Постанова

від 07.11.2006 по справі 30-22/202-06-4044

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30-22/202-06-4044

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" листопада 2006 р. Справа № 30-22/202-06-4044

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.В.,

                                 Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:  Єрьоменко В.П., Глазов О.В. –по довіреності

від відповідача: Мартьянов К.В. –генеральний директор

від третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: Цинєв А.О. –по довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Науково-виробничої господарської асоціації „ЕЛКО” та ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”

на рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2006 р.

по справі № 30-22/202-06-4044

за позовом  ТОВ „Укргазифікація Південь”

до відповідача ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Науково-виробнича господарська асоціація „ЕЛКО”

про зобов'язання вчинити певні дії

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Науково-виробничої господарської асоціації „ЕЛКО”

до відповідачів: 1.ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”

2.ТОВ „Укргазифікація Південь”

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

У судовому засіданні 07.11.2006 р. згідно положень ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2006р. ТОВ „Укргазифікація Південь” звернулося до господарського суду  Одеської області з позовними вимогами до ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”, з залученням до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача  Науково-виробничої господарської асоціації "Елко" (далі –НВГА "Елко"), про зобов'язання здійснити певні дії, а саме:

- зобов'язати відповідача виконати державну реєстрацію права власності на цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та трансформаторною підстанцією вартістю 1769000 грн., за переліком об'єктів, наведеним позивачем;

- зобов'язати відповідача видати позивачу посвідчення про внесення до статутного фонду ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” наступного майна: градирні –вартістю 108000 грн.,  інженерні мережі –214000 грн., блочні гаражі –119000 грн., електронавантажувач –33000 грн., дообладнання лінії ЛГТ 125-225/315 вартістю 447000 грн., в тому числі запускні труби Д-225, 315,400, 500, - 68000 грн., формуючу оснастку Д-400 –55000 грн., формуючу оснастку Д-500 –62000 грн., направляючі ролики капролактамові –9000 грн., прилад, що здійснює маркірування –6000 грн., вакуум-насос -  18000 грн., резервний компресор –29000 грн., право користування технічною документацією по виробництву поліетиленових труб (в т. ч. ТУ У В.2.7-21547843.004-2000) –99000 грн.

- зобов'язати відповідача видати 3-й особі: посвідчення про внесення до статутного фонду ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” наступного майна: цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та трансформаторною підстанцією вартістю 1769000 грн., в тому числі: виробничого корпусу площею 1144 кв. м. –620000 грн., лінії по виробництву поліетиленових труб типу ЛГТ 125-225/315 –702000 грн., трансформаторної підстанції 2Х1000Х10/0,4 з фідерами 10 кВТ –447000 грн., земельної ділянки площею 0,85 га, розташованої за адресою: вул. Ільфа і Петрова, 18а Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Укргазифікація Південь” посилалося на наступне:

- 17.06.1996р. зареєстровано Статут ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”, засновниками якого є ТОВ „Укргазифікація Південь”, НВГА "Елко" та фізичні особи;

- 29.01.2005р. засновниками ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” складено протокол про узгодження цін внесків засновників, які були внесені не у грошовій формі; згідно цього протоколу частка позивача складалась з обладнання та технічної документації на виробництво поліетиленових труб, а частка НВГА "Елко" - з цеху по виробництву поліетиленових труб та трансформаторної підстанції, лінії по виробництву труб та земельної ділянки площею 0,85 га;

- відповідно до Протоколу загальних зборів №2 від 28.02.2005р. утворено статутний фонд ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” у розмірі 3 000 000 грн. ( НВГА "Елко" –1 860 000 грн. (62%), ТОВ „Укргазифікація Південь” –1 020 000 грн. (34%), інші фізичні особи –120 000 грн. (4%), шляхом внесення вказаного у протоколі від 29.01.05р. майна;

- відповідно до ст. 26 ЗУ "Про власність", ст. 12 ЗУ "Про господарські товариства" та п.10.4 Статуту ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” є власником майна, переданого йому засновниками;

- всупереч вимогам п.8.5 Статуту відповідачем не були видані засновникам посвідчення про внесення вкладів та не здійснена державна реєстрація зміни власника майна, що призвело до порушення прав та інтересів позивача діями  НВГА "Елко", а саме, 20.04.06р. НВГА "Елко" відключило енергопостачання позивача від трансформаторної підстанції №4986, яка була передана до статутного фонду ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”;

- у грудні 2005р. позивач отримав від НВГА „Елко” проекти договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яке було передане до статутного фонду відповідача, право власності на яке належить іншій особі, що є порушенням чинного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 20, 176 ГК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.06р. було задоволено клопотання ТОВ „Укргазифікація Південь” від 07.06.06р.: накладено арешт на виробничий корпус та земельну ділянку, які належать на праві власності НВГА "Елко", з метою усунення імовірності утруднення або неможливості виконання рішення.

28.08.06р. НВГА "Елко" звернулась до господарського суду з позовом як третя особа з самостійними вимогами до ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”, третя особа –ТОВ „Укргазифікація Південь”, про зобов'язання вчинити певні дії, а саме, зменшити ТОВу „Чорноморський трубний синдикат” свій статутний капітал до розміру вже сформованого статутного капіталу 1 282 023,94 грн. та зареєструвати відповідні зміни у статуті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.06р. позов третьої особи НВГА „Елко” прийнятий до розгляду в межах справи №30-22/202-06-4044.

НВГА "Елко" посилається на ту обставину, що на момент звернення з позовом статутний фонд ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” сформовано лише на суму 1 282 023,94 грн. ( НВГА "Елко" внесла грошові кошти на загальну суму 106 400 грн. та майно на суму 1 149 000 грн.; інші фізичні особи –26 623,94 грн.; ТОВ „Укргазифікація Південь” не внесло ніяких внесків до статутного фонду). Отже всупереч ч.2 ст. 144 ЦК України ТОВ  „Чорноморський трубний синдикат” не оголосило про зменшення свого статутного капіталу та не зареєструвало відповідних змін до статуту, а ТОВ „Укргазифікація Південь” в порушення вимог п.6.2 Статуту не внесло внесків до статутного фонду і ухиляється від цих дій.

18.09.06р. НВГА "Елко" подало заяву про доповнення позовних вимог, вимагаючи додатково визнати за НВГА "Елко" право власності на виробничий корпус та земельну ділянку площею 2,728 га, посилаючись на те, що вказані об'єкти не вносились до статутного фонду ТОВ  „Чорноморський трубний синдикат”, тому залишились у власності НВГА "Елко" (розташовані у м. Одесі, по вул. Ільфа і Петрова, 18-а, Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області).

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2006р, підписаним 02.10.06р (суддя Рога Н.В.), позовні вимоги ТОВ „Укргазифікація Південь” були частково задоволені: зобов'язано ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” видати ТОВ „Укргазифікація Південь” та НВГА "Елко" посвідчення про внесення до статутного фонду майна, в решті позову відмовлено; в задоволенні позовних вимог НВГА "Елко" про зобов'язання ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” зменшити статутний фонд відмовлено, в частині позовних вимог про визнання права власності - провадження припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України..

Рішення вмотивоване наступним:

- позовна вимога ТОВ „Укргазифікація Південь” щодо зобов'язання ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” видати НВГА "Елко" посвідчення про внесення до статутного фонду лінії по виробництву поліетиленових труб типу ЛГТ 125-225/315, трансформаторної підстанції правомірна, оскільки зазначені об'єкти були передані до статутного фонду відповідача, що підтверджується карткою рахунку №46 від 16.08.06р.;

- позовна вимога ТОВ „Укргазифікація Південь” щодо зобов'язання ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” видати йому посвідчення про внесення до статутного фонду іншого майна також є обґрунтованою, оскільки матеріалами справи підтверджено, що дане майно передавалось до статутного фонду;

- вимога ТОВ „Укргазифікація Південь” щодо зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрації права власності на цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та трансформаторною підстанцією, а також на земельну ділянку задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що на даний час власниками цих об'єктів є НВГА „ЕЛКО”;

- позовні вимоги НВГА "Елко" щодо зобов'язання ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” зменшити статутний капітал задоволенню не підлягають, оскільки такі дії належать до компетенції загальних зборів учасників товариства, а відповідачем у відповідності до ст. 16 ЗУ "Про господарські товариства" не приймалось рішення про зменшення статутного фонду;

- в частині позовних вимог НВГА "Елко" про визнання права власності на виробничий корпус та земельну ділянку провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору, оскільки як свідчать розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації №866 від 29.12.01р., №887 від 31.12.04р., витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на виробничий корпус зареєстровано за НВГА "Елко"; право власності НВГА "Елко" на земельну ділянку підтверджує  державний акт на право власності на земельну ділянку від 30.12.03р. і право власності ніким не оспорюється;

Не погодившись з рішенням від 25.09.06р., ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 25.09.06р., відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ „Укргазифікація Південь”, задовольнити позов НВГА "Елко" та скасувати заходи по забезпеченню позову згідно ухвали від 14.06.06р., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” (надалі –ТОВ „ЧТС”) зазначає наступне:

- суд невірно дійшов висновку про передачу майна ТОВ „Укргазифікація Південь” у статутний фонд ТОВ „ЧТС”, оскільки докази цього відсутні, і неправомірно зобов'язав ТОВ „ЧТС” видати позивачу посвідчення про внесення майна до статутного фонду;

- Перелік обладнання та майна, яке належить ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”, не є належним доказом, оформлений з виправленнями і був складений на підставі наказу №77 від 07.11.05р. про інвентаризацію майна та обладнання ТОВ „Укргазифікація Південь”; акт прийому-передачі від 22.07.03р. також не може бути доказом передачі майна у статутний фонд, оскільки є актом передачі майна на зберігання ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” і складений до підписання протоколу від 29.01.05р. про узгодження цін внесків засновників, які тільки повинні бути внесені у негрошовій формі до статутного фонду ТОВ „ЧТС”;

- оскільки жоден з засновників товариства не вніс повністю свій внесок,  згідно ч.4 ст. 52 ЗУ "Про господарські товариства" ТОВ „Чорноморський трубний синдикат” не повинно видавати свідоцтва про внесення майна до статутного фонду; такі вимоги позивача суперечать і змісту п.8.5 Статуту ТОВ „ЧТС”;

- суд першої інстанції безпідставно не задовольнив позов НВГА „Елко”, з вимогами котрого ТОВ „ЧТС” повністю погоджується.

Також не погоджуючись з рішенням суду від 25.09.06р.,з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду звернулась НВГА "Елко", вимагаючи скасувати рішення від 25.09.06р., відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ „Укргазифікація Південь”, задовольнити позов НВГА "Елко" та скасувати заходи по забезпеченню позову згідно ухвали від 14.06.06р., посилаючись на ті ж самі підстави, що і ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”, а також вказуючи: суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимоги третьої особи про зобов'язання відповідача зменшити статутний капітал, обґрунтувавши свій висновок відсутністю відповідного рішення товариства, адже, у відповідності до ч.2 п.3 ст. 144 ЦК України Товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу, якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю своїх вкладів, а ТОВ „ЧТС” відмовилось зменшити свій статутний капітал до розміру вже сформованого. Не відповідає дійсності також висновок суду про те, що право власності на виробничий корпус та земельну ділянку ніким не оспорюється, оскільки відповідно до ухвал про забезпечення позову, вказане майно було передане на відповідальне зберігання іншим особам, чим порушено право власності НВГА "Елко", яке підлягає у даному випадку захисту шляхом визнання цього права згідно ст.392 ЦК України.

ТОВ „ЧТС” та НВГА „Елко” в апеляційних скаргах зауважують, що суд першої інстанції необґрунтовано не вжив заходів по скасуванню ухвали від 14.06.06р. по забезпеченню позову.

У засіданні суду апеляційної інстанції представники ТОВ „ЧТС” та НВГА „Елко” підтримали доводи апеляційних скарг та уточнили, що оскаржують рішення від 25.09.06р. в частині, відмову у позові ТОВ „Укргазифікація Південь” про зобов'язання ТОВ „ЧТС” виконати державну  реєстрацію права власності на майно вважають правильним результатом вирішення спору, у зв'язку з чим п. 5 резолютивної частини рішення слід залишити без змін.

Представники ТОВ „Укргазифікація Південь” проти задоволення апеляційних скарг заперечують, просять оскаржуване рішення залишити без змін.

У засіданні суду апеляційної інстанції 07.11.06р. судовою колегією з метою приведення складу осіб, що беруть участь у справі №30-22/202-06-4044 за позовом третьої особи –НВГА „Елко”, до процесуального становища відповідно з заявленими НВГА „Елко” вимогами про визнання права власності, судовою колегією ухвалено залучити до участі у справі на підставі ч.1 ст. 24 ГПК України в якості іншого відповідача за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору НВГА „Елко” про визнання права власності ТОВ „Укргазифікація Південь” з одночасною зміною процесуального статусу останнього з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на іншого відповідача.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши повноту встановлення обставин, що мають значення для справи, та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційних скарг виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17.06.96р. Біляївською райдержадміністрацією Одеської області був зареєстрований Статут ТОВ „Чорноморський трубний синдикат”, до якого у подальшому були внесені зміни з затвердженням наступних редакцій Статуту 25.10.2001р., 23.05.2002р., 25.05.2005р.

Загальними зборами засновників ТОВ „ЧТС”, які відбулися 28.02.05р., вирішено, зокрема, збільшити статутний капітал ТОВ „ЧТС” до 3 000 000 грн. з розподілом часток: 1 860 000 грн. або 62% - частка НВГА „Елко”; 1 020 000 грн. або 34% - частка ТОВ „Укргазифікація Південь” (надалі –ТОВ „УГП”), 120 000 грн. або 4% - частка Стеблянко П.Г.; також вирішено затвердити Статут ТОВ „ЧТС” у новій редакції та зареєструвати зміни у встановленому порядку (а.с 16-17 –протокол загальних зборів від 28.02.05р.).

Відповідно до п.2.2 Статуту ТОВ „ЧТС” ( в редакції зі змінами, державна реєстрація яких проведена 25.05.05р. –а.с. 19), до складу засновників (учасників) Товариства входять: НВГА „Елко”, ТОВ „Укргазифікація Південь” та громадянин Стеблянко П.Г. (а.с. 20).

Відповідно до Протоколу №1 від 29.01.05р. зборів учасників ТОВ „ЧТС” вирішено відмітити незадовільну роботу всіх учасників з формування статутного фонду ТОВ „ЧТС”, затвердити „Протокол узгодження цін внесків учасників у негрошовій формі для формування статутного фонду ТОВ „ЧТС” (а.с. 11).

Протокол узгодження цін внесків учасників, що  вносяться у негрошовій формі, для формування статутного капіталу ТОВ „ЧТС” (а.с. 13 –надалі Протокол узгодження цін) свідчить, що учасники узгодили та визначили ціни своїх внесків у статутний фонд ТОВ „ЧТС”, що вносяться у негрошовій формі, наступним чином: ТОВ „УГП” –1 020 000 грн., НВГА „Елко” –1 769 000 грн. (виробничий корпус 1144 кв.м., лінія з виробництва п/е труб –702 000 грн., трансформаторна підстанція з фідерами –447 000 грн.) та земельна ділянка площею 0,85 га по вул. Ільфа і Петрова, 18а –31 000 грн.

Вказані протоколи підписані учасниками ТОВ „ЧТС” та скріплені їх печатками.

Як вбачається із змісту протоколу зборів №1 від 29.01.05р. (а.с. 11), на загальних зборах звернуто увагу на незадовільний стан роботи всіх учасників ТОВ „ЧТС” по формуванню статутного фонду та прийняте рішення про затвердження узгоджених цін внесків учасників ТОВ „ЧТС”, що вносяться у негрошовій формі для формування статутного фонду. В свою чергу, затверджений рішенням загальних зборів протокол узгодження цін від 29.01.05р. також фіксує узгодження цін внесків учасників, що тільки мають бути внесеними до статутного фонду ТОВ „ЧТС”. Аналіз цих доказів у їх системному зв'язку надає підстави для висновку, що станом на 29.01.05р. учасники ТОВ „ЧТС” обмежились узгодженням грошових еквівалентів своїх внесків рухомим і нерухомим майном до статутного фонду і затвердили план заходів з розвитку ТОВ „ЧТС”, однак жодним чином не фіксували в цих документах факт внесення ними до статутного фонду майна, переліченого у протоколі узгодження цін, як такий, що вже відбувся, більш того засвідчили факт невиконання засновниками своїх зобов'язань по внесенню вкладів до статутного фонду.

На підставі протоколу загальних зборів №1 від 29.01.05р. ТОВ „УГП” отримало погодження на енергопостачання від ЗТП №4986, що підлягала передачі від НВГА „Елко” до статутного фонду ТОВ „ЧТС” (п.3 протоколу), але 20.04.06р. отримало повідомлення листом від НВГА „Елко” про відключення від енергопостачання (а.с. 38), у зв'язку з чим позивач вважає свої права порушеними неправомірними діями НВГА „Елко” щодо розпорядження майном, яке вже передано до статутного фонду ТОВ „ЧТС” і не належить третій особі.

Крім того, позивач, звертаючись до суду з позовом, посилався на отримання від НВГА „Елко” проектів договорів купівлі-продажу (попередніх) корпоративних прав, майна та земельної ділянки, що на його думку, свідчить про неправомірні дії третьої особи з розпорядження майном, право власності на яке вже належить іншій особі –ТОВ „ЧТС”.

На думку ТОВ „УГП”, між ним та ТОВ „ЧТС” існують організаційно-господарські зобов'язання відповідно до ст.176 ГК України, а у випадку їх невиконання зобов'язаною стороною право управненої сторони підлягає захисту на підставі ст. 20 ГК України шляхом припинення дій, що порушують право.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ТОВ „УГП” стверджує, що майно, зазначене в Протоколі узгодження цін від 29.01.05р., станом на 21.04.06р. вже передане у власність ТОВ „ЧТС” його засновниками, відтак відповідно до ст. 26 ЗУ „Про власність”, ст. 12 ЗУ „Про господарські товариства” та п.10.4 Статуту ТОВ „ЧТС” останнє є власником цього майна і повинно видати засновникам посвідчення про внесення своїх вкладів, як це передбачено п.8.5 Статуту, та виконати державну реєстрацію права власності на майно, отримане в якості внесків засновників, відповідно до вимог ст. 1 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов ТОВ „УГП”, зобов'язавши ТОВ „ЧТС” видати НВГА „Елко” та ТОВ „УГП” посвідчення про внесення до статутного фонду ТОВ „ЧТС” майна, зазначеного у позовній заяві, за переліком, наведеним у п.п. 2,3 резолютивної частини оскаржуваного рішення, виходячи з доведеності фактичної передачі НВГА „Елко” ТОВу „ЧТС” лінії з виробництва поліетиленових труб, трансформаторної підстанції з фідерами, а також підтвердженості матеріалами справи обставини фактичної передачі позивачем до статутного фонду ТОВ „ЧТС” градирні, інженерних мереж, блочних гаражів та іншого майна за приведеним судом переліком.

Проте, з такими висновками за результатами вирішення спору за позовом ТОВ „УГП” судова колегія не погоджується і зазначає, що оскаржуване рішення в цій частині не ґрунтується на положеннях закону, прийняте за недоведеними обставинами, які суд визнав встановленими.

         Відповідно до ч.4 ст. 52 ЗУ „Про господарські товариства” учаснику  товариства  з  обмеженою  відповідальністю,    який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Згідно ч.1 ст. 176 Господарського кодексу України організаційно-господарськими    визнаються    господарські зобов'язання,  що  виникають  у  процесі  управління господарською діяльністю   між    суб'єктом    господарювання    та    суб'єктом організаційно-господарських повноважень,  в силу яких  зобов'язана сторона   повинна   здійснити  на  користь  другої  сторони  певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або  утриматися  від певної   дії,   а   управнена   сторона  має  право  вимагати  від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст. 176 ГК України  організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, між суб'єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб'єкта, між суб'єктами господарювання, котрі спільно організують господарське товариство, виходячи з чого слід погодитись з твердженням ТОВ „УГП” про організаційно-господарські відносини між учасниками ТОВ „ЧТС” та самим ТОВ „ЧТС”.

Посилаючись на ст.20 ГК України як на підставу заявленого позову, ТОВ „УГП” не враховує положення ст. 174 ГК України відносно підстав виникнення господарських зобов'язань, серед яких законодавець визначає можливість їх виникнення безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акту.

Правовий аналіз наведених положень законодавства надає підстави для висновку, що організаційно-господарське зобов'язання з видачі свідоцтва товариства з обмеженою відповідальністю його учаснику виникає у ТОВ „ЧТС” за умови повного внесення його учасниками своїх вкладів до статутного фонду, з чим кореспондуються і положення п.8.5 Статуту ТОВ „ЧТС” (а.с. 25).

Стверджуючи про фактичну передачу ТОВ „УГП” майна до статутного фонду ТОВ „ЧТС”, позивач посилається на акт приймання-передачі від 22.07.2003р. (а.с. 221) та Перелік обладнання та майна, що розташоване по вул. Ільфа і Петрова, 18-а (а.с. 215).

Наведені докази не відповідають вимогам належності і допустимості доказів, передбаченими ст. 34 ГПК України, що випливає з наступного:

-по-перше, акт приймання-передачі складений 22.07.2003р., тобто значно раніше підписання протоколу про узгодження цін від 29.01.05р., в якому йшлося тільки про намір учасників зробити внески у статутний фонд своїм майном в узгодженому розмірі;

- по-друге, акт приймання-передачі від 22.07.03р. не відображує підстави передачі комплекту інструментів і не визначає їх вартість, відтак твердження позивача, з яким погодився місцевий господарський суд, щодо передачі за цим актом у статутний фонд дообладнання до лінії по виробництву поліетиленових труб на суму 447 000 грн. не може вважатись обґрунтованим;

- по-третє, Перелік обладнання та майна (а.с. 215) містить численні виправлення, не посвідчений печатками ТОВ „УГП” та ТОВ „ЧТС”, складений в ході інвентаризації майна та обладнання, що знаходиться на  балансі ТОВ „УГП”, відповідно до наказу самого ж директора ТОВ „УГП” №77 нд від 07.11.05р. (а.с. 232), отже назва цього Переліку суперечить меті його складання з врахуванням змісту наказу №77 від 07.11.05р.

Посилання позивача на лист №1-9 від 19.04.06р. (а.с. 220) є непереконливими в контексті тверджень про можливість тлумачення змісту цього листа як доказу передачі ТОВ „УГП” майна у статутний фонд ТОВ „ЧТС”, оскільки в цьому листі йдеться знов таки тільки про необхідність надання документації на обладнання, що передається (але не вже переданого) в статутний капітал (п.п 1.1 листа).

Згідно ст. 43 ГПК України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі  докази  не  мають  для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних  і  обставин,  якими інша  сторона  обґрунтовує  свої  вимоги  або  заперечення,    для господарського суду не є обов'язковим.

Хибною уявляється, на думку судової колегії, і правова позиція позивача, який намагається довести передачу ТОВ „УГП” майна до статутного фонду посиланням на положення ч.2 ст. 16 ЗУ „Про господарські товариства” і рішення ТОВ „ЧТС” від 28.02.05р. про збільшення статутного капіталу та внесення відповідних змін до Статуту: адже припис закону щодо можливості збільшення статутного фонду лише після внесення учасниками повністю своїх вкладів та рішення учасників про збільшення статутного капіталу ні в кому разі не можуть виступати доказами повного внесення учасниками своїх вкладів, яке зазвичай у випадку майнових внесків повинно фіксуватись належним чином оформленими актами приймання-передачі майна.

Крім того, слід звернути увагу на ту обставину, що в наказі ТОВ „УГП” №77 від 07.11.05р. згадується про знаходження майна на балансі позивача, а не ТОВ „ЧТС, до статутного фонду котрого воно нібито передане.

Що стосується іншого майна, про передачу котрого стверджує позивач (електронавантажувач, інженерні мережі, тощо), будь-які докази цього у матеріалах справи взагалі відсутні, отже місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні в цій частині зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, і зазначив встановленою обставину передачі цього майна, яка є  недоведеною документальними доказами.

За таких обставин, господарський суд в порушення положень ч.4 ст. 52 ЗУ „Про господарські товариства”, ст.174 Господарського кодексу України безпідставно задовольнив позовні вимоги ТОВ „УГП” до ТОВ „ЧТС” в частині зобов'язання останнього видати позивачу посвідчення про внесення до статутного фонду ТОВ „ЧТС” вкладу ТОВ „УГП”, оскільки докази фактичної передачі майна та повного внесення свого вкладу у статутний фонд позивач не надав.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент виникнення спору інший засновник –НВГА „Елко” фактично вніс у статутний фонд ТОВ „ЧТС” майно у вигляді лінії по виробництву поліетиленових труб та трансформаторної підстанції з фідерами, загальна вартість яких згідно протоколу узгодження цін від 29.01.05р. складає 1 149 000грн., та грошові кошти у сумі 106 400 грн..

Так, в матеріалах справи містяться:

- акти приймання-передачі обладнання для формування частки НВГА „Елко” в статутному капіталі ТОВ „ЧТС” від 01.03.2005р. (а.с. 281-282), які свідчать про належним чином оформлену передачу до статутного фонду ТОВ „ЧТС” майна НВГА „Елко” на суму 1 149 000 грн.;

- картка рахунку №46 від 16.08.06р. (а.с. 178-182), відповідно до якої НВГА „Елко” до статутного фонду ТОВ „ЧТС” внесено 1 255 440 грн. ( у т.ч. грошовими коштами –106 400 грн. та майном на суму 1 149 000 грн.), підлягало внесенню –1 860 000 грн.

- довідка ТОВ „ЧТС” про формування статутного капіталу (а.с 86) на суму 1 282 000 грн. станом на 13.03.06р., у т.ч. НВГА „Елко” –1 255 400 грн., засновник Стеблянко П.Г. –26 600 грн. Довідка підписана генеральним директором та головним бухгалтером ТОВ „ЧТС”, підписи скріплені печаткою товариства..

З наведеного випливає, що на момент подання ТОВ „УГП” позову до господарського суду, жоден з учасників ТОВ „ЧТС” (засновник) не вніс повністю свій вклад у статутний фонд відповідача, у т.ч. і НВГА „Елко”, тому вимоги ТОВ „УГП” про зобов'язання ТОВ „ЧТС” видати посвідчення НВГА „Елко” про внесення свого вкладу до статутного фонду також не відповідають ч.4 ст.52 ЗУ „Про господарські товариства” та п.8.5 Статуту ТОВ „ЧТС” і задоволенню не підлягали. Слід також зауважити, що позивачем не обґрунтована з правових позицій наявність у ТОВ „УГП” права вимагати видачі іншому засновнику передбаченого п.8.5 Статуту посвідчення про внесення вкладу до статутного фонду ТОВ „ЧТС”.

Натомість, вирішуючи спір за вимогою ТОВ „УГП” зобов'язати ТОВ „ЧТС” виконати державну реєстрацію права власності на цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та трансформаторною підстанцією, а також земельну ділянку площею 0,85 га, що розташовані по вул. Ільфа і Петрова, 18-а Таїровської селищної ради Овідіопольского району Одеської області, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у його задоволенні: адже переходу прав на нерухоме майно, що є підставою для проведення відповідної державної реєстрації згідно ст.1 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, не відбувалося, докази передачі виробничого корпусу та земельної ділянки НВГА „Елко” до статутного фонду ТОВ „ЧТС”, на факт здійснення якої послався позивач, у матеріалах справи відсутні; водночас, згідно розпоряджень Овідіопольської РДА Одеської області №866 від 29.12.2001р., №887 від 31.12.2004р., витягу з реєстру прав власності від 21.06.05р., Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №052133 від 30.12.03р.право власності на виробничий корпус площею 1144 кв.м та земельну ділянку площею 2,728 га за вищевказаною адресою належить та зареєстроване за НВГА „Елко”.

Правова позиція позивача в цій частині позовних вимог відносно безумовного переходу права власності на майно, передане засновниками у статутний фонд ТОВ „ЧТС”, навіть якщо б така передача і відбулася, суперечить ч.1 ст. 12 ЗУ „Про господарські товариства” та положенням Статуту ТОВ „ЧТС” і ґрунтується на їх помилковому сприйнятті і тлумаченні: адже згідно п.1 ч.1 ст.12 ЗУ „Про господарські товариства” товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; в свою чергу, згідно п.10.2 Статуту майно товариства відповідно до чинного законодавства та Статуту може належати йому на праві власності чи повного господарського відання, а згідно п.10.5 майно товариства належить його власникам. Враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи, зокрема, протоколи зборів учасників ТОВ „ЧТС”, не містять жодної вказівки на передачу засновниками майна у статутний фонд створеного товариства саме у власність, наведене позивачем обґрунтування позову в цій частині уявляється безпідставним.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення від 25.09.06р. в частині вирішення спору за позовом НВГА „Елко” як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору враховуючи таке.

Суд першої інстанції, аналізуючи правомірність вимоги третьої особи про зобов'язання ТОВ „ЧТС” зменшити статутний фонд до розміру вже сформованого статутного капіталу – 1 282 023,94 грн. та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку, правильно зазначив, що відповідно до ст.ст. 16, 41 ,59 ЗУ „Про господарські товариства” внесення змін до статуту належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, однак не звернув увагу на ту обставину, що питання про зменшення статутного фонду безпосередньо не включено законом до переліку питань, вирішення яких є виключно компетенцією загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, з чим кореспондуються положення п.14.6 Статуту ТОВ „ЧТС”. Водночас відповідно до приписів ч.1 ст.98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають  право  приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно п.14.3 Статуту ТОВ „ЧТС” генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які входять у виняткову компетенцію засновників (учасників), які мають право здійснювати контроль за діяльністю дирекції та фінансово-господарською діяльністю товариства (п.14.16 Статуту).

Відповідно до ч.3 ст. 144 ЦК України до  моменту  державної  реєстрації  товариства з обмеженою відповідальністю його  учасники  повинні  сплатити  не  менше  ніж п'ятдесят   відсотків   суми  своїх  вкладів.  Частина  статутного капіталу,  що залишилася  несплаченою,  підлягає  сплаті  протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники  протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення  про ліквідацію товариства.

З огляду на викладене, та враховуючи, що учасниками товариства на момент подання позову НВГА „Елко” (серпень 2006р.) не внесені у повному обсязі їх вклади в статутний фонд „ЧТС”, приймаючи до уваги, що ТОВ „ЧТС” відмовилось за вимогою НВГА „Елко” вжити передбачені законом заходи щодо зменшення статутного фонду (ця обставина підтверджена в ході апеляційного провадження представниками НВГА „Елко” та ТОВ „ЧТС”), відповідно до положень ст.ст. 174, 176 ГК України ТОВ „ЧТС” має організаційно-господарське зобов'язання, що виникає безпосередньо з закону –ч.3 ст.144 ЦК України, по оголошенню про зменшення статутного фонду і реєстрації відповідних змін до статуту товариства у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень загальними зборами.

За таких обставин, позовні вимоги НВГА „Елко” про зобов'язання ТОВ „ЧТС” зменшити статутний капітал до розміру вже сформованого підлягають задоволенню, а протилежне рішення господарського суду як прийняте з порушенням норм матеріального права (ст.ст. 174, 176 ГК України, ч.3 ст. 144 ЦК України) –скасуванню.

Згідно ч.2 ст. 101 ГПК України Апеляційний господарський   суд   не    зв'язаний    доводами апеляційної    скарги   (подання)   і   перевіряє   законність   і обґрунтованість рішення місцевого господарського  суду  у  повному обсязі.

Судова колегія вважає, що припинивши провадження у справі за позовом третьої  особи про визнання права власності за відсутністю предмету спору, суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм процесуального права (п.1-1 ст. 80 ГПК України),  порушення норм матеріального права –п.1 ч.2 ст. 16, ст. 392 ЦК України, невідповідності висновків обставинам справи.

Так, висновок суду про те, що право власності НВГА „Елко” на нерухоме майно (виробничий корпус площею 1144 кв.м) та земельну ділянку ніким не оспорюється, протирічить обставинам справи, і спростовується, перш за все, наявністю позовних вимог ТОВ „УГП” про зобов'язання ТОВ „ЧТС” виконати державну реєстрацію права власності на це майно, нібито належне відповідачу на праві власності на даний час внаслідок його передачі у статутний фонд, а не третій особі.

Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Зі змісту позовної заяви ТОВ „УГП” та його пояснень вбачається, що наявність суб'єктивного права власника НВГА „Елко” щодо певного майна поставлена під сумнів і не визнається позивачем, що потребує усунення невизначеності відносин власності відносно індивідуально-визначеного майна, власником якого згідно вищенаведених по тексту постанови документів є третя особа з самостійними вимогами. Підставою позову НВГА „Елко” є обставини і докази, що підтверджують його право власності на виробничий цех площею 1144 кв.м. та земельну ділянку 2,728 га, та п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, де визначається визнання права як спосіб захисту цивільних прав та інтересів особи у випадку їх невизнання або порушення.

Враховуючи наведене, беручи до уваги наявність у НВГА „Елко” на момент подання позову правовстановлюючих документів на спірне майно та земельну ділянку, позов третьої особи про визнання права власності підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно, оскаржуване рішення від 25.09.06р. про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог НВГА „Елко” підлягає скасуванню з постановленням рішення про задоволення позову НВГА „Елко” і визнання права власності на виробничий корпус площею 1144 кв.м та земельну ділянку площею 2,728 га, що розташовані по вул. Ільфа і Петрова, 18-а Таїровської селищної ради Овідіопольского району Одеської обасті.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційні скарги ТОВ „ЧТС” та НВГА „Елко” слід задовольнити, у зв'язку з чим оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 25.09.06р підлягає скасуванню частково (п.п. 1,2,3,4,6,7 резолютивної частини рішення), з постановленням нового рішення про відмову у позові ТОВ „Укргазифікація Південь” у повному обсязі та задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору НВГА „Елко”.

Судові витрати за позовом ТОВ „УГП” покладаються на позивача згідно ст.49 ГПК України. З цих же процесуальних підстав судові витрати за позовом НВГА „Елко” та витрати по держмиту за подання третьою особою апеляційної скарги покладаються в рівних частках на відповідачів (ТОВ „ЧТС” та ТОВ „Укргазифікація Південь”).

Витрати по держмиту за подання апеляційної скарги ТОВ „ЧТС” покладаються на позивача - ТОВ „Укргазифікація Південь”.

На підставі ст. 68 ГПК України заходи забезпечення позову ТОВ „Укргазифікація Південь”, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.06р., підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 68, ,99,101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.          Апеляційні скарги Науково-виробничої господарської асоціації „Елко” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморський трубний синдикат” на рішення господарського суду Одеської області від 25.09.06р. задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Одеської області від 25.09.06р. скасувати частково (п.п 1, 2, 3, 4, 6, 7 резолютивної частини рішення).

П.5 резолютивної частини рішення залишити в силі, виклавши резолютивну частину рішення за позовом ТОВ „Укргазифікація Південь" в наступній редакції:

     „У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргазифікація Південь" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморський трубний синдикат” за участі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору –Науково-виробничої господарської асоціації „Елко”, - відмовити повністю.”

3.     Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Науково-виробничої господарської асоціації „Елко” задовольнити повністю.

4.   Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Чорноморський трубний синдикат” зменшити статутний фонд до розміру вже сформованого статутного капіталу на суму 1 282 023,94 грн. та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому законодавством порядку.

5.      Визнати за Науково-виробничою господарською асоціацією „Елко” право власності на виробничий корпус площею 1144 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Ільфа і Петрова, 18-а, Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

6. Визнати за Науково-виробничою господарською асоціацією „Елко” право власності на земельну ділянку площею 2,728 га, яка розташована за адресою: вул. Ільфа і Петрова, 18-а, Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

7. Скасувати заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргазифікація Південь", вжиті ухвалою господарського суду від 14.06.2006р. по справі №30-22/202-06-4044 на період її розгляду.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргазифікація Південь" на користь Науково-виробничої господарської асоціації „ЕЛКО” 85 грн. держмита, сплаченого при поданні позову третьої особи до суду першої інстанції, 42,50 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги, 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморський трубний синдикат” на користь Науково-виробничої господарської асоціації „Елко” 85 грн. держмита, сплаченого при поданні позову третьої особи до суду першої інстанції, 42,50 грн. витрат по держмиту за розгляд апеляційної скарги, 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргазифікація Південь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморський трубний синдикат” 42 грн. 50 коп. витрат по держмиту за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Головуючий суддя:                                                                                         Мишкіна М. А.

Судді:                                                                                                                 Таценко Н. Б.

                                                                                                                            Сидоренко М. В