Постанова

від 21.08.2012 по справі 18/186

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2012 № 18/186

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача - Чабан К.І.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Міністерства внутрішніх справ України

про стягнення 2 569 183,79 грн., -

.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості зі страхових платежів у розмірі 2 569 183,79 грн. з урахуванням 6% витрат НАСК «Оранта» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року №59 та пункту 4.4. договору №4 від 24.07.2006 року.

В подальшому представниками позивача подавалися заяви про уточнення позовних вимог. В результаті, розмір позовних вимог зменшився до 854 285,73 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2012 року, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.08.2012 року.

Представник відповідача відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У судове засідання 21.08.2012 року з'явився представник позивача.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Враховуючи те, що представники відповідача були повідомлені про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

За змістом ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача встановив наступне.

Правовідносини між Міністерством внутрішніх справ України (страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (страховик) виникли на підставі укладеного 24.07.2006 року договору державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ України №4 (т. 1 а.с. 8-16).

Предметом даного договору є те, що страховик на підставі Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 року №59 (з відповідними змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом на день укладення цього договору), і на умовах цього договору здійснює державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ України (застраховані) на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю, та загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби.

Об'єктом страхування є майнові інтереси застрахованих, пов'язані з їх життям, здоров'ям та працездатністю (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 2.2. договору, страховими випадками визнаються події, що відбулися із застрахованим з моменту набрання чинності Положенням про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 1991 року №59 та документально підтверджені.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що страховик виплачує страхові суми застрахованим або їх спадкоємцям у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні застрахованим службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та громадської безпеки, боротьбі із злочинністю.

Виплата страхових сум при настанні страхових випадків, передбачених пунктами 2.2.1.-2.2.3. договору, особам рядового та начальницького складу (їх спадкоємцям) здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 року № 59 (із відповідними змінами та доповненнями), вільнонайманим працівникам (їх спадкоємцям) -із середньомісячної заробітної плати, установленої в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (із відповідними змінами і доповненнями), за останньою посадою застрахованого на день виплати страхової суми; при настанні страхових випадків, передбачених пунктами 2.2.4.-2.2.5. договору -із розрахунку мінімального прожиткового рівня на час настання страхової події.

Розмір мінімального прожиткового рівня встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ, джерелом яких є кошти державного бюджету, включаючи витрати страховика на його проведення, вносяться страхувальником на спеціальний рахунок страховика.

Згідно з п. 4.2. договору, страхові платежі, не використані в поточному році на виплату страхових сум, підлягають поверненню страхувальнику в термін до 31 грудня 2006 року.

Кошти, яких не вистачає на проведення розрахунків із застрахованими, доплачуються страхувальником за мірою їх надходження на зазначені цілі з державного бюджету.

У пункті 4.3. договору зазначено, що страхувальник здійснює розрахунки зі страховиком централізовано щомісяця до 25 числа з розрахунку 1/12 планових призначень за мірою надходження коштів з державного бюджету.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що витрати страховика на проведення державного обов'язкового особистого страхування застрахованих за цим договором становлять 6 відсотків загальної суми страхових платежів.

Річний страховий платіж з державного обов'язкового особистого страхування застрахованих визначається страхувальником за результатами формування обсягів державного бюджету, виділених на утримання органів і підрозділів внутрішніх справ. На 2006 рік річний страховий платіж становить за цим договором 50 984,5 тис. грн. (п. 4.5. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, виплата страхових сум у зв'язку із настанням страхової події провадиться за вирахуванням раніше виплачених страхових сум (з цього виду страхування) за цю ж саму страхову подію.

При цьому страхова сума виплачується незалежно від виплат з інших видів страхування і виплат, які здійснюються в порядку відшкодування збитків.

Згідно з п. 5.2. договору, виплата страхових сум провадиться в семиденний строк з дня отримання страховиком усіх необхідних документів від застрахованого та органів страхувальника.

У разі відмови у виплаті страхових сум страховик у семиденний строк письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців і відповідні органи страхувальника із зазначенням причин відмови.

Спори між застрахованим (його спадкоємцями) і страховиком щодо виплати страхових сум вирішуються в установленому законодавством порядку.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що визначення ступеня тяжкості одержаного поранення (контузії, травми, каліцтва) провадиться військово-лікарськими комісіями МВС України на підставі переліку поранень, контузій, травм і каліцтв, що належать до тяжких або легких.

При одержанні застрахованим у період проходження служби поранення (контузії, травми, каліцтва), за наслідками якого він не підлягає звільненню зі служби через хворобу або обмежений стан здоров'я, військово-лікарською комісією, яка визначає придатність до служби на підставі акта про обставини одержання поранення (контузії, травми, каліцтва) після медичного обстеження, йому видається довідка про поранення (контузію, травму або каліцтво).

У разі втрати застрахованим довідки про поранення (контузію, травму, каліцтво) відповідною військово-лікарською комісією при його зверненні видається дублікат цієї довідки із зазначенням у правому верхньому куті «Дублікат взамін загубленої».

У пункті 6.3. договору зазначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхової суми в передбачений договором строк у межах коштів, визначених п. 4.3. договору; подавати страхувальнику фінансові звіти про здійснені виплати страхових сум після закінчення терміну дії договору страхування або на будь-яку дату за письмовою вимогою страхувальника.

Цей договір укладається на термін до 31.12.2006 року (п. 7.1. договору).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості зі страхових платежів на суму 2 569 183,79 грн. з урахуванням 6 відсотків витрат страховика відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року №59 та п. 4.4. договору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

В обґрунтування факту існування в МВС України заборгованості перед ВАТ «НАСК «Оранта», позивач посилається на низку судових рішень, прийнятих судами у 2007 році, на підставі яких з ВАТ «НАСК «Оранта» було стягнуто кошти в розмірі 2 569 183,79 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 02.07.2007 року у справі №2-6402007 р. зобов'язано ВАТ «НАСК «Оранта» нарахувати Доброву Сергію Олександровичу страхову суму із розрахунку грошового забезпечення у розмірі 2 041,72 грн. і виплатити страхову суму у розмірі 92 052,56 грн. як різницю між страховою сумою у розмірі чотирирічного грошового забезпечення у розмірі 2 041,72 грн. і виплаченою страховою сумою - 5 950,00 грн.; стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» та УМВС в Луганській області солідарно на користь держави судовий збір у сумі 920,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 17.10.2007 року стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Єрікової Людмили Олексіївни 49 959,46 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 6 000,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; 499,50 грн. судового збору на користь держави.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 19.10.2007 року стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Журавля Василя Петровича 12 172,78 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 2 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 121,72 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23.10.2007 року стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Паламарчука Петра Івановича 17 908,80 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 2 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 179,08 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 30.10.2007 року у справі №2-509/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Ухатого Олексія Олексійовича 14 598,08 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 2 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 145,98 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 30.10.2007 року у справі №2-486/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Канівченко Олени Іванівни 200 469,60 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 12 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 1 700,00 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24.07.2007 року у справі №2-1254/07 р. зобов'язано ВАТ «НАСК «Оранта» здійснити виплату Гарбар Ігорю Васильовичу не нарахованої і неотриманої страхової суми в розмірі 4 834,16 грн.; стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» судовий збір в розмірі 51,00 грн.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.08.2007 року у справі №2-65/2007 р. з ВАТ «НАСК «Оранта» стягнуто на користь Марковича Вадима Миколайовича 52 532,28 грн. страхової суми; на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 525,32 грн.; на користь територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 08.10.2007 року у справі №2-2334/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Коваленка Олександра Васильовича заборгованості по страховій сумі у розмірі 130 556,36 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 08.10.2007 року у справі №3-2335/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Тихонової Людмили Юріївни заборгованість по страховій сумі у розмірі 121 017,12 грн.

Заочним рішенням Скнирського районного суду Київської області від 24.09.2007 року у справі №2-623/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Синчука В'ячеслава Миколайовича 85 823,04 грн.; на відшкодування витрат по оплаті юридичної допомоги в розмірі 3 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 858,23 грн.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 31.07.2007 року у справі №2-а-136 визнано, що Лисак С.Я. повинна бути нарахована зарплатня для виплати страхового відшкодування в розмірі 4 096,00 грн.

Ухвалою Стахановського міського суду Луганської області зобов'язано ВАТ «НАСК «Оранта» виплатити Лисак Сергію Яниковичу не донараховану суму страхового відшкодування в сумі 123 782,04 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23.10.2007 року у справі №2-366/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Чайки Віктора Еларійовича 99 200,64 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 992,00 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 29.10.2007 року у справі №2-514/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Недашківського Павла Леонідовича 11 958,08 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 2 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 119,58 грн.

Заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 29.10.2007 року у справі №2-507/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Дмитренка Володимира Володимировича 82 464,96 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 10 000,00 грн.

Заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 08.10.2007 року у справі №2-352/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Токара Костянтина Костянтиновича 74 328,00 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 10 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 743,28 грн.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.04.2007 року у справі №2-960/07 стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Антонова Анатолія Миколайовича страхове відшкодування у сумі 150 440,40 грн.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13.04.2007 року у справі №2-961/07 стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Лігіновича Олександра Володимировича страхове відшкодування у сумі 197 678,16 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13.08.2007 року у справі №2-1504/07 стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на корсить Барчан Віктора Анатолійовича недоплачену страхову суму в розмірі 201 262,96 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.01.2008 року у справі №2-1249/08 грн. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Толстікова Юрія Івановича страхове відшкодування у сумі 208 735,04 грн.

Заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 18.10.2007 року у справі №2-493/2007 року стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Поліщука Олександра Олександровича 54 337,44 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 6 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 543,37 грн.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28.11.2007 року у справі №2-1623/2007 року стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Харика Георгія Михайловича 79 626,24 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 796,26 грн.; на користь територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 30,00 грн.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 26.12.2006 року зобов'язано ВАТ «НАСК «Оранта» здійснити виплату страхової суми в розмірі 540,00 грн. на користь Сала Ігоря Пилиповича; стягнуто на користь держави 3,40 грн. судового збору.

Постановою колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 17.10.2007 року стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Негари Федора Степановича 11 280,00 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04.07.2006 р. у справі №2-1259/06 стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Радзівона Миколи Петровича 253 453,63 грн. страхового відшкодування; на користь держави 30,00 грн. судово-інформаційного збору.

Заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 28.12.2007 року у справі №2-631/2007 р. стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь Карпенка Петра Федоровича 18 160,00 грн.; на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 2 000,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; на користь держави судовий збір в розмірі 181,60 грн.

За змістом ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Тоді як свідчать матеріали справи, судові рішення, на які посилається ВАТ «НАСК «Оранта» у вказаній справі не набули законної сили, оскільки скасовані судами апеляційної інстанції з подальшою відмовою позивачам у задоволенні їх позовів до ВАТ «НАСК «Оранта» або з подальшим закриттям провадження у справі, про що свідчать:

1. Ухвала колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 07.08.2008 року, якою апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено. Рішення Таращанського районного суду Київської області від 30 жовтня 2007 року скасовано, справу за позовом Канівченко Галини Іванівни до ВАТ «НАСК «Оранта» направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 13 жовтня 2008 року закрито провадження у справі. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 06.07.2009 року у справі №22ц-1142/2009 ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 13 жовтня 2008 року залишено без змін.

2. Ухвала колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 08.05.2009 року, якою апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково. Рішення Таращанського районного суду Київської області від 29 жовтня 2007 року скасовано, справу за позовом Дмитренка Володимира Володимировича до ВАТ «НАСК «Оранта» направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 18 червня 2009 року закрито провадження у справі. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 03.11.2009 року у справі №22Ц-3611/2009 ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 18 червня 2009 року скасовано і справу передано на новий розгляд. Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 08.12.2009 року здійснено заміну первісного відповідача Національно акціонерної страхової компанії «Оранта» належним відповідачем ГУ МВС України в Київській області; закрито провадження у справі за позовом Дмитренка В.В. до ГУ МВС України в Київській області про відшкодування шкоди, завданої втратою здоров'я.

3. Рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 21.12.2010 року у справі №22Ц-4090/2010 рішення Сквирського районного суду Київської області від 24 вересня 2010 року у справі за позовом Синчука В'ячеслава Миколайовича до ВАТ «НАСК «Оранта» скасовано, а провадження у справі закрито.

4. Ухвала колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 08.09.2008 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2007 року у справі за позовом Барчана Віктора Анатолійовича до ВАТ «НАСК «Оранта» скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08.10.2008 року у справі №2-2486/2008 р. закрито провадження у справі за позовом Барчана Віктора Анатолійовича до ВАТ «НАСК «Оранта», Міністерства внутрішніх справ України про стягнення коштів по обов'язковому державному страхуванню.

5. Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року у справі №22Ц-2845/2008 рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 жовтня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено Чайці Віктору Ілларіоновичу в задоволенні його позову до ВАТ «НАСК «Оранта».

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 08.10.2007 року у справі №2-2335/2007, яким стягнуто з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь Тихонової Л. Ю. суму у розмірі 121 017,12 грн. набрало законної сили.

Однак, в матеріалах справи немає доказів того, що вказана сума фактично були сплачена позивачем на користь Тихонової Л. Ю. і, як вже зазначалося, з січня 2007 року кошти для проведення виплат у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції ВАТ «НАСК «Оранта» не перераховуються відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707.

Проти даного факту не заперечує і позивач, адже у своєму додатку до позовної заяви зазначає, що ВАТ «НАСК «Оранта», підтверджуючи виплату страхових відшкодувань особам згідно з рішеннями, які в подальшому були скасовані, наголошує на неможливості отримання по згаданих справах повороту виконання.

В подальшому в уточненнях позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 854 285,73 грн. заборгованості зі страхових платежів, яка включає 6% витрат ВАТ «НАСК «Оранта» на страхування, а саме:- 111 718,35 грн., сплачених на користь Тихонової Л. Ю.;- 212 499,60 грн., сплачених на користь Канівченко Г. І.;- 92 494,96 грн., сплачених на користь Дмитренка В. В.;- 85 823,04 грн., сплачених на користь Синчука В. М.;- 201 262,00 грн., сплачених на користь Барчан В. А.;- 99 230,64 грн., сплачених на користь Чайки В. І.

Разом - 803 028,59 грн. Враховуючи 6% від вказаної суми, сума позовних вимог становить 854 285,73 грн.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на ч. 1 статті 23 Закону України «Про міліцію», п. 1 Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року №59 (з подальшими змінами та доповненнями), ч.ч. 3, 4 пункту 1 Положення, п.п. 4.2, 4.5. договору від 24.07.2006 року №4, Закон України від 03.11.2006 року №328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб».

Також, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що у 2007 році навколо державного обов'язкового страхування склалася ситуація, коли Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачено здійснення нарахування страхових сум з державного обов'язкового особистого страхування, а УМВС України в областях, як і раніше, оформлюють документи на виплату страхових сум, при цьому кошти на проведення таких виплат МВС України не перераховує.

Дото ж, позивач вказує, що у 2006 році МВС України був фактично сплачений страховий платіж в розмірі 50 384,5 тис. грн. та згідно рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2007 року 9 539 422,95 грн. Однак, станом на 21.02.2008 року судами винесені рішення про списання з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь застрахованих працівників МВС України страхових сум у розмірі 2 415 032,76 грн., відповідно з урахуванням 6% становить 2 569 183,79 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги і зазначає, що стягнення на користь застрахованих осіб страхових сум за рахунок власних коштів ВАТ «НАСК «Оранта», а не із спеціального рахунку, кий наповнюється за рахунок страхових платежів страхувальника (Міністерства внутрішніх справ України) є втручанням держави у здійснення власником права власності та позбавленням компанії права власності на грошові кошти у розмірі цих затрат.

Тоді як, за твердженням відповідача протягом 2006 року, тобто протягом дії договору, укладеного між сторонами, ВАТ «НАСК «Оранта» не зверталося до МВС України з вимогою про внесення додаткового страхового платежу у зв'язку з нестачею коштів для проведення розрахунків із застрахованими особами. У зв'язку з цим протягом всього строку дії договору в МВС не було правових підстав для здійснення додаткових страхових платежів за вказаним договором.

Станом на 31 грудня 2006 року в МВС України була відсутня заборгованість за страховими платежами за договором від 24 липня 2006 року №4. У зв'язку з цим у ВАТ «НАСК «Оранта» припинився обов'язок здійснювати страхові виплати на користь застрахованих працівників органів внутрішніх справ з 01.01.2007 року на підставі вказаного договору.

Викладене свідчить, що стягнення страхових платежів після закінчення строку дії договору є неможливим у зв'язку з припиненням строку дії зобов'язальних відносин між сторонами та ліквідацією інституту загальнообов'язкового державного страхування осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Разом з цим, відповідач зазначає, що здійснення виплат на користь працівників міліції за відсутності договірних відносин з МВС, а також попередніх домовленостей з МВС України про їх продовження є діями компанії, що вчинялися на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тапким чином, вказане свідчить, що ВАТ «НАСК «Оранта» вчиняла майнові дії в інтересах співробітників органів внутрішніх справ без відповідного дозволу або доручення МВС України, а тому не має права вимагати відшкодування будь-яких витрат з цього приводу.

Сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення виникла протягом 2007 року, тобто вже після ліквідації загальнообов'язкового державного страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ України.

Отже, починаючи з 1 січня 2007 року ВАТ «НАСК «Оранта» не мало права здійснювати страхові виплати працівникам органів внутрішніх справ у зв'язку із закінченням договірних відносин з МВС та внаслідок ліквідації інституту державного обов'язкового страхування працівників органів внутрішніх справ.

Крім того, як зазначив у своїх запереченнях відповідач вказана сума не є страховим платежем, оскільки виникла у ВАТ «НАСК «Оранта» внаслідок самостійних дій останнього після закінчення зобов'язальних відносин із МВС України та припинення інституту загальнообов'язкового державного страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ.

Щодо включення до вказаної суми 6% витрат на проведення страхування в розмірі 51 257,09 грн., то відповідач вважає, що воно є безпідставним з огляду на наступне.

Виплата 6% витрат на проведення страхування здійснювалася страховику під час дії договору страхування в якості оплати за здійснення послуг зі страхування, тобто вказана сума є винагородою за належне виконання зобов'язань страховика зі страхування.

До суми стягнення позивачем були включені витрати, пов'язані із веденням ним судових справ за позовами страхувальників до нього. Тобто, позивач безпідставно включив до суми стягнення суму в розмірі 27 000,00 грн. Вказані суми не мають жодного відношення до страхових платежів, виплата яких передбачається договором №4 від 24.07.2006 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції.

Цією постановою встановлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 року за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 3 постанови, Міністерству внутрішніх справ доручено завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 1 січня 2007 року.

Визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 року №59, якою затверджувалося Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України.

Згідно з п. 1 Порядку, одноразова грошова допомога виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності -його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення;

2) установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися:

- під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі:

п'ятирічного грошового забезпечення -інвалідам І групи;

чотирирічного грошового забезпечення -інвалідам ІІ групи;

трирічного грошового забезпечення -інвалідам ІІІ групи;

- у період проходження служби, - у відсотках відповідного грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією;

3) поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталися:

- під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення;

- у період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності.

У пункті 7 Порядку зазначено, що орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника.

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органів внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності -його батькам та утриманцям.

У листі Верховного Суду України №6-3/2007 від 27.12.2007 року звертається увага судів на те, що до 1 січня 2007 року виплата страхових сум здійснювалася на підставі статті 23 Закону України «Про міліцію» в редакції до 1 січня 2007 року та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки» від 29 червня 1991 року №59.

Відповідно до положень згаданої постанови виплата страхових сум здійснювалася ВАТ «НАСК «Оранта» за рахунок цільових бюджетних коштів, які йому перераховувалися МВС України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року статтю 23 Закону України «Про міліцію» було викладено в новій редакції.

Відповідно до зазначеної норми, нова редакція, яка набула чинності з 1 січня 2007 року, у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності -його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, а також визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки» від 29 червня 1991 року №59.

Згідно з Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707, з 1 січня 2007 року нарахування та виплата одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції здійснюється Міністерством внутрішніх справ України.

Крім того, як вже зазначалося вище, пунктом 3 постанови МВС України доручено завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 1 січня 2007 року.

З січня 2007 року кошти для проведення виплат у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції ВАТ «НАСК «Оранта» не перераховуються.

Таким чином, відповідно до вищезазначених положень чинного законодавства, Верховний Суд України наголошує, що з 1 січня 2007 року належним відповідачем в усіх справах про стягнення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції залежно від того, у якому органі він проходив службу, є Міністерство внутрішніх справ України, ГУМВС та УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При таких обставинах справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що на момент виникнення зазначеної суми договірні відносини з ВАТ «НАСК «Оранта» були припинені, отже після припинення дії договору між сторонами, нарахування та стягнення вказаної суми відбуватися не може.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року у справі № 18/186 не підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року - без змін.

Матеріали справи № 18/186 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.