Постанова

від 05.09.2012 по справі 5011-70/3737-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2012 № 5011-70/3737-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Мартюк А.І.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від позивача: Поліщук С.В. - представник за дов. №07 «д» від 12.01.2012р.;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на рішення господарського суду м. Києва

від 07.06.2012р. (дата підписання - 07.06.2012р.)

у справі №5011-70/3737-2012 (суддя - Капцова Т.П.)

за позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100»

про стягнення 72 461,17 грн.

встановив:

У березні 2012р. Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100» про стягнення заборгованості у розмірі 72 461,17 грн. за поставлений відповідачу протягом 2010р. товар.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що протягом 2009-2010 рр. між сторонами існували господарські відносини щодо поставки товарів та надання транспортних послуг.

Так, у 2010р., вказував позивач, філіями ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - «Білоцерківське ДБУ-78», «Броварське РайДУ» відповідачу поставлено товар на загальну суму 497 958,06 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: №56 від 14.04.2010р., №04-0001 від 20.04.2010р., №04-0002 від 20.04.2010р. (а.с.11-13); товарно-транспортними накладними від 01.04.2010р., від 02.04.2010р., від 17.04.2010р. (а.с.16-18); та довіреностями на отримання уповноваженими представниками відповідача матеріальних цінностей від позивача: №108 від 31.03.2010р., №126 від 07.04.2010р. (а.с.14,15). Крім того, філією «Богуславське РайДУ» відповідачу надано транспортні послуги вартістю 1 536,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №10 від 20.04.2010р. (а.с.19).

25.05.2010р. між сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 415 611,19 грн., про що уповноваженими представниками сторін був складений та підписаний Акт проведення взаєморозрахунків.

Утім, решта поставленого товару на суму 72 461,17 грн. (з урахуванням часткової оплати та зарахування зустрічних однорідних вимог) залишилася неоплаченою відповідачем, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-70/3737-2012.

Відповідач участі у судових засіданнях не взяв, письмового відзиву на позовну заяву господарському суду не направив.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.06.2012р. у справі №5011-70/3737-2012 (суддя - Капцова Т.П.) у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що строк оплати поставленого позивачем товару не настав, оскільки вимога про сплату боргу у порядку ч.2 ст.530 ЦК України була направлена на адресу відповідача тільки 31.05.2012р. у ході розгляду господарським судом справи. Відтак, враховуючи п'ятиденний строк на поштовий перебіг кореспонденції, суд першої інстанції дійшов висновку, що датою отримання вказаної вимоги відповідачем слід вважати 03.06.2012р., а закінчення семиденного строку виконання останнім свого грошового зобов'язання - 11.06.2012р.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про передчасність заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись із мотивами прийнятого рішення, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи. За поясненнями скаржника, він неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, зокрема, 20.04.2011р. на адресу ЗАТ «ШРБУ №100» був направлений лист з проханням розрахуватися за поставлений йому у 2010р. товар. Утім, вимоги позивача залишилися без виконання з боку відповідача.

Таким чином, за оцінкою апелянта, господарський суд дійшов помилкового висновку про передчасність заявленого позову, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Водночас, позивач просив поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. №5011-70/3737-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Тищенко О.В., Рудченко С.Г.) відновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 13.08.2012р.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

У зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд апеляційної скарги, призначений на 13.08.2012р., відкладався на 05.09.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. у зв'язку із перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді - Тищенко О.В., Мартюк А.І.

У призначене судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час і місце судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомив.

Враховуючий наведене, судова колегія вирішила, що неявка представника відповідача у дане судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія виходить з того, що сама по собі передача у власність товару від продавця до покупця є свідченням вчинення сторонами юридично-значимих дій, або правовідношенням.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідношення, за яким позивач передав товар відповідачу у власність, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреності), створило у останнього зобов'язання оплатити прийнятий товар в силу ч.1 ст.692 ЦК України за ціною, яка була зафіксована у первинних документах бухгалтерського обліку.

Наявні у справі видаткові накладні №56 від 14.04.2010р., №04-0001 від 20.04.2010р., №04-0002 від 20.04.2010р. (а.с.11-13); товарно-транспортні накладні від 01.04.2010р., від 02.04.2010р., від 17.04.2010р. (а.с.16-18) поряд із довіреностями, виданими відповідачем своїм представникам на отримання вказаного у цих накладних товару, а саме: №108 від 31.03.2010р., №126 від 07.04.2010р. (а.с.14,15), підтверджують виникнення між сторонами правовідношення купівлі-продажу.

Між сторонами мали місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановили суди, зроблено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Помилковим є твердження місцевого господарського суду, що обов'язок відповідача оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення позивача, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання здійснити оплату товару, та отримання даної вимоги відповідачем, посилаючись при цьому на положення ч.2 ст.530 ЦК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України «Виконання зобов'язань» і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч.2 ст.530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст.692 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. У цьому разі строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.04.2011 №9/252-10 та від 28.02.2012р. №5002-8/481-2011.

З оцінки наявних у справі документів, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та довіреностей), випливає, що позивачем вчинені дії по передачі у власність покупцю (відповідач) товару на загальну суму 497 958,06 грн., за який останній розрахувався частково (у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог), заборгувавши позивачу 72 461,17 грн.

За правилами ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, з огляду на належне виконання позивачем, як кредитором у зобов'язанні, свого обов'язку з поставки товару, у відповідача, як у боржника, в силу ч.1 ст.692 ЦК України, виник обов'язок розрахуватися за отриманий від позивача товар.

Відтак, висновки місцевого господарського суду про передчасність заявлених позивачем вимог не грунтуються на положеннях закону.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги та скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі як такого, що винесене із порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового судового акту про задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2012р. у справі №5011-70/3737-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2012р. у справі №5011-70/3737-2012 скасувати.

3. Прийняти у справі №5011-70/3737-2012 нове судове рішення, яким позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100» про стягнення 72 461,17 грн. задовольнити.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100» (03057, м. Київ, пров. Польовий, 6, код ЄДРПОУ - 36444825) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ - 33096517) 72 461,17 грн. боргу.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100» (03057, м. Київ, пров. Польовий, 6, код ЄДРПОУ - 36444825) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ - 33096517) 1 609,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

4. Стягнути із Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100» (03057, м. Київ, пров. Польовий, 6, код ЄДРПОУ - 36444825) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ - 33096517) 804,75 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

6. Матеріали справи №5011-70/3737-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Тищенко О.В.

Мартюк А.І.