Рішення

від 29.05.2012 по справі 6/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.12 р. Справа № 6/194

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід" м. Горлівка, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк

про стягнення 3 120грн. 49коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - Биченко Є.А. - директор

Бойченко І.Є. - представник по довіреності №101 від 20.09.2011р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Рапід" м. Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк інфляційних витрат за період з квітня 2010р. по липень 2011р. у розмірі 2 129грн. 38коп. та 3% річних за період з 15.03.2010р. по 31.07.2011р. у розмірі 991грн. 11коп. (Усього 3 120грн. 49коп.)

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. по справі №6/347, розрахунок інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 21.09.2011р. на 18.10.2011р., проте 14.10.2011р. провадження у справі було зупинено і поновлено 14.05.2012р. з призначенням до розгляду на 29.05.2012р.

Усі надані позивачем клопотання та пояснення по справі, розглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

23 травня 2012р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк надійшла апеляційна скарга від 23.05.2012р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.10.2011р., для скерування її разом з матеріалами справи, на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Проте, таке звернення відповідачем, розцінюється господарським судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки дія ухвали господарського суду Донецької області від 14.10.2011р. на момент подання апеляційної скарги закінчилася, у зв»язку з поновленням провадження по справі ухвалою від 14.05.2012р. Аналогійна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в п.3.14 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга б/н від 23.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк приєднана до матеріалів справи та залишається судом без задоволення.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 29.05.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

Рішенням від 12.04.2011р. по справі №6/347 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід" м.Горлівка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Обжора" м.Донецьк про стягнення 23 925грн. 72коп. було встановлено наступні обставини. Між сторонами було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" оплату отриманого товару у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Рапід".

На виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ від 01.09.2011р.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки відповідач до цього часу свої зобов'язання по сплаті боргу, встановленого вищевказаним рішенням, не виконав, позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційного збільшення суми боргу за період з квітня 2010р. по липень 2011р. у розмірі 2 129грн. 38коп. та 3% річних за період з 15.03.2010р. по 31.07.2011р. у розмірі 991грн. 11коп.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішення у справі №6/347 від 12.04.2011р. про стягнення з боржника заборгованості не припиняє грошові зобов'язання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

З наданого позивачем розрахунку інфляційного збільшення суми боргу за період з квітня 2010р. по липень 2011р. та 3 %річних за період з 15.03.2010р. по 31.07.2011р. вбачається, що інфляційне збільшення суми боргу становить - 2 129грн. 38коп., а 3% річних складає - 991грн. 11коп.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід" м. Горлівка, Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк інфляційних витрат у розмірі 2 129грн. 38коп. та 3% річних у розмірі 991грн. 11коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід" м. Горлівка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк про стягнення 3 120грн. 49коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід" м. Горлівка, Донецької області інфляційні витрати у розмірі 2 129грн. 38коп., 3% річних у розмірі 991грн. 11коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.05.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.