Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а/0470/5808/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/5808/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. за участю: представника позивача Носової В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Індустріал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровськ про визнання протиправним і скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №000128/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 418 681,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 104 670,25грн.; визнання протиправним і скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №000129/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 152 248,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 38 062,00грн.

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2012р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Індустріал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровськ про визнання протиправним і скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №000128/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 418 681,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 104 670,25грн.; визнання протиправними і скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №000129/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 152 248,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 38 062,00грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. провадження у даній справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська №000128/2302 від 16.11.2011р. та №000129/2302 від 16.11.2011р. скаладено на підставі Акту перевірки №664/23-1/30619540 від 25.05.2011р. про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Виробниче об`єднання «Індустріал-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по взаємовідносинам з ПП «Меридіан» (код ЄДРПОУ 32502385) та відповіді на заперечення №28567/10/231 від 11.11.2011р.

ТОВ «Виробниче об`єднання «Індустріал-Сервіс» не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки від 25.05.2011р. за №664/231/30619540 та вважає податкові повідомлення - рішення такими, що винесені незаконно та необгрунтовано.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судові засідання, призначені на 18.06.2012р., 06.08.2012р. та 17.08.2012р. не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, що підтверджується матеріалами справи.

06.08.2012 року відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив наступне.

Як свідчать матеріали справи в акті від 25.05.11 №664/231/30619540, складеному ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська за результатами документальної перевірки ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП «Меридіан» вказується наступне.

На виконання умов відповідного договору та згідно актів виконаних робіт ПП «Меридіан» здійснило для ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» ремонтні роботи електродвигунів, реактора, статора, ротора.

Як свідчать обставини справи, в акті перевірки №68/233/32502385, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 25.01.2011р. за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Меридіан», у серпні 2010 року дане підприємство сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Е-Восток» та ТОВ «Елфра Дісплей» аналізом руху грошових коштів по яких встановлено: по розрахунковому рахунку №2600531771, відкритому ТОВ «Елфра Дісплей» в АБ «Діамант», остання операція відбулась 20.09.08р.; по розрахунковому рахунку №2600832425, відкритому ТОВ «Е-Восток Україна» в АБ «Діамант», остання операція відбулась 01.03.07р.; по розрахунковому рахунку №26009901309988, відкритому ТОВ «Е-Восток Україна» в АБ «ОТП Банк», остання операція відбулась 29.09.09року. Крім того, згідно листа Державної прикордонної служби України (ІТС «Гарт») від 28 жовтня 2010 року №13869/10/26-06, гр. ОСОБА_4 (директор ТОВ «Е-Восток Україна») виїхав за межі України 28 лютого 2007 року та протягом 2009-2010 років на території України не перебував; гр. ОСОБА_5 (директор ТОВ «Елфра Дісплей») виїхав за межі України 7 листопада 2008 року та протягом 2009-2010 років на території України не перебував. Зазначене свідчить про неможливість проведення фінансово-господарських операцій посадовими особами вказаних підприємств з використанням розрахункових рахунків, відкритих в банківських установах.

За висновком Акту №68 правочини ГШ «Меридіан» із ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дісплей» суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний прядок, спрямовані заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, отже, є нікчемними.

У зв'язку з тим, що ПП «Меридіан» не надало до перевірки інформацію та документальне підтвердження подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Е-Восток Україна» та ГОВ «Елфра Дисплей» товарів (послуг), відповідно до БД «Автоматизоване співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів» встановлено можливу реалізацію даним підприємством товарів (послуг), крім іншого, на адресу ТОВ О "Індустріал-Сервіс» (сума ПДВ - 152247,89грн.), який є «вигодонабувачем» отриманого від ПП «Меридіан» товару (послуг).

За даними БД «Автоматизоване співставленим ПЗ га ПК у розрізі контрагентів» податковий кредит у серпні 2009 року ПП «Меридіан» сформувало за рахунок ТОВ «Елфра Дисплей» -46884,49грн., за рахунок ТОВ "Е-Восток Україна" - 2303288,16грн.

Як свідчать обставини справи, відповідно до повідомлення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська основним видом діяльності ПП «Меридіан» були «Інші види оптової торгівлі» (код 1.90.0), серед неосновних такий вид діяльності як «Ремонт та технічне обслуговування ектродвигунів, генераторів і трансформаторів» (код 31.10.2) відсутній.

Остання декларація з податку прибуток надана підприємством за півріччя 2010року, за 3 квартали 2010 року (період здійснення спірних операцій) декларація не надавалась. ПП «Меридіан» збанкротувало за ознаками статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (відсутність за місцезнаходженням) і його державна реєстрація скасована 7 листопада 2011 року.

Також, ТОВ „Е-Восток Україна" та ТОВ «Елфра Дисплей» знаходяться в розшуку, по посадових особах цих підприємств порушені кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України, 05.05.10р., скасовані їх свідоцтва платника ПДВ.

Враховуючи термін розгляду адміністративної справи в один місяць суд вважає за необхідне розглянути адміністративну справу за даною явкою сторін та за наявними у ній доказами.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, зазначаючи, що для цього потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

17 серпня 2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом України була винесена окрема ухвала на відповідача - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Дніпропетровська у зв'язку з повторною неявкою у судові засідання та ненадання доказів, витребуваних судом.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія акту перевірки 25.05.2011р. за №664/231/30619540; копія заперечень від 24.10.2011р. №788; копія відповіді на заперечення від 11.11.2011р. за №28567/10/231; копії податкових повідомлень -рішень від 16.11.2011р. за №28883/10/232; копія супровідного листа від 19.12.2011р.; копія поштового повідомлення; копія рішення про продовження терміну розгляду первинної скарги від 19.12.2011р.; копія рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.12.2011р.; копія супровідного листа від 22.03.2012р.; копія скарги на податкові повідомлення-рішення №000128/2302 від 16.11.2011р. та №000129/2302 від 16.11.2011р.; копія повторної скарги на податкові повідомлення - рішення №000128/2302 від 16.11.2011р. та №000129/2302 від 16.11.2011р.; копія рішення про результати розгляду скарги від 17.04.2012р.; копія договору №1УН від 11.01.2010р.; копія акту №804148 від 04.08.2010р.; копія акту №805148 від 08.05.2010р.; копія акту №820148 від 20.08.2010р.; копія акту від 23.08.2010р.; копія акту №831148 від 31.08.2010р.; копія платіжного доручення №1487 від 02.08.2010р.; копія платіжного доручення №1496 від 04.08.2010р.; копія платіжного доручення №1497 від 05.08.2012р.; копія платіжного доручення №1512 від 06.08.2010р.; копія платіжного доручення №1541 від 10.08.2010р.; копія платіжного доручення №1569 від 12.08.2010р.; копія платіжного доручення №1600 від 19.08.2010; копія платіжного доручення №1663 від 26.08.2010р.; копія платіжного доручення №1673 від 27.08.2010р.; копія платіжного доручення №1687 від 31.08.2010р.; копія платіжного доручення №1706 від 01.09.2010р.; копія платіжного доручення №1712 від 01.09.2010р.; копія платіжного доручення №1713 від 02.09.2010р.; копія платіжного доручення №1717 від 02.09.2010р.; копія платіжного доручення №1734 від 03.09.2010р.; копія платіжного доручення №1787 від 09.09.2010р.; копія платіжного доручення №1818 від 14.09.2010р.; копія платіжного доручення №1836 від 17.09.2010р.; копія платіжного доручення №1845 від 20.09.2010р.; копія платіжного доручення №1858 від 21.09.2010р.; копія платіжного доручення №1883 від 22.09.2010р.; копія платіжного доручення №1884 від 22.09.2010р.; копія платіжного доручення №1885 від 22.09.2010р.; копія платіжного доручення №1886 від 22.09.2010р.; копія платіжного доручення №1905 від 24.09.2010р.; копія податкової накладної від 04.08.2010р.; копія податкової накладної від 05.08.2010р.; копія податкової накладної від 20.08.2010р.; копія податкової накладної від 23.08.2010р.; копія податкової накладної від 31.08.2010р.; копія договору №14100143 від 27.01.2010р.; копія Акту №3634 за серпень 2010р.; копія податкової накладної від 31.08.2010р.; копія договору підряду від 25.03.2010р.; копія акту №1507Д; копія акту №1534Д; копія податкової накладної від 06.08.2010р.; копія податкової накладної від 26.08.2010р.; копія договору №10 ПД/КМ; копія акту №1506Д; копія податкової накладної від 26.08.2010р.; копія договору №164-10-10 від 20.01.2010р.; копія акту №912 К; копія акту від №929-010К; копія податкової накладної від 10.08.2010р.; копія податкової накладної від 29.09.2010р.; копія договору №407-04; копія акту №914К; копія Акту №917К; копія акту №918К; копія Акту №919К; копія податкової накладної №203 від 26.08.2012р.; копія податкової накладної №207; копія податкової накладної №208; копія податкової накладної №209; копія договору №41Р; копія Акту №1438Д; копія податкової накладної №220; копія договору №118Р; копія акту №1514Д; копія акту №1515Д; копія податкової накладної №213; копія податкової накладної №212; копія договору №ПР/Л-10373/НЮ; копія акту №1554Д; копія акту №1555Д; копія акту №1571Д; копія податкової накладної №198; копія податкової накладної №199; копія податкової накладної №238; копія акту від 11.11.2011р. за №2447/23-2/30619540; копія платіжного доручення №838 від 18.05.2012р.; копія ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду м.Дніпропетровська від 13.06.2012р. по справі №29/5005/3097/2012; копія товарно-транспортної накладної №57; копія товарно-транспортної накладної №63; копія товарно-транспортної накладної №68; копія товарно-транспортної накладної №73; копія товарно-транспортної накладної №80; копія товарно-транспортної накладної №137; копія товарно-транспортної накладної №143; копія товарно-транспортної накладної №158; копія товарно-транспортної накладної №163; копія товарно-транспортної накладної №177; копія довідки від 07.08.2012р.; копія свідоцтва №100112378; копія статуту; копія свідоцтва №100109041; копія Довідки АА №252993; копія Накау від 13.08.2010р. за №22кД; копія Протоколу №24/10; копія декларації з ПДВ за І квартал 2010р.; копія пдаткової декларації з податку на додану вартість за 2010р.; копія розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту; копія розрахунку коригування сумм ПДВ; копія податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010р.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Індустріал - Сервіс» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.12.1999р., є юридичною особою, має самостійний баланс, має розрахункові і валютні рахунки, печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, емблему (фірмовий стиль), інші реквізити і здійснює свою діяльність на основі повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності.

25 травня 2011 року за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Індустріал - Сервіс» (код 30619540) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. по взаємовідносинам з ПП «Мередиан» (код ЄДРПОУ), був складений акт перевірки за №664/231/30619540, відповідно до якого були встановлені наступні порушення: відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з ПП «Меридіан», яке мало правові відносини з платником податків; п.3.1 ст.3, п.5.1 абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у ІІІ кварталі 2010 року на суму 190 309,00грн.; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством заниженоподаток на додану вартість на загальну суму 152 248,00грн., а саме: у серпні 2010 року на 152 248,00грн.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська були винесені податкові повідомлення - рішення №000128/2302 та №000129/2302 від 16.11.2011р. на підставі акту перевірки №664/23-1/30619540 від 25.05.2011р.

09.12.2011року поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення №1088,1089) ТОВ "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" отримало податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському, районі м. Дніпропетровська № 000128/2302 від 16.11.2011 року про сплату - податку на прибуток в сумі 418 681 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 104 670 грн. 25 коп., застосованих за порушення п. 3.1. ст. З, п.5.1. абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР та №000129/2302 від 16.11.2011року про сплату - податку на додану вартість в сумі 152 248 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 38 062 грн. 00 коп. , застосованих за порушення п.п. 3.1.1.1 ст.3, п.п. 7.4.1.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська № 000128/2302 від 16.11.2011 року та № 000129/2302 від 16.ll.2011р. складено на підставі Акту перевірки № 664/23-1/30619540 від 25.05.2011 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Виробниче об'єднання

"Індустріал-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності,

достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання

валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. по

взаємовідносинам з ПП "Меридіан" (код 32502385) та відповіді на

заперечення №28567/10/231 від 11.11.2011 року.

ТОВ "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" не погодилось з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржило їх до Державної податкової служби в Дніпропетровській області, у строки відповідно до 56.3 ст.53 ПК України, звернувшись з відповідною скаргою, яку Державна податкова служба в Дніпропетровській області отримала 26.12.2011 року за вх.5530/10/С.

Рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.02.2012р. за вих. № 2059/10/10-014 на податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська №000128/2302 від 16.11.2011року та № 000129/2302 від 16.11.2011року було отримано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за вх. № 229/84 від 12.03.2012р.

Згідно зазначеного Рішення Державна податкова служба у Дніпропетровській області залишила податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська №000129/2302 від 16.11.2011року без змін, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська № 000128/2302 від 16.11.2011року скасувала у сумі 285 465 грн. (основний платіж -228 372,00 грн., штрафні (фінансові) санкції-57 093,00грн.) грошового зобов'язання ТОВ "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" з податку на прибуток, в іншій частині залишила вказане податкове повідомлення-рішення без змін.

Тобто скаргу ТОВ "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" на податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська № 000128/2302 від 16.11.2011року та № 000129/2302 від 16.11.2011року Державна податкова служба у Дніпропетровській області задовольнила частково.

ТОВ "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" не погодилось з рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області та оскаржило дане рішення та податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, у строки відповідно до п.56.6 ст.56 ПК України. Скарга позивача отримана Державною податковою службою України 36.03.2012 року (згідно повідомлення про вручення № 3230487).

ТОВ "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" повідомило Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська про надання повторної скарги на податкові повідомлення-рішення № 000128/2302 від 16.11.2011року та № 000129/2302 від 16.11.2011року до Державної податкової служби України.

Рішення Державної податкової служби України № 6767/6/10-2115 від 17.04.2012р. про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська №000129/2302 та № 000128/2302 від

16.11.2011 року та рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 22.02.2012 р. за вих. №2059/10/10-014 було отримано позивачем поштою рекомендованим

листом з повідомленням про вручення за вх. № 337/163 від 26.04.2012р.

Згідно зазначеного Рішення Державна податкова служба України залишила податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська №000129/2302 та № 000128/2302 від 16.11.2011року без змін, з урахуванням рішення ДПС у Дніпропетровській області, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

При дослідженні матеріалів адміністративного позову та доказів, наданих у судових засіданнях судом було встановлено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні були оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто відносини між ТОВ «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» та ТОВ «Меридіан».

Первинні документи щодо зазначених господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ «Меридіан» були надані у судове засідання, дослідженні та визнані судом такими, що відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» а отже, свідчать про наявність господарської мети та реальності здійснення господарської діяльності підприємства ТОВ «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс».

Згідно запиту ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська за № 8945/231-1 від 16.04.2011р. ТОВ "ВО " Індустріал-Сервіс" було надано копії всіх документів про взаємовідносини з ПП "Меридіан" ( вих. № 251 від 26.04.2011 р.), хоча запит ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська був оформлений із значними порушеннями та взагалі не зазначав переліку документів та чіткої інформації що запитувалася податковим органом.

Згідно умов договору, ПП "Меридіан" в повному обсязі були виконані ремонти електрообладнання. Всі ремонтні роботи були оформлені згідно вимог бухгалтерського та податкового законодавства України відповідними первинними документами, а саме: актами виконаних робіт; податковими накладними; платіжними дорученнями.

Первинні документи, зазначені вище, оформлені згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р . № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) та відображені в регістрах бухгалтерського обліку.

Податкові накладні оформлені відповідно до п 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України та відображені в розділі "Податковий кредит" декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2010р.

Дані, наведені в декларації, відповідають даним бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс", отже, аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку ТОВ "ВО " Індустріал-Сервіс" та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Крім того, факти можливого порушення контрагентами позивача своїх податкових обов'язків сам по собі не може бути доказом отримання необґрунтованої податкової вигоди позивачем.

Суд вважає також на той факт, що доказів взаємозалежності або обізнаності суспільства про порушення контрагентами ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» податкового законодавства в Акті перевірки від 25.05.2011р. №664/231/30619540 відповідачем не наведено.

Аналогічної правової позиції дотримується Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 19.06.2012р. по справі №2а-11230/11.

Судом було встановлено, що позивач виконав подальші ремонтні роботи електрообладнання для наступних замовників: ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М. Кузьміна» (договір №14100143 від 27.01.2010р., акт прийому виконаних підрядних робіт №3634 від 31.08.2010р., податкова накладна №211 від 31.08.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи); ТОВ «Східенерго» СО Зуївська ТЕС»ТОВ «Східенерго» (договір №250310-23у22/3.18.1/Р від 25.03.2010р., акт прийому виконаних робіт №1507Д від 26.08.2010р., акт прийому виконаних робіт №1534Д від 06.08.2010р., податкова накладна №214 від 06.08.2010р., податкова накладна №201 від 26.08.2010р., копія яких містяться в матеріалах справи); ДП «Керченський морський торговельний порт» (договір №10ПД/КМ від 15.03.2010р., акт прийому виконаних ремонтних робіт №1506Д від 26.08.2010р., податкова накладна №210 від 26.08.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи); ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (договір №164-10-10 від 20.01.2010р., акт на виконання робіт №912К від 10.08.2010р., акт на виконання робіт №929-010К від 29.09.2010р., податкова накладна №216 від 10.08.2010р., податкова накладна №260 від 29.09.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи); ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (договір на виробництво ремонту №407-04 від 15.01.2010р., акт на виконання робіт №917К від 26.08.2010р., акт на виконання робіт №914К від 26.08.2010р., акт виконаних робіт №919К від 26.08.2010р., податкова накладна №203 від 26.08.2010р., податкова накладна №207 від 26.08.2010р., податкова накладна №208 від 26.08.2010р., податкова накладна №209 від 26.08.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи); ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» (договір про виконання робіт №41Р від 16.02.2010р., акт прийому №1438Д від 31.08.2010р., податкова накладна №220 від 31.08.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи); ТОВ «Восток-Руда» (договір про виконання робіт №118Р від 10.12.2008р., акт прийому виконаних робіт №1514Д від 12.08.2010р., акт прийому виконаних ремонтних робіт №1515Д від 12.08.2010р., податкова накладна №213/1 від 12.08.2010р., податкова накладна №213 від 12.08.2010р., податкова накладна №212 від 12.08.2010р., податкова накладна №212/1 від 12.08.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи); ДП «Придніпровська залізниця» (договір №ПР/Л-10373/НЮ/30Р від 11.05.2010р., акт прийому виконаних робіт №1554Д від 17.08.2010р., акт прийому виконаних робіт №1571Д від 07.09.2010р., податкова накладна №198 від 17.08.2010р., податкова накладна №238 від 07.09.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи).

Вищезазначені взаємовідносини також були предметом перевірки, яка проводилась у 2011 році, про що свідчить Акт №2447/23-2/30619540 від 11.11.2011р., про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р.

Правовідносини сторін щодо сплати податків і зборів регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. за № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755- VI, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 за №435-IV, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. З урахуванням того факту, що за даним адміністративним позовом правовідносини сторін виникли ще до набрання чинності Податковим кодексом України та зважаючи на звернення позивача з позовом до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, суд приходить до висновку, що не виключається застосування до даних правовідносин як законодавства, яке було чинне на час виникнення спору, так і законодавства, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише до повноважень позивача, оскільки, відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на момент виникнення правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.39. ПК України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки та прийняття рішень ДПІ, ДПА) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

П.п. 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 ПК України визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає,що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України) .

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У п.п. 58.1. ст58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Порядок відкликання податкового повідомлення - рішення і податкової вимоги визначений у ст. 60 ПК Україні, п.п. 60.1.3 якої зазначає, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаною, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Ст. 61 ПК України дає визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі переліку, зазначеного у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79).

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено,що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні від 23.05.2012р. по справі №2а-6390/90/0470 к/с №К/9991/76525/11, в якому зазначив наступне.

У платника податку виникає право на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту лише за умови підтвердження відповідними первинними документами здійснення господарських операцій, на підставі яких платником податків було сформовано податковий кредит.

Встановлення факту винання недійсним установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента після проведення господарських операцій, наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства податкових накладних, що виключає відповідальність платника податків. Крім того, у разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів (зокрема, їх підписання від імені постачальника неповноважною особою) є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано документів, які б спростовували твердження позивача щодо отримання товару за правочинами, укладеними з ТОВ «Меридіан» та доводили б відсутність факту використання товару в господарській діяльності позивача.

Позивачем доведено, матеріалами справи підтверджено наявність спеціальної податкової правосубєктності контагента позивача - ТОВ «Меридіан».

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 02.06.2011р. №742/11/13-11, в якому зазначає, що встановлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції може вчинюватись з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Крім того, Податковий кодекс України не надає права органам податкової інспекції робити висновки щодо правомірності дій платників податків на підставі припущень, зроблених в ході досудового слідства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності, що дозволяє прийти до висновку про безпідставність доводів з зазначеного приводу.

В судові засідання представники податкового органу не з`явилися, не надали суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень органів державної податкової служби України на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в актах перевірок суб'єктів господарювання.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.

До кола таких зацікавлених осіб податкові органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснює, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст.228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Дослідивши первинні документи та документи бухгалтерської звітності ТОВ «Виробниче об`єднання «Індустріал-Сервіс», судом встановлено фактичне отримання продукції, здійснення розрахунків з контрагентами. Отже, не відповідає обставинам справи висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки від 25.05.2011р. №664/231/30619540 щодо відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з ПП «Меридіан», яке мало правові відносини з платником податків; п.3.1 ст.3, п.5.1 абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у ІІІ кварталі 2010 року на суму 190 309,00грн.; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством заниженоподаток на додану вартість на загальну суму 152 248,00грн., а саме: у серпні 2010 року на 152 248,00грн.

Виходячи із вищевказаного ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" діяло відповідно до чинного законодавства, тому відповідно не порушувало вимоги п. 3.1. ст. З, п.5.1. абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97 та п.п.3.1.1. п.3.1. ст. З, п.п. 7.4.1.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що виключає обґрунтований та правомірний характер податкових повідомлень-рішень №000128/2302 від 16.11.2011 року та № 000129/2302 від 16.11.2011 року щодо нарахування податку на прибуток в сумі 418 681грн.00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 104 670грн.25 коп. та податку на додану вартість в сумі 152 248грн.00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 38 062грн.00коп.

Також суд зазначає, що, згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України, з матеріалів справи вбачається та у судових засіданнях встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №000128/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 418 681,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 104 670,25грн.; №000129/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 152 248,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 38 062,00грн. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська є прийнятими без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення зазначених дій та прийняття оскаржуваного рішення; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, незапобігаючи несправедливій дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; несвоєчасно.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має також право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до платіжного доручення від 18.05.2012 року №838 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 146(дві тисячі сто сорок шість)грн.00коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Тому, суд вважає за необхідне відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Індустріал-Сервіс» суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість)грн.00коп.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав та враховуючи той факт, що відповідач не з`явившись в судові засідання жодними належними доказами в розумінні ст.70 КАС України не спростував доводів позивача, викладених в позовній заяві, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Індустріал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровськ про визнання протиправними і скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №000128/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 418 681,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 104 670,25грн.; визнання протиправним і скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №000129/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 152 248,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 38 062,00грн. є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Індустріал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровськ про визнання протиправним і скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №000128/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 418 681,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 104 670,25грн.; визнання протиправними і скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №000129/2302 від 16.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська із визнанням суми податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 152 248,00грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 38 062,00грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №000128/2302 від 16.11.2011р. та податкове повідомлення-рішення №000129/2302 від 16.11.2011р., винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2012 року

Суддя Є.О. Жукова