Постанова

від 16.04.2013 по справі 5024/1140/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5024/1140/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової- головуючого, Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників сторін: позивачаКроль М.Б., представник за дов. від 25.12.2012р. відповідачаЛисенка Д.Ю., директор наказ від 03.09.2010р. Крутась І.Г., представник за дов. від 14.11.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції на постановувід 30.10.2012 року Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 5024/1140/2012 господарського суду Херсонської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" простягнення 160 320,03 грн. ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 160 320,03 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.09.2012 року (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволено частково в сумі 128 258,57 грн., з яких 92 772,71 грн. пені, 35 485,86 грн. штрафу, та відповідні судові витрати.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року (головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) скасовано, у задоволені позову відмовлено.

Визнано недійсним пункт 9.2 договору в частині "У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки Продукції з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості Продукції, з якої допущено прострочення, за кожний день прострочення".

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року та залишити в силі рішення господарського суду Херсонської області від 04.09.2012 року.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 32, 43, 82, 83, 93 Господарського процесуального кодексу, статей 173, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статтей 549, 610, 611, 613 Цивільного кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи спір стосується стягнення штрафних санкцій у сумі 160 320,03 грн. за неналежне виконання умов договору поставки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміїївської ТЕС та товариством з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" був укладений договір поставки № 12/298 (т.1, а.с. 8-11), згідно умов якого, позивач зобов'язувався поставити відповідачу товари (продукцію), а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Вищевказаний договір поставки був укладений за результатами проведених конкурсних торгів, за якими відповідач став переможцем.

Відповідно до пункту 1.4 договору постачальник гарантує, що продукція належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави, арештом, не є предметом застави та іншими засобом забезпечення виконання зобов'язань перед іншими фізичними або юридичними особами, державними органами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження або обмеження, передбаченого чинним законодавством в Україні.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з пунктом 2 додатку № 1 до договору загальна вартість продукції становить 785 401 грн.

Суди встановили, що 22.08.2011 року позивачем на адресу відповідача направлено письмову заявку № 07/752-6906 (т.1, а.с. 13) на поставку всієї партії продукції, вказаної в додатку № 1 до договору та екземпляр договору № 12/298 від 15.07.2011 року на 9 аркушах.

Вказана заявка отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" 31.08.2011року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000094 від 19.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" на адресу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції поставило частину товару на суму 151 725 грн., а саме: редуктор РМ-500-1-1Ц, редуктор РМ-500-1-2Ц, редуктор РМ-650-І-4М, редуктор РМ-850-1-7М.

Неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товарів № 12/298 від 15.07.2011року щодо поставки редукторів на суму 633 676 грн. стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції з позовом до господарського суду Херсонської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань в сумі 160 320,03 грн., з яких пеня в сумі 115 962,71 грн. та штраф в сумі 44 357,32 грн., передбачених пунктом 9.2 договору поставки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з приписів частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У постачальника за договором виникло зобов'язання поставити покупцю товари (продукцію) згідно з умовами договору та у строки, визначені у договорі, що свідчить про відсутність грошового зобов'язання постачальника перед покупцем. На підставі цього, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що пункт 9.2 договору поставки № 12/298 від 15.07.2011 року в частині "У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення, за кожний день прострочення" не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім цього, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність вини ТОВ "Компані Технолідер" у невиконанні зобов'язань за договором щодо поставки редукторів на суму 633 676 грн. оскільки ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції протягом робочого дня з дня прийняття рішення про визнання переможця не надіслало відповідачу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.

Зазначений висновок, є помилковим та спростовується наступним.

Згідно статті 31 Закону України "Про здійснення державних закупівель" в редакції, що була чинна на час укладення договору, у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Замовник зобов'язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. Договір про закупівлю, укладений з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим цієї частини, є нікчемним.

Тобто нікчемність договору не пов'язана із надісланням акцепту.

При цьому судами обох інстанцій встановлено, що договір № 12/298 від 15.07.2011 року підписаний сторонами та частково виконаний.

Щодо неустойки, то за змістом статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Частиною першою статті 216 та частиною другою статті 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи викладене, висновок апеляційного господарського суду, про визнання пункту 9.2. договору недійсним та відсутність підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми пені, встановленої договором, є помилковим, не узгоджується з наведеними положеннями чинного законодавства, та взагалі не підтверджений ніякими доказами, які б спростували обставини, встановлені місцевим господарським судом з цього приводу.

За таких обставин касаційна інстанція дійшла висновку, про скасування постанови апеляційного суду від 30.10.2012 року, а рішення господарського суду Херсонської області від 04.09.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року у справі № 5024/1140/2012 господарського суду Херсонської області скасувати.

Рішення господарського суду Херсонської області від 04.09.2012 року у справі № 5024/1140/2012 залишити в силі.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер", (74900 Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського, 47а/17, код ЄДРПОУ 37171152) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, (63460 Харківська область, Зміївський район, с. Комсомольське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247) в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2406,11 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач