Ухвала

від 30.07.2012 по справі 2а-2017/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

в частині заявлених позовних вимог

"30" липня 2012 р. Справа № 2a-2017/12/0970

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову корпоративного приватного підприємства "СОВБУД" до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу № 210 від 12.06.2012 року, визнання незаконним акта перевірки № 370/22-0/33090159 від 18.06.2012 року та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272301 від 27.06.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Корпоративне приватне підприємство "СОВБУД" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу № 210 від 12.06.2012 року, визнання незаконним акта перевірки № 370/22-0/33090159 від 18.06.2012 року та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272301 від 27.06.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа)- переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту наведених норм слідує, що предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Тобто, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивачем заявлена вимога про визнання незаконним акта перевірки № 370/22-0/33090159 від 18.06.2012 року.

Згідно частини 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 року за № 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками. Тобто, акт перевірки як службовий документ стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки і є носієм інформації про встановлені факти та обставини за результатами проведеної перевірки, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Отже, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке само по собі породжує для суб'єкта господарської діяльності певні негативні правові наслідки чи спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і носить обов'язковий характер для суб'єктів цих же відносин. Жодних управлінських висновків акт перевірки не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії платнику податків він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Відтак позовна вимога про визнання незаконним акта перевірки № 370/22-0/33090159 від 18.06.2012 року не є публічно-правовим спором і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що акт перевірки та внесення до нього даних є лише засобом документування дій контролюючого органу, а предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів відповідних дій чи бездіяльності.

Таким чином, компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на заявлену позивачем вимогу про визнання незаконним акта перевірки № 370/22-0/33090159 від 18.06.2012 року не поширюється.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість розгляду звернення судом, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 17, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити корпоративному приватному підприємству "СОВБУД" у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби в частині заявлених позовних вимог про визнання незаконним акта перевірки № 370/22-0/33090159 від 18.06.2012 року.

Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.