Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а-1567/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1567/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олександрія 2007», Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Олександрія 2007»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Олександрія 2007»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0009092310 від 14.12.2011 р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «екологічний податок»у розмірі 79814,94 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 171 грн., за порушення п/п. 49.18.2. та п. 249.4. ПК України, та № 0009172309 від 19.12.2011 р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 873257 грн. та за штрафними санкціями 218 314 грн. за порушення п/п. 7.3.1., абз. 2 п/п. 7.4.1., п/п. 7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року адміністративний позов Приватного підприємства «Олександрія 2007» задоволено часткво, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспеекції у Шевченківському районі м. Києва № 0009092310 від 14.12.2011 р., у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Приватне підприємство «Олександрія 2007»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення яким задовольнити позовні вимоги, а в решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Окрім того, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року в якій просила скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Олександрія 2007» необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, Державною податковою інспекціїєю у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Олександрія 2007»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р. про що складено акт перевірки від 28.11.2011 р. № 2468/23-09/34967640 від 28.11.2011 р.

Як зазначається в акті перевірки, позивач є платником ПДВ з 24.04.2007 р. по дату підписання Акту перевірки. До основних видів діяльності позивача належить оптова торгівля паливом, про фактичне здійснення якої зазначено у додатку № 2 до Акту перевірки. Відносно роздрібної торгівлі паливом у цьому ж додатку зазначено, що позивач не здійснював такого виду діяльності. При здійсненні реалізації нафтопродуктів підприємство робило націнку на рівні 0,04 -0,1 %. При цьому, у додатку зазначається про наявність витрат на оплату праці, оренду офісних приміщень, послуг на зберігання нафтопродуктів, укладання договору зберігання нафтопродуктів з ТОВ «Український індустріальний союз», з ТОВ «Незалежна нафтова компанія», з ТОВ «Барви 2007»(у с. Станишевка, Житомирської області).

З приводу екологічного податку, у п. 3.5.7. Акту перевірки зазначено, що підприємство здійснювало оптову торгівлю автомобільним паливом. Згідно з розділом 8 ПК України , як зазначено в Акті перевірки, підприємство є платником екологічного податку.

З посиланням на п. 241.1., 241.2., 241.4., ст. 244, п. 2 підрозділу 5 розділу 20, 205.1., п. 249.4 ПК України, Державною податковою інспекцією вказано, що в порушення наведених норм позивач розрахунок податкового зобов'язання не подавав та не нараховував у першому кварталі 2011 року екологічний податок. Встановлено, що у 1 кварталі 2011 року позивачем використано бензину -1223,039 т та дизельне пальне у кількості 2548,774 т. та визначено суму екологічного податку у розмірі 41583,33 грн. та 38231,61 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0009092310 від 14.12.2011 р. (екологічний податок).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0009092310 від 14.12.2011 р. за порушення п. 241.1., 241.2., 241.4., ст. 244, п. 2 підрозділу 5 розділу 20, 205.1., п. 249.4 ПК України, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Державною податковою інспекцією не доведено фактів реалізації позивачем, як оптовим постачальником, нафтопродуктів особам, які здійснюють продаж палива на АЗС (кінцевим споживачам), тобто роздрібним торгівцям для цілей роздрібної реалізації цими торгівцями палива кінцевим споживачам, а також виходячи з того, що позивач фактично здійснював оптовий перепродаж нафтопродуктів у ланцюгу кількох оптових постачальників де позивач не є особою, що здійснювала продаж пального торгівцям, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом на АЗС кінцевим споживачам, підстав для покладання на позивача функцій податкового агента в контексті спірних відносин, у т.ч. щодо подання податкової звітності із зазначеного податку, не має, що у свою чергу зумовлює висновок суду про те, що висновки акту перевірки в цій частині обставин фактичних взаємовідносин позивача щодо оптового постачання пального, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0009092310 від 14.12.2011 р., яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем «екологічний податок»та яке ґрунтується на наведених вище висновках ДПІ, не може вважатися законним та обґрунтованим, а отже підлягає скасуванню.

Проте судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується з таким висновком суд в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375. під оптовою торгівлею (Секція G) розуміється перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції, іншими заготівельними організаціями тощо. Крім того у оптову торгівлю включено діяльність посередників, що пов'язують між собою покупців та продавців або здійснюють торгові операції від імені третіх осіб, у тому числі через мережу Інтернет: торгових агентів, комісіонерів, товарних брокерів та інших посередників. Посередників оптової торгівлі класифікують у групі 51.1.

Податковими агентами з числа суб'єктів, які здійснюють оптову торгівлю паливом, слід вважати суб'єктів, які відповідають наступним кодам КВЕД: 51.12.0(посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами); 51.51.0(оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом та суміжною продукцією; оптова торгівля моторним пальним, оливами, мастилами, тощо).

З довідки АА № 391024 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності Приватного підприємства «Олександрія 2007»за КВЕД є 51.51.0 -оптова торгівля паливом, 50.50.0- роздрібна торгівля пальним, 51.90.0 -інші види оптової торгівлі, 70.12.0 -купівля та продаж власного нерухомого майна, 70.20.0 -здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с. 45 том 1).

Як свідчать обставини справи Приватне підприємство «Олександрія 2007»згідно договорів купівлі - продажу пального здійснювало оптову торгівлю автомобільним пальним.

Відповідно до п 241.1. ст. 241 екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Відповідно до п.241.2. ст.241 ПК України визначено, що до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Згідно з п.п.242. 1.4 пункту 242.1 статтею 242 розділу VIII Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива визначені статтею 244 розділу VIII (бензин -68грн. за тонну, дизельне пальне не більш як 0,05 мас. %-30 грн. за тонну) з урахуванням пункту 2 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення»Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями (за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243,244,245 і 246 Податкового Кодексу).

Згідно п. 205.1 статті 250 базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Підприємством розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення за І кв. 2011 року до ДПІ не надано.

Таким чином ПП "Олександрія 2007" в порушення пункту 249.4 статті 249 розділу VIII Податкового Кодексу України не нарахувало екологічний податок за І квартал 2011 року.

На підставі вищевказаного судова колегія приходить до висновку про правомірність нарахування Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва екологічного податку в сумі 79814,94 грн. за І квартал 2011 року, та вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Олександрія 2007»про скасування повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0009092310 від 14.12.2011 р..

Окрім того, судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог з приводу скасування податкового повідомлення -рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0009172309 від 19.12.2011 р.з огляду на наступне.

У п.3.2.1 Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань всього на 875 187 грн., у т.ч. за квітень 2010 р. у сумі 543 224 грн., за травень 2010 р. -в сумі 331 963 грн.

В контексті наведеного на стор. 13 Акту перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 8 декларацій «Коригування податкових зобов'язань»показників за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р. у загальній сумі «-»16 344 262 грн. встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 8 декларації. Підприємством було отримано передоплату за нафтопродукти від ТОВ «Незалежна нафтова компанія»(код 32422174) та 28.02.2010 року відвантажено нафтопродукти на суму 26937712,37 грн., у т.ч. ПДВ 4489618,73 грн. Відповідно до вимог п/п. 7.2.3. Закону про ПДВ було виписано податкову накладну № 3 від 28.02.2010 р.

30.04.2010 р. було складено розрахунок № 1 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 28.02.2010 р. № 3 за яким змінюється (зменшується) кількісний показник за позицією «Дт євро марки F вид II передплата»на 515,474 тн. та відповідно зменшуються обсяги без врахування ПДВ в сумі 2 716 119,57 грн. та сума податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 543 223,91 грн.

Дане коригування, як зазначено в Акті перевірки, було відображено в декларації з ПДВ за квітень 2010 року в рядку 8.3. «Коригування податкових зобов'язань згідно з п.4.5. Закону»в сумі «-»543224 грн. та в додатку № 1 «розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість»за квітень 2010 року.

Окрім того, як зазначено в Акті перевірки, 01.05.2010 року було складено розрахунок № 2 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 28.02.2010 р. № 3 за яким змінюється (зменшується) кількісний показник за позицією «Дт євро марки F вид II передплата»на 315,005 т. та, відповідно, зменшується обсяги без врахування ПДВ в сумі 1 659 813,07 грн. та сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 331 962,61 грн.

Дане коригування було відображено, як зазначено в Акті перевірки, в декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. в рядку 8.3. «Коригування податкових зобов'язань згідно з п. 4.5. Закону»в сумі «-»331963 грн. та в додатку № 1 «розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість»за травень 2010 р.

Надалі, з посиланням на положення п/п. 4.5.1., 7.3.1. Закону про ПДВ , ДПІ в Акті перевірки зазначає, що у зв'язку з тим, що сума передплати отриманої від ТОВ «Незалежна нафтова компанія», або повернення товару, при коригуванні кількісного показника за податковою накладною від 28.02.2010 р. не підтверджено, то позивач в порушення вимог п/п. 7.3.1. Закону про ПДВ безпідставно занижено значення рядку 8.3. «Коригування податкових зобов'язань згідно з п. 4.5. Закону»декларації з податку на додану вартість в сумі 875 187 грн.

Згідно з висновками ДПІ, занижено податок на додану вартість за квітень 2010 року на суму 541 294 грн., за травень 2010 року на суму 331 963 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2010 року позивачем на адресу ТОВ «Незалежна нафтова компанія» видано податкову накладну № 3 з визначенням номенклатури поставки видів бензину, дизельного пального.

Податкова накладна видана за договором № КО-18/07 від 01.07.2009 р. зі змісту якої вбачається, що вона видана з визначенням у графі «дата відвантаження (виконання, поставки (оплати*) товарів (послуг)»дат: 03.02.2010 (4 номенклатури товару), 04.02.2010 р. -на 3 номенклатури товару, 05.02.2010 р., 06.02.2010 р. (на 2 номенклатури товару), 10.02.2010 р., 11.02.2010 р., 17.02.2010 р., 19.02.2010 р. (на 2 номенклатури товару), 20.02.2010., 21.02.2010 р., 22.02.2010р. (на 3 номенклатури товару), 23.02.2010 р. (на 2 номенклатури товару), 24.02.2010 р., 25.02.2010 р. (на 2 номенклатури товару), 26.02.2010 р., 27.02.2010 р., 28.02.2010 р. -відносно компенсації витрат по перевезенню нафтопродуктів у розмірі 524199,96 грн. без ПДВ, та передплата за дизельне паливо євро марки F вид II у розмірі 6 726 872,77 грн. за обсяг 1 297,039 т. по ціні 5269,17 грн. без ПДВ.

Загалом податкова накладна видана на суму 22 448 093,64 грн. (без ПДВ), ПДВ -4 489 618,73 грн., з ПДВ -26 937 712,37 грн., що відповідає відомостям Акту перевірки (стор. 12) та декларації з ПДВ за лютий 2010 року щодо задекларованих сум податкових зобов'язань за період лютого 2010 р.

Таким чином судом першої інстанції встановлено відсутність інших операцій, які б впливали у лютому 2010 року на структуру податкових зобов'язань, крім тих, що сформовані за вищезгаданою податковою накладною.

Із змісту цієї податкової накладної вбачається, що вона видана, крім іншого, за фактом попередньої оплати щодо дизельного пального євро марки F вид II у розмірі 6 726 872,77 грн. за обсяг 1 297,039 т. по ціні 5269,17 грн. без ПДВ.

З приводу наведеної передоплати, як встановлено судом першої інстанції, надалі дизельне пальне марки F вид II було поставлено менше ніж було заплановано та ніж здійснено попередню оплату, а саме - було поставлено, як зазначає позивач, на 830,479 тн. дизпалива менше, вартість якого (недопоставленого дизпалива) склала 5251119,17 грн., у т.ч. ПДВ 875187 грн., у зв'язку з чим було складено вищенаведені розрахунки коригувань до податкової накладної. На зазначену суму було поставлено інші види палива протягом квітня -травня 2010 року у зв'язку з чим, було виписано податкові накладні № 7 від 30.04.2010 р. та № 9 від 31.05.2010 р. на суму ПДВ 845187 грн.

За умовами вищезгаданого договору, за яким видана податкова накладна, позивач (постачальник) зобов'язався передати, а ТОВ «Незалежна нафтова компанія»(покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти на базисі поставки, в кількості, по номенклатурі, цінам та строкам поставки згідно умов договору та додатків до нього. Орієнтовна кількість товару складає 24 000 тн. +/- 10% в опціоні постачальника. Згідно з п/п. 6.4.1. по результатам поставки складається акт приймання-передачі або видаткова накладна.

Відносно запланованих у лютому 2010 року поставок пального сторонами складено додаток № 1/0210 від 01.02.2009 р. відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити до 28.02.2010 р., а покупець прийняти та оплатити пальне різних видів на суму 26 305 072,42 грн. з ПДВ, ПДВ -4 384 178,74 грн.

Згідно з цим додатком (п. 3) поставка здійснюється після надання заявки з визначенням станції призначення, коду станції, вантажовідправника і т.п. інформації. Покупець повинен здійснити 100% попередню оплату на підставі рахунку, виставленого постачальником. Постачальник виставляє рахунок на оплату партії товару не пізніше одного робочого дня з дати поставки.

Окрім того, щодо поставок у березні, квітні, травні 2010 р., сторонами договору також було укладено угоди на поставку позивачем пального. У зазначені періоди позивачем видано по факту поставки («перша подія») податкові накладні: (1) № 6 від 31.03.2010 р. на суму 16383258,33 грн., ПДВ -3 276 651,67 грн., з ПДВ -19 659 910,00 грн. (включена до розшифровки податкових зобов'язань до декларації за березень 2010 р.); (2) № 7 від 30.04.2010 р. на суму 10 836 643,79 грн. без ПДВ, ПДВ -2 167 328,75 грн., з ПДВ -13 003 972,54 грн.; (3) № 9 від 31.05.2010 р. на суму без ПДВ -5579067,23 грн., ПДВ -1115813,45 грн., з ПДВ -6 694 880,68 грн.

Судом першої інстанції встанволено, що вищезгадані податкові накладні № 7 і № 9, видані на суму поставки, де ПДВ складає - 875 187 грн., що однак не відповідає наведеним у цих накладним відомостям, і ці поставки, як зазначає позивач, здійсненні у зв'язку з вищезгаданою недопоставкою дизельного пального за передоплатою, включеною до податкової накладної від 28.02.2010 року, відносно вартості якої (передоплати, на суму якої за твердженням позивача, недопоставлений товар) подано вищезгадані розрахунки коригування.

Відповідно підпункту 7.2.3 Закону про ПДВ податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (оригінал і копія).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з пунктом 7.3.1 Закону про ПДВ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що, зокрема, має містити опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), ціну поставки без врахування податку, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Таким чином, при отриманні платником попередньої оплати видається податкова накладна, в якій вказується перелік (номенклатура) товарів, вартість яких попередньо оплачена.

Уподатковій накладній від 28.02.2010 р. визначена позиція «Дт євро марки F вид II передплата»(у розмірі 6 726 872,77 грн. за обсяг 1 297,039 т. по ціні 5269,17 грн. без ПДВ).

У той же час, під час здійснення господарської діяльності не виключається виникнення випадків, коли здійснивши раніше обумовлену продавцю попередню оплату за певний вид продукції, сторони вважають за необхідне змінити номенклатуру поставки товарів/продукції з тих, чи інших причин, наприклад у зв'язку з недостатністю у продавця певної, раніше обумовленої продукції, що відповідно тягне за собою зміну домовленостей та умов виконання зобов'язань (кількості, ціни, базису поставки).

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з приписами ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, у разі необхідності сторони можуть змінити умови договору, зокрема, щодо поставки іншого виду продукції, ніж було раніше передбачено і передплачено, ціни і кількості нового виду продукції, що буде поставлятися замість раніше обумовленої продукції, оформивши відповідні домовленості у тій самій формі, що і раніше обумовлені поставки, наприклад, шляхом внесення змін до договору або ж до певної специфікації (додатку), яким раніше було обумовлено поставку, оформлених письмовим документом.

За загальним правилом, відповідно до 4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п/п. 4.5.1. Закону про ПДВ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

При цьому норма пункту 4.5 ст. 4 Закону про ПДВ є загальною для всіх варіантів зміни суми компенсації вартості товарів (послуг) після їх поставки, оскільки до поставки товарів (послуг), згідно з пунктом 1.4 ст. 1 цього Закону , належать будь-які операції у рамках цивільно-правових договорів. Тому сплата авансу (передплати) як операція, що здійснена за цивільно-правовим договором, теж підпадає під операції, на які поширюються правила п. 4.5. Закону про ПДВ (з огляду на те, що виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів відбувається як при відвантаженні товару, так і при здійсненні попередньої оплати, а згідно з підпунктом 7.3.1 Закону про ПДВ будь-яка з цих операцій, що сталася раніше, є об'єктом оподаткування і призводить до видачі податкової накладної продавцем та виникнення права на податковий кредит у покупця).

Пунктом 20 Порядку, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 165 , який зареєстрований в Мінюсті 23.06.1997 р. за № 233/2037 (в редакції на час виписки розрахунків коригування) передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Зазначений розрахунок складається у момент зміни податкових зобов'язань.

З урахуванням наведеного, за загальним правилом, наприклад, при розірванні договірних відносин та поверненні передоплати база оподаткування набуває нульового значення, тому податкові зобов'язання та податковий кредит (відображені за передплатою) повинні бути відкориговані (сторновані).

При цьому, повернення передоплати у разі відмови від поставки, або ж заміна номенклатури товарів та встановлення ціни за новим видом товарів на раніше проведену суму передоплати («перша подія») замість раніше визначеної номенклатури продукції, обумовлюється та реалізується, для цілей здійснення коригування податкових зобов'язань продавця, досягненням домовленостей між продавцем та покупцем відносно зміни умов договору щодо предмету поставки, у т.ч. ціни продукції, та їх оформленням у письмовому вигляді, що в даному випадку (необхідність дотримання письмової форми) обумовлюється тим, що договір та додатки до нього за спірними операціями укладені у письмові формі.

В оскаржуваному судовому рішенні вказано, що під час розгляду справи позивачем не надано доказів укладання у письмовій формі будь-яких правочинів відносно зміни номенклатури продукції за попередньою оплатою, відображеною у податковій накладній № 3 від 28.02.2010 р. по позиції «Дт євро марки F вид II передплата»(у розмірі 6 726 872,77 грн. за обсяг 1 297,039 т. по ціні 5269,17 грн. без ПДВ). З Акту перевірки вбачається, що таких додаткових угод не надавалось позивачем і під час проведення перевірки.

Будь-яких відомостей щодо змін номенклатури поставки та ціни товару за наведеною передоплатою (заміщення раніше передплаченого дизпалива іншими видами пального) не містять і наявні додатки до договору щодо поставок продукції на наступні періоди. Наведені відомості відсутні і в актах приймання-передачі продукції в період квітня - травня 2010 року, в які (періоди), як зазначає позивач, здійснювалось поставки інших видів пального замість недопоставлених передплачених обсягів «Дт євро марки F вид II».

Окрім того позивачем не надано доказів повернення попередньої оплати, що могло б зумовлювати проведення коригування податкових зобов'язань.

В даному випадку, як вбачається з аналізу податкових накладних за період лютого -травня 2010 року, наявних актів приймання-передачі пального, визначена у податковій накладній № 3 від 28.02.2010 р. позиція номенклатури «Дт євро марки F вид II передплата»(у розмірі 6 726 872,77 грн. за обсяг 1 297,039 т. по ціні 5269,17 грн. без ПДВ), а також товарні позиції на відповідні календарні дати в інших податкових накладних, визначені за фактом поставки («першої події») в період березня -травня 2010 року, є непов'язаними між собою окремими позиціями щодо окремих обставин формування податкових зобов'язань, сформованих за правилом «першої події», які мають самостійне значення для цілей формування податкових зобов'язань та не є «заміщенням»однієї позиції іншою.

З первинної, бухгалтерської, податкової звітності та аналізу договірних відносин не вбачається заміщення частини, як зазначає позивач, оплаченого, але недопоставленого дизпалива, іншими ідентифікованими за видами, кількістю та ціною товарними позиціями пального.

На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не надав доказів та не довів наявності станом на 30.04.2010 р. та на 01.05.2010 року (дати формування розрахунків коригувань) обставин, з якими положення п. 4.5. Закону про ПДВ пов'язують можливість здійснення коригування податкових зобов'язань позивача, а отже висновки ДПІ щодо заниження податкових зобов'язань у спірних сумах є обґрунтованими та законними, вірними по суті, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0009172309 від 19.12.2011 р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» з чим погоджується й судова колегія.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Олександрія 2007»та задовольнити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олександрія 2007»-залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року скасувати в частині задоволення адміністративного позову Приватного підприємства «Олександрія 2007»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011р. № 0009092310 (екологічний податок), прийнявши в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 10.09.2012 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.