Постанова

від 03.09.2012 по справі 5023/5968/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2012 р. Справа № 5023/5968/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. суддівГольцової Л.А. Саранюка В.І. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від прокуратури:Рудак О.В. -за посв. від 20.07.2012р. № 000355 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРелігійної громади євангельських християн-баптистів "Харківська церква "Благодать" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справі№ 5023/5968/11 господарського суду Харківської області за позовомРелігійної громади євангельських християн-баптистів "Харківська церква "Благодать" доХарківської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області за участюЗаступника прокурора Київського району м. Харкова провизнання права власності,

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.08.2012р. № 03.07-05/649 для розгляду справи № 5023/5968/11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді Гольцова Л.А., Саранюк В.І.

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада євангельських християн-баптистів "Харківська церква "Благодать" (далі -позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (далі -відповідач) про визнання права власності на: нежитлову будівлю -церкву загальною площею 1 418,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, Київський район, вул. Бакуліна, 4б, літ. "А-3"; нежитлову будівлю -господарський блок загальною площею 149,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, Київський район, вул. Бакуліна, 4б, літ. "Б-2".

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2011р. (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано приписами статей 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, статей 92, 95 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, з огляду на встановлення факту здійснення позивачем самовільного будівництва будівель церкви та господарського блоку на земельній ділянці, яка була надана позивачу в постійне користування, та неможливості введення в експлуатацію спірного нерухомого майна за наявності дозвільної та погоджувальної документації на будівництво, строк дії якої закінчився.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. (головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Ільїн О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2011р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постанова апеляційної інстанції обґрунтована приписами статей 15, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, статей 26, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923, з огляду на те, що позивачем не доведено факт оспорювання або не визнання відповідачем права власності позивача на спірне майно, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для судового захисту зазначеного права.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема приписів статті 376 Цивільного кодексу України, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем на протязі 1998 -2004 рр. було збудовано нежитлову будівлю церкви площею 1 418,5 кв.м. та нежитлову будівлю господарського призначення площею 149,3 кв.м. за адресою: м. Харків, Київський район, вул. Бакуліна, буд. 4б.

Будівництво вказаних будівель зареєстровано в інспекції ДАБК м. Харкова в 1998 році та видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 42 від 13.04.1998р.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.1994р. № 308 було затверджено акт попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для проектування церкви за рахунок вільної від забудови міської землі по вул. Бакуліна в м. Харкові.

На виконання вказаного рішення виконкому Головним управлінням архітектури та містобудування м. Харкова позивачу у 1994 році видано архітектурно-планувальне завдання на розробку проекту церкви, затверджене головним архітектором міста, та будівельний паспорт. Також у 1994 році Підприємством "Творча архітектура майстерня Ю. Шкодовський" виготовлено робочий проект будівлі церкви, який погоджений з Харківкомунпромводом, Харківкомуночистводом, Харківськими тепловими мережами, Харківенерго, Харківською міською телефонною мережею, Харківським міським радіотрансляційним вузлом, Управлінням транспорту, зв'язку та дорожнього господарства, ДАБК м. Харкова.

На замовлення позивача Інститутом "Харківпроект" у вересні 2003 року виготовлено технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливості подальшої експлуатації господарського блоку на території церкви "Благодать" по вул. Бакуліна, 4б в м. Харкові, відповідно до якого конструкції вказаної будівлі знаходяться в задовільному стані, будівля придатна для експлуатації.

В листопаді 2005 року Інститутом "Харківпроект" на підставі виданого Управлінням містобудування та архітектури м. Харкова архітектурного завдання, затвердженого головним архітектором міста 05.10.2005р., здійснено містобудівне обґрунтування розташування церкви з господарським блоком по вул. Бакуліна, 4б в м. Харкові з метою завершення їх будівництва.

Рішенням Харківської міської ради від 29.04.2009р. № 85/09 позивачу надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,2355 га по вул. Бакуліна, 4б в м. Харкові для завершення будівництва та подальшої експлуатації церкви з будівництвом госпблоку.

На підставі вказаного рішення міськради позивачу 18.02.2011р. видано державний акт серії ЯЯ № 309557 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2355 га по вул. Бакуліна, 4б в м. Харкові.

У 2011 році ПП "Модулор-Сервіс" виготовлено технічний висновок щодо можливості експлуатації нежитлової будівлі церкви по вул. Бакуліна, 4б в м. Харкові, згідно якого технічні рішення, прийняті під час будівництва будівлі відповідають вимогам діючих норм та правил, державних стандартів та забезпечують безпечну для життя і здоров'я людей експлуатацію.

Предмет спору у даній справі становить вимога про визнання на підставі статті 376 Цивільного кодексу України права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна - будівлі церкви та господарського блоку, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 4б.

За приписами частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2 статті 376 Цивільного кодексу України).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно в силу вимог частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів лише у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем в силу статей 4 3 , 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено належним чином факт оспорювання або невизнання відповідачем права позивача на спірне майно, як необхідної підстави для його захисту в судовому порядку.

Окрім того, апеляційним судом з'ясовано, що позивачем не надано доказів звернення до Харківської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова з приводу прийняття спірних об'єктів нерухомого майна до експлуатації.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується по суті з правомірним висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови помилково застосовано норми постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461 та вже не діяла на час звернення позивача з позовом і прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі.

Однак, допущена помилка не вплинула на законність та обґрунтованість висновку апеляційного господарського суду про відмову в позові.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених господарським судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Релігійної громади євангельських християн-баптистів "Харківська церква "Благодать" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справі № 5023/5968/11 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: Л.А. Гольцова

В.І. Саранюк