Постанова

від 02.08.2012 по справі 2а-397/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2012 року Справа № 2а-397/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представника позивача -Борискевича М.І.,

відповідача -Дуплик С.І.,

представника третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби до треті особи: про державного реєстратора Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс», ОСОБА_4, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до державного реєстратора Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс», ОСОБА_4, про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи; зобов`язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо анулювання вказаного вище запису (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що запис про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»внесено державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 № 755-IV, що призвело до незаконної ліквідації юридичної особи, а також припинення виконання нею податкового обов`язку обчислювати, декларувати та сплачувати суми податків та зборів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що процедуру проведення реєстраційних дій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»дотримано ним у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 № 755-IV, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував та підтримав позицію відповідача у справі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»(ідентифікаційний код 34911891) зареєстроване державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 09.07.2007.

Як платник податків вказана юридична особа взята на податковий облік Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби з 12.07.2007.

У січні 2009 року державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області у зв`язку з надходженням на його адресу рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 жовтня 2008 року, яким ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс», внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запис про судове рішення про припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством, та проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі вказаного рішення.

Позивач зазначає, що реєстраційну дію щодо державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»вчинено відповідачем незаконно, оскільки за інформацією, наведеною у листі Вишгородського районного суду Київської області від 29.07.2009 № 1-11 (а.с. 15), справа, стороною в якій виступали Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс» або керівництво цього підприємства, у провадженні суду не перебувала.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 жовтня 2008 року, яке було підставою для вчинення відповідачем оскаржуваної реєстраційної дії, зобов`язано державного реєстратора Обухівської районної державної адміністрації Київської області провести державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»без довідок органів державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та центру зайнятості про відсутність у підприємства заборгованості.

Зважаючи на те, що проведення державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області державної реєстрації припинення юридичної особи без отримання від вказаних вище державних органів інформації про стан розрахунків підприємства з бюджетами та іншими цільовими фондами суперечить визначеній Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 № 755-IV процедурі, у тому числі безпідставно зупиняє податковий обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»обчислювати, декларувати та сплачувати суми податків та зборів, податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі -Закон України № 755-IV) та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Частиною першою статті 4 Закону України № 755-IV передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців -це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридичну особу може бути ліквідовано у добровільному порядку шляхом прийняття рішення її учасниками або органом юридичної особи, уповноваженим на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

У свою чергу, примусова ліквідація юридичної особи проводиться на підставі судових рішень.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначено статтею 38 Закону України № 755-IV.

Так, згідно з приписами частини першої зазначеної статті, суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України № 755-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису (частина третя статті 38 Закону України № 755-IV).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що, у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Згідно з частиною восьмою статті 38 Закону України № 755-IV, документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, у порядку, який встановлено частинами першою - п'ятою статті 36 або частинами першою - шостою статті 37 цього Закону.

Так, згідно з частиною першою статті 37 Закону України № 755-IV, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; оригінал установчих документів; акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників (учасників) або уповноваженого ними органу; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Підписи голови та членів ліквідаційної комісії на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені.

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України № 755-IV, державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, якщо вони не передбачені частинами першою та другою цієї статті.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 цього Закону; ліквідаційний баланс не відповідає вимогам абзацу другого частини другої цієї статті; документи подані не у повному обсязі; документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини першої цієї статті (частина шоста статті 37 Закону України № 755-IV).

За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що процедура державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з її банкрутством, розпочинається державним реєстратором з моменту отримання ним такого судового рішення та здійснюється на підставі визначених статтею 37 Закону України № 755-IV документів, що подаються головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 № 3018-III, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що державний реєстратор Обухівської районної державної адміністрації Київської області, отримавши у грудні 2008 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 жовтня 2008 року, неодноразово звертався до цього суду з метою отримання інформації про рішення, зокрема, стосовно його чинності та набрання ним законної сили.

Листом від 15.01.2009 № 24/12-25 Вишгородський районний суд Київської області повідомив відповідача про те, що вказане судове рішення набрало законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи, що для посадової особи, яка уповноважена від імені держави вчиняти визначені Законом України № 755-IV реєстраційні дії, судове рішення про ліквідацію юридичної особи, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 жовтня 2008 року про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»є цілком обґрунтованим.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на момент вчинення відповідачем запису про судове рішення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс», що не пов`язане з його банкрутством, та запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи жодної інформації про те, що Вишгородським районним судом Київської області не приймалось рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»до державного реєстратора Обухівської районної державної адміністрації Київської області не надходило.

Оцінюючи дії державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»на предмет їх відповідності вимогам Закону України № 755-IV, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалося судом вище, державна реєстрація припинення юридичної особи після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про судове рішення, що не пов`язано з її банкрутством, здійснюється державним реєстратором на підставі визначеного статтею 37 Закону України № 755-IV переліку документів, що подаються головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою.

Під час судового розгляду справи відповідач пояснив суду, що запис про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»вчинено ним після надходження документів від ОСОБА_4, якого призначено головою ліквідаційної комісії з припинення діяльності юридичної особи.

Відповідач також наголошував, що виконав усі покладені на нього законом обов`язки щодо перевірки: наявності, комплектності, правильності оформлення цих документів; повноважень у особи, яка подала документи на вчинення таких дій, відповідності та повноти даних реєстраційної картки відомостям, що містяться у документах, що подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Крім того, спростовуючи твердження податкового органу про проведення ним вказаної реєстраційної дії за відсутності інформації про стан розрахунків підприємства з бюджетами та іншими цільовими фондами, відповідач надав суду належним чином засвідчені копії довідок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Обухівському районі Київської області від 23.01.2009 № 11, Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області від 13.01.2009 № 3, Обухівського районного центру зайнятості від 12.01.2009 № 4, Обухівської міжрайонної виконавої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.01.2009 № 19 та Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 08.01.2009 № 5/10/24-009 про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»заборгованості.

Жодних належних та допустимих доказів того, що інформація про відсутність у юридичної особи заборгованості, викладена у наведених вище довідках, не відповідає дійсності представником позивача суду надано не було.

Твердження представника позивача стосовно непроведення посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс», за результатами якої та у разі відсутності у підприємства заборгованості з податків, зборів (обов`язкових платежів) видається відповідна довідка, судом до уваги не приймається як таке, що не має значення для вирішення даної справи, оскільки виходить за межі предмету доказування обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про визнання дій державного реєстратора протиправними.

Як вже зазначалося судом вище, Законом України № 755-IV встановлено, що державним реєстратором вноситься до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації у разі відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На момент прийняття рішення у даній справі позивачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані головою ліквідаційної комісії з припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»до відповідача з метою проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, не відповідають визначеним Законом України № 755-IV вимогам та перешкоджають проведенню такої реєстраційної дії.

Крім того, інформації про надходження до відповідача судового рішення про відміну державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс», на підставі якого державним реєстратором вчиняється в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запис про відміну реєстраційної дії, представником позивача суду не наведено.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, тобто, виходячи із меж заявлених позивачем позовних вимог.

Так, у справах про оскарження дій суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що під час судового розгляду справи судом встановлено відсутність у діях державного реєстратора Обухівської районної державної адміністрації Київської області порушень вимог Закону України № 755-IV під час внесення ним запису про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс», вимогу позивача про визнання таких дій відповідача протиправними суд вважає необґрунтованою та безпідставною.

Вимога позивача про зобов`язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо анулювання запису про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-спец-транс»є похідною від наведеної вище позовної вимоги, а тому відмова у задоволенні первинної вимоги є підставою для відмови у задоволенні і похідної від неї вимоги.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 7 серпня 2012 року.