Постанова

від 31.08.2012 по справі 2а-3249/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2012 року № 2а-3249/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лібеті Стайл", Приватного підприємства "Техконсалт" провизнання недійсними правочинів та стягнення коштів

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва звернулась до суду з позовом про: визнання правочинів, укладених між Приватним підприємством "Техконслат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібеті Стайл" у квітні 2011 року недійсними; стягнення з ПП "Техконсалт" на користь ТОВ "Лібеті Стайл" 731398,90 грн., отриманих за вказаними правочинами; стягнення з ТОВ "Лібеті Стайл" на користь держави 731398,90 грн. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, прийняту судом у судовому засіданні, 24 квітня 2012 року).

Ухвалою суду від 07 травня 2012 року замінено позивача - Державну податкову інспекцію у Подільському районі міста Києва, правонаступником - Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

Позов мотивований тим, зокрема, що правочини, укладені між відповідачами порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном (коштами) держави шляхом безпідставного віднесення ТОВ "Лібеті Стайл" сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та валові витрати з податку на прибуток. Як зазначено в позовній заяві, ПП "Техконсалт" не мало права виписувати податкові накладні, позаяк підприємство не є платником податку на додану вартість. На думку представника позивача, доказами недійсності угод є також встановлена експертом, за результатами почеркознавчої експертизи, невідповідність підписів ОСОБА_2, директора ПП "Техконсалт", підписам, які містяться на документах фінансово-господарських взаємовідносин ПП "Техконсалт" з ОВ "Лібеті Стайл".

Під час судового розгляду справи, представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та з урахуванням письмових доказів, які надійшли від Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби України.

Представник ТОВ "Лібеті Стайл" проти позову заперечив, зазначивши, що висновки про недійсність правочинів ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджуються матеріалами судової справи. На думку представника, документи, які долучені до позовної заяви підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності, яка полягала у купівлі товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг у ПП "Техконсалт". Крім того, представник додав договори купівлі-продажу, податкові накладні, довіреності на отримання цінностей, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, які, за висновком представника, свідчать про продаж товарів ТОВ "Лібеті Стайл" контрагентам, придбаних у ПП "Техконсалт".

Відповідач - ПП "Техконсалт" участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались ПП "Техконсалт" за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлялася про місце, дату та час судових засідань.

Ухвалами суду від 06 червня 2012 року, від 26 червня 2012 року провадження у справі зупинялось з метою витребування доказів у Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби України.

У судовому засіданні, 23 серпня 2012 року, відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 23 серпня 2012 року, пояснення представників позивача та ТОВ "Лібеті Стайл", дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство "Техконсалт": ідентифікаційний код - 36625565; місцезнаходження - 61129, м. Харків, вул. Уборевіча, б. 46 В, кв. 15; дата державної реєстрації - 23.09.2009 р., керівник - ОСОБА_2; засновник - ОСОБА_3; стан юридичної особи - зареєстровано; статус відомостей про юридичну особу - не підтверджено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібеті Стайл": ідентифікаційний код - 37195372; місцезнаходження - 04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, б. 8 А; дата державної реєстрації - 30.06.2010 р., керівник - ОСОБА_4; засновник - ОСОБА_5; стан юридичної особи - зареєстровано; статус відомостей про юридичну особу - підтверджено.

Позивачем долучено до матеріалів справи угоду від 23 лютого 2011 року №02/23-02 про співробітництво та організацію взаємовідносин, укладену між ТОВ "Лібеті Стайл" та ПП "Техконсалт", предметом якої є спільна діяльність сторін для досягнення загальних господарських цілей відповідно до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін договору. Договір підписаний директорами ТОВ "Лібеті Стайл" та ПП "Техконсалт", ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відповідно.

Крім того, до адміністративного позову додано податкові накладні, видані ПП "Техконсалт" 27.04.2011 р. на користь ТОВ "Лібеті Стайл". Податкові накладні підписані ОСОБА_2

Як пояснив представник позивача, саме правочини щодо купівлі-продажу, виконання робіт та надання послуг, укладені між ПП "Техконсалт" та ТОВ "Лібеті Стайл", що підтверджується податковими накладними від 27.04.2011 р. слід визнати недійсними. При цьому, позивач просив визнати умисел на вчинення правочинів з недодержанням вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам лише з боку ПП "Техконсалт".

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підстави для визнання правочинів недійсними визначені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за якою в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як уже зазначалось, позивач просить визнати недійсними правочини, на виконання яких ПП "Техконсалт" 27.04.2011 р. видані податкові накладні на користь ТОВ "Лібеті Стайл". У позовній заяві зазначені податкові накладні на відповідні суми: №150 - 1585,98 грн.; №155 - 1746,36 грн.; №156 - 1924,56 грн.; №151 - 4633,20 грн.; №173 - 6054,05 грн.; №159 - 6183,54 грн.; №153 - 6757,34 грн.; №168 - 6771,60 грн.; №171 - 8225,96 грн.; №145 - 9378,07 грн.; №124 - 9682,20 грн.; №161 - 9900,00 грн.; №166 - 11286,00 грн.; №172 - 11339,72 грн.; 157 - 11571,12 грн.; №162 - 13021,16 грн.; №174 - 13947,12 грн.; №154 - 20344,50 грн.; №164 - 22770,00 грн.; №160 - 29769,30 грн.; №152 - 30472,20 грн.; 169 - 49797,00 грн.; 144 - 148500,00 грн.; 167 - 295737,95 грн.; на загальну суму - 731398,93 грн. Однак до матеріалів позову не додано податкові накладні №150, №151, №124, №161, №157, №164, №169. Представником ТОВ "Лібеті Стайл" не заперечувалось видання ПП "Техконсалт" наведених податкових накладних на відповідні суми, підтверджується видання цих податкових накладних актом від 05.10.2011 р. №381/23-404/37195372 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Лібеті Стайл" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. до 31.08.2011 р.".

Зі змісту зазначених податкових накладних вбачається, що вони видані на підставі договорів купівлі-продажу, виконання робіт та надання послуг від 23.02.2011 р. №02/23-02.

Представник ТОВ "Лібеті Стайл" пояснив, що купівля-продаж товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг здійснювалось на підставі угоди від 23.02.2011 р. №02/23-02 про співробітництво та організацію взаємовідносин.

Як убачається зі змісту угоди: сторони зобов'язувались спільно діяти для досягнення загальних господарських цілей відповідно до статутних завдань та економічних інтересів (пункт 2); угода є передумовою і підставою для укладення, якщо сторони визнають за необхідне, конкретних договорів (на проведення НДР, постачання, про спільну діяльність, тощо) (пункт 8); ціна товару, виконаних робіт та послуг обумовлюється накладними та актами виконаних робіт (пункт 9).

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина друга).

За висновком суду, здійснення відповідачами купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг шляхом видання податкових, видаткових накладних та актів приймання-передачі виконаних робіт, у даному випадку, не суперечать ЦК України, позаяк для таких правочинів не встановлена обов'язкова письмова форма, водночас сторони домовились про таку форму співпраці. Тому суд не погоджується з доводами представника позивача, що правочини вчиненні відповідачами суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема положенням ЦК України, щодо форми правочинів.

На підтвердження невідповідності правочинів, укладеним між ТОВ "Лібеті Стайл" та ПП "Техконсалт" інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та наявності умислу з боку ПП "Техконсалт", позивачем долучено до матеріалів судової справи пояснення ОСОБА_3 - засновника ПП "Техконсалт", з яких убачається, що останній заснував ПП "Техконсалт" за винагороду, підписавши всі документи підготовані нотаріусом, після цього жодних документів, пов'язаних з діяльністю цього підприємства не підписував.

Доказом недійсності правочинів, за твердженням представника позивача, є висновок спеціаліста від 29.09.2011 р. №1638, згідно з яким підписи ОСОБА_2 - керівника ПП "Техконсалт", вчинені, зокрема на податкових накладних від 27.04.2012 р. ймовірно виконані не ОСОБА_2

Ще одним доказом недійсності правочинів, як вказав представник позивача, є акт від 19.05.2011р. №404/23/36625565 "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Техконсалт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2011 р. до 31.03.2012 р.", складеного Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова. Вказаним актом встановлено, зокрема, завищення підприємством податкового кредиту за лютий-березень 2011 року на суму 7313879,00 грн. В акті також зазначено, що згідно з поясненнями ОСОБА_2, останній не підписував бухгалтерські, податкові та інші документи.

Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби України на вимогу суду надано, в тому числі, пояснення ОСОБА_2, в яких той повідомляє, що йому лише 15.03.2011 р. стало відомо від працівників податкової служби про те, що він є директором ПП "Техконсалт", реєстраційні документи, податкову та бухгалтерську звітність від імені підприємства не підписував.

Крім того, представник позивача звернув увагу суду, що на момент видання ПП "Техконсалт" податкових накладних, 27.04.2012 р., підприємству 27.04.2012 р. анульовано свідоцтво платника податків на додану вартість.

За змістом статті 228 ЦК України недійсним може бути визнаний правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому суд може застосувати конфіскаційні наслідки недійсності правочину в разі встановлення умислу хоча б у однієї із сторін оспорюваного правочину.

Таким чином, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях хоча б однієї особи, яка відповідно до вимог правових актів, установчих документів наділена повноваженнями діяти від імені підприємства.

В даному випадку, позивач просить визнати недійсними правочини вчинені відповідачами 27.04.2011 р. на загальну суму 731398,90 грн., що підтверджується податковими накладними, вважаючи при цьому, що вони вчиненні з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За твердженням представника позивача, умисел ПП "Техконсалт" полягав у безпідставному формуванні податкового кредиту і як наслідок в ухиленні від сплати податків.

На думку суду, наявність умислу в однієї із сторін угоди підтверджується тим, що особа усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність (суперечність інтересам держави та суспільства, його моральним засадам) вчинюваного правочину та прагнути або свідомо допускати настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Пояснення ОСОБА_2 щодо не підписування ним податкових документів ПП "Техконсалтинг", висновок експерта про ймовірну невідповідність підписів, які містяться на податкових накладних підпису ОСОБА_2 не є достатніми доказами для висновку про вчинення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. В матеріалах справи відсутні докази щодо притягнення посадової особи ПП "Техконсалт" до кримінальної відповідальності за підроблення документів, ухилення від сплати податків.

Також у матеріалах судової справи відсутні докази, які б свідчили про донарахування ПП "Техконсалт" податкових зобов'язань.

Не спростовано позивачем тверджень представника ТОВ "Лібеті Стайл" щодо виконання сторонами своїх зобов'язань: сплату коштів ТОВ "Лібеті Стайл"; поставку товарів, надання послуг, виконання робіт ПП "Техконсалт", що підтверджується наданими позивачем до адміністративного позову накладними та актами приймання-передачі виконаних робіт.

Не встановлено фактичне невиконання господарських зобов'язань відповідачами і під час перевірок. так, в акті від 05.10.2011 р. №381/23-404/37195372, складеного за результатами перевірки ТОВ "Лібеті Стайл" зроблено висновок про те, що оскільки угода про співробітництво не є договором купівлі-продажу, а такий договір на підприємстві відсутній, операції з ПП "Техконсалт" суперечать законодавству, мають ознаки нікчемності та ставлять під сумнів настання реальних наслідків від укладання нікчемних договорів (сторінка 23). В акті від 19.05.2010 р. №404/23/36625565, складеного в результаті неможливості проведення перевірки ПП "Техконсалт", зазначено, що відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкта оподаткування, несплати податків (сторінка 8), перевіркою повноти визначення податкового кредиту за лютий-березень 2011 року встановлено завищення на загальну суму 7313879,00 грн. (сторінка 9). Не зміг також пояснити представник позивача коли ПП "Техконсалт" стало відомо про анулювання 27.04.2012 р. свідоцтва платника податків на додану вартість.

Оцінуючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно до статті 71 КАС України не доведено наявності умислу з боку посадової особи ПП "Техконсалт" на вчинення правочинів з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому суд звертає увагу, що порушення сторонами правочинів податкового законодавства не є безумовною підставою для визнання цих правочинів недійними. В будь-якому випадку доказуванню підлягає наявність умислу щодо спрямованості правочинів на вчинення порушення податкового законодавства. Відповідна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 5 квітня 2006 року в справі за позовом Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства "З", Дочірнього підприємства "С" про визнання недійсним договору.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, відповідно в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Щодо строків звернення до адміністративного суду, то, суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого статтею 99 КАС України, позаяк про оспорюванні угоди позивач міг та повинен був дізнатись після проведення перевірки, що підтверджується актом від 05.10.2011 р. №381/23-404/37195372 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Лібеті Стайл" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. до 31.08.2011 р.", якою, в тому числі, встановлено видання ПП "Техконсалт" податкових накладних від 27.04.2012 р. Як убачається з матеріалів судової справи, до суду позивач звернувся 06 березня 2012 року, тобто в межах шестимісячного строку.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідачі не надали суду доказів понесення ними судових витрат, тому судові витрати стягненню з державного бюджету на користь відповідачів не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець