Рішення

від 02.06.2008 по справі 2-1952/2008

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-1952\08

Справа

№ 2-1952\08

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

          02 червня 2008 р.     Орджонікідзевский районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.,

                при секретарі - Липовецькій

В.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м.Харкові

цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 

з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх

вимог позивач посилається на те, що після реєстрації шлюбу проживали однією

сім'єю з відповідачкою зовсім нетривалий час, вважає, що подружні стосунки між

ними не склалися оскільки він є інвалідом 2-ї групи і страждає на тяжку

хворобу, дружина не схотіла обтяжувати себе наглядом за хворим чоловіком та

вигнала його з дому. Тому з 1993 року позивач перейшов проживати до своєї

матері, де мешкає по цей час, вже 15 років вони з дружиною не спілкуються і не

підтримують сімейні відносини.      

Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала до суду письмову заяву про визнання

позову, в якій не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем та просить

слухати справу за її відсутності.

У відповідності зі ст.ст.60, 61 ЦПК України обставини визнані сторонами

не підлягають доказуванню.

                   Виходячи з наведеного, суд

вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього

судового засідання.

                Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову

ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174  ЦПК України. Згідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК

України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних

підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

                   Заслухавши

пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до

наступного.

                   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі  з  12

травня  1990 р., від даного шлюбу дітей

не мають.

                   Сторони тривалий

час, а саме з 1993 р. не підтримують шлюбні відносини, наполягають на

розірванні шлюбу,  оскільки їх сім'я

розпалася остаточно, відновлена бути не може, подальше спільне життя подружжя,

примирення  і збереження сім'ї не

можливі,  шлюб існує формально, його

збереження суперечило б  їх

інтересам.  

                      На підставі

викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 61, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК

України, ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

                   Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 12 травня 1990 р. у відділі ЗАГС Фрунзенського

райвиконкому м.Харкова під актовим записом № 322, розірвати.

                   При видачі

свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути судовий збір в дохід держави з ОСОБА_2

- 8 (вісім) грн.50 коп., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити на

підставі ст.4 Декрета Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від

21.01.1993 р.

                    Рішення може бути

оскаржене в апеляційному порядку до 2 липня 2008 р. через суд першої інстанції

шляхом подачі в 10-денний строк  з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. 

                    Суддя  -