Рішення

від 04.09.2012 по справі 5024/1140/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 р. Справа № 5024/1140/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Причині Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, с. Комсомольське Зміївського району Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 160320 грн. 03 коп.

за участі представників:

від позивача - Чебаненко В.Л. - юрисконсульт, довіреність №841/22 від 27.12.2011 р.;

від відповідача - Лисенко Д.Ю. - директор, рішення №2 від 03.09.2010 р., паспорт серії МР №071736, виданий Новокаховським МВ УМВС України від 19.01.2004 р.; Крутась І.Г. - юрист, довіреність б/н від 13.08.2012 р.

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення штрафних станцій з товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" (відповідач) у сумі 160320 грн. 03 коп.

Представником ПАТ "Центренерго" подано заяву, в якій останні просить вважати його позивачем по справі.

Зазначена заява судом відхилена виходячи з наступного. Відповідно до п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011р. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. До позовної заяви було додано довіреність №18322 від 25.05.2012р. видану ПАТ "Центренерго" директору теплової електростанції відокремленого підрозділу "Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго" Бабенку І.А., якою останньому надано право підписувати від імені ПАТ "Центренерго" позовні заяви та надано повноваження користуватися всіма правами позивача згідно чинного законодавства.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, пояснюючи, що він з об'єктивних причин не зміг поставити позивачу товар, про що повідомляв позивача листом № 29-08/96 від 29.08.2011р., зазначає, що він не ухилявся від виконання своїх обов'язків, запропонувавши позивачу поставку аналогічної продукції. Крім того на думку відповідача, його відносини з позивачем регулюються не тільки укладеним договором а й Законом України "Про здійснення державних закупівель", ч.5 ст. 40 якого передбачено можливість зміни умов договору. Також відповідач заперечує проти стягнення пені нарахованої позивачем за період з 01.10.2011р. по 01.04.2012р., як такої, що нарахована з попуском позовної давності, в порушення ч.6 ст. 232 ГПК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміїївської ТЕС та товариством з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" 15 липня 2011 року був укладений договір поставки №12/298 (надалі договір), згідно якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу товари (продукцію) згідно умов договору, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Договір був укладений за результатами проведених конкурсних торгів, за якими ТОВ " Компані Технолідер" став переможцем.

Відповідно до п. 1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору.

Відповідно до п.1.4 договору постачальник гарантує, що продукція належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави, арештом, не є предметом застави та іншими засобом забезпечення виконання зобов'язань перед іншими фізичними або юридичними особами, державними органами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження або обмеження, передбаченого чинним законодавством в Україні.

Згідно з п. 2 додатку №1 до договору загальна вартість продукції становить 785401 грн. З а п.5 додатку № 1 строк поставки : не більше 30 робочих днів після отримання Постачальником письмової заявки Покупця.

Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена письмова заявка №07/752-6906 на поставку всієї партії продукції вказаної в додатку №1 до договору.

Вищезазначена заявка була отримана відповідачем 31.08.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000094 від 19.09.2011р. відповідачем на адресу позивача була поставлена тільки частина продукції на суму 151725 грн., а саме редуктор РМ-500-1-1Ц, редуктор РМ-500-1-2Ц, редуктор РМ-650-!-4М, редуктор РМ-850-1-7М. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо поставки продукції.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства не виконав зобов'язання щодо поставки товару у встановлений в договорі строк.

Щодо недопоставлених редукторів червоного черв'ячного (лівого), редуктору червоного (правого) та редуктору кранового суд встановив наступне.

Відповідач у 30 денний термін звернувся до позивача з листом №29-08/96 від 29.08.2011р., у якому пропонував поставити позивачу аналогічну продукцію, строк поставки 2-3 місяці. При цьому позивач мав надати згоду на модернізацію крану (реконструкцію установочної площадки). На зазначену пропозицію позивач не погодився, відповідно зміни до договору сторонами не були внесені, договірні зобов'язання відповідача щодо поставки залишилися на умовах договору № 12/298 від 15.07.11.

У листі відповідача №29-08/96 від 29.08.2011р., на який він посилався у своїх запереченнях зазначено, що відповідач не міг поставити продукцію позивачу, оскільки цієї продукції у нього не було в наявності, що суперечить тим зобов'язанням відповідача, що передбачені договором та пропозиції конкурсних торгів (Комерційна пропозиція). Відповідно до п.3 Комерційної пропозиції відповідач гарантував, що у разі її акцептування він обов'язково підпише договір із позивачем в редакції викладеній у додатку №5 до документації конкурсних торгів, що в подальшому і було зроблено, відповідно до п. 1.4 договору відповідач гарантував, що продукція належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчудження, арештом, не є предметом застави та іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України. Тобто на час укладення договору відповідач гарантував, що продукція яку він зобов'язується поставити позивачу є у нього в наявності та належить йому на праві власності.

Крім того відповідач тільки пропонував позивачу поставити аналогічну продукцію, хоча доказів поставки такої продукції відповідачем надано не було.

Доводи відповідача, що він з об'єктивних причин не зміг провести поставку частини продукції та що позивач безпідставно відмовився від отримання аналогів редукторів суд до уваги не приймає, оскільки в договір не були внесені зміни щодо поставки аналогів відсутніх у відповідача редукторів та зміни строків поставки, сам відповідач визнає, що використання аналогів редукторів тягне за собою модернізацію крану, тобто додаткові затрати та затримку використання крану, тобто збитки у вигляді неотриманого прибутку

Позивач за прострочення виконання зобов'язання відповідачем нарахував останньому пеню за період з 01.10.2011р. по 01.04.2012р. в сумі 115962 грн. 71 коп. та штраф в сумі 44357 грн. 32 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР (із змінами та доповненнями) передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами п. п. 5, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно п. 9.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення, за кожний день прострочення та за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Позивач нарахував пеню у розмірі 115962 грн.71 коп., за період з 01.10.11 по 01.04.12.

Відповідач просив зменшити штрафні санкції, оскільки він знаходиться у складному фінансовому стані, не виконання договірних зобов'язань носило об'єктивний характер та він добросовісно приймав заходи щоб виконати договірні зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які приймають участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд при розгляді справи має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судом встановлено, що керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" протягом вересня-грудня 20011 року неодноразово звертався до позивача с пропозицією вирішити питання щодо підбору аналогу редукторів, поставку яких не зміг забезпечити, однак на пропозиції позивач не погоджувався, оскільки придбання редукторів планувалось за рахунок бюджетних коштів, які, у випадку їх не використання 31.12.11 повертаються до бюджетного рахунку. Між тим, суд приймає до уваги, що відповідач вчиняв дії, які були направлені на забезпечення виконання договірних зобов'язань. Також суд приймає до уваги, що відповідач 50% договірних зобов'язань виконав, поставивши своєчасно частину редукторів. Також суд приймає до уваги складний фінансовий стан, у якому перебуває відповідач, що підтверджено фінансовими звітами суб'єкта малого підприємництва за 1-2 квартали 2012 року.

У сукупності з наданими доводами, що обґрунтовують клопотання, суд зменшує нараховані пеню та штраф на 20 %.

Дослідивши розрахунки пені та штрафу, здійснених позивачем, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 92772 грн. 71 коп. пені та 35485 грн. 86 коп. штрафу.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку пропорційно задоволеній сумі.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково в сумі 128258 грн. 57 коп. В решті позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" (74900 Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського, 47а/17, код ЄДРПОУ 37171152) на користь публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції ( 63460 Харківська область, Зміївський район, с. Комсомольське, Балаклійське шосе,2, код ЄДРПОУ 05471247) пені в сумі 92772 грн. 71 коп., штрафу в сумі 35485 грн. 86 коп., а також 2565 грн. 16 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.09.2012р.

Суддя Л.М. Немченко