Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2а-5598/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5598/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"18" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкредит»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2012 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкредит»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, про скасування податкових повідомлень-рішеннь,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінкредит»звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва № 0003692201 від 21.10.2011

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В період з 14.09.2011 до 05.10.2011 на підставі направлень № 372/22-01 від 14.09.2011 та № 312/17-05 від 14.09.2011, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ФІНКРЕДИТ», (код за ЄДРПОУ 36588487) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 05.10.2011 у зв'язку з його ліквідацією за рішенням власника.

За результатами перевірки працівниками ДПІ Печерського району м. Києва складено акт № 269/22-01/36588487 від 07.10.2011 про результати позапланової виїзної перевірки

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «ФІНКРЕДИТ»задекларовано витрати по формуванню резерву за Договором факторингу № 1 від 26.10.2009 (надалі - «Договір факторингу № 1»), у розмірі 5 002 497,00 грн., які в минулому податковому періоді не були враховані у складі валових витрат.

На думку ДПІ у Печерському районі м. Києва, позивач в порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до валових витрат включив витрати, факт формування яких не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, у зв'язку із чим має місце завищення валових витрат ТОВ «ФІНКРЕДИТ»на суму 5 002 497,00 грн.

Крім того, у Акті перевірки зазначено, що правильність нарахування та своєчасність сплати податків і зборів ТОВ «ФІНКРЕДИТ»за 2009 рік перевірено ДПІ у Печерському районі м. Києва у ході попередньої перевірки, що проводилась за період з 17.07.2009 до 31.12.2010, про що складено акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ФІНКРЕДИТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2009 до 31.12.2010 № 124/22-01/36588487 від 18.05.2011.

Відповідач стверджує, що у ході проведення попередньої перевірки не встановлено фактів заниження валових витрат з формування резервів за договорами факторингу.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ «ФІНКРЕДИТ»за 2010 рік подано та отримано ДПІ Печерського району м. Києва 28.02.2011. При цьому, вищевказаний уточнюючий розрахунок на суму 378836,00 грн. враховано при проведенні перевірки за період з 17.07.2009 до 31.12.2010.

На підставі зазначеного, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «ФІНКРЕДИТ»неправомірно завищило розмір валових витрат на загальну суму 5 002 497,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 250 624,00 грн.

Також, згідно із Актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено господарські відносини ТОВ «ФІНКРЕДИТ»із ТОВ «Аудиторська фірма «Актив Аудит»(код ЄДРПОУ 30785437) на підставі Договору про надання аудиторських послуг № 149 від 10.12.2010 на загальну суму 12 000,00 грн.

Проте ТОВ «ФІНКРЕДИТ»в порушення умов зазначеного договору, не надано звіт про виконану роботу (надані послуги), який би підтверджував використання виконаних робіт (наданих послуг) у власній господарській діяльності та виконання таких робіт взагалі.

ДПІ у Печерському районі м. Києва робить висновок, що відсутність вищевказаного звіту призвела, до порушення п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334-94 від 28.12.1994 (надалі - Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»),що в свою чергу призвело до завищення валових витрат на загальну суму 12 000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 3 000,00 грн.

ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ТОВ «ФІНКРЕДИТ»п.138.11 ст. 138 та пп. 139.1,9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «ФІНКРЕДИТ»завищено валові витрати на загальну суму 5 014 497,00 грн. у тому числі за 1-й квартал 2011 року - на суму 1 253 624,00 грн.

21.10.2011 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003692201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1253624 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями (том І а.с. 120).

Позивачем зазначене податкове-повідомлення рішення оскаржено в адміністративному порядку, однак рішенням контролюючих органів, скарги позивача залишені без задоволення, а рішення -без змін.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що він мав право без будь-яких документальних підтверджень на включення до складу валових витрат частини залишку в розмірі 5002497 грн; що судом помилково застосовані норми ПК України, оскільки застосуванню підлягають норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2011 набрав чинності ПК України, згідно з ст. 1 якого, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, а тому доводи апелянти про те, що в 2011 році застосуванню підлягають норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»а не норми ПК України є безпідставними.

Позивач у рядку 05.2 Декларацій «самостійно виявлені помилки», за період з 01.01.2011 по 05.10.2011 задекларував витрати у сумі 5 002 497,00 грн., які в минулому податковому році не були враховані у складі валових витрат. Зазначені витрати невраховані і у складі валових витрат за 2009 рік.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у акті попередньої планової виїзної документальної перевірки № 124/22-01/36588487 від 18.05.2011, яка проведена ДПІ у Печерському районі м. Києва, за період з 17.07.2009 по 31.12.2010 не встановлено заниження валових витрат за перевіряємий період. Позивачем пояснення щодо наявності витрат, які не були відображені у Декларації з податку на прибуток за 2009 не надавались, зазначений акт не оскаржувався.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, зазначено, що дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до п.п.п.3.1.1 п.п.3.1 п. 3 «Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок», затверджених Наказом ДПА України №225 від 27.04.2006р. «Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення», у разі виявлення порушень податкового законодавства, в акті перевірки вчиняється запис: «Перевіркою правильності визначення валових доходів (валових витрат) встановлено заниження (завищення) скоригованого валового доходу (валових витрат)». Як зазначалось вище, позивачем пояснення щодо наявності витрат, які не були відображені у Декларації з податку на прибуток за 2009 не надавались, зазначений акт не оскаржувався.

Згідно з п.138.11 ст.138 Податкового кодексу України до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2756-VІ платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Колегія суддів приходить до виснвоку, що позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік перед початком перевірки до ДПІ у Печерському районі не подавався, а тому, резерви по договору факторингу № 1 від 26.10.2009, які сформовано в 2009 році на загальну суму 5 002 497,0 грн. знайшли своє відображення у складі валових витрат за період, що закритий попередньою перевіркою, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Між ТОВ «ФІНКРЕДИТ»та ТОВ «Аудиторська фірма «Актив Аудит», (код:30785437) укладено договір № 149 від 10.12.2010 про надання послуг аудиту на загальну суму 12 000 грн.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не складено звіт про виконану роботу, що підтверджував би використання зазначених робіт у власній господарській діяльності та виконання зазначених робіт взагалі. Пунктом 3.5 зазначеного договору передбачено надання звіту в роздрукованому вигляді, зазначений звіт не подавався відповідачу під час перевірки.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Відповідно до п. 138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем порушено п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та завищено валові витрати на загальну суму 12 000,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 12 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Печерському районі міста Києва, як суб'єкт владних повноважень, довела правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкредит»залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2012 -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.