Рішення

від 06.09.2012 по справі 5/5005/6329/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.12р. Справа № 5/5005/6329/2012

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр", с. Новополтавка Чернігівського району Запорізької області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Белкомплект", м. Дніпропетровськ

Про: розірвання договору та стягнення передплати у розмірі 400 000,00 грн.

Суддя: Крижний О.М.

Представники:

Від позивача : Ременюк О.М., довіреність від 06.08.2012 року, представник

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Новополтавський кар'єр" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить:

- розірвати договір №2202 від 22.02.2011 року купівлі-продажу автосамосвала марки БелАЗ укладений між ТОВ "Белкомплект" та ПрАТ "Новополтавський кар'єр";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белкомплект" 400 000,00грн. - передплати за автосамосвал марки БелАЗ 7647;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №2202 від 22.02.2011 року щодо передачі частково оплаченого товару, у зв'язку із чим даний договір втратив інтерес для позивача.

Крім того, 22.08.2012 року позивач подав заяву про забезпечення позову, згідно якої просить винести ухвалу про забезпечення позову ПрАТ "Новополтавський кар'єр" до ТОВ "Белкомплект" шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Белкомплект", які знаходяться на рахунку №260012488701 у Філії „Дніпропетвроське РУ" АТ „Банк „Фінанси і Кредит" МФО 307231 та інших рахунках відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 06.09.2012 року не з'явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали), яке отримане відповідачем за фактичною адресою 28.08.2012 року. Конверт з ухвалою суду, направлений за місцезнаходженням відповідача, повернувся до суду з відміткою поштового відділення: „по даному адресу не зарегистрирован".

07.08.2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Белкомплект" надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з направленням позивачу пропозиції укласти мирову угоду по справі.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Белкомплект" вказує, що відповідачем надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зробленою відповідачем пропозицією позивачу укласти мирову угоду у справі. Відзиву на позов по суті спору відповідач не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 08.08.2012 року оголошувалась перерва до 22.08.2012 року, з 22.08.2012 року розгляд справи був відкладений на 06.09.2012 року.

У судовому засіданні 06.09.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Белкомплект" (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Новополтавський кар'єр", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Новополтавський кар'єр", що підтверджується Статутом та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 30.01.2012 року (Покупець) був укладений договір №2202, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується продати і передти у власність, а покупець оплатити і прийняти автосамосвал БелАЗ 7547 г/п 45 т (далі - товар), в стандартній комплектації, у кількості 1 од.

Відповідно до п.2.1 договору продавець поставляє товар на умовах СРТ за наступними залізничними реквізитами: Вантажоотримувач ВАТ "Новополтавський кар'єр", ст. Синя Гора, Придніпровської залізниці, код станції 462706, код вантажотримувача 3962. Продавець відвантажує товар протягом 10 робочих днів з моменту виконання покупцем п.3.3.1 та п. 3.3.2 договору (п. 2.2 договору).

Сума даного договору складає 1 558 333,33 грн. без ПДВ; ПДВ 20% - 311 666,67 грн. Загальна вартість даного договору складає 1 870 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.3.1 договору). Платіж за цим договором здійснюється у гривнях (п.3.2 договору).

Згідно з п.3.3 договору оплата за товар відбувається наступним чином: перший платіж 400 000,00 грн. з ПДВ протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку продавцем; другий платіж 400 000,00 грн. з ПДВ протягом 3 банківських днів з моменту повідомлення продавця про готовність товару до відвантаження; третій платіж 1 070,00 грн. протягом 6 місяців з моменту вводу в експлуатацію товару за наступний графіком: 178 333,33 грн. з ПДВ щомісячно (пункти 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.6 договору).

Як вбачається з матеріалів справи Приватне акціонерне товариство "Новополтавський кар'єр" здійснило попередню оплату за автосамосвал БелАЗ згідно рахунку №15 від 28.02.2011 року у сумі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №257 від 01.03.2011 року.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору товар до відвантаження не підготував і відповідного повідомлення на адресу позивача не направив, у зв'язку з чим позивач не мав можливості здійснити оплату другого платежу відповідно до п.3.3.2 договору.

13.09.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією за №1340, згідно якої просив протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії або здійснити дії передбачені п.2.4 та п. 3.3 договору та поставити обумовлений договором товар, або повернути на користь позивача суму попередньої оплати у розмірі 400 000,00 грн.

Невиконання відповідачем зобов'язання по поставці товару на суму отриманої від позивача передплати -400 000, 00 грн., а також неповернення відповідачем коштів у цій же сумі і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося, 13.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій вимагав протягом 10 днів з моменту отримання претензії або виконати умови п.2.4 та п. 3.3 договору, або повернути суму попередньої оплати у розмірі 400 000,00 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 Цивільного кодексу України. Згідно наведеної правової норми у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з цим суд зазначає, що перший платіж позивачем здійснено 01.03.2011 року, однак навіть станом на день розгляду справи, тобто більше півтора року, відповідач не підготував товар до відвантаження та не направив повідомлення про готовність товару до відвантаження, що є істотним порушенням умов договору. Такий строк явно не може вважатися розумним та є порушенням звичаїв ділового обороту.

Таким чином, внаслідок порушення умов договору, позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладанні договору - отримання товару у розумний строк.

Також із відзиву на позов та проекту мирової угоди , поданих відповідачем до суду 07.08.2012 року, вбачається, що відповідач не має наміру виконувати умови договору шляхом поставки товару . Відповідач бажав укласти мирову угоду саме стосовно порядку повернення суми попередньої оплати, а не поставки товару.

У судовому засіданні позивач пояснив, що сторони не дійшли згоди стосовно укладення мирової угоди, запропонованої відповідачем, а тому просить розглядати справу по суті.

Отже, в порушення п.3.3.2 умов договору, відповідач протягом півтора року не підготував товар до відвантаження та не направив позивачу повідомлення про готовність товару до відвантаження, чим допустив істотне порушення Договору, що є підставою для розірвання Договору. За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню заявлені вимоги про розірвання Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вимога позивача про направлення покупцеві повідомлення про готовність товару до відвантаження або повернення суми передплати відповідачем не виконана. Протилежне відповідачем шляхом надання належних доказів не доведено.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 400 000, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо поставки товару, повернення попередньої оплати відповідач порушує права позивача, безпідставно не повертаючи грошові кошти у власність позивача.

Стосовно заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його розрахункових рахунках суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову": у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України: умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач у заяві про забезпечення позову зазначає, що відповідач протягом півтора року не здійснив поставку товару відповідно до вказаного договору та навіть не підготував вказаний товар до поставки, у позивача є підстави вважати, що у відповідача відсутній вказаний товар, а також, що відповідач припинив діяльність з поставки вантажних автомобілів марки та взагалі значно скоротив свою господарську діяльність. На підставі викладеного позивач вважає, що виконання рішення по даній справі, у разі задоволення позову. Може бути утрудненим.

Таким чином, в заяві міститься посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення. Жодних доказів того, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення не надано. За таких обставин заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі у розмірі 9 073,00 грн. (1 073,00 грн. -за немайнову вимогу (розірвання договору) та 8 000,00 грн. -за майнову вимогу (стягнення попередньої оплати)) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 526, 530, 655, 610, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України. Ст.. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір №2202 від 22.02.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Белкомплект" (місцезнаходження: 52071, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Дослідне, вул. Наукова,1; поштова адреса: 49000, місто Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7А, ідентифікаційний код 35896749) та Приватним акціонерним товариством "Новополтавський кар'єр" (71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка, ідентифікаційний код 01033450).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белкомплект" (місцезнаходження: 52071, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Дослідне, вул. Наукова,1; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7А, ідентифікаційний код 35896749) на користь Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" (71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка, ідентифікаційний код 01033450) попередню оплату за автосамосвал марки БелАЗ 7547 у сумі 400 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 9 073,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Крижний

Повне рішення складено - 10.09.2012 року.