55 грн. підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі - рішенні.

Поряд із цим, об'єднання заявлених вимог в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у спонукання до примусового виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних та пені.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №103/12-11 від 07.12.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати - до 5 числа кожного місяця відповідно до умов п.2.2 договору оренди №103/12-11 від 07.12.2011р.

Беручи до уваги, що договір було укладено 07.12.2011р. - тобто після 5 числа місяця виникнення орендних правовідносин, суд дійшов висновку, що зобов'язання з орендної плати за грудень 2011р. мають виконуватися до 5 числа наступного місяця - січня 2012р.

При цьому суд вважає за необхідне наголосити, що обставини отримання чи неотримання Орендарем рахунків (доречи факт їх неотримання Відповідачем в порядку ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведений) не впливає на необхідність виконання грошових зобов'язань, оскільки розмір останніх, дата здійснення та реквізити отримувача визначені безпосередньо умовами договору, а, відтак, відсутність рахунку не впливає на можливість виконання боржником свого грошового зобов'язання, тим більше, що своєчасність такого виконання є саме обов'язком Орендаря за змістом п. 3.4.4. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не спростовується, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за весь період дії договору (з 08.12.2011р. по 07.05.2012р.) утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 104999,94грн. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за весь період прострочення.

Враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості умовам договору і встановленим судом обставина взаємовідносин по розрахунках, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу - в сумі 104999,94грн.

Суд, перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 1240,13грн.

Статтю 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 цього Кодексу. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 5.3 договору оренди №103/12-11 від 07.12.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпеченні виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", встановивши відповідність визначення її розміру приписам ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені в повному обсягу - в сумі 5954,65 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між Позивачем та Відповідачем пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних без повернення частини судового збору Позивачеві відносно позовних вимог, щодо яких відбулася відмова та зменшення, оскільки їх висування зумовлено припущеннями недоліків у розрахунках з боку самого Позивача, що і є причиною спору в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 47, 49, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі в частині вимог Приватного акціонерного товариства «Мушкетовська автобаза», м. Донецьк (ідентифікаційний код 01235975) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо плюс», м. Донецьк (ідентифікаційний код 37433840) про стягнення інфляційної індексації в сумі 223,55грн.

2. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Мушкетовська автобаза», м. Донецьк (ідентифікаційний код 01235975) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо плюс», м. Донецьк (ідентифікаційний код 37433840) про стягнення за договором оренди №103/12-11 від 07.12.2011р. заборгованості у розмірі 104999,94 грн., пені - 1096,75 грн., 3% річних - 1240,13 грн. задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо плюс», м. Донецьк (ідентифікаційний код 37433840) на користь Приватного акціонерного товариства «Мушкетовська автобаза», м. Донецьк (ідентифікаційний код 01235975) заборгованість у розмірі 104999,94 грн., пені - 5954,65 грн., 3% річних - 1240,13 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо плюс», м. Донецьк (ідентифікаційний код 37433840) на користь Приватного акціонерного товариства «Мушкетовська автобаза», м. Донецьк (ідентифікаційний код 01235975) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2243,9грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2012р.

Суддя Попков Д.О.