Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а-6297/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року м. Київ К-33357/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010

у справі № 2а-6297/10/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс СВ" (далі -Товариство)

до ДПІ

про визнання нечинними та скасування рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, уточнені позовні вимоги Товариства задоволено; визнано протиправними дії ДПІ, які полягали у неприйнятті декларацій позивача з ПДВ за вересень, листопад, грудень 2009 року та зобов'язано відповідача прийняти спірні декларації.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про заповнення спірних декларацій з порушенням вимог чинного законодавства.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для зміни оскаржуваних рішень з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Товариством було подано до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ за вересень, листопад та грудень 2009 року, однак зазначені декларації не були прийняті ДПІ без зазначення причин їх неприйняття. В ході розгляду справи відповідач як на підставу відмови визнати спірні декларації податковою звітністю послався на порушення позивачем порядку заповнення рядків декларації у полі «додатки до рядків декларації».

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що підставою для відмови податкового органу визнати податкову звітність як податкову декларацію є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом державної податкової служби.

Однак у ході вирішення спору відповідних недоліків у спірних деклараціях судами виявлено не було.

Доводи ДПІ, викладені у касаційній скарзі, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам були надано належну правову оцінку, а тому ці доводи підлягають відхиленню касаційним судом з огляду на відсутність у касаційної інстанції повноважень переоцінювати обставини, встановлені судами під час вирішення спору.

Водночас слід зазначити, що задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови контролюючого органу прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника, а податкова декларація є поданою. Таке рішення суду сприяє належному відновленню порушених прав платника.

Однак при цьому необхідним заходом для належного захисту прав платника є зазначення у резолютивній частині постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувані рішення попередніх інстанцій, визначивши момент подання спірних декларацій Товариства датами їх фактичного отримання ДПІ.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 у справі № 2а-6297/10/2670 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 у такій редакції:

«Визнати декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс СВ" з податку на додану вартість за вересень, листопад, грудень 2009 року такими, що подані у день їх фактичного отримання державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва».

3. В решті постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 у справі № 2а-6297/10/2670 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько