Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-1866/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2012 р. о 14:30 Справа №2а-1866/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участю

представників позивача - Облетова Г.В., Митрофанова І.А.;

представника відповідача - Крекотинь Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі - відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2012 року №0000062304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 22900,00 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн., та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011 року на 22900,00 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.; від 07.02.2012 року №0000072304 про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010 року на суму 25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн., за лютий 2011 року на суму 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача за результатами проведеної перевірки, покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень про нікчемність правочинів; невідповідністю рішень чинному законодавству

Ухвалами суду від 28.02.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 15.03.2012 року відповідача у справі Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим замінено його правонаступником - Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалами суду від 22.03.2012 року у справі призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.09.2012 року поновлено провадження у справі з 06.09.2012 року.

Представники позивача у судовому засіданні уточнили позовні вимоги та просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2012 року №0000062304 та №0000072304, позов підтримали, надали пояснення по суті справи, зазначили, що повністю погоджуються з висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи та просили стягнути з відповідача витрати на її проведення в розмірі 19899,00 грн., та судовий збір в сумі 2146,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов та проти висновку судово-економічної експертизи, пояснила, що в МПП «Фірма КОН», з якою позивачем було укладено договір, відсутні основні фонди, трудові ресурси, зазначена фірма відсутня за місцезнаходженням, а виписані нею первині документи не мають відношення до її господарської діяльності, оскільки за наданою прикордонною службою інформацією директор МПП «Фірма КОН» виїхав за межі території України 01.10.2010 року, повернувся 19.04.2011 року та знову виїхав за її межі 22.04.2011 року, тому позивач не мав право на підставі документів, наданих МПП «Фірма КОН» формувати дані податкового та бухгалтерського обліку, а відповідно і податковий кредит з ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, висновки проведеної судово-економічної експертизи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 14309008, зареєстроване виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АРК 13.07.2001 року, перебуває на податковому обліку в Феодосійський МДПІ, зареєстроване у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво №00438442) 01.08.2001 року (а.с.42-45).

Предметом діяльності позивача відповідно до п.2.2. Статуту, зареєстрованого 13.07.2001 року, є виробництво металевих виробів; будівництво та ремонт суден; будівництво прогулочних суден; загальне будівництво будівель та споруд; функціонування водної транспортної інфраструктури; науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектні роботи; інше (а.с.33-41).

Позивач на час спірних правовідносин за КВЕД здійснював будування та ремонт суден; дослідження і розробки в галузі технічних наук; монтаж та встановлення збірних конструкцій; виготовлення інших готових металевих виробів; діяльність таксі, що підтверджується довідкою Відділу статистики в м.Феодосії з ЄДРПОУ серії АБ №051583 від 17.09.2008 року (а.с.43).

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з МПП «Фірма КОН» за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 24.01.2012 року №222/23-4/14309008 (далі - Акт) (а.с.157-167), згідно з висновками якого встановлено порушення:

- п.198.2, п.198.3,п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин) - завищення позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на 22900,00 грн.(яка виникла за рахунок ПДВ за лютий 2011 року), за червень 2011 року на суму 22900,00 грн.(яка виникла за рахунок ПДВ за квітень 2011 року);

- п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168) - завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 декларації) за серпень 2010 року на суму25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3,п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 ПК України - завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 декларації) за лютий 2011 року на суму на 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму на 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн.,

- ст.626, ч.1 ст.ст.628, 629, 655, 656, 658, 662, ч.2 689,ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, які відповідно до ч.1,5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 є нікчемними.

За Актом, ці порушення виникли у результаті того, що позивачем за період з 01.08.2010 по 31.08.2011 безпідставно сформований податковий кредит по податковим накладним, отриманим від МПП «Фірма КОН» на підставі нікчемного правочину на загальну суму 1011858,00, у тому числі ПДВ 168644,00 грн. , а саме:

Серпень 2010 року - в сумі 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн.;

Листопад 2010 року - в сумі 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн.;

Лютий 2011 року - в сумі 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн.;

Березень 2011 року - в сумі 297300,00 грн., у т.ч. ПДВ 49550,00 грн.;

Квітень 2011 року - в сумі 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн.;

Червень 2011 року - в сумі 89100,00 грн., у т.ч. ПДВ 14850,00 грн.;

Липень 2011 року - в сумі 48900,00 грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн.

Актом встановлено, що позивач при здійсненні господарської діяльності за перевіряємий період мав взаємовідносини з МПП «Фірма КОН» (код ЄДРПОУ 23201764), вчинив правочин, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, є нікчемним. Перевіркою встановлено, що ні МПП «Фірма КОН», ні його постачальник - ТОВ „Арни - Буд" не мають необхідних умов для здійснення відповідної діяльності, в податкових накладних, виданих МПП «Фірма КОН» на адресу позивача вказано юридичну адресу, за якою підприємство не знаходиться. МПП Фірма «КОН», має чисельність 1 особу, основні фонди відсутні, не встановлено місцезнаходження його посадових осіб, з 31.10.2011 року анульовано свідоцтво МПП «Фірма КОН» як платника податку на додану вартість, отже податкові накладні виписані ним всупереч п.201.1 ст.201 ПК України. Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальником МПП «Фірма КОН» за період з 01.01.20011 року по 31.07.2001 року є ТОВ «Арни-Буд», що не знаходиться за місцезнаходженням, яким, за даними податкових органів, порушено ч.1,ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України - щодо вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, а саме, товар по вказаних правочинах не був переданий, діяльність МПП «Фірма КОН» та ТОВ «Арни-Буд» спрямована на використання фінансово-грошових потоків, відсутні докази фактичного отримання та відвантаження товарів МПП «Фірма КОН».

Далі в акті перевірки наведено зміст статей 3, 5, 207 Господарського кодексу України, статей 203,215, 216, 228,234,626, 629, 655, 658, 662 689, 712 Цивільного кодексу України, норм Бюджетного кодексу, Податкового кодексу України, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, Закону України "Про податок на додану вартість", інших законодавчих актів. На підставі вказаних норм в акті перевірки робиться висновок про те, що укладений правочин між позивачем і МПП «Фірма КОН» не був спрямований на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених.

27.01.2012 року позивачем до відповідача подано заперечення до Акту за вих.№170/165 (а.с.26-28), на які 02.02.2012 року за вих.№548/10/23-40-1 відповідачем надано відповідь про залишення без змін висновків, викладених в Акті (а.с. 29-30 т.1).

На підставі зазначеного Акту 07.02.2012 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення (а.с.11-13).:

№0000062304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн., у тому числі за травень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на 22900,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2,00 грн..

№0000072304 про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту всього на суму 168644,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн., за лютий 2011 року на суму 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн.

Досліджуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача суд встановив таке.

Для здійснення господарської діяльності в період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року між позивачем (Замовник) та МПП «Фірма КОН» (Виконавець) був укладений договір від 18.06.2010 року №25 (а.с.88-107), відповідно до п.1.2. якого виконавець зобов'язується виготовити і поставити, а Замовник - прийняти та оплатити деталі, вироби, металоконструкції (Продукцію) згідно із Специфікаціями, що додаються до цього Договору. Поставка Продукції здійснюється Виконавцем на склад Замовника, а витрати по доставці включені у вартість Продукції. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця таким чином:

- аванс у розмірі 50% загальної суми по Специфікації до Договору - протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Специфікації і виставлення рахунку;

- остаточний розрахунок - протягом 5 -ти банківських днів з моменту передачі Продукції у повному обсязі за Специфікацією Замовнику.

Відповідно до Специфікації №1 від 18.06.2010 року (а.с.90-91)- загальна вартість Продукції, що поставляється складає 301758,00 грн., у тому числі ПДВ 50293,00 грн.; За розрахунком вартості продукції за Специфікацією № 1 (а.с.92) підприємством від МПП «Фірма «КОН» отримані товарно - матеріальні цінності на суму 251465,00 грн. без ПДВ, ПДВ 50293,00 грн., усього 301758,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.11.2010 №РН-0000101 (а.с.76).

Відповідно до Специфікації №2 від 24.06.2010 року (а.с. 95) Виконавець виконує роботи по виготовленню деталей (виробів) - системи пожежогасіння на одне замовлення проекту 958 в обсязі згідно переліку. Загальна вартість виконаних робіт складає 299400,00 грн., у тому числі ПДВ 49900,00 грн., робота вважається виконаною при підписанні Акту виконаних робіт Сторонами. А, згідно до протоколу погодження розбіжностей між сторонами до Специфікації №2 від 24.06.2010 року б/н, б/д, погоджена вартість виконаних робіт складає 274800,00 грн., у тому числі ., ПДВ 45800,00 грн.(а.с.97). Відповідно до Специфікації №2 позивачем від МПП «Фірма «КОН» отримані товарно - матеріальні цінності на суму 229000,00 грн., ПДВ 45800,00 грн., усього 274800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 18.04.2011 року №РН-0000142 (а.с.81).

Відповідно до Специфікації № 3 від 06.07.2010 року(а.с.98) Виконавець виконує роботи по виготовленню трубопроводів системи пожежогасіння на одне замовлення проекту 958 в обсязі згідно Переліку у два етапи, товар передається за актом приймання - передачі. Загальна вартість робіт з урахуванням протоколу погодження розбіжностей складає 297000,00 грн., у тому числі ПДВ 49500,00 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування авансу 50% - 148500,00 грн.; оплата у розмірі 89100,00 грн. - впродовж 5 днів з моменту виконання робіт по 1 етапу;остаточний розрахунок - впродовж 5 днів з моменту виконання робіт по ІІ етапу. Відповідно до акту приймання - передачі до Специфікації № 3 від 30.06.2011 року (а.с.84) та акту виконаних робіт (а.с.83-а) МПП «Фірма КОН» у періоді з 06.07.2010 по 31.05.2011 року були виконані роботи по 1 етапу та передані Замовнику деталі та вузли вартістю 198000,00 грн., ПДВ 39600,00 грн., усього 237600,00 грн.

Відповідно до Специфікації №5 від 15.07.2010 року (а.с.105) Виконавець зобов'язується поставити 80 ілюмінаторів і 4 комплектів ЗІПа для чотирьох замовлень проекту 958. загальною вартістю 595200,00 грн., у тому числі ПДВ 99200,00 грн. Позивачем від МПП «Фірма КОН» частково отримані товарно - матеріальні цінності на суму 148800,00 грн., в тому числі ПДВ 24800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 04.08.2011 №РН-0000148 (арк. 86-а).

Відповідно до Специфікації №6 від 17.02.2011 року (а.с.105-107) Виконавець виконує роботи по виготовленню та монтажу «петель гибкого ограждения» на одне замовлення з проекту 958 в обсязі згідно з переліком робіт. Замовник за актом приймання - передачі передає Виконавцю матеріали згідно з переліком робіт. Робота виконується в 2 етапи. Загальна вартість робіт по 1 етапу складає 97800,00 грн., у тому числі ПДВ 16300,00 грн.: аванс 50% - 48900,00 грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн.; остаточний розрахунок по 1 етапу у розмірі 48900,00 грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн. - впродовж 5 днів з моменту виконання робіт. Відповідно до Специфікації №6 підприємством сплачено аванс у розмірі 48900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.07.2011 року № 412201 на суму 48900,00 грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн., та відображено у бухгалтерському обліку позивача, як дебіторська заборгованість (переплата) в сумі 48900,00 грн., що підтверджується висновками проведеної судово-економічної експертизи.

Усього позивачем придбані товарно - матеріальні цінності та прийняті роботи на загальну суму 962958,00 грн. у тому числі ПДВ 160493,00 грн. усього.

Отже, придбання ТМЦ у МПП «Фірма КОН» за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року підтверджується видатковими накладними на загальну суму 725358,00 грн, у тому числі ПДВ 120893,00 грн., актами приймання - передачі на суму 237600,00 грн., у тому числі ПДВ 39600,00 грн.

Транспортування ТМЦ здійснювалося МПП «Фірма КОН», тому товарно - транспортні накладні відсутні.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 26.01.2011 року №28/П на підприємстві відкриті замовлення за основним виробництвом, у тому числі „Кораблі проекту 958": - замовлення №01881 - будівництво корабля зав. №881; замовлення №01882 - будівництво корабля зав. №882; - замовлення №01889 - навчання ПТП Замовника по будівництву та випробуванням замовлень пр.958; - замовлення № 01891 - виготовлення оснастки що передається Замовнику для замовлень №883 та №884.

Оприбуткування та використання товарно - матеріальних цінностей (утримання з метою використання) позивачем у власній господарській діяльності за напрямком «будування та ремонт суден» підтверджується прибутковими ордерами у тому числі: №з10447/104 від 30.11.2011 року на суму 251465,00 грн., ПДВ 50293,00 грн., усього 301758,00 грн.; №Фз110131 від 20.04.2011 року на суму 229000,00 грн., ПДВ 45800,00 грн.; усього 274800,00 грн.; №Фз110132 від 31.08.2011 року на суму 124000,00 грн., ПДВ 24800,00 грн., усього 148800,00 грн. та вимогами на відпуск у виробництво (ліміт-вимогами, які підтверджують списання матеріалів у виробництво), у т.ч.: на замовлення №01881 всього на суму 251465,00 грн. від 01.03.2011 року №ТРз0013, №ТРз0014, від 18.10.2011 року №ТРз30067; на замовлення №01882 всього на суму 229000,00 грн. від 11.05.20012 року №ТРз0052, №ТРз0053, №ТРз0054, №ТРз0055, від 24.11.2011 року №ТРз0083; на замовлення №01881 всього на суму 124000,00 від 18.10.20011 року №ТРз0068.

Відповідно до умов договору від 18.06.2010 року №25 позивачем сплачено МПП «Фірма КОН» 1011858,00 грн. , у тому числі ПДВ 168643,00 грн. Оплата за придбані ТМЦ підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року усього 301758,00 грн., у тому числі ПДВ 50293,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 10.08.2010 року №412053 на суму 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн.; від 01.12.2010 року №413339 на суму 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн.;

за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року усього 710100,00 грн., у тому числі ПДВ 118350,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.02.2011 року № 410426 на суму 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн.; від 10.03.2011 року № 410706 на суму 148800,00 грн., у т.ч. ПДВ 24800,00 грн.; від 23.03.2011 року № 410924 на суму 148500,00 грн., у т.ч. ПДВ 24750,00 грн.; від 18.04.2011 року № 411515 на суму 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн.; від 30.06.2011 року № 412158 на суму 89100,00 грн., у т.ч. ПДВ 14850,00 грн.; від 11.07.2011 року № 412201 на суму 48900,00 грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн.

Законом №168 (який діяв на час спірних правовідносин у 2010 році) передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону№168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин у 2010 році були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 (далі - Наказ №165), а на час виникнення спірних правовідносин у 2011 році аналогічні вимоги до форми та порядку оформлення податкової накладної передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПАУ від 21.12.2010 року №969 (далі - Порядок №969).

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.2.1. "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з визначенням терміну, наданому в п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі - Закон №334), "господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою."

З 01.01.2011 року вступив в дію ПК України, у якому підстави віднесення платником податку сум податку до податкового кредиту та вимоги до оформлення податкової накладної залишені без змін і регламентуються п. 198.2., 198.3.,198.6. ст.198; п.201.1. , 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1. ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із наведених законодавчих норм слідує, що право покупця на податковий кредит обумовлено двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства та наявність належно оформленої податкової накладної (митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ МПП «Фірма КОН» виписано податкові накладні на загальну суму 1011858,00 грн., у тому числі ПДВ 168643,00 грн., які отримані позивачем за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року та відображені у реєстрі податкових накладних, а саме: №1 від 10.08.2010 року на суму 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн., №3 від 19.11.2010 року на суму 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн., №1 від 17.02.2011 року на суму 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн., №2 від 10.03.2011 року на суму 148800,00 гран, у т.ч. ПДВ 24800,00 грн., №3 від 23.03.2011 року на суму 148500,00 грн. у т.ч. ПДВ 24750,00 грн., №4 від 18.04.2011 року на суму 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн., №5 від 30.06.2011 року на суму 89100,00 грн., у т.ч. ПДВ14850,00 грн., №6 від 11.07.2011 року на суму 48900,00грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн.(а.с.65-74). Зазначені податкові накладні мають всі обов'язкові реквізити та відповідають вимогам, передбаченим ст.201 ПК України, п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону№168, Наказу №165, Порядку №969.

Доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на формування даних податкового та бухгалтерського обліку, а відповідно і податкового кредиту з ПДВ на підставі первинних документів, підписаних посадовою особою МПП «Фірма КОН», який за інформацією прикордонної служби у період надання податкових накладних знаходився поза межами України, а тому фактично не міг їх підписати, суд вважає лише припущеннями, які не спростовують факту існування відповідного підпису на податкових накладних, які мають всі обов'язкові реквізити та не доводять відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, позивачем правомірно згідно з вимогами піп. 7.2.1., 7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7, піп. 198.2. п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України до складу податкового кредиту, сформованого на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку, в період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року, включені суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від МПП «Фірма КОН» на загальну суму 168644,00 грн. та відображено його у податкових деклараціях відповідних періодів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд звертає увагу на помилкове тлумачення податковим органом норм Цивільного кодексу України. Висновки контролюючого органу, що покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд визнає передчасними, такими що зроблені за довільного тлумачення положень закону, без дотримання вимог національного законодавства, за межами своєї компетенції та з перебільшенням наданих законом повноважень, за наступних підстав.

Так, відповідач, стверджуючи в акті перевірки про нікчемність правочину, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались таким правочином, контрагенти позивача по ланцюгу проходження товарів не знаходились за своїм місцезнаходженням, а місцезнаходження посадової особи МПП «Фірма КОН» невідоме, до того ж, з 31.10.2011 року анульовано свідоцтво МПП «Фірма КОН», як платника податку на додану вартість, отже податкові накладні виписані ним всупереч п.201.1 ст.201 ПК України.

Втім відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України. Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, а суд не встановив. Тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

В акті перевірки вказано, що в податкових накладних, виданих МПП «Фірма КОН» вказано юридичну адресу, за якою підприємство не знаходиться, тому податкові накладні заповнені з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України. До того ж, проведеними відповідачем заходами встановлено, що за юридичною адресою відповідача мешкає фізична особа, яка повідомила, що юридичних осіб за цією адресою ніколи не знаходиться.

Згідно з п.5 ст.17 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

На веб-сайті Єдиного державного реєстру відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру місцезнаходження МПП «Фірма КОН» - 98176, АРК, м. Феодосія, селище міського типу Приморський, вул. Південна, б.6, кв.8; дата та назва останньої реєстраційної дії - 03.11.2011 „Підтвердження відомостей про юридичну особу"; не перебуває в процесі припинення (а.с.144).

В податкових накладних, отриманих позивачем від МПП «Фірма КОН» місцезнаходження постачальника співпадає з даними ЄДР, тобто податкові накладні заповнені відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України.

До того ж судом встановлено, що господарські операції з поставки-придбання позивачем товарів(робіт) були здійснені між позивачем та МПП «Фірма КОН» за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року, анулювання ж свідоцтва МПП «Фірма КОН» відбулося 31.10.2011 року, тобто після виписки податкових накладних.

Отже, на момент здійснення правочину місце знаходження постачальників по ланцюгу проходження товарів ДПІ під сумнів не ставилось, а відтак подальша зміна стану "добросовісності" платника в базах ДПІ не може впливати на оцінку у справі.

Також, суд вважає доцільним зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Суд зазначає, що ст.ст.9,10 Закону України «Про систему оподаткування», діючого до 01.01.2011 року, передбачені обов'язки та права платників податків, однак вказаними нормами не передбачено ані право, ані обов'язок платника податку при укладенні цивільно-правових угод перевіряти дані контрагента щодо його державної реєстрації та перевіряти фактичне місцезнаходження контрагента.

До того ж, в матеріалах справи наявні завірені МПП «Фірма КОН» податкові декларації з ПДВ за серпень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року (а.с.128-143), відповідно до яких МПП «Фірма КОН» задекларовані податкові зобов'язання в сумі ПДВ - 168644,00 грн., що відповідає сумі податкового кредиту, задекларованого ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» за відповідний період.

При цьому, як вбачається зі змісту Акту перевірки, відповідач не заперечує документальне підтвердження наявності угоди, фактичного надання послуг, виписки податкових накладних, проведення сплати за угодою та відображення взаємовідносин у бухгалтерському обліку позивача. Відповідні документі, зазначені в акті, також надані позивачем та досліджені у судовому засіданні.

Суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, висновки відповідача щодо завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 декларації) за серпень 2010 року на суму25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн.; за лютий 2011 року на суму на 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму на 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн., спростовуються матеріалами справи та висновками судово-економічної експертизи у повному обсязі.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав зменшувати позивачеві у спірному податковому повідомленні-рішенні від 07.02.2012 року №0000072304 розмір від'ємного значення ПДВ, тож позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2012 року №0000072304 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Порядок, визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків з 01.01.2011 року встановлені ст. 200 ПК України, а саме:

Згідно з п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст.200 ПК України).

Пунктом 200.4. ст.200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивача включено до переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1256 «Про затвердження переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості».

Відповідно до п.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054 та Розділом XI «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПАУ від 25.01.2011 №41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935 встановлено особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування - при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону№168 (пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПК України), для підприємств суднобудування відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне значення податку, у порядку і строки, передбачені у п.7.7 ст.7 Закону (статтею 200 розділу V Кодексу). При цьому, сума, відображена в рядку 22.2 (20.2 за ПК України) податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 (рядка 21.1) податкової декларації цього самого звітного періоду.

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому, законодавцем не ставиться у залежність отримання бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентом особи, якою подано заяву про бюджетне відшкодування. Єдиною та достатньою підставою для отримання суми бюджетного відшкодування є сплата податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Судом встановлено, що суму ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 22990,00 грн. позивачем заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року, а суму ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 22990,00 грн. позивачем заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року.

Відтак, приймаючи до уваги, що доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується факт сплати позивачем податку на додану вартість разом з ціною товару, суд вважає помилковими висновки відповідача щодо порушення відповідачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим необґрунтованим є зменшення суми бюджетного відшкодування позивача.

Оскільки судом встановлено хибність висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 рік за податковими накладними, отриманими від МПП «Фірма КОН» на загальну суму 168644,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року - в сумі 22900 грн.; квітень 2011 року - в сумі 22900 грн., та висновків про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ на ці суми, то висновки ДПІ про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на суму 22900,00 грн. і за червень 2011 року на 22900,00 грн. спростовуються висновками судово-економічної експертизи та матеріалами справи.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав зменшувати позивачеві у спірному податковому повідомленні-рішенні від 07.02.2012 року №0000062304 розмір суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн., у тому числі за травень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на 22900,00 грн.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні в розмірі 2,00 грн. обумовлено зменшенням позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн., Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2012 року №0000072304 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту перевірки, які не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 07.02.2012 року №0000062304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 22900,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн., та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011 року на 22900,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.; №0000072304 про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010 року на суму 25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн., за лютий 2011 року на суму 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 73,7 грн. і витрачено на її проведення 270 години.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році" №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Платіжними дорученнями №70275 від 03.08.2012 року позивач перерахував вартість витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 19899,00 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

У судовому засіданні 06.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 10.09.2012 року.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим від 07.02.2012 року №0000062304 про зменшення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ідентифікаційний код юридичної особи 14309008) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн., у тому числі за травень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на 22900,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2,00 грн.;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим від 07.02.2012 року №0000072304 про зменшення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ідентифікаційний код юридичної особи 14309008) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 168644,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн., за лютий 2011 року на суму 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ідентифікаційний код юридичної особи 14309008) судовий збір у розмірі 2146,00 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ідентифікаційний код юридичної особи 14309008) судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 19899,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю. Циганова