Рішення

від 16.11.2006 по справі 12/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/295

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“14” листопада  2006 року                                                                  справа № 12/295

За позовом: Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, в особі Чернігівського РУ  ПриватБанку

14006, м. Чернігів, вул. Серьожнікова, 6Адреса юридичної особи: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Носівська МТС”

17100, Чернігівська область, м. Носівка, вул. Коцюбинського, 1

Про стягнення 31 295 грн. 64 коп.

                                                                                                        Суддя    Лавриненко Л.М.

                                                ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Позивач: Богаєвська І.В. -  юрисконсульт, довіреність № 2112 від 02.08.2006 року.

Відповідач: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за простроченим кредитом в сумі 24200,00 грн., заборгованості по простроченим відсоткам в сумі  5138,35 грн., пені в сумі 1957,28 грн. , згідно  кредитного договору № 28 від  11.03.06р. та  договору № U6-NO відступлення прав вимоги від 05.10.2005 р.

Представником позивача в судовому засіданні  надано клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення № 201869, але  відповідач повноважного  представника в судове засідання не направив, документи витребувані ухвалами суду від 10.10.2006 року та 19.10.2006 року суду не надав.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника  відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

           11.03.2005 року між Акціонерним банком „Приватінвест” та відповідачем було укладено кредитний договір № 28, згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит у сумі 30 600 грн. для поповнення обігових коштів та виробничі потреби на строк до 10.03.2006 року., а відповідач зобов'язався  повернути кредит, сплатити відсотки та комісійну винагороду в обумовлені даним договором терміни.

  Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

          АБ „Приватінвест” виконав взяті на себе зобов'язання  та надав відповідачу кредит в сумі 30 600 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача ,  яка  додана до матеріалів справи.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов'язанні  може бути замінений іншою особою  внаслідок  передання  ним своїх прав іншій  особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора, згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, переходять  права первісного кредитора  у зобов'язанні  в обсязі і на  умовах, що  існували на момент переходу  прав, якщо інше  не встановлено договором або законом.

05.10.2005 року  між ВАТ АБ „Приватінвест” (кредитор) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк”  в особі Чернігівського РУ ПриватБанку був укладений договір відступлення прав вимоги № U6-NO, відповідно до якого  Закритому акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” перейшли права вимоги отримання на свою користь від боржника –відповідача по справі:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Носівська МТС” платежів по кредиту, відсоткам, комісіям,  інших платежам, неустойки у повному обсязі, що випливають з кредитного договору № 28 від 11.03.2005 року.

Таким чином  кредитором по  кредитному договору № 28 від 11.03.2005 року став позивач і до нього перейшли всі  права первісного  кредитора.

          У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково, сплативши частину заборгованості по кредиту в сумі 6 400 грн.  Заборгованість відповідача по кредиту становить 24 200 грн.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 договору відповідач зобов'язаний був сплачувати банку  відсотки за користування кредитом в розмірі 25 % річних, а при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по кредиту –в розмірі 50 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У відповідності з п. 4.10. договору розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється з дати списання коштів  з позичкового  рахунку до майбутньої  дати сплати відсотків, а також за період, що починається з попередньої дати сплати відсотків по поточну дату сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється  до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості по кредиту.

Сплату  відсотків за користування кредитом, у відповідності з п. 4.3 договору,  відповідач зобов'язаний був здійснювати  в дату  сплати відсотків. Датою сплати відсотків є 25 число кожного поточного місяця.

За період користування кредитом з 26.02.2006р. по 30.09.2006р. відповідач зобов'язаний був сплатити  відсотки  в сумі 7149 грн 59  коп.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач заборгованість за прострочені відсотки сплатив частково у розмірі 1978 грн. 09 коп., заборгованість по відсотках  становить  5171 грн. 50  коп., але оскільки  позивач  просить стягнути відсотки в сумі 5138 грн 35 коп , то відповідно позовні вимоги позивача в частині стягнення відсотків підлягають задоволенню в сумі 5138 грн 35 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача відповідно до п. 5.1. договору пеню в сумі   1957 грн. 28 коп. за простроку сплати відсотків за період з 26.03.2006р. по 30.09.2006р. та  за прострочку повернення кредиту за період з 14.03.06р.  по 30.09.06р.  

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором

Пунктом  п. 5.1 договору передбачено, що  при порушенні відповідачем якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору,  відповідач повинен сплатити позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від суми  простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Приймаючи до уваги, що відповідачем було допущено прострочка щодо сплати  відсотків за користування кредитом та порушено строк повернення кредиту,  але приймаючи до уваги, що нарахування пені припиняється через шість місяців з моменту настання строку виконання зобов”язання, а строк повернення кредиту настав  10.03.2006р., відповідно  нарахування пені за простроку повернення кредиту  припинилось 10.09.06р., а    тому  суд доходить висновку, що пеня за прострочку сплати відсотків  підлягає стягненню в сумі 153 грн 24 коп за період з 26.03.2006р. по 30.09.2006р., пеня за прострочку повернення кредиту  за період з 14.03.06р.  по 10.09.06р становить 2218,80грн ., але враховуючи , що відповідачем  в добровільному порядку сплачено пеня в сумі 652 грн 19  коп , то відповідно  пеня за  прострочку  повернення  кредиту підлягає стягненню в сумі 1566 грн 61 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов кредитного договору та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту, відсотки за  його користування,  не сплатив, вимоги позивача не оспорив і не  надав суду  докзів виконання зобов2язань в повному обсязі первісному кредитору , господарський суд, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 24 200 грн. заборгованості по кредиту, 5138 грн 35 коп  заборгованості по відсотках, 153 грн 24 коп  пені за простроку сплати відсотків за період з 26.03.2006р. по 30.09.2006р. та 1566 грн  61 коп  пені за прострочку повернення кредиту за період з 14.03.06р.  по 10.09.2006р.  

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  з відповідача підлягають  стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 310 грн. 58  коп. та витрати в сумі 117 грн. 10 коп   за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 512,514, 525, 526, 546, 549,  1046, 1048, 1049, 1050,  Цивільного кодексу України, ст. ст.  193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.  46, 49, 75,ст.ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Носівська МТС” 17100, Чернігівська область, м. Носівка, вул. Коцюбинського, 1 (р/р 26004059995270 в  Чернігівському РУ ПриватБанку, МФО 353586, код ЄДРПОУ 31970142) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (рахунок № 35194833805108 в управлінні Національного банку по Чернігівській області, МФО 353586, код 14360570) 24 200 грн. заборгованості по кредиту, 5138 грн 35 коп  заборгованості по відсотках, 1566 грн 61 коп  пені за простроку сплати  кредиту та  153 грн. 24 коп. пені за прострочку сплати відсотків , 310 грн. 58 коп. державного мита та 117 грн. 1о коп.  витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу

    Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

                   Суддя                                                   Л.М. Лавриненко