Постанова

від 03.09.2012 по справі 2/5007/41/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року Справа № 2/5007/41/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): представник не з'явився

відповідача (позивача за зустрічним позовом): селищний голова Жарський В.І., представник Ярощук М.А.,

третя особа: представник Марущак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.12р. у справі № 2/5007/41/12 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2"

до відповідача Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ружинське мале комунальне підприємство "Господарник"

про стягнення в сумі 86 500,20 грн.

за зустрічним позовом Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2"

про визнання відсутності права, про спонукання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ :

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 2/5007/41/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г.

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі №2/5007/41/12 від 22.05.2012р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" до Ружинської селищної ради про стягнення 86 500,20 грн. задоволено. Стягнуто з Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Природа - 2" 86500,20 грн. боргу, 1730,00 грн. судового збору. В задоволенні зустрічного позову (а.с.62-64) про визнання відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю «ІІрирода-2»права на демонтування і вилучення без згоди Ружинської селищної ради аератора вихрового на станції знезалізнення питної води, яка знаходиться за адресою Житомирська область, Ружинський район, село Заріччя, вулиця Депутатська, та відсутність права вимоги про здійснення Ружинською селищною радою підготовчих дій для запуску та перевірки роботи вказаної станції знезалізнення води; зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2»у семиденний строк після набрання рішенням законної сили встановити аератор вихровий, якість та технічна характеристика якого повинна відповідати умовам, передбаченим Договором №65-П-2008 від 22 жовтня 2008 року, на станції знезалізнення питної води, яка знаходиться за адресою Житомирська область, Ружинський район, село Заріччя, вулиця Депутатська; зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2»відповідно до умов додаткової угоди №1 від 11 червня 2009 року взяти участь у перевірці роботи станції знезалізнення питної води у наступний зимовий період 2012-2013 рр. (за умови досягнення температури повітря -5 градусів за Цельсієм) та складанні і підписанні акту про результати такої перевірки - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором №65-П-2008, однак з незалежних від нього причин станція не була запущена. Відповідач не забезпечив перевірку побудованої позивачем станції, як передбачено в додатковій угоді до договору, внаслідок чого, не був складений відповідний акт, що виключає можливість позивача отримати кошти за виконані по договору роботи. Відповідно до норм ст.850 ЦК України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Судом першої інстанції не встановлено а позивачем за зустрічним позовом не наведено порушення, невизнання або оспорювання прав позивача відповідачем на аератор вихровий, станцію знезалізнення питної води чи відмову відповідача взяти участь у перевірці роботи станції знезалізнення питної води у зимовий період.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Ружинська селищна рада Ружинського району Житомирської області звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22.05.12р. у справі 2/5007/41/12 та прийняти нове рішення, яким задоволити зустрічний позов Ружинської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2"про визнання відсутності права, про спонукання до вчинення дій.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що з вини ТОВ "Природа-2", який протиправно вилучив переданий згідно акту №1 від 28.11.2008р. аератор вихровий (без якого не можливо запустити станцію знезалізнення води), висунув безпідставні вимоги про проведення Ружинською селищною радою підготовчих робіт для запуску станції знезалізнення води, які є надуманими і не підтверджуються допустимими доказами, не ґрунтуються ні на вимогаг закону, ні умовах договору, що унеможливило перевірку роботи станції знезалізнення у зимовий період, рішення першої інстанції про стягнення з Ружинської селищної ради боргу є передчасним, оскільки з вини ТОВ "Пророда-2" не настали умови, передбачені пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору №65-П-2008, для сплати боргу.

Позивач за первісним позовом не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту.

Після встановлення обставин щодо перебуванні на балансі Ружинського малого комунального підприємства "Господарник" водонапірної башти та безпосередньої участі у її експлуатації та обслуговуванні працівниками зазначеного комунального підприємства, а також участі представників у правовідносинах щодо виконання комплексу робіт по будівництву станції знезалізнення питної води продуктивністю 200м.куб/добу, Рівненським апеляційним господарським судом до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) залучено Ружинське мале комунальне підприємство "Господарник".

Письмових пояснень з приводу як предмету спору, так і поданої апеляційної скарги третьою особою не подано. В судовому засіданні представник - керівник комунального підприємства надав усні пояснення з приводу виконання робіт по будівництву станції знезалізнення води; введення її в експлуатацію; експлуатування в осінньо-зимовий період 2008 року; виведення із експлуатації, внаслідок збою у роботі; намагання врегулювати спірні розбіжності та проблеми; подальші дії по експлуатації водонапірної башти після демонтажу обладнання позивачем за первісним позовом.

На думку представника третьої особи у сукупності усі зазначені обставини свідчать про неналежне виконання позивачем зобов'язання за первісним позовом. Підтримує доводи апеляційної скарги.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників відповідача за первісним позовом та третьої особи у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області слід задовольнити частково, рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.12р. у даній справі слід скасувати в частині задоволення первісного позову; в цій частині прийняти нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Природа-2" в позові відмовити; в решті рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.12 р. у даній справі слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2008р. між ЗАТ "Концерн "Природа" (правонаступником якого є ТОВ "Природа - 2") (виконавець) та Ружинською селищною радою (замовник) був укладений договір № 65-П-2008 на виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт зі створення станції знезалізнення питної води продуктивністю 200 куб. м. на добу по вул. Депутатській в с. Заріччя Ружинського району Житомирської області.(а.с.14-17).

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт зі створення станції знезалізнення питної води складає 173000,40 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, роботи по цьому договору виконавець розпочинає протягом 60 календарних днів від дати підписання даного договору та виконує протягом 120 календарних днів.

При завершенні робіт за цим договором, виконавець передає, а замовник приймає роботи, оцінює якість очищення води за результатами аналізу СЕС, та сторони підписують АКТ здачі - прийняття робіт та іншу кошторисну документацію згідно ДБНу України протягом 5-ти календарних днів з моменту завершення виконання робіт в повному обсязі ( п. 5.1 договору).

На виконання умов договору, між сторонами були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на загальну суму 173000,40 грн. (а.с.18-31).

В силу вимог ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу (ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 наведеної норми передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу (ГК) України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як зазначалося вище у даній постанові та вірно встановлено судом першої інстанції, підставою виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем є договір № 65-П-2008 від 22.10.2008р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Проте після введення станції знезалізнення питної води в експлуатацію та під час її безпосередньої експлуатації в осінньо-зимовий період 2008-2009 років стався збій внаслідок замерзання комунікацій подачі води (обмерзання та обледеніння трубопроводів) при низьких температурах, що фактично вивело станцію з ладу.

Працівники комунального підприємства - третьої особи у справі намагалися виправити ситуацію самотужки, розігріваючи труби, що замерзли (а.с.158-163), однак до бажаного результату такі тимчасові дії не приводили. Перемерзання води у трубопроводах призводили до їх пошкодження, внаслідок чого значна кількість води попадала на зовнішню частину водонапірної башти та від низьких температур замерзала, чим створила небезпеку її обвалу (а.с. 165-166).

Оскільки гарантійний термін експлуатації не закінчився, враховуючи неодноразові звернення замовника як в усній формі (телефонні переговори) так і в письмовій формі, у виконавця залишився обов'язок усунути допущені недоліки в експлуатації після встановлення плюсової температури повітря у 2009 році.

11 червня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору №65-П-2008 на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт з якої вбачається, що оскільки в зимовий період 2008-2009 р.р. в роботі станції стався збій, позивач, згідно з гарантійними зобов'язаннями, ліквідував недоліки і станція відновила роботу, однак виникла необхідність домовитись про наступне.(а.с.32)

Згідно п. 1 цієї Угоди відповідач повинен оплатити половину договірної вартості комплексу робіт зі створення станції знезалізнення в сумі 86500,20 грн. протягом 30 днів з дати підписання вказаної угоди.

Згідно п.2 Угоди, другу половину вартості робіт в сумі 86500,20 грн. відповідач повинен сплатити після того, як температура повітря досягне -5 градусів за Цельсієм і це не призведе до збою в роботі станції знезалізнення, про що буде складено відповідний акт.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.09.11 по справі №11/5007/65/11 вирішено стягнути з Ружинської селищної ради першу половину договірної вартості комплексу робіт зі створення станції знезалізнення в сумі 86500,20 грн. Рішення місцевого суду набрало законної сили.

Таким чином, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 11.06.09р. несплаченою залишилася друга половина вартості робіт в сумі 86500,20грн., яку просив стягнути позивач за первісним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині місцевий господарський суд виходив з того, що виконання позивачем робіт підтверджується актом виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт.

За п.2 додаткової угоди, другу половину вартості робіт в сумі 86500,20грн. відповідач повинен сплатити після того, як температура повітря досягне -5 градусів за Цельсієм і це не призведе до збою в роботі станції знезалізнення води, про що буде складено відповідний акт.

Сторони зазначили, що такий акт ними не був складений, оскільки станція не була випробувана при температурі повітря -5 градусів за Цельсієм.

При цьому, даний Договір не передбачає обов'язку виконавця з прокладання водопровідних мереж, зведення будівель тощо та здійснення ним підготовчих робіт для забезпечення роботи побудованої станції.

Згідно норм статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Додаткової угоди, яка б передбачала виконання підготовчих робіт для забезпечення роботи побудованої станції сторони не укладали.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором №65-П-2008, однак з незалежних від нього причин станція не була запущена. Відповідач не забезпечив перевірку побудованої позивачем станції, як передбачено в додатковій угоді до договору, внаслідок чого, не був складений відповідний акт, що виключає можливість позивача отримати кошти за виконані по договору роботи. А відповідно до норм статті 850 ЦК України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Рівненський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первісний позов обґрунтований, заявлений відповідно до чинного законодавства та такий, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивачем не були дотримані вимоги укладеної додаткової угоди № 1 до Договору №65-П-2008 на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт від 11 червня 2009 року, зокрема пункту 2, відповідно до якого друга частина вартості комплексу робіт по будівництву станції знезалізнення питної води продуктивністю 200 м.куб./добу в розмірі 86500,20 грн., в т.ч. ПДВ 14416,70 грн., сплачується після того, як температура повітря досягне -5 градусів за Цельсієм і це не призведе до збою в роботі станції знезалізнення, про що буде складено та підписано сторонами відповідний акт.

Таким чином підставою для оплати мав бути складений та підписаний сторонами акт про відсутність будь-яких збоїв у роботі станції знезалізнення води у найближчий осінньо-зимовий період (2009-2010рр.) при температурі повітря мінус п'ять (-5) градусів за Цельсієм та нижче.

Оскільки за умовами основного договору (№ 65-П-2008) роботи, що їх виконує виконавець, включали в себе: - обстеження існуючого об'єкта водопостачання, пророблення оптимальних технічних рішень, розробку конструктивних елементів та виготовлення нестандартизованого обладнання відповідно до вимог ГОСТ 15.005-86 „Создание изделий единичного и мелкосерийного производства собираемых на месте эксплуатации»; - будівництво станції знезалізнення питної води продуктивністю 200 м.куб./добу на об'єкті впровадження; - відпрацювання технології знезалізнення води відповідно до вимог ГОСТ 2874-82 „Вода питьевая ..." з використанням винаходів, захищених патентами України №46297 від 08.06.01р. та №49339 від 09.11.01р., а також "ноу-хау", що є комерційною таємницею та інтелектуальною власністю ЗАТ "Концерн"Природа", то відповідно введення в експлуатацію станції, на виконання вимог пункту 2 додаткової угоди, та ініціювання складення акту працездатності такого комплексу по знезалізненню води покладається на виконавця.

Як прослідковується із матеріалів справи позивач за первісним позовом не виконав умови договору №65-П-2008 та додаткової угоди №1 від 11.06.09р. належним чином: жодного документу (акту, протоколу тощо) про випробування та працездатності станції знезалізнення води після пониження температури повітря нижче ніж -5 градусів за Цельсієм не було складено та підписано.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом від 27.10.09р. до позивача за первісним позовом звертався начальник МКП «Господарник» М.М.Марущак (а.с.149), який звертав увагу, що жодних дій по ліквідації несправностей станції знезалізнення води та комунікацій вчинено не було. Вода подається в магістральний водопровід напряму, без відповідної очистки та знезалізнення. Просить повідомити, чи не буде цього року при морозах замерзати вода в башті, як минулого та зимою цього року.

Відповіді отримано не було, в експлуатацію станція знезалізнення води не введена.

Натомість позивач за первісним позовом без згоди Ружинської селищної ради демонтував аератор вихровий, який забезпечує функціонування станції, ніби для того, щоб застосувати норми матеріального права в частині притримання.

Однак, ні умовами договору № 65-П-2008, ні Додатковою угодою №1 не передбачено застосування такого правового механізму як притримання у разі нездійснення оплати цієї речі. А механізм притримання застосований з порушенням вимог частини 1 статті 594 ЦК України, оскільки такий аератор вихровий уже вибув із володіння кредитора (позивача за первісним позовом) після його встановлення на об'єкті відповідача за первісним позовом (а.с.18) та введення такого об'єкта в експлуатацію в листопаді 2008 року.

Судом апеляційної інстанції такі дії позивача розцінюються як самовільний демонтаж встановленого та переданого обладнання та руйнування побудованої станції знезалізнення води, адже вартість аератора вихрового 200, А200-00.00.000СБ та вартість послуг по його встановленню включена до акту приймання виконаних підрядних робіт №1 за листопад 2008 року та передана замовнику в цілому.

28 травня 2010 року керівником Ружинського малого комунального підприємства "Господарник" було надіслане чергове звернення щодо непрацездатності станції, на яке відповіді не отримано.

А 17 січня 2012 року відповідач за первісним позовом у листі наполягав на виконанні умов додаткової угоди ТОВ "Природа" шляхом перевірки роботи станції в зимовий період при температурі повітря -5 градусів за Цельсієм, що залишилось в чергове проігнорованим ТОВ "Природа".

Також не було відібрано зразків питної води і не передано до санітарно-епідеміологічної станції (відповідно до п.5.1. Договору №65-П-2008) і не було складено та підписано сторонами відповідний акт про те, що при температурі повітря -5 градусів за Цельсієм станція знезалізнення продовжує працювати (відповідно до п.2 Додаткової угоди №1).

З огляду на зазначене, у виконавця ЗАТ "Концерн "Природа" (правонаступником якого є ТОВ "Природа - 2") не настав момент порушення його прав за даними правовідносинами в частині оплати відповідачем за первісним позовом другої частини вартості робіт, що мали бути виконані але так і не виконані виконавцем - позивачем за первісним позовом.

Відтак, позовні вимоги позивача за первісним позовом є безпідставними і непідтвердженими належними та допустимими доказами.

Господарським судом Житомирської області у сукупності усіх зазначених обставин не було досліджено та враховано, що призвело до прийняття незаконного рішення в частині стягнення із відповідача грошових коштів у сумі 86500грн.20коп.

В цій частині рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттм нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача за первісним позовом у сумі 86500,20грн. позивачу ТОВ "Природа-2" відмовити із покладенням на позивача судових витрат за подання апеляційної скарги Ружинською селищною радою в сумі 865грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

В частині доводів апеляційної скарги Ружинської селищної ради щодо незаконності рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, то вони є необґрунтованими та безпідставними.

Заявляючи у зустрічній позовній заяві (а.с.62-64) вимоги про визнання у ТОВ "Природа-2" відсутності права на демонтування і вилучення без згоди Ружинської селищної ради аератора вихрового на станції знезалізнення питної води, яка знаходиться за адресою Житомирська область, Ружинський район, село Заріччя, вулиця Депутатська, та відсутність права вимоги про здійснення Ружинською селищною радою підготовчих дій для запуску та перевірки роботи вказаної станції знезалізнення води, позивач за зустрічним позовом не врахував вимог статті 16 ЦК України. А покликання на статтю 20 ГК України не може вважатися підставним, оскільки позивач за зустрічним позовом не обґрунтовує зустрічних позовних вимог жодними доказами, зазначаючи (описуючи) у своєму позові факт протиправного вилучення аератора вихрового після того, як він вже був переданий по акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 за листопад 2008 року. Ні факт вилучення (демонтажу), ні факт протиправності дій позивачем за зустрічним позовом документально не підтверджений.

Щодо зустрічних позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Природа-2» у семиденний строк після набрання рішенням законної сили встановити аератор вихровий, якість та технічна характеристика якого повинна відповідати умовам, передбаченим Договором №65-П-2008 від 22 жовтня 2008 року, на станції знезалізнення питної води та зобов'язання відповідача за зустрічним позовом відповідно до умов додаткової угоди №1 від 11 червня 2009 року взяти участь у перевірці роботи станції знезалізнення питної води у наступний зимовий період 2012-2013 рр. (за умови досягнення температури повітря -5 градусів за Цельсієм) та складанні і підписанні акту про результати такої перевірки, то такі вимоги мають бути заявлені в окремому провадженні в межах виконання замовником умов Договору №65-П-2008 від 22 жовтня 2008 року та Додаткової угоди №1 від 11.06.09р. з урахуванням особливостей Технічного опису та Інструкції з експлуатації СЗВ-200.00.00.000.ТО, оскільки такі вимоги не співвідносяться із вимогами статті 12 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України у їх системному зв'язку із нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України.

У відповідності до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог.

В цій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.12р. у справі №2/5007/41/12 скасувати в частині задоволення первісного позову.

В цій частині прийняти нове рішення, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Природа-2" в позові відмовити.

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.12 р. у даній справі залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" (03680, м. Київ, пр-т Палладіна, 32, код ЄДРПОУ 30860917) на користь Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області (13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Бурди, 44, код ЄДРПОУ 04344707) 865 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

Справу №2/5007/41/12 повернути господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.