Постанова
від 10.09.2012 по справі 1570/3668/2012
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3668/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року

04 вересня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Шепель B.C.

представника відповідача Трусова A.C.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервіс - 1» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одесі Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення № 0000102334 від 22 лютого 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення № 0000102334 від 22 лютого 2012 року.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області державної податкової служби від 22 лютого 2012 р. №0000102334 є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

По перше: згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), Наказу ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 «Про затвердження методичних рекомендацій по взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість» визначено, що платник податку на додану вартість - особа, яка згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» зареєстрована платником ПДВ та декларує в декларації з податку на додану вартість від'ємне значення цього податку із самостійним прийняттям рішення про зарахування повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів або на розрахунковий рахунок у банку.

По друге: у Акті № 341/23-34/34253918/2 від 07.02.2012 року основною причиною перегляду ДПІ у Київському районі м. Одеса висновків власних позапланових виїзних перевірок ТОВ «Жилстройсервис-1» (код ЄДРПОУ 34253918) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 р., січень 2010 року є посилання на не отримання на момент закінчення перевірки інформації від інших ДПІ щодо проведення перевірок з питань правових відносин по 2 та 3 ланці постачання товару (робіт, послуг) до виробника або імпортера з урахуванням вимог Наказу ДПА України від 18.08.2005 р. № 350.

У разі якщо за даними інформаційних баз податкового органу, за інформацією податкової міліції виникає сумнів щодо дієздатності та правоздатності постачальників платника ПДВ, а також правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ із операцій з придбання товарів (послуг) у таких постачальників, підрозділ податкового контролю юридичних осіб може організувати проведення перевірок з питань правових відносин за відповідним ланцюгом постачання.

До матеріалів перевірки складається та додається перелік постачальників платника ПДВ, із операцій з якими платником сформовано податковий кредит у сумі понад 5 відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у кожному податковому періоді для юридичних осіб та 3 відсотки для фізичних осіб, із зазначенням за даними Системи співставлення задекларованих показників, результатів співставлення та стану постачальника.

Запити на проведення перевірок з питань правових відносин постачальників, які відповідають визначеним у цьому пункті критеріям, направляються підрозділами податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб) не пізніше наступного робочого дня від дня початку перевірки.

Орган державної податкової служби, до якого надійшов запит про надання загальних відомостей про постачальника платника ПДВ, яким заявлено бюджетне відшкодування, зобов'язаний протягом 3 робочих днів від дня його надходження силами підрозділів реєстрації та обліку платників податків, адміністрування ПДВ, обліку та звітності, податкового контролю юридичних осіб та податкової міліції підготувати та направити засобами електронного зв'язку до відповідного органу державної податкової служби вичерпну інформаційну довідку про даного суб'єкта господарювання.

Термін виконання запиту на проведення перевірки з питань правових відносин не повинен перевищувати двадцяти календарних днів від дня надходження запиту.

На суму, підтверджену до відшкодування, податковим органом складається Довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової виїзної перевірки. За результатами перевірок ТОВ «Жилстройсервис-1» були складанні Довідки, які підтверджують відсутність порушень податкового, валютного та іншого законодавства України, а саме: довідка № 4456/23-34/34253918/47 від 24.12.2009 р.; довідка № 756/23-34/34253918/3 від 03.02.2010 р.; довідка № 1870/23-34/34253918/8 від 24.03.2010 р.; довідка № 2090/23-34/34253918/9 від 06.04.2010 р.

В свою чергу ДПІ у Київському районі м. Одеси не надав органу Державного казначейства України висновки про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із врахуванням результатів перевірок до теперешнього часу.

По третє: податковий орган зазначає, що оскільки у Довідках попередніх виїзних перевірок за зазначений період ДПІ у Київському районі м. Одеси залишило за собою право на перегляд своїх висновків у разі виявлення за результатами зустрічних перевірок фактів порушення ТОВ «Жилстройсервис-1» законодавства з ПДВ при здійсненні операцій з постачальниками.

Зазначені висновки є необ'єктивні та неправомірні, оскільки згідно Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Обставини не підтвердження такої заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість (сплаченої позивачем) відповідями інших податкових органів на запити ДПІ у Київському районі м. Одеси про проведення зустрічних перевірок постачальників, не ставлять у залежність можливість її заявления до такого відшкодування, оскільки таке не передбачено жодною нормою законодавства України, у тому числі у Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Крім того на думку позивача, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

По четверте: позивач наголошує, що заявлена сума 497 886,00 грн. відповідно у жовтні 2009 р. у розмірі 29013,00 грн., листопаді 2009 р. у сумі 282503,00 грн., у грудні 2009 р. - 119 319,00 грн., у січні 2010 р. - 67051,00 грн., ТОВ «Жилстройсервис-1» до бюджетного відшкодування підкріплена службовими документами ДПІ у Київському районі м. Одеса, які підтверджують факт проведення виїзних позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності ТОВ «Жилстройсервис-1» і є носієм доказової інформації підтвердження даної суми по операціях бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Жилстройсервис-1». Крім того, перевірками посадових осіб ДПІ у Київському районі м. Одеса ТОВ «Жилстройсервис-1», встановлено відсутність фактів укладання суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив скасувати податкове повідомлення - рішення Форма «В1» № 0000102334 від 22 лютого 2012 року.

Представник відповідача в судовому засідання проти адміністративного позову заперечував, надав до суду письмові заперечення. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що за результатами перевірки складено акт від 07.02.2012 року № 341/23-34/34253918/2.

Перевіркою встановлено порушення, пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в зв'язку з чим, не можливо підтвердити суми заявленого бюджетного відшкодування всього - 497 886,00 грн., яка виключається з суми заявленого бюджетного відшкодування та відноситься до складу залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Причиною виникнення від'ємного значення є: - капітальні вкладення а саме: ТОВ «Жилстройсервис - 1» займалося забезпеченням функцій «Замовника» по будівництву об'єкту «Пансіонат сімейного типу» за адресою: м. Одеса, Золотий берег, 27, та інвестора по здійсненню будівельно - монтажних робіт, робот по благоустрою, переплануванню та ремонту на об'єкті будівництва шляхом підряду, при відносно незначних обсягах реалізації ОФ та послуг, реалізація ТМЦ при цьому не здійснювалась.

Аналізом результатів опрацювання податкових декларацій за звітні (податкові) періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від'ємне значення до періоду, у якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ включно (згідно із Додатком 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2009 р., січень 2010 р. було встановлено що підприємством було подана декларація за жовтень 2009 року (№ 9002005253від 20.11.2009 рядок 25.1 декларації 362970,00 грн. ); декларація за Листопад 2009 року (№ 9002272154 від 18.12.2009р рядок 25.1 декларації 888698,00 грн.); декларація за грудень 2009 року (№ 9002659014 від 19.01.2010р. з урахуванням уточнюючого розрахунку рядок 25.1 декларації: 738383,00 грн); декларація за січень 2010 року (№ 9000381688 від 21.02.2010р рядок 25.1 декларації: 919 192,00 грн.).

В результаті попередніх перевірок, ДПІІ було підтверджено та складено довідку про підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ в тому числі: за жовтень 2009 р. - 333957,00 грн., за листопад 2009 р. - грн., грудень 2009 р. - 619064,00 грн., січень 2010 р.- 852141,00 грн.

Залишок непідтвердженої суми по декларації на дату перевірки складав за жовтень 2009 р. - 29013, 00 грн., за листопад 2009 р. - 282503,0 грн., грудень 2009 р. - 119319,0 грн., січень 2010 р. - 67051, 0 грн.

Згідно п. 4.3, 4.5 Наказу ДПА України від 18.08.05р. № 350 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» під час перевірки декларацій з податку на додану вартість за вищевказані періоди було надано запити до інших ДПІ щодо проведення перевірок з питань правових відносин по ланцюгу постачання товару (робіт, послуг) до виробника або імпортера по основних контрагентах-постачальниках, які мали фінансово-господарські відносини з ТОВ «Жилстройсервис - 1», а саме на залишок непідтвердженої суми по декларації, яка потребує проведення додаткової перевірки по ланцюгам постачання.

Інформація щодо правомірності формування податкового кредиту в періодах, що перевірялися до виробника або імпортера з питань правових відносин постачальників від інших ДПІ на момент закінчення перевірки не надійшла.

Згідно даних податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Жилстройсервіс - 1» встановлено, що для виконання фасадних робіт та теплоізоляції стін на будівництві об'єкту «Пансіонат сімейного типу», які останнє придбавало, шляхом субпідряду, будівельні послуги по ланцюгу - ТОВ «Жилстройсервіс - 1», ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз» ПП «С.Т.КЛ.» ТОВ «Майстербуд».

На запити щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Мастербуд», код 31430556 від 26.10.2010р. № 29778/7/23-34/3/468 та 25.07.2011р. № 19557/7/23-34/3/468, отримана відповідь від ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27.12.2010р. №101007/23-513/12 та 23.08.2011р. № 48282 /7/23-509/20 про неможливість проведення зустрічної перевірки та згідно бази даних ДПС вказане підприємство знаходиться у розшуку.

По іншим контрагентами, на момент складання акту перевірки, інформація щодо правомірності формування податкового кредиту в періоді та дані про результати перевірок з питань правових відносин постачальників не надійшла.

За результатами аналізу отриманих відповідей по запитам на перевірки з питань правових відносин по ланцюгу постачання товару по деяким контрагентам - постачальникам, встановлено, суб'єкт господарювання, який за даними ДПС віднесений до стану 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), визнано банкрутом, ліквідовано, закрито та інше, через що неможливо встановити чи включенні постачальниками до податкових зобов'язань та сплаченні до державного бюджету суми ПДВ і в який термін по ланцюгу.

Інформація, щодо взаємовідносин з контрагентами - постачальниками до виробника безпосереднього виконавця робіт, на підставі якого договору (акту виконаних робіт, рахунку-фактури) були здійсненні операції по наданню робіт, послуг (відвантаженню товарів), згідно яких податкових накладних; не підтверджено фактичне виконання БМР, відвантаження товару чи надання послуг; транспортування товару; стан розрахунків з постачальником платником податків. Не встановлено чи включенні до податкових зобов'язань та сплачені до бюджету суми по вищенаведених операціях і в який термін, що в свою чергу викликає проблемне визначення суми бюджетного відшкодування (частини такого від'ємного значення).

Частка податку на додану вартість пропорційно до питомої ваги в сумі, заявленій до відшкодування по вказаним деклараціям та вище переліченим контрагентам складає всього - 497 886 грн.

На підставі вищенаведеного, при визначені фактичної суми бюджетного відшкодування (частини такого від'ємного значення), відсутній факт сплати суми податку на додану вартість в бюджет по ланцюгам постачання «до виробника», згідно чого здійснено перегляд висновків достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість зробленого в довідках № 4456/23- 34/34253918/47 від 24 грудня 2009 р. та № 756/23-34/34253918/3 від 03.02.2010 р„ № 1870/23- 34/34253918/8 від 24.03.2010 р., № 2090/23-34/34253918/9 від 06.04.2010 р. та встановлено, що неможливо підтвердити суму ПДВ заявлену до відшкодування в січні 2009 року в розмірі 29 013,00 грн., в жовтні 2009 р. в сумі 282 503,00 грн., листопаді 2009 р.; в сумі - 119 319,00 грн. в грудні 2009 р., січні 2010 р. - 67 051,00 грн.

З урахуванням викладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Жилстройсервис-1».

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси від 27.01.2012 № 78-п, службових посвідчень серія УОД №058514, серія Ц № 004281, виданих ДПІ у Київському районі м. Одеси, та відповідно п. 75.1 ст. 75., п. 78.1.1 ст. 78, ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, за результатами отриманої відповіді на запит про підтвердження правових відносин по ланцюгу придбання до виробника імпортера наданих в ході виїзної позапланової документальної перевірки з питання правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість Мухаїром Віталієм Михайловичем - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб, Кирилюк Людмилою Віталіївною - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб, проведена невиїзна документальна перевірка на підставі отриманих відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок (звірок) контрагентів по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), направлених в ході проведення виїзних позапланових документальних перевірок з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервис - 1» по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009р., січень 2010 року.

ТОВ «Жилстройсервис-1» повідомлено про проведення позапланової невиїзної перевірки, повідомлення та копію наказу органу ДПС вручено 30.01.2012 року під розписку Туз Тетяні Валентинівні - генеральному директору ТОВ «Жилстройсервис-1».

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 Порядку №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За результатами перевірки було складено акт № 341/23-34/34253918/2 від 07.02.2012 року яким встановлено порушення:

- п. 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в зв'язку з чим не можливо підтвердити суми заявленого бюджетного відшкодування всього - 497 886,00 грн. відповідно в жовтні 2009 року в розмірі 29 013,00 грн., листопаді 2009 р. в сумі 282 503,00 грн., в грудні 2009 р. - 119 319,00 грн., в січні 2010 р. - 67 051,00 грн., яка виключається з суми заявленого бюджетного відшкодування та відноситься до складу залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) (т. 1 а/с.10-21 ).

Відповідно до ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядок і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання. реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

П.п.14.1.188 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкова різниця - це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до положень ч.2 ст.3 Закону №996, дані бухгалтерського обліку є первинними та базовими для складання та подання до відповідних органів фінансової та податкової звітності.

Згідно з положеннями п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація є різновидом податкової звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Наказ ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1440/18735, розроблений відповідно до статті 58 Податкового кодексу України. Цим наказом затверджено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т.ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби. При цьому затверджено одинадцять форм податкових повідомлень-рішень та два реєстри податкових повідомлень-рішень (направлених (вручених) платникам податків - юридичним особам, а також платникам податків - фізичним особам).

Відповідно до впровадженого Порядку передбачено складання та надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань, а і на їх зменшення. Крім того, податкові повідомлення рішення приймаються на зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках:

а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію;

б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби;

г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Кодексу. (п. 2.1)

У випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення:

за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку/

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Акту перевірки № 341/23-34/34253918/2 від 07.02.2012 прийнято податкове повідомлення рішення від 22.02.2012 р. № 0000102334 форми «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 497886,00 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача та прийняте на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків були визначені у п.7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, - в разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (пп.7.7.7 («б») п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР).

Судом встановлено, що між ТОВ «Жилстройсервис-1» (замовник) та ТОВ «Хай-Рейз Констракшинз» (генеральний підрядник) 09.09.2007р. був укладений Договір генерального підряду № 03/09-07, відповідно до умов якого ТОВ «Хай-Рейз Констракшинз» (генеральний підрядник) зобов'язується своїми силами та із своїх матеріалів здійснити комплекс робіт по капітальному будівництву, що розташований за адресою: вул. Золотий берег, 27, м. Одеса, а ТОВ «Жилстройсервис-1» (замовник) зобов'язується передати будівельну площадку, обладнану тимчасовими комунікаціями, затверджену проектно - кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування виконаних робіт, прийняти прийняти замовлений об'єкт та оплатити вартість виконаних робіт (а.с. 117-124, т. 1).

На виконання умов Договору генерального підряду № 03/09-07, ТОВ «Жилстройсервис-1» були здійснені платежі в адресу ТОВ «Хай-Рейз Констракшинз» за виконання комплексу робіт по капітальному будівництву, що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку. (а/с. 133-162, т. 1).

Вказане підтверджує факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, виписки з розрахункового рахунку позивача про оплату вартості виконаних робіт визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

У зв'язку з виконанням ТОВ «Хай-Рейз Констракшинз» комплексу будівельних робіт за Договором № 03/09-07, їх результат був прийнятий ТОВ «Жилстройсервис-1», про що були складені та підписані сторонами Акти приймання виконаних робіт (а/с. 165 -321 т. 1, а/с. 1-125 т. 2).

У звязку зі сплатою вартості будівельних робіт, позивачем отримано від ТОВ «Хай-Рейз Констракшинз» податкові накладні (а/с. 125-138), які за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

З досліджених в судовому засіданні актів приймання виконаних підрядних робіт, складених між ТОВ «Хай-Рейз Констракшинз» та ТОВ «Жилстройсервис-1», довідок про вартість виконаних робіт, судом встановлено, що роботи, відображені в актах приймання виконаних підрядних робіт фактично виконані в повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування, можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Встановлені судом обставини та досліджені докази в повному обсязі підтверджують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, виписки з розрахункового рахунку позивача про оплату вартості виконаних робіт визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ТОВ «Хай-Рейз Констракшинз») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних, було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відомостями зазначеними у Договорі генерального підряду № 03/09-07, і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Суд критично ставиться до висновків, відображених у Акті перевірки податковим органом, оскільки в судовому засіданні були дослідженні наступні документи:

довідка № 2090/23-34/34253918/9 від 06.04.2010 року «Про результати позапланової виїзної) перевірки TOB «Жилстройсервис-1», код 34253918 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 р. по 30.12.2009 року» ;довідка № 1870/23-34/34253918/8 від 24.03.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Жилстройсервис-1», код 34253918 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 р. по 30.11.2009 року» ; довідка № 756/23-34/34253918/3 від 03.02.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Жилстройсервис-1», код 34253918 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в мод з 01.08.2009 р. по 31.10.2009 року»; довідка № 4456/23-34/34253918/47 від 24.12.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Жилстройсервис-1», код 34253918 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 року», у яких зазначено, що податковий орган по проведеним перевіркам зробив висновок про підтвердження відображення ТОВ «Жилстройсервис-1» по операціях бухгалтерського та податкового обліку у деклараціях по зазначеним періодам бюджетного відшкодування сум.

Суд погоджується з доводами позивача, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Податкове законодавство не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за ненадання первинних документів або правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування та не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Вказана позиція також узгоджується з висновками Верховного суду України, викладених у постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10, в якій зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Більш того вказана позиція співпадає із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При цьому суд звертає увагу, що вказана позиція стосується не лише адміністрування податку на додану вартість, а й впливає на загальні принципи ведення податкового обліку з усіх видів податку.

З урахуванням цього, суд приходить до висновку, що податковий орган незрозумілим чином робить протилежні висновки при проведенні перевірок TOB «Жилстройсервис-1» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, по однаковим правовідносинам, але з різними правовими наслідками для позивача, що суперечить приписам чинного податкового законодавства України.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Поняття доказів в адміністративному судочинстві визначено ст. 69 вказаного Кодексу, згідно якої ними є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частині 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 72 встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, підсумовуючи наведене, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен перевірити всі обставини, на яких сторони ґрунтують вимоги і заперечення, та дослідити у судовому засіданні докази, якими ці обставини підтверджуються.

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржувані рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доходить висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000102334 від 22 лютого 2012 року прийняте податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на досліджені по справі докази в їх сукупності, твердження позивача про правомірність заявлених до бюджетного відшкодування сум, знайшли своє підтвердження, оскільки позивачем надано до суду належні, достатні та переконливі докази реальності фізичного переміщення активів у просторі та часі від ТОВ «Жилстройсервис-1» до ТОВ «Хай-Рейз Констракшинз», а також надано докази дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86,128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервіс - 1» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одесі Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення № 0000102334 від 22 лютого 2012 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одесі Одеської області державної податкової служби форми «В1» від 22 лютого 2012 року № 0000102334.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

10 вересня 2012 року.

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.09.2012
Оприлюднено13.09.2012
Номер документу25943236
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —1570/3668/2012

Ухвала від 19.10.2012

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Стас Л.В.

Ухвала від 12.06.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н. В.

Ухвала від 12.06.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н. В.

Ухвала від 01.07.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 28.02.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Стас Л.В.

Ухвала від 15.10.2012

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Стас Л.В.

Постанова від 10.09.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н. В.

Ухвала від 12.06.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні