Постанова

від 07.09.2012 по справі 2а/0570/9262/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/9262/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Федоровій А.О.

за участю:

представника позивача Пальчикової І.Г.,

представника відповідача Пікалова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авілес-Інвест» до Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 на суму у розмірі 56790,00 грн., форми «Р» від 26 квітня 2012 року № 0000162303/5893 на суму 48889,25 грн., форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692 на суму 93863,75 грн., форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926 на суму 375946,00 грн., форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894 на суму 21203,00 грн., форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428 на суму 110230,50 грн., форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430 на суму 18225,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авілес-Інвест» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними висновків Актів перевірок від 27 січня 2012 року та від 30 березня 2012 року, за якими прийняті податкові повідомлення-рішення.

До початку розгляду справи по суті ТОВ «Авілес-Інвест» було подано заяву в порядку ст. ст. 51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України про зміну позовних вимог. В обґрунтування заяви позивач вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті за висновками Актів перевірок від 27 січня 2012 року та від 30 березня 2012 року підлягають скасуванню, оскільки висновки Актів не ґрунтуються на нормах законодавства, спростовуються відповідними первинними документами.

Крім того, висновками Актів перевірок, встановлені порушення спростовуються обставинами, встановленими під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами якої складений Акт перевірки від 15 листопада 2011 року, за висновками якого прийняте податкове повідомлення-рішення Форми «В2» від 21 листопада 2011 року № 0000292303/37210, згідно з яким товариству було збільшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у вересні 2011 року на 150697,00 грн.

Просив скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 на суму у розмірі 56790,00 грн.; форми «Р» від 26 квітня 2012 року № 0000162303/5893 на суму 48889,25 грн.; форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692 на суму 93863,75 грн.; форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926 на суму 375946,00 грн.; форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894 на суму 21203,00 грн.; форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428 на суму 110230,50 грн.; форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430 на суму 18225,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду заперечення на позовну заяву в яких вказали, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки позивачем було занижене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2011 року, завищена заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість у листопаді 2011 року, завищений розмір залишку від'ємного значення по рядку 24 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, через неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від КП ШКЗ «Зірка» від 14.07.2011 № 27; від 29.07.2011 № 68; від 31.08.2011 № 80; від 30.09.2011 № 81; від 31.10.2011 № 74; від 26.10.2011 № 44. Контролюючий орган із посиланням на лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.05.2011 № 1675/09/3-7 вважає, що придбані за цими накладними недогарки піритні є відходами, які належать до державної власності, отже КП «ШКЗ «Зірка» не є їх власником, і тому не мало права їх відчужувати. Крім того, податковий орган вважає, що придбання огарків піритних не пов'язано із господарською діяльністю позивача.

Також прийняття спірних податкових повідомлень-рішень обумовлено порушенням позивачем п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ґ ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок здійснення ТОВ «Авілес-Інвест» господарських операцій із ТОВ «Данко», ТОВ «Трансс-Групп», ТОВ «Регіональний Сервісний Центр». Контролюючий орган вважає, що в липні-жовтні 2011 року товариством безпідставно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по цим операціях з придбання послуг, товару на митній території України, які не підтверджені належним чином заповненими податковими накладними та первинними документами.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авілес-Інвест» зареєстроване Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 26 березня 2008 року за № 12701020000002720 (ЄДРПОУ № 35841548), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А00 № 607534, Статутом товариства.

На податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (надалі ДПІ у м. Краматорську) товариство перебуває з 28 березня 2008 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 31.08.2009 № 1039/10/29-014-8. З 28 травня 2008 року товариство зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100118372 НБ № 107247.

Згідно з наказом ДПІ у м. Краматорську «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» № 60 від 11 січня 2012 року, відповідно до ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» від 27 грудня 2010 р. N 1238, посадовим особам ДПІ було доручено провести з 12.01.2012 тривалістю 5 (п'ять) робочих днів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авілес-Інвест» (ЄДРПОУ № 35841548) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2011 по 31.10.2011.

Наказом ДПІ у м. Краматорську № 81 від 19.01.2012, термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авілес-Інвест» був продовжений з 19.01.2012 тривалістю 2 (два) робочих дні.

На підставі вказаних наказів, згідно з направленнями від 11 січня 2012 року № 26, № 27, посадовими особами ДПІ у м. Краматорську, в період з 12 січня 2012 року по 20 січня 2012 року була проведена перевірка суб'єкта господарювання.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом був складений Акт перевірки від 27 січня 2012 року № 284/35841548, згідно з яким були встановлені порушення товариством п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ґ ст. 201 Податкового кодексу України, а саме:

- занижено податок на додану вартість всього на суму 45432,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року на суму 31603,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 13829,00 грн.;

- завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за листопад 2011 року на суму 75091,00 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по рядку 24 Декларації на суму 375946,00 грн.

На підставі Акту перевірки, за виявлені порушення ДПІ у м. Краматорську були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 на суму у розмірі 56790,00 грн., з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем 45432,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 11358,00 грн.;

- форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692, яким зменшено заявлену до бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) суму ПДВ на 75091,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції на суму - 18772,75 грн.;

- форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926, яким зменшено залишок від'ємного значення з ПДВ у розмірі 375946,00 грн.

Товариство не погодилось з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим 17 лютого 2012 року ним була надіслана скарга до Державної податкової служби у Донецькій області (надалі ДПС у Донецькій області) № 17/02-2.

За результатами розгляду скарги товариства, ДПС у Донецькій області було прийняте рішення від 13 квітня 2012 року № 4841/10/10-210-5 згідно з яким були:

- залишені без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692, форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926;

- скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в частині визначення 7900,75 грн. штрафу, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишене без змін, скарга без задоволення;

- збільшено суму залишку від'ємного значення податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у м. Краматорську форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926 на суму штрафу у розмірі 21203,00 грн.

З урахуванням прийнятого ДПС у Донецькій області рішення, ДПІ у м Краматорську прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 26 квітня 2012 року № 0000162303/5893 на суму у розмірі 48889,25 грн., з яких: 45432,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем; 3457,25 грн. - штрафні фінансові санкції;

- форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894, зменшений розмір залишку від'ємного значення на 21203,00 грн.

Крім того, вказаним вище рішенням від 07 березня 2012 року № 2321/10/10-210-5 для підготовки та прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду скарги та відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ДПС у Донецькій області доручила ДПІ у м. Краматорську провести документальну позапланову перевірку товариства з питань, що стали предметом оскарження.

Перевірка за наведеним рішенням була проведена на підставі наказів ДПІ у м. Краматорську від 15 березня 2012 року № 37, від 21 березня 2012 року № 60, згідно з направленнями від 15 березня 2012 року № 15, № 16, в період з 15 березня 2012 року по 23 березня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами ДПІ у м. Краматорську був складений Акт перевірки від 30 березня 2012 № 325/22-4-35841548.

Як вбачається з Акту, перевірка була проведена на підставі ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 96294,00 грн., заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку.

За наслідками перевірки були підтверджені порушення встановлені попередньою перевіркою, а також додатково встановлено:

- заниження податку на додану вартість всього на суму 73487,00 грн., у тому числі за жовтень 2011 року на суму 73487,00 грн.;

- завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2011 року на 12150,00 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по рядку 24 Декларації на суму 21203,00 грн.

На підставі Акту перевірки, за виявлені порушення ДПІ у м. Краматорську були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428 на суму у розмірі 110230,50 грн., з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем 73487,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 36743,50 грн.;

- форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ на 12150,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції на суму - 6075,00 грн.

Товариство не погодилось із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим 26 квітня 2012 року останнім була надіслана скарга до Державної податкової служби у Донецькій області № 26/04-1.

За результатами розгляду скарги товариства, ДПС у Донецькій області було прийняте рішення від 22 травня 2012 року № 6831/10/10-210-5 згідно з яким:

- залишені без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428, форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430, скарга залишена без задоволення.

Не погодившись з результатами оскарження спірних податкових повідомлень-рішень до ДПС у Донецькій області, товариство звернулось зі скаргою від 03 травня 2012 року № 1/05-1 до Державної податкової служби України в якій просило, скасувати:

- податкові повідомлення-рішення від 10 лютого 2012 року форми «Р» № 000072303/4697, форми «В1» № 000052303/4692, форми «В4» № 000062303/46926;

- податкові повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року форми «Р» № 0000142303/4428, форми «В1» № 0000132303/4430;

- податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2012 року форми «Р» № 0000162303/5893, форми «В4» № 0000172303/5894.

Своїм рішенням від 24 травня 2012 року, яке отримано товариством 29 травня 2012 року Державна податкова служба України:

- залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 10 лютого 2012 року форми «Р» № 000072303/4697, форми «В1» № 000052303/4692, форми «В4» № 000062303/46926 з урахуванням рішення ДПС у Донецькій області від 13 квітня 2012 року № 4841/10/10-210-5, прийнятого за результатом розгляду скарги;

- залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 12 квітня 2012 року форми «Р» № 0000142303/4428, форми «В1» № 0000132303/4430.

Не погодившись з результатами процедури адміністративного оскарження, керуючись своїм правом, ТОВ «Авілес-Інвест» звернулось до суду із даним адміністративним позовом до ДПІ у м. Краматорську про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 на суму у розмірі 56790,00 грн.; форми «Р» від 26 квітня 2012 року № 0000162303/5893 на суму 48889,25 грн.; форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692 на суму 93863,75 грн.; форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926 на суму 375946,00 грн.; форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894 на суму 21203,00 грн.; форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428 на суму 110230,50 грн.; форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430 на суму 18225,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

На підставі ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на наступне.

Що стосується правомірності прийняття:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 на загальну суму у розмірі 56790,00 грн., з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем - 45432,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року на суму 31603,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 13829,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 11358,00 грн.,

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428 на суму у розмірі 110230,50 грн., з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем - 73487,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 36743,00 грн.,

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 26 квітня 2012 року № 0000162303/5893 на загальну суму у розмірі 48889,25 грн., з яких: 45432,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем; 3457,25 грн. - штрафні фінансові санкції.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті за висновками Актів перевірок від 27 січня 2012 року та від 30 березня 2012 року, у зв'язку із заниженням позивачем, на думку податкового органу, сум ПДВ належних до сплати, а саме: у вересні 2011 року на суму 31603,00 грн., у жовтні 2011 року на суму 13829,00 грн. та 73487,00 грн.

Будь яких пояснень щодо порядку визнання сум належних до сплати податковим органом надано не було. Посилались на сталу практику ДПС України.

Втім суд вважає за доцільне вказати, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України передбачений п. п. 200.1., 200.2. ст. 200 ПК України згідно з якими, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість (звітна нова) за вересень 2011 року від 19.10.2011 р/№ 9009112970 від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) становить 201300,00 грн.

Як вбачається з податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року від 19.11.2011 р/№ 9011521516 від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) становить 176292,00 грн.

З урахуванням приписів п. п. 200.1., 200.2. ст. 200 ПК України, наявність від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, виключає наявність суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету (значення рядка 25).

Отже, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення податковим органом був проведений розрахунок сум податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету у порушення п. п. 200.1., 200.2. ст. 200 ПК України, що зумовлює скасування спірних податкових повідомлень рішень.

Що стосується правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року та залишку від'ємного значення по рядку 24 вказаної декларації.

Як зазначалось вище, податковим органом здійснювалась перевірка ТОВ «Авілес-Інвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувався в період з 01.07.2011 по 31.10.2011.

З податкової декларації з податку на додану вартість (звітна нова) за листопад 2011 від 16.12.2011 р/№ 9012298017 вбачається, що товариством у листопаді 2011 року була заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість у розмірі 96294,00 грн. Залишок від'ємного значення по рядку 24 вказаної декларації становив - 397149,00 грн.

Як вбачається з Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) за звітний податковий період - листопад 2011 року від 16 грудня 2012 року р/№ 9012298463, зазначені суми виникли за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувався в період з липня 2011 року по жовтень 2011 року, а саме: за липень 2011 року у розмірі 121807,00 грн.; за серпень 2011 року - 16276,00 грн.; за вересень 2011 року - 179068,00 грн.; за жовтень 2011 року - 176292,00 грн., з яких частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг до Державного бюджету України становить: за липень 2011 року - 39815,00 грн.; за серпень 2011 року - 1100,00 грн.; за вересень 2011 року - 1760,00 грн.; за жовтень 2011 року - 53619,00 грн.

В свою чергу, згідно із п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. вказаної статті Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, з урахуванням наведених норм Кодексу, на суми від'ємних значень ПДВ, що декларувався в період з липня 2011 року по жовтень 2011 року впливали: податкові зобов'язання відповідних звітних (податкових) періодів та суми податкового кредиту таких звітних (податкових) періодів.

Перевіривши обставини встановлені в Актах перевірок від 27 січня 2012 року та від 30 березня 2012 року за висновками яких були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, суд не встановив виявлених контролюючим органом порушень щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за липень-жовтень 2011 року.

Відсутність таких порушень також була підтверджена у судовому засіданні представниками відповідача. Отже, правомірність визначення товариством податкових зобов'язань з податку на додану вартість не є спірною обставиною у даній справі.

Також відсутність порушень щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за липень-жовтень 2011 року підтверджується обставинами встановленими в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0570/7391/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авілес-Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень. Вказана постанова суду є такою, що набрала законної сили згідно із ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Фактична сплата сум ПДВ заявлених до бюджетного відшкодування підтверджується відповідними платіжними дорученнями, та не оспорюється податковим органом.

Також між сторонами відсутній спір щодо обчислення сум за господарськими операціями. Наявний лише спір щодо правомірності віднесення вказаних сум до складу податкового кредиту, та, як наслідок, від'ємного значення та бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що на підтвердження правомірності заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 96294,00 грн. та залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового період по рядку 24 Декларації за листопад 2011 року у розмірі 397149,00 грн., необхідно перевірити правомірність формування податкового кредиту за період липень-жовтень 2011 року (рядок 17 Декларації).

Що стосується правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692, форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926, форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894.

Прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень обумовили встановлені в Акті перевірки від 27 січня 2012 року порушення товариством п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ґ ст. 201 ПК України по господарським операціям з ТОВ «Данко» та ТОВ «Трансс-Групп» з придбання послуг, товару на митній території України, які не підтверджені належним чином заповненими податковими накладними. Аналогічні порушення були встановлені податковим органом в Акті перевірки від 30 березня 2012 року, а саме:

- за отримані згідно з актами здачі-прийняття робіт послуги від ТОВ «Данко» за договором укладеним 01.06.2011 № б/н. з грохочення недогарків піритних, за податковими накладними від 29.07.2011 № 122 на суму 452672,50 грн., в т.ч. ПДВ 75445,42 грн.; від 31.08.2011 № 160 на суму 162235,50 грн., в т.ч. ПДВ 27039,25 грн.; від 30.09.2011 № 122 на суму 220139,50 грн., в т.ч. ПДВ 36689,92 грн.; від 28.10.2011 № 123 на суму 363979,20 грн., в т.ч. ПДВ 60663,20 грн.; від 31.10.2011 № 132 на суму 517310,30 грн., в т.ч. ПДВ 86218,38 грн.

- за отримані згідно з актом здачі-прийняття робіт послуги від ТОВ «Трансс-Групп» за договором укладеним 01.06.2011 № б/н з якісного супроводу відвантаження товару, відбору проб, надання рекомендацій за об'ємом виїмки товару з різних точок відвалу, перенавантажувальну оцінку якості товару на вигляд, вибіркову якісну перевірку, за податковими накладними від 13.07.2011 № 405 на суму 477279,00 грн., в т.ч. ПДВ 79546,50 грн.; від 30.07.2011 № 459 на суму 234063,50 грн., в т.ч. ПДВ 39010,58 грн.; від 02.09.2011 № 56 на суму 254941,50 грн., в т.ч. ПДВ 42490,25 грн.; від 30.09.2011 № 495 на суму 345933,50 грн., в т.ч. ПДВ 57655,58 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що до перевірки не були надані документи, а саме заявки на ТОВ «Данко» і ТОВ «Трансс-Групп» на пропуск техніки і спеціалістів на територію де проводяться роботи по договорам від 01.06.2011 б/н, документи, що підтверджують можливість та реальність надання ТОВ «Данко» та ТОВ «Трансс-Групп» послуг за договорами. Також в ході перевірки встановлена неможливість проведення перевірки ТОВ «Данко» та ТОВ «Трансс-Групп» з питань підтвердження відомостей отриманих від платника податків ТОВ «Авілес-Інвест», оскільки згідно з Актом ДПІ у Калінінському районі м. Донецька місцезнаходження ТОВ «Данко» не встановлено, а ТОВ «Трансс-Групп» не знаходиться за юридичною адресою.

Перевіривши вищенаведені обставини, суд вважає за доцільне вказати таке.

Щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій у сфері оподаткування застосовується підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України. Зазначена норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта

оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит

вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, зазначеними вище приписами законодавства не ставиться у залежність правомірність формування податкового кредиту платника податків від можливості податкового органу вчинити перевірку контрагента такого платника податку.

Водночас, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати понесені товариством внаслідок здійснення господарської операції, податковий кредит за ними, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У даному випадку через відсутність у позивача власних потужностей, для належної реалізації виконання умов Договору від 10.08.2009 № 10 та Договору від 29 березня 2011 року № 1500 ТОВ «Авілес-Інвест» були укладені договори про надання послуг з ТОВ «Трансс-Групп» та ТОВ «Данко» від 01 червня 2011 року б/н.

Згідно умов Договору укладеного між ТОВ «Авілес-Інвест» (Замовником) та ТОВ Трансс-Групп» (Виконавцем) від 01 червня 2011 року № б/н Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного у Договорі строку надавати за плату наступні послуги: якісний супровід недогарків піритних, а Замовник зобов'язується оплачувати ці послуги (п. 1.1. Договору). Відповідно до вказаного додатку сторони, домовились про перелік послуг, які виконавець робить Замовникові: відбір проб з відвалів на різних глибинах, з подальшим проведенням аналізів по середній пробі відповідно до технічних умов заявлених Покупцем; надання рекомендацій за об'ємом виїмки товару з різних точок відвалу, за якістю найбільш наближеного до заявлених ТУ У 24.1-32727466-001:2009; перенавантажувальна оцінка якості товару на вигляд на засміченість, забруднення, вологість; вибіркова якісна перевірка товару безпосередньо у вагонах перед відвантаженням Покупцеві. Згідно з п. 3.1 Договору за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю 110,00 грн. за кожну відвантажену тону, в т.ч. ПДВ 18,33 грн. протягом 40 діб шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг (п. 3.2. Договору). Підписання Акту здавання-приймання наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.3. Договору). Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками Сторін (п. 6.1. Договору). Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками (п. 7.5. Договору).

Фактичне виконання умов договору у липні, вересні 2011 року підтверджується, зокрема, Актами здачі-прийняття робіт: від 30.07.2011 № ОУ-073004, від 02.09.2011 № 04-090205, від 30.09.2011 № 04-093040; податковими накладними: від 13.07.2011 № 405 на суму 477279,00 грн., в т.ч. ПДВ 79546,50 грн.; від 30.07.2011 № 459 на суму 234063,50 грн., в т.ч. ПДВ 39010,58 грн.; від 02.09.2011 № 56 на суму 254941,50 грн., в т.ч. ПДВ 42490,25 грн.; від 30.09.2011 № 495 на суму 345933,50 грн., в т.ч. ПДВ 57655,58 грн.

Товариством на виконання умов Договору частково були проведені розрахунки за отримані послуги, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується представниками відповідача.

Суми ПДВ, сплачені у ціні придбання цих послуг, підтверджуються зазначеними вище податковими накладними виданими ТОВ «Трансс-Групп». При цьому, з урахуванням приписів ст. 201 ПК України суд зазначає, що вищевказані податкові накладні складені із дотриманням усіх обов'язкових реквізитів передбачених ст. 201 ПК України, у тому числі щодо змісту та обсягу господарських операцій, сум сплаченого податку.

Акти здачі-прийняття робіт за Договором відповідають вимогам первинного документу у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

01 червня 2011 року ТОВ «Авілес-Інвест» також було укладено Договір про надання послуг з ТОВ Данко» № б/н.

Як вбачається із п. 1.1. вказаного Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги: якісний супровід відвантаження товару недогарків піритних, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. Відповідно до вказаного додатку сторони, домовились про перелік послуг, які виконавець робить Замовникові: грохочення відвала з попереднім очищенням недогарка піритного від великих сторонніх включень; вантаження, часткове розвантаження (у разі переваги по тоннажу) в залізничні вагони. Згідно з п. 3.1 Договору за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю 70,00 грн. за кожну відвантажену тону, в т.ч. ПДВ 11,67 грн. протягом 40 діб шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг (п. 3.2. Договору). Підписання Акту здавання-приймання наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.3. Договору). Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками Сторін (п. 6.1. Договору). Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками (п. 7.5. Договору).

Фактичне виконання умов договору у липні, серпні, вересні, жовтні 2011 року підтверджується, зокрема, Актами здачі-прийняття робіт: від 29.07.2011 № ОУ-0000363, від 31.08.2011 № ОУ-0000477, від 30.09.2011 № ОУ-0000531, від 28.10.2011 № ОУ-000605, від 31.10.2011 № ОУ-0000632; податковими накладними: від 29.07.2011 № 122 на суму 452672,50 грн., в т.ч. ПДВ 75445,42 грн.; від 31.08.2011 № 160 на суму 162235,50 грн., в т.ч. ПДВ 27039,25 грн.; від 30.09.2011 № 122 на суму 220139,50 грн., в т.ч. ПДВ 36689,92 грн.; від 28.10.2011 № 123 на суму 363979,20 грн., в т.ч. ПДВ 60663,20 грн.; від 31.10.2011 № 132 на суму 517310,30 грн., в т.ч. ПДВ 86218,38 грн.

Товариством на виконання умов цього Договору були частково проведені розрахунки за отримані послуги, що підтверджується відповідними банківськими виписками та не заперечується представниками відповідачів.

Суми ПДВ, сплачені у ціні придбання цих послуг, підтверджуються зазначеними вище податковими накладними виданими ТОВ «Данко». При цьому, з урахуванням приписів ст. 201 ПК України суд зазначає, що вищевказані податкові накладні складені із дотриманням усіх обов'язкових реквізитів передбачених ст. 201 ПК України, у тому числі щодо змісту та обсягу господарських операцій, сум сплаченого податку.

Акти здачі-прийняття робіт за Договором відповідають вимогам первинного документу у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім того, реальність наданих послуг за Договором із ТОВ «Данко» також підтверджується:

1. договором про надання транспортних послуг укладеним ТОВ «Данко» з ТОВ «Укртрансбрикет» 01.06.2011 (на реалізацію виконання умов договору з ТОВ «Авілес-Інвест» від 01.06.2011), згідно з яким ТОВ Укртрансбрикет» надав навантажувач XG955 T 4334DO (п. 1.3. Договору), який використовувався на території КП «ШКЗ «Зірка», що підтверджується листом КП «ШКЗ «Зірка» від 18.07.2012 № 18/8-СБ.

2. договором про надання послуг укладеним ТОВ «Данко» з ТОВ «Спецтехнокомплекс» 01.06.2011 № 316/2011 (на реалізацію виконання умов договору з ТОВ «Авілес-Інвест» від 01.07.2011), згідно з яким ТОВ «Спецтехнокомплекс» за завданням ТОВ «Данко» протягом визначеного в Договорі строку (до 31.12.2011 - п. 6.2. Договору) зобов'язується надавати за плату послуги з грохочення очистки недогарків піритних, а ТОВ «Данко» зобов'язується оплачувати надані послуги (п. 1.1. Договору).

3. договором перевезення вантажу укладеним ТОВ «Данко» з ТОВ «Сандра ЛТД» 14.06.2011 № 1406/2011 (на реалізацію виконання умов договору з ТОВ «Авілес-Інвест» від 01.06.2011), згідно з яким ТОВ «Сандра ЛТД» здійснює перевезення вантажів власними вантажними автомобілями на території КП «ШКЗ «Зірка» (п. 2.1. Договору).

4. договором купівлі-продажу нафтопродуктів укладеним ТОВ «Данко» з ПП «Топаз ЛТД» 17.06.2011 № 06/11-42Ш (на реалізацію виконання умов договору з ТОВ «Авілес-Інвест» від 01.06.2011), згідно з яким ПП «Топаз ЛТД» зобов'язується передати нафтопродукти у власність ТОВ «Данко» (п. 1.1. Договору).

Також реальність наданих послуг позивачу контрагентами ТОВ «Данко» та ТОВ «Трансс-Групп» підтверджується листом КП «ШКЗ «Зірка» від 18.07.2012 № 18/8-СБ з якого вбачається, що ТОВ «Авілес-Інвест» проводило роботи на території КП «ШКЗ «Зірка» по заготівлі, очищенню, відвантаженню огарків піритних, відповідно до Договору № 10 від 10.08.2009, та в період з 17.05.2011 по 31.12.2011, згідно заявок ТОВ «Авілес-Інвест» проводилось ввезення техніки і обладнання на територію заводу, оформлювались перепустки.

В будь-якому разі ненадання заявки на пропуск техніки і спеціалістів ТОВ «Данко» та ТОВ «Трансс-Групп» на територію де проводяться роботи по договорам з надання послуг від 01.06.2011 б/н, не є підставою для спростування реальності господарських операцій, оскільки складання цих документів не є обов'язковим та здійснюється виключно для зручності перебування контрагента на території та його виходу за територію КП ШКЗ «Зірка» через його режимність.

До того ж, щодо відсутності заявок ТОВ «Трансс-Групп» та ТОВ «Данко» на пропуск на територію КП «ШКЗ «Зірка», суд вважає обґрунтованими пояснення представника позивача, що контрагенти надавали позивачу послуги за двосторонніми договорами укладеними між ТОВ «Авілес-Інвест» та контрагентами ТОВ Данко», ТОВ «Трансс-Групп». КП ШКЗ «Зірка» із вказаними товариствами, особисто будь-які відносини не здійснювало. Послуги, які контрагенти надавали позивачу в межах укладених договорів, хоча й передбачали їх надання на території КП ШКЗ «Зірка», проте здійснювались в межах договорів з позивачем на обумовленій території.

Таким чином висновок податкового органу щодо нездійснення господарських операцій через відсутність необхідної техніки та виробничих потужностей, є необґрунтованим.

Метою отримання послуг за Договорами з ТОВ «Трансс-Групп» та ТОВ «Данко» є їх використання у власній господарській діяльності (наявна подальша реалізація продукції - експорт) та в оподатковуваних операціях.

Використання отриманих послуг за вищенаведеними Договорами у власній господарській діяльності та в оподатковуваних операціях ТОВ «Авілес-Інвест» підтверджується вищевказаним зовнішньоекономічним Договором від 20 березня 2011 року № 1500. Факт реалізації недогарків піритних податковим органом не заперечується.

Також податковим органом не заперечується наявність прибутку ТОВ «Авілес-Інвест» внаслідок реалізації оброблених недогарків піритних, та правомірність формування контрагентами зобов'язань по спірним господарським операціям.

При цьому суд зазначає, що на час вчинення спірних операцій ТОВ «Данко» згідно із Свідоцтвом платника ПДВ № 100102970 та ТОВ «Трансс-Групп» згідно із Свідоцтвом платника ПДВ № 100259381, були платниками податку на додану вартість, їх статутні документи в судовому порядку недійсними не визнавались.

Окрім цього, як пояснили у судовому засіданні представники сторін, у відношенні посадових осіб контрагентів відсутні обвинувальні вироки, чи порушені кримінальні справи стосовно фіктивного підприємництва або ухилення від сплати податків за спірними операціями.

Будь-яких інших доказів в обґрунтування того, що спірні операції не відбулись, податковим органом, зазначено не було.

Отже, з урахуванням приписів п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України суд вважає, що податковий орган не надав жодних доказів того, що договори про надання послуг не мали реального характеру.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, про фактичне виконання Договорів про надання послуг обома сторонами, що свідчить про їх спрямованість на настання реальних правових наслідків, підтверджує зв'язок придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю.

Щодо висновку податкового органу стосовно неправомірного віднесення сум за податковими накладними виданими ТОВ «Данко» та ТОВ «Трансс-Групп» до складу податкового кредиту через нібито їх оформлення у порушення п. 201.1 ґ ст. 201 ПК України, то суд зазначає, що він не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки положення цього пункту статті, пов'язують лише відповідність цього рядка в момент складання податкової накладної, відповідним даними реєстраційних документів юридичної особи з урахуванням даних ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Норми ПК України не містять терміну (визначення) «місцезнаходження юридичної особи» на яке йдеться посилання в п. 201.1 ґ ст. 201 ПК України.

Водночас, пунктами 5.2., 5.3 ст. 5 ПК України передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Місцезнаходження юридичної особи є елементом (складовою) реєстраційних даних про юридичну особу.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» 15 травня 2003 року N 755-IV.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі - місцезнаходження юридичної особи.

Частина 5 наведеної статті Закону визначає, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно із частинами першою, третьою статті 18 Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З огляду на наведені вищі положення, реєстраційні дані стосовно місцезнаходження юридичної особи повинні підтверджуватись належними доказами, а саме: даними Довідки та/або Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає, що висновок про оформлення податкової накладної в порушенням вимог п. 201.1 ґ ст. 201 ПК України можливо зробити виключно у разі встановлення на дату складання (видачі) податкової накладної розбіжностей даних вказаних у податковій накладній з даними реєстраційних документів юридичної особи, даними ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо її місцезнаходження.

В свою чергу, відсутність юридичної особи за місцезнаходженням також обов'язково повинна підтверджуватись відповідними даними ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У даному випадку висновок відображений в Акті перевірки про незнаходження контрагентів за місцезнаходженням, який обумовив висновок про неналежність оформлення податкових накладних та неналежне формування податкового кредиту, був зроблений виключно ґрунтуючись на Актах ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, які не є належними доказами на підтвердження відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, та з урахуванням наведених норм Закону, такі відомості не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Більш того, він спростовується належними доказами - даними з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В будь-якому разі суд вважає за доцільне вказати, що відсутність контрагента за місцезнаходженням, може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не повинна бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Більш того, правомірність формування податкового кредиту за результатами наведених вище господарських операцій ТОВ «Авілес-Інвест» з ТОВ «Данко», ТОВ «Трансс-Групп» також перевірялась судом в адміністративній справі № 2а/0570/7391/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авілес-Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень. Суд прийшов до висновку про правомірність формування податкового кредиту в цій частині та реальність вчинених операцій. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у цій справі набрала законної сили 31 серпня 2012 року, згідно із ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність формування податкового кредиту по господарським операціям ТОВ «Авілес-Інвест» з ТОВ «Данко», ТОВ «Трансс-Групп» у липні-жовтні 2011 року.

В свою чергу, правомірність формування податкового кредиту у липні-жовтні 2011 року свідчить про правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість та суми залишку від'ємного значення по рядку 24 Декларації з ПДВ за листопад 2011 року, та зумовлює скасування податкових повідомлень-рішень: форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692 на суму 93863,75 грн., з яких: зменшена заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ на 75091,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції на суму - 18772,75 грн., форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926, яким зменшений розмір залишку від'ємного значення на суму 375946,00 грн.

Водночас як встановлено судом вище, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та оскаржив до ДПС у Донецькій області, у тому числі податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926, яким товариству зменшений розмір залишку від'ємного значення на суму 375946,00 грн.

За результатами розгляду скарги товариства ДПС у Донецькій області було прийняте рішення від 13 квітня 2012 року № 4841/10/10-210-5 згідно з яким, у тому числі були:

- залишені без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692, форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926;

- збільшено суму залишку від'ємного значення податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у м. Краматорську форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926 на суму штрафу у розмірі 21203,00 грн.

З урахуванням прийнятого ДПС у Донецькій області рішення, ДПІ у м Краматорську було прийнято, у тому числі податкове повідомлення рішення форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894, яким товариству був зменшений розмір залишку від'ємного значення ще на 21203,00 грн.

Суд вважає, що це податкове повідомленням-рішенням було прийняте ДПІ у м. Краматорську з перевищенням наданих їй законом повноважень, оскільки ним у порушення рішення ДПС у Донецькій області товариству був зменшений розмір залишку від'ємного значення податку на додану вартість на 21203,00 грн., замість застосування штрафу як визначено у рішенні ДПС у Донецькій області від 13 квітня 2012 року № 4841/10/10-210-5.

При цьому суд вважає за доцільне вказати, що у ст. 123 ПК України, яка визначає штрафні санкції у разі визначення контролюючим органом податкового зобов'язання (застосована податковим органом), відсутній розмір санкції за зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість платника.

Отже, податковим органом обчислено суму штрафу не у порядку передбаченому ПК України.

Більш того, порушення товариством формування податкового кредиту у спірний період не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894, яким товариству був зменшений розмір залишку від'ємного значення на 21203,00 грн. підлягає скасуванню.

Що стосується правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430, яким товариству було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ на суму 12150,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції на суму - 6075,00 грн.

Прийняття цього податкового повідомлення-рішення обумовили порушення викладені в Акті перевірки від 30 березня 2012 року по господарським операціям позивача з Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Зірка» у липні-жовтні 2011 року, та віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Трансс-Групп» та ТОВ «Данко», ТОВ «Регіональний сервісний центр», які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Що стосується правомірності формування податкового кредиту позивача по господарським операціям з Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Зірка» у липні-жовтні 2011 року.

Як вбачається з Акту перевірки від 30 березня 2012 року № 325/22-4-35841548 податковий орган вважає, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними отриманими від КП ШКЗ «Зірка» від 14.07.2011 № 27; від 29.07.2011 № 68; від 31.08.2011 № 80; від 30.09.2011 № 81; від 31.10.2011 № 74; від 26.10.2011 № 44, оскільки придбані за цими накладними недогарки піритні є відходами та належать до державної власності, отже КП «ШКЗ «Зірка» не є їх власником і не могло здійснювати їх відчуження за договором. Такий висновок податкового органу був зроблений із посиланням на лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.05.2011 № 1675/09/3-7.

Також податковий орган зазначає, що придбання недогарків піритних не пов'язано із господарською діяльністю позивача.

Суд вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим, оскільки він перш за все спростовується саме листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.05.2011 № 1675/09/3-7, на який посилається ДПІ.

Згідно із п. 2 ст. 1 Закону України «Про відходи» відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

З аналізу цієї норми вбачається, що відходи повинні: утворюватись в процесі виробництва; не мати їх подальшого використання за місцем їх утворення та виявлення; власник повинен позбуватися таких відходів шляхом утилізації або видалення.

Пунктами 11, 12 статті 1 вказаного Закону визначено, що утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів; видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

У даному випадку недогарки піритні не були утилізовані чи видалені казенним підприємством. КП ШКЗ «Зірка» розпорядилось недогарками піритними, як продукцією власного виробництва, та вчинило їх реалізацію шляхом укладення Договору про поставку продукції від 10 серпня 2009 року № 10 між КП ШКЗ «Зірка» (Постачальником) та ТОВ «Авілес-Інвест» (Покупцем). Згідно п. 1.1. Договору його предметом є постачання у 2009-2011 роках продукції заводу - недогарків піритних у кількості 100000 т. за ціною з ПДВ 600000 грн. Пунктом 5.5. цього Договору визначено, що він вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2011 року.

Додатковою угодою від 27 серпня 2011 року укладеною відповідно до п. 5.3 Договору були внесені наступні зміни:

- до підпункту 5.5 основного Договору: «Настоящий Договор вступает в силу с даты подписания и действует до его полного исполнения» (мовою та за текстом й змістом додаткової угоди).

В подальшому недогарки піритні експортувались ТОВ «Авілес-Інвест» (Постачальник) для використання в цементній промисловості в обсязі 36 тисяч тонн згідно з Договором від 29 березня 2011 року № 1500 з ПРУП «Кричевцементношифер» (Покупець). Згідно із п. 1.1 цього Договору його предметом є поставка піритних огарків (товару) виробництва КП ШКЗ «Зірка». Відповідно до п. 2.1. Договору ціна та об'єм товару визначається специфікацією № 1 до Договору, яка є його невід'ємною частиною. Загальна вартість Договору зазначена у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.2. Договору). Згідно з п. 3.1. Договору, строк поставки товару: протягом 20 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця. Відповідно до п. 3.2. Договору Постачальник постачає товар Покупцю залізничним транспортом на умовах DAF - кордон України - Республіки Білорусь, станція переходу Хоробичи - Терехівка, згідно «ІНКОТЕРМС - 2000». Згідно із п. 3.4. Договору Постачальник разом з товаром зобов'язаний передати наступні документи: залізничну накладну, рахунок-фактури на відвантажений товар із зазначенням країни походження товару та ставки ПДВ - 0%, сертифікат якості заводу-виробника, сертифікат походження Товару СТ-1, копію експортної декларації, санітарно-епідеміологічний висновок, інші документи на вимогу митних органів Республіки Білорусь. Пунктом 3.5. Договору визначено, що право власності та ризик раптової гибелі чи/або пошкоджень Товару переходять від Постачальника до Покупця в момент поставки товару на станцію переходу Хоробичи. Згідно із п. 3.6. Договору, поставка товару проводиться в очищені перед навантаженням залізничні полувагони. Якість товару повинна відповідати ТУ У 24.1-32727466-001:2009 (п. 4.1. Договору). Поставка товару або його кожної партії супроводжується сертифікатом якості заводу виробника (п. 4.2. Договору). У разі поставки товару неналежної якості або його нестачі по кількості, Постачальник зобов'язаний провести заміну браку і до поставити недоставлену кількість товару у строк, на пізніше 10 днів з моменту надання Покупцем належно оформлених документів, або в строк узгоджений Сторонами (п. 4.3. Договору). Згідно з п. 7.1. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 29 лютого 2012 року.

Суд зазначає, що згідно із попереднім рішенням Державної митної служби України «Про класифікацію та кодування товару в УКТЗЕД» від 30 квітня 2010 року № ПРК-700-000018-10 прийнятого Східною митницею за заявкою ТОВ «Авілес-Інвест» «недогарки піритні ТУ У 24.1-32727466-001:2009» виробництва КП «ШКЗ «Зірка» були класифіковані як товар за кодом УКТЗЕД 2601 20 00 00.

З урахуванням приписів ст. 313 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року N 92-IV (у відповідній редакції), віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД належить до виключних повноважень митних органів. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

При цьому суд вважає за доцільне вказати, що неналежність піритного огарку до відходів також підтверджується Довідкою КП «ШКЗ «Зірка» «Про порядок виготовлення піритного огарку» від 22 квітня 2010 року № 231-ВЭС, висновком експерта Донецької торгово-промислової палати від 22 квітня 2010 року ЭИ-115, Сертифікатами якості на недогарки піритні, ТУ У 24.1-32727466-001:2009.

Подальша реалізація недогарків піритних, їх участь у оподатковуваних операціях, отриманий прибуток внаслідок такої реалізації ТОВ «Авілес-Інвест» податковим органом не заперечується, що в свою чергу, є безумовним підтвердженням зв'язку придбаних у КП ШКЗ «Зірка» недогарків піритних та послуг з підготовки цих огарків у КП ШКЗ «Зірка» з господарською діяльністю позивача.

Більш того, правомірність формування податкового кредиту за результатом наведеної вище господарської операції ТОВ «Авілес-Інвест» з КП «ШКЗ «Зірка» щодо придбання піритних огарків у спірному періоді досліджувалась судом в адміністративній справі № 2а/0570/7391/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авілес-Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень. Суд прийшов до висновку про правомірність формування податкового кредиту в цій частині. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у цій справі набрала законної сили 31 серпня 2012 року, згідно із ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність формування податкового кредиту по господарській операції ТОВ «Авілес-Інвест» з КП «ШКЗ «Зірка» щодо придбання огарків піритних.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки від 30 березня 2012 року № 325/22-4-35841548 податковий орган вважає неправомірним віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Трансс-Групп» та ТОВ «Данко», ТОВ «Регіональний сервісний центр», оскільки первинні документи на підтвердження реальності вчинення цих господарських операцій не відповідають вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 24 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 № 168/704, а саме:

1. до Договору від 01 червня 2011 року № б/н укладеного між ТОВ «Авілес-Інвест» та ТОВ «Данко» в Актах здачі-прийняття робіт від 29.07.2011 № ОУ-0000363, від 31.08.2011 № ОУ-0000477, від 30.09.2011 № ОУ-0000531, від 28.10.2011 № ОУ-000605, від 31.10.2011 № ОУ-0000632 не зазначено місце їх складання, місце виконання робіт;.

2. до Договору від 01 червня 2011 року № б/н укладеного між ТОВ «Авілес-Інвест» та ТОВ «Трансс-Групп» в Актах здачі-прийняття робіт від 30.07.2011 № ОУ-073004, від 02.09.2011 № 04-090205, від 30.09.2011 № 04-093040 не зазначене місце їх складання, місце виконаних робіт;

3. до Договору від 01 червня 2011 року № 060102 укладеного між ТОВ «Авілес-Інвест» та ТОВ «Регіональний Сервісний Центр» в Акті здачі-прийняття від 30.09.2011 № Р0930/01 не зазначене місце його складання, місце виконання робіт.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно із п. 11 вказаної частини статті первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги щодо обов'язкових реквізитів первинного документу містяться у вищевказаному Положенні.

Перевіривши усі вищезазначені Акти здачі-прийняття робіт, які на думку податкового органу складені у порушення ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» суд вважає, що вони складені із додержанням вимог Закону, у тому числі в них зазначене й «місце складання», отже вони є первинними документами у розумінні цього Закону й свідчать про реальність господарських операцій за договорами.

При цьому суд вважає за доцільне вказати, що ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не передбачає такого реквізиту, як місце виконання робіт, отже його зазначення не є обов'язковим реквізитом первинного документу, що спростовує висновок податкового органу в цій частині.

Щодо відсутності у податкового органу інформації про технологічні процеси, технологію виконання послуг за Договорами, інформації про обладнання, машини, механізми контрагентів, витрати та трудовитрати понесені ними під час виконання господарських договорів, суд зазначає, що це виключно свідчить про відсутність належної організації роботи податкового органу, яка не вбачала за необхідне здійснити запити до відповідних установ та організацій для отримання такої інформації, що з урахуванням п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України є безумовною підставою вважати, що податковий орган не довів, не надав належних доказів того, що Договори про надання послуг не мали реального характеру.

Тим більше, на вимогу суду позивачем були надані відомості щодо застосованих машин і механізмів.

Що стосується висновків податкового органу стосовно неналежного підтвердження наданих позивачу послуг за Договорами про надання послуг з ТОВ Данко», ТОВ «Трансс-Групп», ТОВ «Регіональний сервісний центр» на території КП ШКЗ «Зірка», суд вважає за доцільне вказати, що по-перше, контрагенти надавали позивачу послуги за двосторонніми договорами укладеними між ТОВ «Авілес-Інвест» та контрагентами ТОВ Данко», ТОВ «Трансс-Групп», ТОВ «Регіональний сервісний центр». По-друге, КП ШКЗ «Зірка» із вказаними товариствами, особисто будь-які відносини не здійснювало. Послуги, які контрагенти надавали позивачу в межах укладених договорів, хоча й передбачали їх надання на території КП ШКЗ «Зірка», проте здійснювались в межах договорів з позивачем на обумовленій території. Наведене повною мірою підтверджується листом КП «ШКЗ «Зірка» від 18.07.2012 № 18/8-СБ.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність формування податкового кредиту ТОВ «Авілес-Інвест» по господарським операціям з ТОВ «Трансс-Групп», ТОВ «Данко» та ТОВ «Регіональний Сервісний Центр».

В свою чергу правомірність формування податкового кредиту по наведеним вище господарським операціям ТОВ «Авілес-Інвест» з КП «ШКЗ «Зірка», ТОВ «Трансс-Групп», ТОВ «Данко» та ТОВ «Регіональний Сервісний Центр», зумовлює скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430, яким товариству було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) ПДВ на суму 12150,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції на суму - 6075,00 грн.

Також суд вважає за доцільне вказати, що спірне податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430, а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428 на суму у розмірі 110230,50 грн., з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем - 73487,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 36743,00 грн. були прийняті за наведені вище порушення встановлені в Акті перевірки від 30 березня 2012 року призначеної та проведеної згідно із рішенням ДПС у Донецькій області від 13 квітня 2012 року № 4841/10/10-210-5 про продовження строку розгляду скарги на підставі п.п. 78.1.5. п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений у ст. 78 ПК України.

Згідно з п.п. 78.1.5. п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

У даному випадку товариством було подано скаргу про скасування податкових повідомлень-рішень: форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 на суму у розмірі 56790,00 грн., з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем 45432,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 11358,00 грн.; форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ на суму - 75091,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції на суму - 18772,75 грн.; форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926, яким зменшено розмір від'ємного суми ПДВ у розмірі 375946,00 грн., прийнятих за результатами перевірки, в межах визначених в Акті перевірки обставин.

Товариство у своїй скарзі не посилалось на обставини, що не були досліджені в Акті перевірки, що виключає необхідність у проведенні «повторної» перевірки згідно з п.п. 78.1.5. п. 78.1. ст. 78 ПК України.

Незважаючи на це, «повторна» перевірка все ж таки була проведена по вже перевіреним обставинам.

При цьому, під час проведення «повторної» перевірки по скарзі контролюючий орган суттєво вийшов за межі питань, що були предметом оскарження. В Акті «повторної» перевірки були досліджені зовсім нові обставини за вже перевірений період, що не були розглянуті ні в ході самої перевірки, результати якої стали предметом оскарження, а ні порушені у скарзі товариством, безпідставно зменшили податковий кредит за господарськими операціями, який вже був підтверджений під час проведення першої перевірки.

Окрім наведеного суд також вважає за доцільне вказати, що правомірність формування податкового кредиту за липень-вересень 2011 року податковим органом перевірялась неодноразово.

Так правомірність формування податкового кредиту, у тому числі податкового кредиту спірного періоду - липня-вересня 2011 року, здійснювалась контролюючим органом під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авілес-Інвест» з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ по податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у період з 01 травня 2011 року по 31 серпня 2011 року, що підтверджується обставинами встановленими в Акті перевірки від 15 листопада 2011 року № 1907/23-3-35841548.

Як вбачається із вказаного Акту перевірки (арк. акту перевірки - 5), перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень-вересень 2011 року порушень не встановлено.

При цьому, за результатами звірки даних зазначених у деклараціях з ПДВ із даними первинних документів, податковим органом фактично підтверджено сплату товариством контрагентам за договорами в ціні товарів/послуг сум ПДВ (згідно із додатком 5 до Акту перевірки, а саме:

- у червні 2011 року на суму 100782,00 грн., з яких: - 34371,00 грн. по господарській операції з ТОВ «Трансс-Групп» за податковою накладною від 30.06.2011 № 325; - 7617,00 грн. по господарській операції із ТОВ «Данко» за податковою накладною від 30.06.2011 № 202; - 433,33 грн. по господарській операції із Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Зірка» за податковою накладною від 30.06.2011 № 45; - 666,67 грн. по господарській операції із Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Зірка» за податковою накладною від 20.06.2011 № 26;

- у липні 2011 року на суму 60702,00 грн., з яких: - 00,00 грн. по господарській операції із ТОВ «Трансс-Групп» за податковою накладною від 30.07.2011 № 459; - 9320,50 грн. по господарській операції із ТОВ «Трансс-Групп» за податковою накладною від 13.07.2011 № 405; - 22282,49 грн. по господарській операції із ТОВ «Данко» за податковою накладною від 29.07.2011 № 122; - 2293,33 грн. по господарській операції із Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Зірка» за податковою накладною від 29.07.2011 № 68; - 1666,67 грн. по господарській операції із Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Зірка» за податковою накладною від 14.07.2011 № 27;

- у серпні 2011 року на суму 18474,37 грн., з яких: - 00,00 грн. по господарській операції із Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Зірка» за податковою накладною від 31.08.2011 № 80; - 00,00 грн. по господарській операції із ТОВ «Данко» за податковою накладною від 29.08.2011 № 160;

- у вересні 2011 року на суму 22072,70 грн., з яких: - 00,00 грн. по господарській операції з ТОВ «Трансс-Групп» за податковою накладною від 30.09.2011 № 495; - 00,00 грн. по господарській операції з ТОВ «Трансс-Групп» за податковою накладною від 02.09.2011 № 56; - 00,00 грн. по господарській операції із Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Зірка» за податковою накладною від 30.09.2011 № 81.

З наведеного вбачається, що контролюючим органом вже було підтверджено правомірність формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям та підтверджена правомірність віднесення фактично сплачених сум по цим операціям до сум ПДВ, належних до бюджетного відшкодування у вересні 2011 року. Тобто, за результатами проведених перевірок, по одним і тим самим господарським операціям, податковий орган дійшов протилежних висновків, а саме: за Актом перевірки від 15 листопада 2011 року № 1907/23-3-35841548 підтвердив правомірність формування податкового кредиту, більш того, самостійно збільшив суму бюджетного відшкодування за спірними господарськими операціями, а вже згідно із Актами перевірок від 27 січня 2012 року та від 30 березня 2012 року по цим же спірним господарським операціям, в цих же періодах, зазначив відсутність їх реального здійснення.

За висновками вищезазначеного Акту перевірки від 15 листопада 2011 року № 1907/23-3-35841548 контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення форми В2 від 21 листопада 2011 року № 0000292303/37210, згідно з яким товариству було збільшено суму належну до бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2011 року на 150697,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось, а ні в адміністративному, а ні в судовому порядку.

Згідно із заявою ТОВ «Авілес-Інвест» визначена у податковому повідомленні-рішенні сума ПДВ у розмірі 150697,00 грн. була спрямована в рахунок погашення майбутніх зобов'язань товариства та проведена по його особовому рахунку.

З урахуванням наведеного суд також приходить до висновку, що визначені в Актах перевірки від 27 січня 2012 року та від 30 березня 2012 року порушення, не знайшли обґрунтованого підтвердження під час розгляду справи, що дає підстави для висновку про правомірність формування податкового кредиту по спірним господарським операціям за липень-жовтень 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104 -107,110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162,163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілес-Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 на суму у розмірі 56790,00 грн., форми «Р» від 26 квітня 2012 року № 0000162303/5893 на суму 48889,25 грн., форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692 на суму 93863,75 грн., форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926 на суму 375946,00 грн., форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894 на суму 21203,00 грн., форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428 на суму 110230,50 грн., форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430 на суму 18225,00 грн. задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10 лютого 2012 року № 000072303/4697 на суму у розмірі 56790,00 грн., з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем 45432,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 11358,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 10 лютого 2012 року № 000052303/4692, яким зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ на 75091,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції на суму - 18772,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10 лютого 2012 року № 000062303/46926, яким зменшений залишок від'ємного значення з ПДВ на суму 375946,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26 квітня 2012 року № 0000162303/5893 на суму у розмірі 48889,25 грн., з яких: 45432,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем; 3457,25 грн. - штрафні фінансові санкції.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26 квітня 2012 року № 0000172303/5894, яким зменшений залишок від'ємного значення з ПДВ на суму 21203,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12 квітня 2012 року № 0000142303/4428 на суму у розмірі 110230,50 грн., з яких: 73487,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем; 36743,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 12 квітня 2012 року № 0000132303/4430, яким зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ на 12150,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції на суму - 6075,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілес-Інвест» витрати по сплаті судового збору у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 вересня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 12 вересня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.