Постанова

від 05.09.2012 по справі 2а/0270/3190/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

05 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3190/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ковцун Ольги Мірчевни

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: Гула А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_4

до: Липовецької районної державної адміністрації

про: визнання протиправними та скасування розпоряджень та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

В липні 2012 року до Вінницького адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Липовецької районної державної адміністрації та з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Липовецької районної державної адміністрації від 16.02.2011р. №47"Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 13.01.21011р. №13 "Про затвердження переліку земельних ділянок державної власності землі сільськогосподарського призначення), набуття права оренди яких буде здійснюватись за результатами земельних торгів (аукціонів) на території району" в частині включення до Переліку земельних ділянок державної власності, що розташовані на території Липовецького району, набуття права оренди яких буде здійснюватися за результатами земельних торгів (аукціонів) землі водного фонду площею 37,8 га, що розташовані на території Козинецької сільської ради.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Липовецької районної державної адміністрації №266 від 19.06.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного об'єкта (став) із земель водного фонду в оренду шляхом проведення земельних торгів (аукціонів) для риборозведення та рибальства на території Козинецької сільської ради".

3. Зобов'язати Липовецьку районну державну адміністрацію поновити договір оренди земельної ділянки водного фонду від 08.06.2006 року площею 37,85 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення), що розташовані на території Козинецької сільської ради з ОСОБА_4 на той самий строк і на тих самих умовах.

Позивач вважає зазначені розпорядження Липовецької районної державної адміністрації протиправними та такими, що порушують його право на переважне продовження договору оренди на новий строк. У зв'язку з зазначеним, позивач просить суд скасувати вказані розпорядження.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити їх. При цьому вважає, що позивач не має переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 37,85 га на території Козинецької сільської ради на новий строк.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що оскаржувані розпорядження винесені відповідно до норм земельного законодавства.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга).

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що підтверджує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно ст.118, ст.124 ЗК України рішення про надання в оренду земельної ділянки приймається відповідним органом державної влади за результатами розгляду клопотання суб'єкта підприємницької діяльності та документів, які обґрунтовують розмір цієї земельної ділянки, її призначення та місце розташування.

Згідно ст.59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Згідно ст.51 Водного кодексу України водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися у користування на умовах оренди водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

8 червня 2006 року між Липовецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, який був зареєстрований в Липовецькій філії «Центр ДЗК» 14 липня 2006 року за №040682600003.

Відповідно до п.8 договору від 08.06.2006 року, строк дії договору встановлено на 5 років. В силу статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Крім того, 1 квітня 2011 року між Липовецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін до Договору оренди землі від 8 червня 2006 року зареєстрованого в Липовецькій філії «Центр ДЗК» 14 липня 2006 року за №040682600003, яким було внесено зміни в розмір орендної плати.

Згідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналогічне положення міститься і в п. 41 договору оренди землі від 08.06.2006 року, де зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

З огляду на викладене договір оренди землі від 08.06.2006 року набрав чинності з 14.07.2006 року і відповідно діє до 14.07.2011 року.

Пунктом 8 договору передбачене переважне право орендаря після закінчення строку договору на поновлення його дії на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З урахуванням п. 8 договору позивачем 25.05.2011 року на ім'я голови Липовецької районної державної адміністрації Грищук А.В. подано заяву про продовження терміну дії договору оренди землі. Дана заява зареєстрована Липовецькою районною державною адміністрацією 27.05.2011 року (а.с. 21).

Суд критично оцінює пояснення представника відповідача, що Липовецькою РДА надіслана відповідь від 01.07.2011 року за номером №01-11/1645 на заяву про продовження терміну дії договору оренди землі, оскільки представник відповідача не надав відповідні докази в підтвердження факту надіслання або вручення вказаного листа позивачу. Реєстрація листа від 01.07.2011р. у журналі реєстрації вихідної документації Липовецької РДА за 2011 рік не може бути беззаперечним доказом надіслання вказаного листа - відповіді ОСОБА_4

Представник позивача в судовому засіданні звернув увагу суду на те, що відповідь на вищезазначену заяву позивач не отримав, в зв'язку з чим звернувся до Голови Вінницького обласної ради Татусяка С.П. з листом від 21.03.2012 року, в якому вказує на бездіяльність Липовецької РДА щодо розгляду його звернення та просить захистити права та інтереси щодо розгляду заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Вказане звернення було переадресоване для розгляду голові Липовецької РДА, який листом від 23.04.2012 року №01-21/1305 повідомив ОСОБА_4 про те, що 24.06.2011 року відбулося засідання комісії Липовецької районної державної адміністрації по розгляду заяв з питань відведення земельних ділянок для сільськогосподарського використання.

Вирішуючи заяву щодо продовження строку договору оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 37.85 га, на території Козинецької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) комісія вирішила відмовити ОСОБА_4 в продовжені строку договору оренди земель водного фонду в зв'язку з тим, що дана земельна ділянка буде надаватись в оренду шляхом проведення земельних торгів (аукціонів).

Крім того, в листі Липовецької РДА від 23.04.2012 року вказується, що на засіданні комісії також розглядалося клопотання громадянки ОСОБА_7, яка звернулася до Липовецької райдержадміністрації з проханням отримати в оренду земельну ділянку водного фонду загальною площею 37,85 га на території Козинецької сільської ради. Враховуючи клопотання гр. ОСОБА_7 комісія вирішила рекомендувати голові райдержадміністрації відмовити громадянину ОСОБА_4 в продовженні строку договору оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 37,85 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення), що розташована на території Козинецької сільської ради, оскільки він неналежним чином виконував умови договору, а саме, умисно затягував з укладанням додаткових угод із внесенням змін до пунктів "орендна плата" до договору оренди.

Згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом - запереченням.

В матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем протягом місяця після закінчення строку договору письмових заперечень щодо продовження дії договору оренди.

Крім того, на вимогу суду відповідачем не надано доказів неналежного виконання ОСОБА_4 умов договору оренди, відсутні письмові звернення відповідача з пропозиціями щодо внесення змін до договору або зафіксування фактів ухилення від підписання змін до договору.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується представником відповідача, ОСОБА_4 своєчасно та в повному обсязі вносилась орендна плата. Крім того, з огляду на відсутність письмових заперечень з боку відповідача на продовження терміну дії договору та в підтвердження власних намірів на продовження договору оренди позивачем і в подальшому здійснювались орендні платежі, про що свідчать копії квитанцій про сплату за період з 30.06.2011 року по 31.05.2012 року, наявні в матеріалах справи.

Сторонами не заперечувався той факт, що договір достроково не розривався і не припиняв свою дію.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що громадянка ОСОБА_7 з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду для риборозведення площею 40 га, розташованої в с. Свердлівка зверталася до Липовецької РДА ще 24.11.2010 року, при цьому протокол комісії №7 від 24.06.2011 року не містить відомостей про розгляд заяви гр. ОСОБА_7 Будь-яких інших доказів розгляду вказаного клопотання гр. ОСОБА_7 відповідачем не надано.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідач прийняв розпорядження від 16.02.2011 року №47 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 13.01.21011р. №13 "Про затвердження переліку земельних ділянок державної власності землі сільськогосподарського призначення), набуття права оренди яких буде здійснюватись за результатами земельних торгів (аукціонів) на території району", зокрема, в частині включення до переліку землі водного фонду площею 37,85 га, що розташовані на території Козинецької сільської ради за 5 місяців до дати закінчення договору оренди землі.

Тобто, до 14.07.2011р. Липовецька РДА не мала правових підстав розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, що знаходилась в оренді і термін дії договору якої не закінчений.

Крім того, на момент винесення спірного розпорядження №47 від 16.02.2011р. до Липовецької РДА надійшла лише одна заява про намір отримати вказану земельну ділянку в оренду - гр. ОСОБА_7

Таким чином, 16.02.2011 року у Липовецької РДА були відсутні підстави для включення земельної ділянки водного фонду площею 37,85 га, що розташована на території Козинецької сільської ради до переліку земельних ділянок, набуття права оренди яких буде здійснюватись за результатами земельних торгів (аукціонів).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прийняте Липовецькою районною державною адміністрацією розпорядження від 16.02.2011 року №47 є протиправним, прийняте з порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та підлягає скасуванню в частині включення до Переліку земельних ділянок державної власності, що розташовані на території Липовецького району, набуття права оренди яких буде здійснюватись за результатами земельних торгів (аукціонів) земельної ділянки водного фонду площею 37,8 га, що розташовані на території Козинецької сільської ради.

Скасування розпорядження Липовецької РДА від 16.02.2011 року №47 в частині включення до Переліку земельних ділянок державної власності, що розташовані на території Липовецького району, набуття права оренди яких буде здійснюватись за результатами земельних торгів (аукціонів) земельної ділянки водного фонду площею 37,8 га, що розташовані на території Козинецької сільської ради, впливає на оцінку розпорядження Липовецької районної державної адміністрації №266 від 19.06.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного об'єкта (став) із земель водного фонду в оренду шляхом проведення земельних торгів (аукціонів) для риборозведення та рибальства на території Козинецької сільської ради".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно ст. 30 вказаного Закону, погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Суд вважає розпорядження Липовецької РДА №266 від 19.06.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного об'єкта (став) із земель водного фонду в оренду шляхом проведення земельних торгів (аукціонів) для риборозведення та рибальства на території Козинецької сільської ради" також протиправним, оскільки судом встановлено протиправність розпорядження Липовецької РДА від 16.02.2011 року №47 в частині включення до Переліку земельних ділянок державної власності, що розташовані на території Липовецького району, набуття права оренди яких буде здійснюватись за результатами земельних торгів (аукціонів) земельної ділянки водного фонду площею 37,8 га, що розташовані на території Козинецької сільської ради.

Враховуючи встановлені судами обставини відповідач приймав спірні розпорядження з грубими порушеннями норм земельного законодавства.

Крім того, позивач також просить суд зобов'язати Липовецьку районну державну адміністрацію поновити договір оренди земельної ділянки водного фонду від 08.06.2006 року площею 37,85 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення), що розташовані на території Козинецької сільської ради з ОСОБА_4 на той самий строк і на тих самих умовах.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної вимоги суд зважає на наступне.

Стаття 17 Земельного кодексу України передбачає, що розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, відноситься до компетенції місцевих державних адміністрацій.

Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, визначається Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-XIV.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону, до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів та охорони довкілля.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до п. 12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтею 124 Земельного кодексу України. За містом даної статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, до компетенції суду не входить виносити рішення щодо зобов'язання відповідача поновити договір оренди землі від 08.06.2006 року, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись положеннями частини 2 статті 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_4 щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 37,85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення), що розташована на території Козинецької сільської ради.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно частини другої статті 3 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 13 Закону України від 22.12.2011 № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» з 1 січня 2012 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1 073 гривень. Таким чином, судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру в 2012 році складає 32,19 грн.

Враховуючи вищенаведене, наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати на сплату судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 10,73 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Липовецької районної державної адміністрації від 16.02.2011р. №47 в частині включення до Переліку земельних ділянок державної власності, що розташовані на території Липовецького району, набуття права оренди яких буде здійснюватись за результатами земельних торгів (аукціонів) земля водного фонду площею 37,8 га, що розташовані на території Козинецької сільської ради.

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Липовецької районної державної адміністрації від 19.06.2012р. №266 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного об'єкту (став) із земель водного фонду в оренду шляхом проведення земельних торгів (аукціонів) для риборозведення та рибальства на території Козинецької сільської ради".

4. Зобов'язати Липовецьку районну державну адміністрацію Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_4 щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 37,85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення), що розташована на території Козинецької сільської ради.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Судовий збір у розмірі 10,73 грн. (десять грн. 73 коп.) стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна