Рішення

від 26.06.2012 по справі 5011-72/5960-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/5960-2012 26.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт"

про стягнення 171 714,38 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Іваненко І.П.

від відповідача: Шереметьєва К.С., Кривобородов О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт" про стягнення 162 585,36 грн. Боргу за спожиту теплову енергію, 5 806,26 грн. інфляційної складової боргу, 3 % річних сумою 3 322,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.01.2008 р. №530114.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників відповідача та неналежним виконанням ними ухвали суду.

13.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та зазначив, що за січень, лютий 2011 року позивач здійснив нарахування виходячи з нечинних тарифів. Крім того відповідач зазначає, що станом на день подання позову, основна заборгованість відповідача повністю сплачена. Також, позивач не надав до суду помісячного розрахунку 3 % річних та інфляційних у зв'язку зі зміною розміру заборгованості кожного місяця.

У судовому засіданні 15.06.2012 р. судом оголошувалась перерва до 21.06.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

20.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заперечення на відзив, в якому зазначає, що посилання відповідача про погашення заборгованості в межах строку оплат, не відповідає дійсності, оскільки з вищевикладеної таблиці вбачається, що оплати було проведено частково до подачі позову в розмірі 4 123,34 грн. та частково після подачі позову до суду 126 056,74 грн. та станом на 01.06.2012 р. заборгованість за спірний період складає 32 405,28 грн.

У судовому засіданні 21.06.2012 р. судом оголошувалась перерва до 26.06.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

26.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав контррозрахунок позовних вимог, в якому просить прийняти розрахунок інфляційних у розмірі 415,24 грн., 3 % річних у сумі 1 191,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 р. припинено провадження у справі в частині стягнення 130 180,08 грн. боргу за відсутністю предмету спору.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача проти позову заперечили.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 26.06.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК «Оболонь-комфорт»(споживач) було укладено договір № 530114 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачеві для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно п.п. 2.3.5. договору відповідач зобов'язався забезпечувати своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок позивача за теплову енергію, спожиту орендарями.

У п. 2.2.1 договору встановлено, що позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із відповідачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Відповідно до п. 4.1. договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2008 р.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Оскільки суду не надано жодних письмових доказів щодо розірвання даного договору, суд приходить до висновку, що він є чинним на день прийняття рішення по справі.

Відповідно до п. 9 додатку №2 до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530114 від 25.01.2008 р. відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-5 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачеві протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно п. 10 вищевказаного додатку, відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; - до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. (на підставі даних облікових карток (табуляграм), відомостями обліку споживання теплової енергії за спірний період) позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію на загальну суму 710 046,23 грн., у свою чергу, відповідач за спожиту енергію розрахувався частково у сумі 541 000,00 грн., у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт" станом на момент вирішення спору перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 162 585,36 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши положення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530114 від 25.01.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором поставки.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго»у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 року, що підтверджується копією статуту, затвердженого Загальними зборами Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(протокол Загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Київенерго» №1/2012 від 23.01.2012 р.) та зареєстрованого державним реєстратором Печерської районної державної адміністрації в м. Києві 26.01.2012 р.

Поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. за договором теплової енергії на загальну суму 710 046,23 грн. грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергією.

Матеріалами справ підтверджується, що відповідач з позивачем розрахувався частково, в сумі 541 000,00 грн., в результаті чого у заборгував перед позивачем 162 585,36 грн.

Крім того, відповідачем проведено частково погашення заборгованості до подачі позову в розмірі 4 123,34 грн. та після порушення провадження у справі - в сумі 126 056,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, з огляду на те, що умовами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530114 від 25.01.2008 р. встановлено обов'язок відповідача забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця -вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком, а також враховуючи, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за спожиту за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. теплову енергію, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530114 від 25.01.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. у розмірі 32 405,28 грн. та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 806,26 грн. інфляційних за період з грудня 2010 р. по червень 2011 р. та з вересня 2011 р. по березень 2012 р., 3 % річних сумою 3 322,76 грн. за період з 01.12.2010 р. до 01.04.2012 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних та 3 % річних, останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530114 від 25.01.2008 р. за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. з нього, в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню інфляційні в сумі 5 806,26 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 3 322,76 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: основний борг у розмірі 32 405,28 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5 806,26 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 3 322,76 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь - Комфорт" (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 14, Н.П., код ЄДРПОУ 34891776), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) основний борг у розмірі 32 405 (тридцять дві тисячі чотириста п'ять) грн. 28 коп., інфляційні нарахування у розмірі 5 806 (п'ять тисяч вісімсот шість) грн. 26 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 3 322 (три тисячі триста двадцять дві) грн. 76 коп. та 830 (вісімсот тридцять) грн. 69 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.06.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.