Постанова

від 16.07.2012 по справі 2а-5598/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-5598/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  16 липня 2012 року           08:00           № 2а-5598/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді –Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового  провадження  адміністративну справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНКРЕДИТ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-           В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНКРЕДИТ»(надалі –ТОВ «ФІНКРЕДИТ», позивач)  до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі –ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2011р. № 003692201, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 253 624,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. Свої позовні вимоги  ТОВ «ФІНКРЕДИТ»обґрунтовує тим, що висновки акту  перевірки, на підставі яких винесено спірне податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач   вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає  скасуванню. Зокрема, позивач зазначив, що висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва, що витрати на створення резерву за Договором купівлі-продажу прав вимоги (факторингу) № 1 від 26.10.2009 року,  який сформовано у 2009 році на суму 5 002 497,00 грн. знайшли своє відображення у складі валових витрат за період, що закритий попередньою перевіркою є безпідставними. У судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином, письмових заперечень на позов суду не надав. Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. ТОВ «ФІНКРЕДИТ»зареєстровано рішенням Печерської районної державної адміністрації у місті Києві від 15.07.2009 р. Свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 №646109, №1 070 102 00000 37012. ТОВ «ФІНКРЕДИТ»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.07.2009р. за № 52448, станом на 18.05.2011р. перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. В період з 14 вересня 2011 року до 05 жовтня 2011 року на підставі направлень № 372/22-01 від 14.09.2011 року та № 312/17-05 від 14.09.2011 року,  ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ФІНКРЕДИТ», (код за ЄДРПОУ 36588487)  з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 05.10.2011р. у зв'язку з його ліквідацією за рішенням власника. За результатами перевірки працівниками ДПІ Печерського району м. Києва складено Акт № 269/22-01/36588487 від 07.10.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «ФІНКРЕДИТ» задекларовано витрати по формуванню резерву за Договором факторингу № 1 від 26.10.2009 року (надалі - «Договір факторингу № 1»), у розмірі 5 002 497,00 грн., які в минулому податковому періоді не були враховані у складі валових витрат. На думку ДПІ у Печерському районі м. Києва, позивач  в порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до валових  витрат включив  витрати, факт  формування  яких не   підтверджено   відповідними   розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, у зв'язку із чим має місце завищення валових витрат ТОВ «ФІНКРЕДИТ»на суму 5 002 497,00 грн. Крім того, у Акті перевірки  зазначено, що правильність нарахування та своєчасність сплати податків і зборів ТОВ  «ФІНКРЕДИТ»за 2009 рік проведено ДПІ  у Печерському районі м. Києва у ході попередньої перевірки, що проводилась за період з 17.07.2009 р. до 31.12.2010 р., про що складено Акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ  «ФІНКРЕДИТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2009 р. до 31.12.2010 р. № 124/22-01/36588487 від 18.05.2011 року. Відповідач зазначає, що  у ході проведення попередньої перевірки не встановлено фактів заниження валових витрат з формування резервів за договорами факторингу тощо. Також ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ  «ФІНКРЕДИТ» за 2010 рік подано та отримано ДПІ Печерського району м. Києва 28.02.2011 року. При цьому, вищевказаний уточнюючий  розрахунок на суму 378836,00 грн. враховано при проведенні перевірки за період з 17.07.2009 р. до 31.12.2010 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік до ДПІ Печерського району м. Києва не подавався. Таким чином,  витрати на створення резерву за Договором факторингу № 1,  який сформовано у 2009 році на суму 5 002 497,00 грн. знайшли своє відображення у складі валових витрат за період, що закритий попередньою перевіркою. Враховуючи, що Акт № 2 було підписано без зауважень чи заперечень, то відповідно відсутнє право на коригування показників вже перевіреного періоду. На підставі вищевикладеного ДПІ у Печерському районі м. Києва робить висновок про неправомірність віднесення витрат на створення резерву за Договором факторингу № 1 на загальну суму 5 002 497,00 грн. до складу валових витрат ТОВ  «ФІНКРЕДИТ»та, відповідно, про порушення п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України. На підставі зазначеного, відповідач робить висновок, що  ТОВ  «ФІНКРЕДИТ»неправомірно завищено розмір валових витрат на загальну суму 5 002 497,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 250 624,00 грн. Також, згідно із Актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено господарські відносини ТОВ  «ФІНКРЕДИТ»із ТОВ  «Аудиторська фірма «Актив Аудит»(код ЄДРПОУ 30785437) на підставі Договору про надання аудиторських послуг № 149 від 10.12.2010 року на загальну суму 12 000,00 грн. Проте  ТОВ  «ФІНКРЕДИТ» в порушення умов зазначеного договору,  не  надано звіт про виконану роботу (надані послуги), який би підтверджував використання виконаних робіт (наданих послуг) у власній господарській діяльності та виконання таких робіт взагалі. ДПІ у Печерському районі м. Києва робить висновок, що відсутність вищевказаного звіту призвела, до порушення п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334-94 від 28.12.1994 р. (надалі - Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»),що в свою чергу призвело до завищення валових витрат на загальну суму 12 000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 3 000,00 грн. Беручи до уваги все вищевикладене, ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ТОВ  «ФІНКРЕДИТ»п.138.11 ст. 138 та пп. 139.1,9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «ФІНКРЕДИТ» завищено валові витрати на загальну суму 5 014 497,00 грн. у тому числі за 1-й квартал 2011 року - на суму 1 253 625,00 грн. Ліквідаційна комісія товариства не погоджуючись  із висновками, викладеними в акті перевірки, звернулась  до ДПІ  у Печерському районі м. Києва із запереченнями до акту. Проте, ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 20.10.2011 року за  вих. № 3890/10/22-111 залишила без змін висновки, викладені в акті перевірки. На підставі Акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення  від 21.10.2011р. № 003692201, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 253 624,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. Не погоджуючись з рішенням ДПІ в Печерському районі м. Києва позивач пройшов всі етапи адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення. Зокрема, позивач подав первинну скаргу від 04.11.2011 року вих. вих. № 04/11/2011-1 на податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011р. № 003692201, за результатами розгляду якої ДПА у місті Києві своїм рішенням від 30.12.2011 року № 12683/10/25114 залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Позивач  до ДПС України подав повторну скаргу від 12.01.2012 року вих. № 12/01/2012-1  на рішення ДПА у місті Києві від 30.12.2011 року № 12683/10/25114 про результати розгляду скарги та   на податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011р. № 003692201. ДПС України винесла рішення  від 12.03.2012р. № 4412/6/10-2415 про результати розгляду скарги, яким залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу  ТОВ «ФІНКРЕДИТ»- без задоволення. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФІНКРЕДИТ»та ТОВ «Аудиторська фірма «Актив Аудит», (код:30785437) укладено договір № 149 від 10.12.2010р. про надання послуг аудиту на загальну суму 12 000 грн. Проте, позивачем не  складено  звіт про виконану роботу, що підтверджував би використання зазначених робіт у власній господарській діяльності та виконання зазначених робіт взагалі. Однак, пунктом 3.5 зазначеного договору передбачено надання звіту в роздрукованому вигляді.   Відповідно до  п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Статтею 138.1 Податкового кодексу  України встановлено перелік витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Відповідно до п. 138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем  порушено п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України  та завищено валові витрати на загальну суму 12 000,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 12 000,00 грн. Судом встановлено, що позивач  у рядку 05.2 Декларацій „самостійно виявлені помилки”, за період з 01.01.2011р. по 05.10.2011р. задекларував  витрати у сумі  5 002 497,00 грн., які в минулому податковому році не були враховані у складі валових витрат. Дослідивши матеріали, наявні у справі, та копії документів, подані позивачем  встановлено  завищення задекларованих ТОВ «ФІНКРЕДИТ»показників у рядку 05.2 Декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» на суму 5 002 497,00  грн. –невраховані у складі валових витрат  за 2009 рік резерви по договору факторингу № 1 в сумі 5 002 497,00 грн. На порушення вимог п.138.1 ст.138 та п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України ТОВ «ФІНКРЕДИТ»включено до складу валових витрат витрати в розмірі 5 002 497,00 грн., у т.ч. за 2009 рік в сумі 5 002 497,00 грн., факт формування резервів позивача не підтверджено відповідними первинними документами. Відповідно до п. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ХІУ, із змінами та доповненнями,  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог  Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ХІУ відображення господарських операцій  в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Згідно п. 3.2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. В п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, зазначено, що дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Також суд звертає увагу на наступне. Відповідно до  п.п.п.3.1.1 п.п.3.1 п. 3  «Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок», затверджених Наказом ДПА України №225 від 27.04.2006р. «Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення», у разі виявлення порушень податкового законодавства, в акті перевірки вчиняється запис: «Перевіркою правильності визначення валових доходів (валових витрат) встановлено заниження (завищення) скоригованого валового доходу (валових витрат)».  У    акті попередньої планової   виїзної документальної перевірки № 124/22-01/36588487 від 18.05.2011р., яка проведена ДПІ у Печерському районі м.Києва,  за період  з 17.07.2009р. по 31.12.2010р. не встановлено заниження валових витрат за перевіряємий період. Посадовими особами  ТОВ «ФІНКРЕДИТ»пояснення щодо наявності витрат, які не були відображені у Декларації з податку на прибуток за 2009р. не надавались. Таким чином, в порушення  п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачем  включено до складу валових витрати в розмірі 5 002 497,0  грн., у т.ч. за 2009 рік у сумі 5 002 497,0  грн. факт формування ризиків по договорам факторингу ТОВ «ФІНКРЕДИТ» не підтверджено відповідними первинними документами. На порушення п.138.11 ст.138 Податкового кодексу України ТОВ «ФІНКРЕДИТ»до складу валових витрат (р.05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів») включено резерви по договорам факторингу, які виникли в  2009 році на загальну суму 5 002 497,0  грн. Як вбачається з матеріалів справи, правильність нарахування та своєчасність сплати податків і зборів ТОВ «ФІНКРЕДИТ» за 2009рік   було перевірено фахівцями ДПІ у Печерському районі м. Києва, про що складено  акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства перевірки № 124/22-01/36588487 від 18.05.11р. за період  з 17.07.09 по 31.12.2010р. та в ході проведення попередньої перевірки не встановлено фактів заниження валових витрат  та розбіжностей у визначенні приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, розмірів резерву по договорам факторингу тощо з даними платника, що відображено в акті перевірки та враховуючи той факт, що письмові зауваження або заперечення  до акту перевірки від посадових осіб ТОВ  «ФІНКРЕДИТ»до ДПІ у Печерському районі м. Києва не надходили. Згідно з п.138.11 ст.138 Податкового кодексу України до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2756-VІ платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а)  або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б)  або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження  податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Отже,  беручи до уваги, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ  «ФІНКРЕДИТ»подано до податкового органу  24.02.2011р. за 2010 рік та врахований при проведенні перевірки за період  з 17.07.2009р.  по 31.12.2010р. та враховуючи, що  уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік перед початком перевірки до ДПІ у Печерському районі не подавався, суд дійшов висновку, що резерви по договору факторингу № 1 від 26.10.2009р., які сформовано в  2009 році на загальну суму 5 002 497,0  грн. знайшли своє  відображення  у складі валових витрат за період, що закритий попередньою перевіркою. Суд також вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки позивача від 18.05.2011р.  № 124/22-01/36588487 за період  з 17.07.2009р. по 31.12.2010р. було підписано без зауважень чи заперечень, то відповідно відсутнє право на коригування показників вже перевіреного періоду. Таким чином, в порушення п.138.11 ст.138 Податкового кодексу України   позивачем до складу валових витрат   неправомірно віднесено резерви по договорам факторингу, які виникли в 2009 році  на загальну суму  5 002 497,0  грн. Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва  про заниження ТОВ  «ФІНКРЕДИТ» податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 05.10.2011 року у сумі  1 253 624,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року, в результаті допущених порушень податкового законодавства є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011р. № 003692201 винесене відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку, про  необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення. Керуючись ст.ст.  94, 158-163 КАС України суд,-                                                         П О С Т А Н О В И В: В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНКРЕДИТ»  відмовити повністю. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.       Суддя                                                                                                В.П. Шулежко