Ухвала

від 06.09.2012 по справі 19/186

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"06" вересня 2012 р. Справа № 19/186

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., Бакуліна С.В., суддівКостенко Т.Ф. розглянувши матеріали касаційної скаргиЛьвівської міської ради, м. Львів на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року у справігосподарського суду Львівської області за позовомПриватного підприємства "Мотор", м. Львів до 1. Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів 2. Львівської міської ради, м. Львів провизнання права власності на нежитлові приміщення

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Львівської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з касаційною скаргою скаржником було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому Львівська міська рада просить відстрочити сплату судового збору, мотивуючи своє клопотання відсутністю фінансування з Державного бюджету України видатків на судовий збір та складним фінансовим становищем.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 за приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржником в поданому клопотанні про відстрочення сплати судового збору таких обставин не наведено та належних доказів складного фінансового становища відповідача-2 до суду касаційної інстанції не подано.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржник є особою, що сплачує судовий збір на загальних підставах.

Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року закінчився 01.08.2012 року.

Проте, касаційну скаргу скаржником було подано 03.08.2012 року, що підтверджується відтиском штемпелю поштового відділення зв'язку на конверті, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, подане Львівською міською радою клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що ухвалу Львівського апеляційного господарського суду про повернення касаційної скарги від 12.07.2012 року було винесено без виклику сторін, тобто у відсутності Львівської міською ради, а копію зазначеної ухвали було отримано 16.07.2012 року.

Як зазначено в заявленому скаржником клопотанні про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду про повернення касаційної скарги від 12.07.2012 року останнім було отримано 16.07.2012 року, тобто в межах встановленого строку на касаційне оскарження, а тому у скаржника було достатньо часу для подання касаційної скарги.

Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідачем-2 наведено не було.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга Львівської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Львівської міської ради про відстрочення сплати судового збору -відхилити.

2. Клопотання Львівської міської ради про відновлення строку на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року у справі № 19/186 -відхилити.

3. Касаційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року у справі № 19/186 - повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.М. Сибіга СуддіС.В. Бакуліна Т.Ф. Костенко