Постанова

від 12.09.2012 по справі 22/5025/448/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 22/5025/448/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Сініцина Л.М.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Басюку Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщеннні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Церква євангельських християн-баптистів "Преображення" м. Хмельницький на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.06.12 р.

у справі № 22/5025/448/12 (суддя Заверуха С.В. )

позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" с.Шаровечка,Хмельницька область

відповідач Хмельницька міська рада

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Церкви євангельських християн-баптистів "Преображення", Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня", Управління держкомзему у м. Хмельницькому

про скасування рішень Хмельницької міської ради від 17.11.2007р.№34, від 28.05.2008р. №32

за участю представників сторін:

позивача - Ящука Б.С.,представника, довіреність в справі

відповідача - не з'явився

третіх осіб - не з"явились

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року у зв"язку з перебуванням судді Дужича С.П. у відпустці та відповідно до затверджених складів колегій визначено колегію у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26 червня 2012 року у справі № 22/5025/448/12 ( суддя Заверуха С.В.) частково задоволено позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" (с.Шаровечка, Хмельницька область) до Хмельницької міської ради (м. Хмельницький), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Церкви євангельських християн-баптистів "Преображення", приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня", управління Держкомзему у м.Хмельницькому , яким визнано незаконним та скасовано рішення чотирнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 07.11.2007 року № 34 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам та внесення зміни та доповнень до рішень сесії міської ради" в частині надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Церкві Євангельських Християн Баптистів "Преображення" для обслуговування свинарника №1 літ "б" по вул. Зенітна, 9 (п.8 додатку №1 до рішення сесії міської ради від 07.11.2007 р. №34). Також, визнано незаконним та скасовано рішення вісімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 28.05.2008 року № 32 "Про надання земельних ділянок в постійне користування юридичним особам, в оренду суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам, релігійній громаді та внесення змін та доповнень до рішень сесій міської ради" в частині надання земельної ділянки в короткострокову оренду строком на п'ять років Церкві Євангельських Християн Баптистів "Преображення" для обслуговування свинарника №1 літ "б" по вул. Зенітна, 9, категорія земель - землі промисловості (п.61 додатку 2 до рішення сесії міської ради від 28.05.2008 р. №32). Стягнуто з Хмельницької міської ради (м. Хмельницький) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" 536,50 гривень судового збору. В решті позову відмовлено.

Визнаючи незаконними та скасовуючи рішення №34 Хмельницької міської ради від 07.11.2007 року в частині надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Церкві Євангельських Християн Баптистів "Преображення" для обслуговування свинарника №1 літ "б" по вул. Зенітна, 9 (п.8 додатку №1 до рішення сесії міської ради від 07.11.2007 р. №34) та №32 від 28.05.2008 року в частині надання земельної ділянки в короткострокову оренду строком на п'ять років Церкві Євангельських Християн Баптистів "Преображення" для обслуговування свинарника №1 літ "б" по вул. Зенітна, 9, категорія земель - землі промисловості (п.61 додатку 2 до рішення сесії міської ради від 28.05.2008 р. №32) з огляду на норми ст. ст. 2, 21, 20, 78, 90, 116, 122, 124,125,152 та пунктів 15,77 перехідних положень Земельного кодексу України, статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.21 Цивільного кодексу України, положення Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 11.04.2002 року, рекомендаціях, викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" та у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", місцевий господарський суд вважав за необхідне захистити порушені права та інтереси позивача та дійшов висновку, що :

- земельна ділянка площею 3100 м.кв. щодо якої означеними рішеннями ради надано згоду Церкві Євангельських Християн-Баптистів "Преображення" на розробку проекту землеустрою та надано в короткострокову оренду на п'ять років ,знаходиться в межах земельної ділянки, яка належала на праві власності сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" згідно державного акту серії ЯД №018527 від 16.03.2007 року;

- міською радою без достатніх правових підстав було змінено категорію земель та зазначено землі промисловості, тоді як в державних актах на право власності на земельну ділянку в межах якої розташоване придбане Церквою Євангельських Християн-Баптистів "Преображення" нерухоме майно (свинарник), цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - землі сільськогосподарського призначення;

- спірні рішення Хмельницькою міською радою помилково ухвалено щодо земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача і не відноситься до земель комунальної власності та без попереднього вилучення у власника;

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог суд вважав, що рішення міської ради №34 від 07.11.2007 року про припинення права користування земельної ділянкою стосовно ПСП "Агрофірма Берегиня" не порушує права позивача ,оскільки дана земельна ділянка не перебувала у власності (користуванні) вказаної юридичної особи.

Представником Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Преображення" подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, визнання встановленими обставини, що у справі недоведені, а також через невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

Зазначає, що оскаржувані рішення Хмельницької міської ради не суперечать статті 317 Цивільного кодексу України, оскільки земельна ділянка будь-якої площі у позивача не вилучалась, іншим особам не передавалась, будь-які договори оренди з приводу надання міською радою всієї, або ж частини належної позивачу земельної ділянки, ні з ким не укладались. При цьому, міською радою будь-яких дій щодо заборони чи обмеження позивача в праві розпорядитись належною йому землею не вживалося та не створювалося йому жодних перешкод у користуванні землею. Натомість, з моменту, коли міській раді стало відомо про те, що позивач згідно Державного акту є власником земельної ділянки, стосовно якої приймались спірні рішення, всі дії щодо реалізації оскаржуваних рішень були припинені. Місцевий господарський суд не звернув уваги, що позивачем не зазначено та не доведено, у чому саме полягає порушення його прав.

Вказує, що постановою апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2012 року скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.12.2006 року № 2-7316/06, на підставі якого за позивачем визнано право власності на земельну ділянку площею 3,8 га по вул. Вокзальній, 138. Однак позивач, будучи учасником судового процесу, копію прийнятого процесуального рішення до матеріалів даної справи не подав навіть на вимогу суду.

Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні дійшов висновку та зазначив , що на момент прийняття Хмельницькою міською радою спірних рішень земельна ділянка по вул. Вокзальній, 138 належала позивачу на праві власності одночасно на підставі двох державних актів на право колективної власності на землю серії ЯД №018527 та серії ХМ № 854, однак, не звернув уваги, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено випадків, умов та підстав можливості одночасного існування кількох правоустановчих документів на один і той самий об'єкт нерухомості (земельну ділянку), виданих з різних підстав.

На думку апелянта, означені висновки суду першої інстанції не узгоджуються з приписами чинного законодавства та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

На переконання апелянта, матеріали інвентаризації земельних ділянок відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю ХМ № 854, виготовлені на замовлення позивача, не можуть бути належним та допустимим доказом на підтвердження встановлення земельних ділянок та їх фактичних площ . Також, лист приватного підприємства «Земельно-юридичний центр» та лист Управління Держкомзему в м. Хмельницькому від 25.06.2012 року, які місцевий господарський суд прийняв до уваги, не є належними доказами, оскільки складені на підставі матеріалів інвентаризації земельних ділянок.

Звертає увагу, що в матеріалах інвентаризації міститься кадастровий план та схема розташування земельної ділянки №5 площею 3,8 га. по вул. Вокзальна (без визначення номеру). При цьому, на кадастровому плані та схемі розташування ділянки зазначено земельну ділянку, яка за своєю конфігурацією навіть наближено не відповідає конфігурації земельної ділянки №5, зображеній в плані зовнішніх меж Державного Акту. Однак, такі обставини не викликали у місцевого господарського суду жодних сумнів щодо достовірності матеріалів інвентаризації. Лише з тверджень позивача та розробника документації суд дійшов висновку, що саме в межах цієї земельної ділянки знаходиться належне апелянту нерухоме майно.

Апелянт стверджує, що місцевий господарський суд не дослідив державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 854, виданий на підставі рішення Хмельницької міської ради №532 від 29.09.1998 року про передачу акціонерному сільськогосподарському підприємству закритого типу „Гречани" у власність 160 га. землі в межах згідно з планом, який не містить адрес земельних ділянок, їх лінійних промірів та суміжних землекористувачів і землевласників по всіх земельних ділянках акту, що суперечить Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 року ( чинній на час видачі цього Державного акту). Наводить міркування, які його на думку, вказують, що у позивача відсутнє право на земельну ділянку, на якій розташовано належне Церкві євангельських християн-баптистів "Преображення" нерухоме майно.

Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 26 червня 2012 року у даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Гречани".

Відповідно до поданих заперечень CТОВ „Агрофірма „Гречани" вважають апеляційну скаргу третьої особи такою ,що не підлягає задоволенню. Вказують, що рішенням Хмельницької міської ради від 07.11.2007р. №34 було надано згоду Церкві Євангельських Християн Баптистів "Преображення" на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку по вул. Вокзальна 138 , площею 3100 м.кв, при цьому попередньо вилучивши вищевказану ділянку у ПСП "Агрофірма "Берегиня", яка жодного відношення до земель позивача не мала. Крім того, вказаним рішенням, всупереч мораторію, передбаченого п.14,15 Перехідних положень Земельного кодексу України, було змінено цільове призначення земельної ділянки з земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землі промисловості. В подальшому рішенням Хмельницької міської ради від 28.05.2008р. №32 земельну ділянку по вул. Вокзальна 138 площею 3100 м.кв надано Церкві у короткострокову оренду на 5 років.

Вважають,що вищевказаними рішеннями було порушено право власності СТОВ "Агрофірма "Гречани" на земельну ділянку, а дане рішення перешкоджає позивачу використовувати земельну ділянку в повній мірі, що суперечить вимогам ст. 90 Земельного кодексу України. Крім того,відповідач не перевіривши наявність права власності позивача, незаконно виділив належну СТОВ "Агрофірма "Гречани" земельну ділянку Церкві Євангельських Християн баптистів "Преображення". Просять рішення господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

До заперечень представником позивача долучена копія ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 30 травня 2012 року у справі № 22ц-1208/12.

Представником Церкви Євангельських Християн-Баптистів "Преображення" подано письмове клопотання від 10 вересня 2012 року про відкладення розгляду справи у зв»язку із неможливістю явки у судове засідання представників через перебування їх за межами області на лікуванні та необхідності витребування від позивача додаткових доказів.(т.2,а.с.69 )

Хмельницькою міською радою подано письмове клопотання від 06.09.2012 року про відкладення судового розгляду апеляційної скарги у зв»язку із перебуванням їх представника у відпустці.(т.2,а.с. 71 )

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтями 69, 102 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, відповідач та апелянт являються юридичними особами, які повинні на свій розсуд реалізувати надані їм права, а тому не позбавлені можливості направити у судове засідання іншого представника , так як не обмежені колом таких представників.

З врахуванням вищенаведеного та строків розгляду апеляційної скарги судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та представника третьої особи..

Також, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про витребування від позивача копії ухвали апеляційного суду Хмельницької області, оскільки копія останньої надана позивачем в судове засідання.

Під час апеляційного перегляду справи представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" проти апеляційної скарги заперечував, наводив свої міркування на спростування її доводів та вказував на законність рішення місцевого господарського суду. Просив рішення господарського суду Хмельницької області від 26 червня 2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Церкви євангельських християн-баптистів "Преображення"- без задоволення.

Представники третіх осіб приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня", управління Держкомзему у м.Хмельницькому в судове засідання не з»явились , про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та заздалегідь, щ стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи .(т.2,а.с. 61,66)

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника Церкви євангельських християн-баптистів "Преображення" не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, 13 лютого 2007 року між приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Берегиня» та Церквою євангельських християн-баптистів "Преображення" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за умовами якого Церква євангельських християн-баптистів "Преображення" набула у власність приміщення свинарника № 1 літ. «б» площею 149,6 кв.м. у місті Хмельницькому по вул.Зенітна,9 ( т.1, а.с.80).

Хмельницьким БТІ проведено реєстрацію права власності на даний об»єкт нерухомості, на що вказує витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.02.2007 року ( т.1, а.с.81).

Рішенням Хмельницької міської ради № 34 від 07.11.2007 року серед іншого припинено право користування земельною ділянкою площею 3100 кв.м. приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма Берегиня» за адресою м.Хмельницький, вул.Зенітна,9 та надано згоду на розробку проекту землеустрою Церкві євангельських християн-баптистів "Преображення" для обслуговування свинарника № 1 літ.»б» по вул.Зенітній,9 (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.02.2007 року ) Категорія земель- землі промисловості ( т.1, а.с. 43 -45).

Відповідно до п.61 додатку № 2 та пункту 7 рішення Хмельницької міської ради № 32 від 28.05.2008 року Церкві євангельських християн-баптистів "Преображення" надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 3100 кв.м. для обслуговування свинарника № 1 літ.»б» по вул.Зенітній,9 (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.02.2007 року ) Категорія земель- землі промисловості ( т.1, а.с.49,50, 60).

Як вбачається з матеріалів ,попередньо, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 532 від 29.09.1998 року передано у колективну власність АТЗТ «Гречани» земельну ділянку загальною площею 160 га (т.1, а.с.106).

На підставі даного рішення 29 жовтня 2008 року акціонерному сільськогосподарському підприємству закритого типу «Гречани» видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 854 про передачу у власність 160 га. в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( т.1, а.с.141-148).

Між тим, ділянка площею 3100 м.кв. (на якій розташований свинарник) щодо якої Хмельницькою міською радою ухвалювалися рішення № 34 від 07.11.2007 року та № 32 від 28.05.2008 року про надання згоди Церкві євангельських християн-баптистів "Преображення" на розробку проекту землеустрою та надання в короткострокову оренду на п'ять років, входить до меж земельних ділянок , які залишилися після розпаювання акціонерного сільськогосподарського підприємства закритого типу «Гречани» та являється частиною земельної ділянки № 5, зазначеному на кадастровому плані матеріалів інвентаризації земельних ділянок на якій розташований господарський двір СТОВ «Агрофірма Гречани».

На означене вказують матеріали інвентаризації земельних ділянок відповідно до державного акту на право колективної власності ХМ № 854, виконаного приватним підприємством «Земельно-юридичний центр» (т.1, а.с.133-149, т.2, а.с.1-19) та письмові пояснення представника управління держкомзему в м.Хмельницькому Хмельницької області № 1105/01-16 від 25.06.2012 року (т.2, а.с.22).

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 78 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно пункту б) статті 80 Земельного Кодексу, суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частини 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України).

Пунктом 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

За приписами статті 124 вказаного Кодексу (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Однак, земельна ділянка площею 3100 м.кв. (на якій розташований свинарник) щодо якої Хмельницькою міською радою ухвалювалися рішення № 34 від 07.11.2007 року та № 32 від 28.05.2008 року про надання згоди Церкві Євангельських Християн-Баптистів "Преображення" на розробку проекту землеустрою та надання в короткострокову оренду на п'ять років на час ухвалення цих рішень із власності позивача не вибувала та не відносилася до земель комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького.

Тобто, Хмельницька міська рада, не будучи власником земельної ділянки, вчиняла щодо цієї земельної ділянки розпорядчі дії.

Колегія суддів звертає увагу, що ні відповідачем ні апелянтом не надано доказів віднесення земельної ділянки площею 3100 м.кв. (на якій розташований належний третій особі об»єкт нерухомості) до земель комунальної власності.

За ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 2 ст. 152 Земельного кодексу України надає власнику земельної ділянки або землекористувачу право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З огляду на дані норми колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Хмельницькою міською радою при прийняті спірних рішень було вирішено передати у користування земельну ділянку без дотримання порядку її вилучення у власника та зміни цільового призначення, а також без наявності на те відповідного рішення уповноваженого органу, та вважає, що спірні рішення частково є такими, що порушують права та інтереси позивача, як власника земельної ділянки.

Поряд з тим, колегія суддів не може прийняти доводи апелянта, що позивач не являється правонаступником акціонерного сільськогосподарського підприємства закритого типу "Гречани", якому видавався державний акт на право колективної власності ХМ № 854 від 29.10.1998 року.

Так, 29.12.1995 року Хмельницькою РДА зареєстровано акціонерне сільськогосподарське підприємство закритого типу "Гречани" ( код ЄДРПОУ 05529646), про що видане свідоцтво № 05529646 про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності ( т.1, а.с.124).

Означене підприємство реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство "Гречани", яке являється його правонаступником, на що вказує, п.1.1 наявного у матеріалах справи витягу з статуту КСП "Гречани", зареєстрованого Хмельницькою районною державною адміністрацією за №29 від 16.10.1998 року (т.1, а.с.122-123).

01.06.1999 року Хмельницькою РДА зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Гречани» про що видано свідоцтво серії А00 № 674325 (т.1, а.с.20).

Як вбачається із пунктів 1.1, 1.4 Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Гречани», сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" є підприємством заснованим на базі КСП "Гречани" та є його правонаступником (т.1, а.с.118-121).

Відповідно до довідки державного реєстратора №37/13-1557/12 від 08.06.2012 року СТзОВ "Агрофірма "Гречани" (код 00529646) є правонаступником КСП "Гречани" та АСТЗТ "Гречани" ( т.1, а.с.107).

Відповідно до положення "Про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України", затвердженого постановою КМУ від 14.07.1993 р. №538 (чинного на час державної реєстрації акціонерного сільськогосподарського товариства закритого типу «Гречани»), державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України - це автоматизований банк даних для забезпечення єдиного державного обліку всіх господарюючих суб'єктів, на які поширюється Закон України "Про державну статистику" і що є юридичними або фізичними особами (підприємцями) і підлягають відповідно до чинного законодавства державній реєстрації.

Згідно п.5 цього Положення, державний реєстр складається з інформаційного фонду, до якого входять такі дані, як, зокрема: ідентифікаційний код господарюючого суб'єкта, який є єдиним для всього інформаційного простору України та прізвище керівника. Джерелом формування інформаційного фонду є, зокрема, дані з резерву ідентифікаційних кодів.

Поряд з цим, з метою забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій всіх форм власності, постановою КМУ від 22.01.1996р. №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" було затверджено та введено в дію з 01.01.1996 року Положення "Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України". Згідно п.5 цієї Постанови КМУ від 22.01.1996р. №118, Міністерство статистики України було зобов'язано забезпечити формування бази даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на основі Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України із збереженням присвоєних суб'єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів.

Відповідно до п.2 цього Положення про ЄДРПОУ, метою створення державного реєстру є, зокрема, забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб'єктів господарської діяльності та їх державного обліку в межах інформаційного простору України.

Згідно п.4 Положення про ЄДРПОУ, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності - є єдиним для всього інформаційного простору України та зберігається за суб'єктом протягом усього періоду його існування (п.15 Положення).

1.07.2004 року набув чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", згідно з яким, державних реєстраторів зобов'язано протягом 2004 - 2005 років провести заміну раніше виданих юридичним особам та фізичним особам -підприємцям свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.

Тобто, зазначені приписи не передбачають присвоєння одного і того ж ідентифікаційного коду двом різним юридичним особам.

З матеріалів справи вбачається, що акціонерне сільськогосподарське підприємство закритого типу "Гречани", колективне сільськогосподарське підприємство "Гречани" і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» мають однаковий код ЄДРПОУ - 05529646.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи : статути акціонерного сільськогосподарського підприємства закритого типу "Гречани", колективного сільськогосподарського підприємства "Гречани" та позивача, повідомлення державного реєстратора Хмельницької РДА - колегія суддів вважає, що позивач являється правонаступником акціонерного сільськогосподарського підприємства закритого типу "Гречани" (особи - зазначеної власником земельних ділянок у акті на право колективної власності ХМ № 854 від 29.10.1998 року).

Також, матеріали справи не містять доказів про визнання недійним або скасування рішення про передачу у власність АТЗТ «Гречани» земельної ділянки загальною площею 160 га., а тому у апеляційного господарського суду відсутні підстави ставити під сумнів дані, викладені у даному акті.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

В силу ст.ст. 33, 38, 43 ,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника Церкви євангельських християн-баптистів "Преображення"та скасування чи зміни рішення господарського суду Хмельницької області від 26 червня 2012 року у справі № 22/5025/448/12.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою Церква євангельських християн-баптистів "Преображення" сплатила судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 551 грн. ,замість 536,5 грн. З огляду на викладене, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути апелянту надлишково сплачену суму судового збору, що становить 14,5 грн.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 26 червня 2012 року у справі № 22/5025/448/12 залишити без змін,а апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Церкви євангельських християн-баптистів "Преображення" залишити без задоволення.

Повернути Церкві євангельських християн-баптистів "Преображення"( м.Хмельницький ,провул. Північний,20 ( код 26293137) судовий збір у розмірі 14,5 грн.( чотирнадцять грн. 50 коп), як внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Гудак А.В.