Ухвала

від 31.10.2012 по справі 2а-1866/12/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1866/12/0170/4

31.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Єланської О.Е. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" - Облетова Галина Василівна, довіреність № 001/3 від 10.01.12

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" - Митрофанова Ірина Андріївна, довіреність № 001/5 від 20.01.12

представник відповідача, Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 29 від 14.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 06.09.12 по справі № 2а-1866/12/0170/4

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1,Приморський,Феодосія, місто, Автономна Республіка Крим,98176)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 06.09.2012 по справі № 2а-1866/12/0170/4 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" задоволені: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської МДПІ АРК від 07.02.12 року № 0000062304 про зменшення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн., у тому числі за травень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на 22900,00 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 2,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської МДПІ АРК від 07.02.2012 року № 0000072304 про зменшення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 168644,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн., за лютий 2011 року на суму 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" судовий збір у розмірі 2146,00 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби., стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" судові витрати на проведення судово - економічної експертизи в сумі 19899,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані всі обставини справи. Порушення норм матеріального права полягає у тому, що суд першої інстанції неправильно застосував положення п/п 7.2.1 п.7.2.3 п.7.2, п\п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, ч.1 ст.203, ст.ст. 215,228Цивільного кодексу України. Також судом порушені норми процесуального права, а саме статті 138,159 КАС України. Неповнота з'ясованих судом обставин полягає у тому, що суд першої інстанції не дослідив наявність у контрагента позивача МПП "Фірма КОН", можливості вести господарські операції та підписувати первинні бухгалтерські документи директором цього підприємства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.10.12 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове про відмову в задоволенні позову з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Представники позивача в задоволенні апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення - рішення Феодосійської МДПІ АРК від 07.02.12 року № 0000062304 про зменшення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що у позивача були господарські операції з придбання ТМЦ та робіт за угодами з МПП «Фірма Кон», які оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами. Висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів між позивачем та МПП «Фірма Кон» передчасні та зроблені поза межами повноважень. А тому підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у податкового органу були відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Апеляційним розглядом встановлено , що Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 14309008, зареєстроване виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АРК 13.07.2001 року, перебуває на податковому обліку в Феодосійський МДПІ, зареєстроване у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво №00438442) 01.08.2001 року.

Відповідно до п.2.2. Статуту позивача, зареєстрованого 13.07.2001 року, предметом його діяльності є виробництво металевих виробів; будівництво та ремонт суден; будівництво суден для прогулянок; загальне будівництво будівель та споруд; функціонування водної транспортної інфраструктури; науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектні роботи; інше.

Позивач на час спірних правовідносин за КВЕД здійснював будування та ремонт суден; дослідження і розробки в галузі технічних наук; монтаж та встановлення збірних конструкцій; виготовлення інших готових металевих виробів; діяльність таксі, що підтверджується довідкою Відділу статистики в м. Феодосії з ЄДРПОУ серії АБ №051583 від 17.09.2008 року.

Судовою колегію встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з МПП "Фірма КОН" за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 24.01.2012 року №222/23-4/14309008 (далі -Акт), згідно з висновками якого встановлено порушення:

- п.198.2, п.198.3,п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме - завищення позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на 22900,00 грн.(яка виникла за рахунок ПДВ за лютий 2011 року), за червень 2011 року на суму 22900,00 грн.(яка виникла за рахунок ПДВ за квітень 2011 року);

- п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.1997 - завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 декларації) за серпень 2010 року на суму25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3,п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 ПК України - завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 декларації) за лютий 2011 року на суму на 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму на 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн.,

- ст.626, ч.1 ст.ст.628, 629, 655, 656, 658, 662, ч.2 689,ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) щодо вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, які відповідно до ч.1,5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 є нікчемними.

За Актом, ці порушення виникли у результаті того, що позивачем за період з 01.08.2010 по 31.08.2011 безпідставно сформований податковий кредит по податковим накладним, отриманим від МПП "Фірма КОН" на підставі нікчемного правочину на загальну суму 1011858,00, у тому числі ПДВ 168644,00 грн. , а саме:

Серпень 2010 року -в сумі 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн.;

Листопад 2010 року -в сумі 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн.;

Лютий 2011 року -в сумі 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн.;

Березень 2011 року -в сумі 297300,00 грн., у т.ч. ПДВ 49550,00 грн.;

Квітень 2011 року -в сумі 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн.;

Червень 2011 року -в сумі 89100,00 грн., у т.ч. ПДВ 14850,00 грн.;

Липень 2011 року -в сумі 48900,00 грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн.

Податковим органом, згідно Акту встановлено, що позивач при здійсненні господарської діяльності за перевіряємий період мав взаємовідносини з МПП "Фірма КОН", вчинивши правочин, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто нікчемний. Перевіркою встановлено, що ні МПП "Фірма КОН", ні його постачальник -ТОВ „Арни -Буд" не мають необхідних умов для здійснення відповідної діяльності, в податкових накладних, виданих МПП "Фірма КОН" на адресу позивача вказано юридичну адресу, за якою підприємство не знаходиться. МПП Фірма "КОН", має штат у кількості 1 особи, основні фонди відсутні, не встановлено місцезнаходження його посадових осіб, з 31.10.2011 року анульовано свідоцтво МПП "Фірма КОН" як платника податку на додану вартість, отже податкові накладні виписані ним всупереч п.201.1 ст.201 ПК України. Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальником МПП "Фірма КОН" за період з 01.01.20011 року по 31.07.2011 року було ТОВ "Арни-Буд", яке відсутнє за місцезнаходженням, та яким, за даними податкових органів, порушено вимоги ч.1,ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України - щодо вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, а саме, товар по вказаних правочинах не був переданий, діяльність МПП "Фірма КОН"т а ТОВ "Арни-Буд" спрямована на використання фінансово-грошових потоків, відсутні докази фактичного отримання та відвантаження товарів МПП "Фірма КОН". Із зазначеного , по «ланцюгу проходження товарів»податковий орган робить висновок про те, що укладений правочин між позивачем і МПП "Фірма КОН" не був спрямований на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених.

Не погодившись з висновками податкового органу, викладеними в Акті, 27.01.2012 року позивачем подано заперечення до Акту, за розглядом яких відповідачем залишені без змін висновки, викладені в Акті.

На підставі зазначеного Акту 07.02.2012 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення:

№0000062304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн., у тому числі за травень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на 22900,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2,00 грн..

№0000072304 про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту всього на суму 168644,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 25147,00 грн., за листопад 2010 року на суму 25147,00 грн., за лютий 2011 року на суму 22900,00 грн., за березень 2011 року на суму 49550,00 грн., за квітень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на суму 14850,00 грн., за липень 2011 року на суму 8150,00 грн.

Як встановлено апеляційним розглядом, в період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року між позивачем та МПП "Фірма КОН" був укладений договір від 18.06.2010 року №25 на поставку продукції та виконання робіт по виготовленню деталей (виробів) згідно із Специфікаціями, що додаються до договору. Поставка продукції здійснюється виконавцем на склад змовника, а витрати по доставці включені у вартість продукції.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між позивачем та МПП «Фірма Кон» зобов'язання взяті по договору виконані. Усього позивачем придбано товарно -матеріальних цінностей та прийнято робіт на загальну суму 962958,00 грн. у тому числі ПДВ 160493,00 грн. Господарські операції щодо придбання ТМЦ у МПП "Фірма Кон" за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року підтверджується видатковими накладними на загальну суму 725358,00 грн., у тому числі ПДВ 120893,00 грн., актами приймання -передачі на суму 237600,00 грн., у тому числі ПДВ 39600,00 грн.

Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, слід зазначити, що транспортування ТМЦ здійснювалося МПП "Фірма КОН", тому ці документи є необхідними для перевізника, яким позивач у правовідносинах з МПП «Фірма КОН»не був.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу від 26.01.2011 року №28/П на підприємстві відкриті замовлення за основним виробництвом, у тому числі „Кораблі проекту 958": - замовлення №01881 -будівництво корабля зав. №881; замовлення №01882 -будівництво корабля зав. №882; - замовлення №01889 -навчання ПТП Замовника по будівництву та випробуванням замовлень пр.958; - замовлення № 01891 -виготовлення оснастки що передається Замовнику для замовлень №883 та №884.

Оприбуткування та використання товарно -матеріальних цінностей (утримання з метою використання) позивачем у власній господарській діяльності за напрямком "будування та ремонт суден" підтверджується прибутковими ордерами у тому числі: №з10447/104 від 30.11.2011 року на суму 251465,00 грн., ПДВ 50293,00 грн., усього 301758,00 грн.; №Фз110131 від 20.04.2011 року на суму 229000,00 грн., ПДВ 45800,00 грн.; усього 274800,00 грн.; №Фз110132 від 31.08.2011 року на суму 124000,00 грн., ПДВ 24800,00 грн., усього 148800,00 грн. та вимогами на відпуск у виробництво (ліміт-вимогами, які підтверджують списання матеріалів у виробництво), у т.ч.: на замовлення №01881 всього на суму 251465,00 грн. від 01.03.2011 року №ТРз0013, №ТРз0014, від 18.10.2011 року №ТРз30067; на замовлення №01882 всього на суму 229000,00 грн. від 11.05.20012 року №ТРз0052, №ТРз0053, №ТРз0054, №ТРз0055, від 24.11.2011 року №ТРз0083; на замовлення №01881 всього на суму 124000,00 від 18.10.20011 року №ТРз0068.

Відповідно до умов договору від 18.06.2010 року №25 позивачем сплачено МПП "Фірма КОН"1011858,00 грн. , у тому числі ПДВ 168643,00 грн. Оплата за придбані ТМЦ підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року усього 301758,00 грн., у тому числі ПДВ 50293,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 10.08.2010 року №412053 на суму 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн.; від 01.12.2010 року №413339 на суму 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн.;

за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року усього 710100,00 грн., у тому числі ПДВ 118350,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.02.2011 року № 410426 на суму 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн.; від 10.03.2011 року № 410706 на суму 148800,00 грн., у т.ч. ПДВ 24800,00 грн.; від 23.03.2011 року № 410924 на суму 148500,00 грн., у т.ч. ПДВ 24750,00 грн.; від 18.04.2011 року № 411515 на суму 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн.; від 30.06.2011 року № 412158 на суму 89100,00 грн., у т.ч. ПДВ 14850,00 грн.; від 11.07.2011 року № 412201 на суму 48900,00 грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн.

Законом №168 (який діяв на час спірних правовідносин у 2010 році) передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначену згідно з цим Законом. Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача ( п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168).

Необхідні реквізити податкової накладної встановлені п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону№168. Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин у 2010 році були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 (далі -Наказ №165), а на час виникнення спірних правовідносин у 2011 році аналогічні вимоги до форми та порядку оформлення податкової накладної передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПАУ від 21.12.2010 року №969 (далі -Порядок №969).

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З 01.01.2011 року вступив в дію ПК України, у якому підстави віднесення платником податку сум податку до податкового кредиту та вимоги до оформлення податкової накладної залишені без змін і регламентуються п.198.1, п. 198.2., 198.3.,198.6. ст.198; п.201.1. , 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України.

Із зазначених положень Податкового кодексу України слідує, що право покупця на податковий кредит обумовлено двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства та наявність належно оформленої податкової накладної (митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ МПП "Фірма КОН" виписано податкові накладні на загальну суму 1011858,00 грн., у тому числі ПДВ 168643,00 грн., які отримані позивачем за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року та відображені у реєстрі податкових накладних, а саме: №1 від 10.08.2010 року на суму 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн., №3 від 19.11.2010 року на суму 150879,00 грн., у т.ч. ПДВ 25146,50 грн., №1 від 17.02.2011 року на суму 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн., №2 від 10.03.2011 року на суму 148800,00 гран, у т.ч. ПДВ 24800,00 грн., №3 від 23.03.2011 року на суму 148500,00 грн. у т.ч. ПДВ 24750,00 грн., №4 від 18.04.2011 року на суму 137400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22900,00 грн., №5 від 30.06.2011 року на суму 89100,00 грн., у т.ч. ПДВ14850,00 грн., №6 від 11.07.2011 року на суму 48900,00грн., у т.ч. ПДВ 8150,00 грн.(а.с.65-74). Зазначені податкові накладні мають всі обов'язкові реквізити та відповідають вимогам, передбаченим ст.201 ПК України, п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону№168, Наказу №165, Порядку №969.

З огляду на зазначене, позивачем правомірно до складу податкового кредиту, сформованого на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку, в період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року, включені суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від МПП "Фірма КОН" на загальну суму 168644,00 грн. та відображено його у податкових деклараціях відповідних періодів.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що посадова особа МПП «Фірма КОН»не могла підписати податкову накладну, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки такі доводи є лише припущенням, вони не спростовують факту існування підпису як і те, що підписи на податкових накладних здійснено не директором МПП «Фірма КОН».

Судова колегія, ретельно дослідивши зібрані докази, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності доводів податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентом МПП «Фірма КОН» господарських операцій, відсутністю у податкового органу повноважень самостійного визнання правочину нікчемним та застосування наслідків за нікчемним правочином.

Так, приписами статті 228 ЦК України дане визначення правочину, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (ч. 1), а отже, є нікчемним (ч. 2). Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як установлено в ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зі змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, лише після цього настають відповідні юридичні наслідки. Отже висновки податкового органу є передчасними.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Посилання відповідача на те, що МПП "Фірма КОН" не знаходиться за вказаною юридичною адресою колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно з п.5 ст.17 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

В податкових накладних, отриманих позивачем від МПП "Фірма КОН" місцезнаходження постачальника співпадає з даними ЄДР, тобто податкові накладні заповнені відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України.

Також встановлено, що господарські операції з поставки-придбання позивачем товарів(робіт) були здійснені між позивачем та МПП "Фірма КОН" за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 року, анулювання ж свідоцтва МПП "Фірма КОН" відбулося 31.10.2011 року, тобто після виписки податкових накладних.

Отже, на момент здійснення правочину місце знаходження постачальників по ланцюгу проходження товарів ДПІ під сумнів не ставилось, а відтак подальша зміна стану "добросовісності" платника в базах ДПІ не може впливати на оцінку у справі.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судова колегія зазначає, що ст.ст.9,10 Закону України "Про систему оподаткування", діючого до 01.01.2011 року, передбачені обов'язки та права платників податків, однак вказаними нормами не передбачено ані право, ані обов'язок платника податку при укладенні цивільно-правових угод перевіряти дані контрагента щодо його державної реєстрації та перевіряти фактичне місцезнаходження контрагента.

До того ж, в матеріалах справи наявні завірені МПП "Фірма КОН" податкові декларації з ПДВ за серпень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, відповідно до яких МПП "Фірма КОН"задекларовані податкові зобов'язання в сумі ПДВ - 168644,00 грн., що відповідає сумі податкового кредиту, задекларованого ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" за відповідний період.

При цьому, як вбачається зі змісту Акту перевірки, відповідач не заперечує документальне підтвердження наявності угоди, фактичного надання послуг, виписки податкових накладних, проведення сплати за угодою та відображення взаємовідносин у бухгалтерському обліку позивача. Відповідні документи, зазначені в акті, також надані позивачем та досліджені у судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав зменшувати позивачеві у спірному податковому повідомленні-рішенні від 07.02.2012 року №0000072304 розмір від'ємного значення ПДВ, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 року №0000072304.

Порядок, визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків з 01.01.2011 року встановлені ст. 200 ПК України.

Згідно з п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст.200 ПК України).

Пунктом 200.4. ст.200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача включено до переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1256 "Про затвердження переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості".

Відповідно до п.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054 та Розділом XI "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПАУ від 25.01.2011 №41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935 встановлено особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування - при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону№168 (пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПК України), для підприємств суднобудування відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне значення податку, у порядку і строки, передбачені у п.7.7 ст.7 Закону (статтею 200 розділу V Кодексу). При цьому, сума, відображена в рядку 22.2 (20.2 за ПК України) податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 (рядка 21.1) податкової декларації цього самого звітного періоду.

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому, законодавцем не ставиться у залежність отримання бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентом особи, якою подано заяву про бюджетне відшкодування. Єдиною та достатньою підставою для отримання суми бюджетного відшкодування є сплата податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Судом встановлено, що суму ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 22990,00 грн. позивачем заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року, а суму ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 22990,00 грн. позивачем заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року.

Колегією суддів безперечно встановлено факт сплати позивачем податку на додану вартість разом з ціною товару, а тому висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, у зв'язку з чим безпідставним є зменшення суми бюджетного відшкодування позивача.

Помилковість висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за період з 01.08.2010 року по 31.08.2011 рік за податковими накладними, отриманими від МПП "Фірма КОН"на загальну суму 168644,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року -в сумі 22900 грн.; квітень 2011 року -в сумі 22900 грн., та висновків про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ на ці суми, та висновки ДПІ про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на суму 22900,00 грн. і за червень 2011 року на 22900,00 грн. спростовуються також судово-економічною експертизою.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав зменшувати позивачеві у спірному податковому повідомленні-рішенні від 07.02.2012 року №0000062304 розмір суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн., у тому числі за травень 2011 року на суму 22900,00 грн., за червень 2011 року на 22900,00 грн.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні в розмірі 2,00 грн. обумовлено зменшенням позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 45800,00 грн. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АРК від 06.09.2012 по справі № 2а-1866/12/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна