Постанова

від 06.09.2012 по справі 5011-72/5960-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2012 № 5011-72/5960-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Пашкіної С.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 06.09.2012, а саме:

від позивача - Півень Д.О., представник за довіреністю № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012;

від відповідача - Шевченко В.М., представник за довіреністю № б/н від 28.05.2012; Кривобородов О.О., представник за довіреністю № б/н від 03.09.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК «Оболонь-Комфорт»

на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012

у справі № 5011-72/5960-2012 (Бондарчук В.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК «Оболонь-Комфорт»

про стягнення 171714 грн. 38 коп.

встановив наступне.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК «Оболонь - Комфорт» про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в сумі 162 585,36 грн., 5 806,26 грн. інфляційної складової боргу, 3 % річних у сумі 3 322,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.01.2008 р. №530114.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2012 по справі № 5011-72/5960-2012 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 32 405 грн. 28 коп., інфляційні нарахування у розмірі 5 806 грн. 26 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 3 322 грн. 76 коп. та 830 грн. 69 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2012 по справі № 5011-72/5960-2012 скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 18 325 грн. 58 коп. за період з 24.12.2010 по 24.01.2011, 3% річних та інфляційних нарахувань нарахованих на вказану суму боргу.

Апеляційна скарга мотивована наступним. Так, апелянт вважає, що у січні 2011 року він повинен був сплачувати вартість теплової енергії виходячи з тарифу 125 грн. 47 коп. за 1 Гкал, затвердженого розпорядженням КМДА від 31.05.2010 № 392 (яке втратило чинність з 01.02.2011), а в подальшому - 169 грн. 38 коп. за 1 Гкал, на підставі розпорядження КМДА від 29.12.2010 №1222. На обґрунтування такої позиції відповідач посилається на положення ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» та підпункту 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт" по справі № 5011-72/5960-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-72/5960-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 по справі №5011-72/5960-2012 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт" прийнята до провадження та її розгляд призначено на 16.08.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 по справі №5011-72/5960-2012 розгляд справи відкладено на 06.09.2012.

Представник апелянта в судовому засіданні 06.09.2012 надав пояснення, якими підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про стягнення боргу за січень 2011 в сумі 18 325 грн. 58 коп. та нарахованих на цю суму відсотків та інфляційних втрат, з наступних підстав.

Судом першої інстанції були правильно встановлені фактичні обставини справи, зокрема, в частині: надання послуг, настання строку виконання грошового зобов'язання відповідачем, здійснених відповідачем оплат, періодів прострочення. Разом з тим, місцевим господарським судом неправильно застосовано розмір тарифу, на підставі якого мали бути здійснені нарахування за січень 2011, про що буде наведено нижче у даній постанові.

Так, між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь-комфорт", як споживачем 25.01.2008 року було укладено договір № 530114 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).

Предметом даного договору є правовідносини, за якими позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачеві для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Суд першої інстанції, виходячи з положень п. 4.3. договору дійшов правильного висновку, що вказаний договір був чинний у період за який нараховано до стягнення суму боргу.

Позивач зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із відповідачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1 (п. 2.2.1 договору).

За положеннями п. 9 додатку №2 до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530114 від 25.01.2008 р. відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-5 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачеві протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно п. 10 додатку №2 до договору, відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; - до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком.

Судом першої інстанції було встановлено, що за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. (на підставі даних облікових карток (табуляграм), відомостями обліку споживання теплової енергії за спірний період) позивачем поставлено, а відповідачем спожито енергію на загальну суму 710 046,23 грн.

При цьому, в розрахунку на вказану суму застосовано тариф за січень у розмірі 169 грн. 38 коп. за 1 Гкал, що є неправильним.

Відповідач за спожиту енергію розрахувався частково у сумі 541 000,00 грн., що було враховано при подачі позову до суду.

Крім того, відповідач ще сплатив 130180 грн. 08 коп.

При цьому, судом першої інстанції винесено ухвалу від 26.06.2012, якою припинено провадження у даній справі в частині вимог по стягненню боргу у сумі 130 180 грн. 08 коп. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, через здійснення оплати на цю суму відповідачем.

Вказана ухвала не оскаржена в апеляційному порядку, відповідно її перегляд не здійснюється колегією у даному апеляційному провадженні.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суду погоджується з доводами апелянта.

Так, при визначенні розміру боргу місцевим господарським судом неправильно застосовано розмір тарифу, на підставі якого мали бути здійснені нарахування за січень 2011.

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Основу такого законодавства складає Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 р. № 507-XII (з відповідними змінами). Згідно зі ст. 6 цього Закону в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Стаття 9 зазначеного Закону встановлює, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватись тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією. Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно Розпорядження КМДА від 31.05.2010 року №392 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» було встановлено тариф у розмірі 125,45 грн.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року №1729 "Про затвердження тарифів на теплову енергію ПАТ "Київенерго" затверджено Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" тарифи на теплову енергію, яка набрала чинності з 01.01.2011р. та на підставі якої позивачем здійснено розрахунок суми наданих послуг за січень 2011 року.

Проте, згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1222 від 29.12.2010 р. "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України", нові тарифи з теплопостачання для населення у розмірі 169,38 грн., встановлені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1729 від 14.12.2010 року, застосовуються тільки з 01.02.2011 р. та відповідно з цієї дати є таким, що втратило чинність попереднє розпорядження КМДА від 31.05.2010 року №392.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Також, відповідно до підпункту 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Так, виходячи з конструкції норми ч. 3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» спірні тарифи діють лише за умови затвердження їх національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування.

Тобто, без затвердження тарифу органом місцевого самоврядування не набуває чинності тариф встановлений лише НКРЕ.

Таким чином, відповідач, як виконавець комунальних послуг, під час розрахунку вартості наданих послуг у січні 2011 року зобов'язаний керуватись розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1222 від 29.12.2010 р. та застосовувати для населення тариф з теплопостачання, встановлений розпорядженням КМДА №392 від 31.05.2010 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення".

При цьому, судом першої інстанції в порушення норм ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» та підпункту 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» при визначенні розміру боргу за січень 2011 застосовано тариф встановлений НКРЕ без врахування того, що за Розпорядженням КМДА від 29.12.2010 №1222 даний тариф введено в дію лише починаючи з лютого 2011 року, а тому за січень мав застосовуватися тариф встановлений розпорядженням КМДА №392 від 31.05.2010 у сумі 125,47 грн.

Такої ж правової позиції щодо застосування у січні 2011 року тарифу встановленого розпорядженням КМДА №392 від 31.05.2010 дотримується і Вищий господарський суд України, про що, зокрема, вказано у постанові від 22.05.2012 по справі №22/313.

За наведених підстав, суд першої інстанції дійшов не обґрунтованого висновку щодо стягнення боргу в частині суми 18 325 грн. 58 коп. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено та визнано правильним розрахунок апелянта.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині стягнення боргу в сумі 18 325 грн. 58 коп.

Вказана помилка місцевого господарського суду потягнула за собою неправильне задоволення вимог про стягнення 3% річних в сумі 3 322 грн. 76 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 2 сказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими вимоги по стягненню 3% річних в сумі 2 177 грн. 35 коп., в решті цієї вимоги слід відмовити за необґрунтованістю.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 5 806 грн. 28 коп. слід зазначити наступне.

Обґрунтованим розміром інфляційних нарахувань відповідно до визначеного позивачем періоду з 01.11.2010 по 01.04.2012 та з вирахуванням необґрунтованої суми боргу у розмірі 18 325 грн. 58 коп. є 5 843 грн. 16 коп., тобто більше, аніж заявлено позивачем до стягнення при подачі позову. Тому, рішення в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 5 806 грн. 28 коп. слід залишити без змін.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення боргу у сумі 18 325 грн. 58 коп., а також 3% річних у сумі 1 145 грн. 41 коп., нарахованих на вказану суму боргу. При цьому приймається нове рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача боргу у сумі 14 079 грн. 70 коп. (32 405,28 - 18325,58 = 14079,7), 3% річних у сумі 2 177 грн. 35 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 5 806 грн. 28 коп. У задоволенні вимог по стягненню боргу у сумі 18 325 грн. 58 коп. та вимоги по стягненню 3% річних у сумі 1 145 грн. 41 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Так, за подачу позовної заяви на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у сумі 440 грн. 96 коп. пропорційно розміру задоволених вимог за позовною заявою. Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 1 717 грн. 14 коп. підлягають стягненню з позивача на користь апелянта.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК «Оболонь-Комфорт» на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012 у справі № 5011-72/5960-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК «Оболонь-Комфорт» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012 у справі № 5011-72/5960-2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт" боргу у розмірі 18 325 грн. 58 коп., 3% річних у сумі 1 145 грн. 41 коп. та 389 грн. 73 коп. судового збору. В цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог по стягненню вказаних сум.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт" (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 14, код ЄДРПОУ 34891776) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) основний борг у розмірі 14 079 грн. 70 коп., інфляційні нарахування у розмірі 5 806 грн. 26 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 2 177 грн. 35 коп. та 440 грн. 96 коп. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог по стягненню боргу у розмірі 18 325 грн. 58 коп. та 3% річних у сумі 1 145 грн. 41 коп. - відмовити.»

4. В решті рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012 у справі № 5011-72/5960-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК «Оболонь-Комфорт» залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК «Оболонь-Комфорт» на це рішення - без задоволення.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт" (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 14, код ЄДРПОУ 34891776) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 717 грн. 14 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи 5011-72/5960-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Пашкіна С.А.