Ухвала

від 15.02.2012 по справі 0670/7840/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 0670/7840/11

Головуючий у 1-й інстанції: Панкєєва В.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представника ТОВ "НВО Хіммашнафтогаз",

розглянувши апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2011 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Хіммашнафтогаз" до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасуваня податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі-ОДПІ) від 30.06.2011 р. № 0001492301 та № 0001522301.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Хіммашнафтогаз» (далі-Товариство) вимог податкового законодавства та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Луріс" за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р., про що складено акт №951/23-01/32758049 від 15.06.2011 р. (а.с.10-22). За змістом акту - в період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. позивачем задекларовано р.24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 12709 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 112291 грн., завищено р.24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 12709.00 грн. та порушення п.п.198.1, п.п.198.2, п.п.198.6 ст.198. п.п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за березень 2011 р. на суму ПДВ 112291 грн. та завищено р.24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 12709 грн.

Проведеною ОДПІ перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "Луріс" основних фондів, ним не подавався розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що свідчить, на думку податкового органу, про їх відсутність на підприємстві, згідно інформаційної бази даних у березні 2011 р. воно мало 9-й стан платника податків, у зв'язку з відсутністю даних про чисельність працюючих, ОДПІ зроблено висновок про те, що воно фізично не могло здійснити такий обсяг роботи. На думку податкового органу, ТОВ "Луріс" проводить транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операції надання податкової вигоди, зокрема, у випадках коли операції здійснюються з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

За повідомленням Обухівської міської ради Київської області від 23.11.2011 р. №74 на запит суду від 15.11.2011 р. №0670/7840/11/36550/11 державним реєстратором виконавчого комітету Обухівської міської ради 31.05.2011 р. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, запис внесено значно пізніше періоду, який перевірявся.

Щодо реальності проведених Товариством господарських операцій, то судом з'ясовано, що між ТОВ "Луріс" та Товариством укладено договір купівлі-продажу від 04.01.2011 р. № 0401-3, додаток до нього №1 від 04.01.2011 р., за якими ТОВ "Луріс" передало у власність Товариству належний продавцю товар на загальну суму 50020 грн., згідно додатку №1 від 01.04.2011 р. на суму 25100 грн., згідно Додатку № 1 від 01.02.2011 р. - на загальну суму 262840 грн., згідно Додатку № 1 від 01.03.2011 р. - на загальну суму 32320 грн., згідно Додатку № 1 від 31.03.2011 р. - на загальну суму 750054,84 грн.

01.03.2011 р. між Товариством та ФОП Литвинчук В.М., як перевізником, було укладено договір № 0103-11 на здійснення транспортного перевезення, за умовами якого останній 01.03.2011 р. перевіз від ТОВ "Луріс" придбаний ним товар (фланець зворотній, обладнання, клапан запобіжний). Факт перевезення товарів підтверджується актом №97 прийому виконаних робіт по договору (домовленості) від 01.03.2011 р., складеним між Товариством та перевізником, товарно-тарнспортною накладною №305861 від 01.03.2011 р., рахунком-фактурою №7 від 01.03.2011 р. на суму 32320 грн.

Вказана господарська операція підтверджується і податковими накладними, виданими ТОВ "Луріс" № 8 від 01.02.2011 р., № 7 від 01.03.2011 р., № 37 від 31.03.2011 р., № 1 від 01.04.2011 р., № 15 від 29.04.2011 року, видатковими накладними № 8 від 01.02.2011 р., № 7 від 01.03.2011 р., № 1 від 01.04.2011 р., № 35 від 29.04.2011 року, виписками з особового рахунку та копіями платіжних доручень, що підтверджують оплату придбаного товару, №322 від 18.03.2011 р. на суму 262840 грн.; №215 від 31.03.2011 р. на суму 750000 грн.; №353 від 20.04.2011 р. на суму 32320 грн.

За актом перевірки відповідно до договору поставки долучено додаток № 1/1 від 01.04.2011 р., а саме: специфікація на трубу 25x2 сталь 12х18Н10Т ГОСТ9941-88 на суму 750000 грн., в т.ч. ПДВ 125000 грн. Згідно банківської виписки № 61 31.03.2011 р. було перераховано кошти як передплата за трубу стальну 25x2 згідно рахунку в сумі 750000 грн., в т.ч. ПДВ 125000 грн., яку підприємство отримало в квітні 2011 р. При цьому, податкова накладна виписана ТОВ "Луріс" 31.03.2011 р. на суму 717680 грн., в т.ч. ПДВ 119613 грн., чим, на думку податкового органу, порушено вимоги п.п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України.

Суд вірно зазначив, що таке посилання є безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що додатком 1/1 від 31.03.2011 року до договору поставки № 0401-03, укладеного 04.01.2011 р., сторони договору погодили асортимент та загальну кількість товару, що постачається по договору, у специфікації, а саме трубу 25x2 сталь 12x18Н1 ОТ ГОСТ9941-88 на загальну суму 750054,84 грн. (а.с.30). Додаток було складено 31.03.2011 р., а не 01.04.2011 р., як зазначено у акті. За платіжним дорученням № 215 від 31.03.2011 р. (призначення платежу - оплата за трубу нерж. 25x2 згідно рахунку від 31.03.2011 р.) Товариство сплатило ТОВ "Луріс" 750000 грн., в т.ч. ПДВ 125000 грн.

Дослідивши представлені докази, суд з врахуванням приписів п. 198.2. ст.198, п.201.1. ст.201 ПК України надав їм відповідну оцінку, встановив дійсні обставини справи та зробив вірний висновок про правомірність включення до податкового кредиту сум податку за вищевказаною угодою у березні 2011 року, так як датою списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товару є 31.03.2011 року.

Окрім того, в акті перевірки ОДПІ посилається на те, що позивач отримав від ТОВ "Луріс" товарно-матеріальні цінності згідно вказаного договору та додатку до договору від 04.01.2011 р. згідно специфікації на суму 32320,00 грн., ТОВ "Луріс" виписано видаткову накладну від 01.03.2011 р. № 7 та податкову накладну від 01.03.2011 р. № 7 на загальну суму 32320,00 грн., в т.ч. ПДВ 5387 грн., вказані кошти за даний товар не перераховані, товарно-транспортна накладна №305861 від 01.03.2011 р. заповнена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, вона дійшла висновку, що на порушення п.п.198.1, п.п.198.2, п.п.198.6 ст.198 ПК України платником завищено податковий кредит за березень 2011 р. на суму ПДВ 5387 грн.

Проте, судом з'ясовано, що спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 № 488/346 затверджена типова форма товарно-транспортної накладної. Але даний документ не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів, у зв'язку з чим його норми носять лише рекомендаційний характер. Крім того, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006 р. N493 було виключено п.11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363, згідно якого товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. А тому, документи, що підтверджують факт транспортування товару (подорожні листи, товарно-транспортні накладні, квитанції від перевізників) не є первинними документами в розумінні ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Факт використання Товариством в господарській діяльності придбаних товарів підтверджено копіями актів списання №СпТМЦ-6 від 01.02.2011 р. на суму 63466,66 грн., №СпТМЦ-7 від 01.02.2011 р. на суму 37500 грн., №СпТМЦ-8 від 01.02.2011 р. на суму 58733,33 грн.. №СпТМЦ-9 від 01.02.2011 р. на суму 4000 грн., №СпТМЦ-10 від 01.02.2011 р. на суму 24000 грн., №СпТМЦ-11 від 01.02.2011 р. на суму 24333,33 грн., №СпТМЦ-12 від 01.02.2011 р. на суму 7000 грн., №СпТМЦ-12 від 01.03.2011 р. на суму 15300 грн., №СпТМЦ-13 від 01.03.2011 р. на суму 10833.33 грн., №СпТМЦ-15 від 14.04.2011 р. на суму 158941.67 грн. та представленими Товариством при розгляді справи угодами з іншими контрагентами.

Щодо посилання ОДПІ на те, що правочин, укладений Товариством з контрагентом-постачальником ТОВ "Луріс", може бути таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків (п.5 ст.203 ЦК країни) та суперечить інтересам держави і має ознаки нікчемного, то суд зробив вірний висновок про те, що вони є безпідставними. Суд виходив з того, що за положеннями ст.ст.203, 204, 215, 228 ЦК України та презумпцією правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Укладений між ТОВ "Луріс" та ТОВ "НВО Хіммашнафтогаз" договір не віднесено законом до нікчемного. При цьому, до справи відповідачем не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання його недійсним. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, який не підтверджено належними доказами. Здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Луріс" підтверджено належним чином оформленими видатковими і податковими накладними.

Судом правильно зазначено, що акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконаних господарських зобов'язань, що виникли на підставі цих договорів. Докази на спростування факту поставки від ТОВ "Луріс" ОДПІ не надані, хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України це є його обов'язком.

Дослідивши представлені докази, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість та доведено реальність операцій з вказаним контрагентом. Крім того, він не може нести відповідальність за дії контрагента за відсутності своєї вини, а тому нарахування податковим органом основного платежу по податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано: рек з пов

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Хіммашнафтогаз" вул.Грушевського,15, оф.7,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу Коростенська об"єднана державна податкова інпекція Житомирської області вул.Коротуна, 3,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500