Постанова

від 10.09.2012 по справі 5015/476/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2012 р. Справа № 5015/476/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. суддівКролевець О.А. Саранюка В.І. за участю представників: від позивача:Портах С.Я. -за дов. від 31.07.2012р. № 14/1-3777 від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУкраїнсько-Англійського спільного підприємства "НТОН" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2012р. та на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.06.2012р. у справі№ 5015/476/12 господарського суду Львівської області за позовомЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" доУкраїнсько-Англійського спільного підприємства "НТОН" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаЛьвівська міська рада простягнення 12 607,75 грн.,

У відповідності до розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 07.09.2012р. № 03.07-05/671 для розгляду справи № 5015/476/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді Кролевець О.А., Саранюк В.І.

ВСТАНОВИВ:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" (далі -позивач, ЛМКП "Львівводоканал") звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Українсько-Англійського спільного підприємства "НТОН" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі -відповідач, СП "НТОН" ЛТД) про стягнення 12 607,75 грн., з яких 10 434,00 грн. додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень на користь ЛМКП "Львівводоканал", в доход міського бюджету Львова (фонд охорони навколишнього природного середовища) 2 173,75 грн., нарахованих за скид наднормативних забруднень.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2012р. (суддя Довга О.І.) позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано положеннями Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002р. № 292, з огляду на встановлення факту здійснення відповідачем скидів стічних вод у міську каналізацію з перевищенням їх якісних показників.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2012р. (головуючий суддя Данко Л.С., судді Давид Л.Л., Гриців В.М.) рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2011р. змінено, шляхом заміни в пункті 3 резолютивної частини рішення слів "міського бюджету м. Львова" на слова "Державного бюджету України, місцевого бюджету Львівської обласної ради та місцевого бюджету міста Львова". В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду обґрунтована приписами статей 4, 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", статті 69 Бюджетного кодексу України, з огляду на те, що підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення 2 173,75 грн. нарахованої плати за скид понаднормативних забруднень є порушення місцевим судом встановленої процедури розподілу грошових коштів, які підлягають стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин, що мають значення для справи. При цьому, скаржник наголошує на тому, що СП "НТОН" ЛТД не є належним відповідачем у справі, оскільки не являється власником будівлі по вул. Липинського, 60 в м. Львові, біля котрої розташований каналізаційний колодязь (КК-1), та всі роботи, пов'язані з використанням хімічних миючих засобів, самостійно ним не виконуються, а залучаються для цього треті особи. Крім того, скаржник зауважує на тому, що рішення суду першої інстанції було прийнято за відсутності представника відповідача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ЛМКП "Львівводоканал" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач заперечив проти вимог скаржника та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 21.03.2006р. між позивачем (водоканал) та відповідачем (абонент) укладено договір № 302534 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі (далі -договір), у відповідності до умов якого водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами, здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені цим договором та чинним законодавством України.

Позивачем на підставі пунктів 4.4.12., 4.5.2., 4.5.2.3., 4.5.2.3.1. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (далі -Правила), затверджених рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002р. № 292, відповідачу доведено тимчасовий ліміт № 1427 на скид забруднюючих речовин в систему міської каналізації з визначеними допустимими концентраціями цих речовин у стічних водах підприємства.

На виконання пункту 2.1.3. договору, пунктів 3.1.4, 3.2.4. Правил працівниками позивача в присутності представника відповідача, здійснено відбір проб стічних вод відповідача, про що складено акт від 03.08.2011р. № 4178. За результатом вимірювань № 312 встановлено перевищення в цих пробах встановлених тимчасовим лімітом № 1427 значень допустимих концентрацій заліза, аміаку, БСК5, завислих речовин, СПАР, фосфатів, ХСК.

У відповідності до пункту 3.6. договору, пунктів 3.1.5, 9.2.2. Правил при виявлені перевищень якісних показників стічних вод водоканал зобов'язаний нарахувати додаткову плату за користування, а відповідач зобов'язаний її сплатити.

Згідно розрахунку позивача від 26.09.2011р. № 4116/36 загальна сума додаткової плати становить 12 607,75 грн.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно пункту 2.2.7. договору від 21.03.2006р. № 302534 абонент (відповідач) зобов'язується не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднюючих речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках абонента.

В пункті 3.6. договору передбачено, що скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться водоканалом відповідно до Правил приймання (Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ України, Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, підприємства зобов'язані: виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

У відповідності до пункту 4.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

Пунктом 7.10. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України передбачено, що при виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).

В пункті 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України закріплено право водоканалів контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод Підприємств; пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання; пред'являти Підприємствам претензії та позови (в установленому порядку) щодо відшкодування збитків, заподіяних системам комунальної каналізації, а також виставляти рахунки за скид понаднормативних забруднень.

Відповідно до пунктів 9.2., 9.2.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова при виявленні перевищення встановлених ДК водоканал зобов'язаний в установленому порядку пред'являти підприємствам претензії та позови про додаткову плату за скид до міської каналізації стічних вод з порушенням Правил щодо їх складу та властивостей.

Згідно пункту 4.2. рішення виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002р. № 292 ЛМКП "Львівводоканал" надано дозвіл виставляти рахунки на суму, що становлять 20 % від розміру плати за скид наднормативно забруднених стічних вод, для сплати підприємствами цих коштів до міського фонду охорони навколишнього природного середовища.

З урахуванням наведених правових норм, позивач зобов'язаний пред'являти претензії та позови на усю суму додаткової плати за скид понаднормативних забруднень, 20 % якої повинно сплачуватись безпосередньо відповідачем на відповідний бюджетний рахунок.

20.10.2011р. позивачем відповідачу надіслано претензію № 4116 з вимогою в місячний термін сплатити нараховану суму додаткової плати 12 607,75 грн. у порядку та у розмірах, визначених згідно чинного законодавства, а саме: на користь ЛМКП "Львівводоканал" 80 % нарахованої плати в сумі 10 434, 00 грн., а 20% нарахованої плати в сумі 2173,75 грн. - в доход міського бюджету.

Вказана претензія відповідачем залишена без виконання, а надіслані з нею відповідні рахунки не сплачені.

Порушенням зобов'язання, згідно статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з обґрунтованими та законними висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, апеляційним судом було правомірно застосовано вимоги пункту 28 статті 4, пункту 1 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", з урахуванням положень частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України, Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. № 131, стосовно розподілу грошових коштів, які підлягають стягненню до спеціальних фондів Державного бюджету України та місцевих бюджетів у частині доходів, у зв'язку з чим обґрунтовано змінено рішення суду першої інстанції в частині стягнення 2 173,75 грн. нарахованих 20 % від плати за скид понаднормативних забруднень та визначено, що вказані кошти підлягають стягненню в доход Державного бюджету України, місцевого бюджету Львівської обласної ради та місцевого бюджету міста Львова.

Доводи скаржника стосовно того, що СП "НТОН" ЛТД не є належним відповідачем у справі, оскільки не являється власником будівлі по вул. Липинського, 60 в м. Львові, біля котрої розташований каналізаційний колодязь (КК-1), та всі роботи, пов'язані з використанням хімічних миючих засобів, самостійно ним не виконуються, а залучаються для цього треті особи на підставі укладених з ними договорів, були обґрунтовано визнані судом апеляційної інстанції безпідставними, оскільки плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій для відповідача встановлено умовами договору від 21.03.2006р. № 302534, який є для нього обов'язковим для виконання.

Посилання скаржника на прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі за відсутності представника відповідача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи, спростовуються протоколом судового засідання місцевого господарського суду від 05.04.2012р., з якого вбачається, що представник відповідача був присутнім у засіданні суду, під час якого було винесено рішення.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в постанові апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українсько-англійського спільного підприємства "НТОН" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2012р. у справі № 5015/476/12 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.А. Кролевець

В.І. Саранюк