Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а/1270/6150/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6150/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ципко О.В.

при секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Гондар Т.В. (довіреність від 20.08.2012),

представник відповідача: Верхолончука І.В. (довіреність від 02.04.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення рішення з ПДВ,-

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов від товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 року № 0000172201 про донарахування ТОВ "Транс - Кур'єр" податку на додану вартість в розмірі 422974,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 105743,50 грн. всього на загальну суму 528717,50 грн.

В обґрунтування позову ТОВ "Транс - Кур'єр" зазначило, що протягом 1,5 року підприємство своєчасно надавало звітність, яку податковим органом було прийнято, сплачувались податки, однак за результатами невиїзної перевірки, про яку належним чином не було повідомлено позивача, були застосовані зазначені донарахування та штраф, з якими позивач не погоджується та просить суд скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не погодився з вимогами і надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що в порушення п. 198.6 ст. 198, абз. «б» п. 201.11 ст. 201 Кодексу ТОВ "Транс - Кур'єр" до складу податкового кредиту за періоди липень, серпень, жовтень 2011 року було включено суми ПДВ з придбання ПММ по фіскальним чекам без отримання податкових накладних, де загальна сума отриманих товарів перевищує 200 грн. за день, а сума податку на додану вартість перевищує 40 грн., що призвело до завищення суми податкового кредиту за звітні періоди. ТОВ "Транс - Кур'єр" завищено суми податкового кредиту всього у сумі 422974 грн. Правомірність висновків перевірки підтверджується, на думку відповідача, правовою позицією ДПС України, яка викладена у листі від 27.07.2012 р. №20443/7/15-3417-12.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у запереченнях, надав аналогічні пояснення та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр", зареєстровано як платник податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НБ № 3792 (т. 1 а.с. 16). Згідно Статуту предметом діяльності товариства є, крім іншого, організація перевезень, оренда автомобілів, тощо (т. 1 а.с. 17-28).

24 травня 2012 року на адресу позивача було скеровано податковий запит про надання інформації та її документального підтвердження факту отримання товарів/послуг за жовтень-листопад 2011 року (т. 1 а.с. 44). Разом з цим, позивача було повідомлено про те, що ненадання зазначених у запиті документів та пояснень буде слугувати як підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Підтвердженням направлення та отримання 28.05.2012 року зазначеного податкового запиту є повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 звор. стор. а.с. 44).

26 червня 2012 року листом (вих. номер 46) позивач повідомив податкову про те, що під час обшуку були вилучені первинні документи підприємства, ним приймаються заходи щодо їх відновлення (т. 1 а.с. 47).

Далі Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби України видано наказ без дати і номеру про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2012 р. на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 78.1.4 п. 78 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України. Перевірка призначалась з 11.07.2012 року (т. 1 а.с. 52, 53).

10 липня 2012 року Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби України видано повідомлення № 62/22/36954235 про проведення позапланової невиїзної перевірки підприємства за адресою податкового органу (т. 1 а.с. 48).

Відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

10 липня 2012 року Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби України складено акт № 14/22/36954235 про не находження посадових осіб за юридичною адресою, у зв'язку з чим посадові особи відповідача були позбавлені можливості вручити копію наказу та повідомлення про перевірку (т. 1 а.с. 50).

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 13 липня 2012 року підприємством за своєю юридичною адресою: м. Попасна, вул. Мічуріна, 1а було отримано невідомі документи (т. 1 а.с. 49).

Оскільки, позивачем не оскаржується порядок призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, тому суд не надає оцінки цим діям відповідача.

16 липня 2012 року відповідачем було складено акт № 149/22/36954235 документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2012 р. (т. 1 а.с. 54-64).

Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, абз. «б» п. 201.11 от. 201 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 422974 грн., у тому числі за липень 2011 року у сумі 20044 грн., за серпень 2011 року у сумі 32640 гри., за жовтень 2011 року у сумі 37312 грн., за листопад 2011 року у сумі 58109 грн., за грудень 2011 року у сумі 45966 грн., за січень 2012 року у сумі 59295 грн., за лютий 2012 року у сумі 31915 грн., за березень 2012 року у сумі 32202 грн., за квітень 2012 року у сумі 50176 грн., за травень 2012 року у сумі 55315 грн.

До таких висновків податкових орган дійшов виходячи з того, що ТОВ "Транс - Кур'єр" були включені суми ПДВ з придбання ПММ по фіскальним чекам без отримання податкових накладних, де загальна сума отриманих товарів перевищує 200 грн. за день, а сума податку на додану вартість перевищує 40 грн.

На підставі акту № 149/22/36954235 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби України винесено податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 року № 0000172201, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" донараховано податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 528717,50 грн.(т. 1 а.с. 65).

Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, суд дійшов наступного.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту зокрема вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила визначення податкового кредиту звітного періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити податкової накладної, тобто об'єктивні вимоги до документа.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що обов'язок щодо видачі податкової накладної покладений саме на продавця товару.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, закупівля ПММ і видача чеків відбулась одним днем, однак продавцем товару покупцю - позивачу податкова накладна не була видана, а підстав для видачі її іншим днем, згідно вимог пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України взагалі законодавчо не передбачено.

Згідно із пп. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодекс України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також, зокрема є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Представником позивача надані суду докази щодо використання свого права на подання разом із податковою декларацією заяви про таких постачальників, передбачене п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яка в свою чергу є підставою для включення повної суми ПДВ з касового чека до податкового кредиту незалежно від суми придбаних товарів (т.4 а.с. 12-182). Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією

З аналізу зазначених норм вбачається, що дійсно платник податків має право на формування податкового кредиту на підставі виданих продавцем касових чеків, які містять загальну суму за отримані товари/послуги та повинен скористуватись своїм правом подання разом із податковою декларацією заяви на продавців товару, що надає змогу включити ці суми ПДВ до податкового кредиту.

А податковий орган зобов'язаний на підставі цих заяв провести документальні позапланові виїзні перевірки зазначених продавців для з'ясування достовірності та повноти нарахування ними зобов'язань з податку за такою операцією, що не було зроблено відповідачем, а тягар відповідальності відповідач переклав на позивача.

Суд звертає увагу на той факт, що податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 ПКУ). При оскарженні рішень контролюючих органів у разі коли норма ПКУ чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі ПКУ, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ПКУ).

Додатково суд вважає за доцільне зазначити, що товариством з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" при закупівлі ПММ в ціні товару було сплачено ПДВ, ненадходження цих сум до бюджету та недобросовісність продавців ПММ податковим органом не доведена, оскільки з'ясування достовірності та повноти нарахування ними зобов'язань з податку за такими операціями шляхом проведення відповідних перевірок не здійснено, тому суд не погоджується з висновком відповідача щодо здійснення з боку позивача порушень п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, абз. «б» п. 201.11 от. 201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Втім, Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби України не надано до суду жодних документальних підтверджень доводів, викладених ним в акті перевірки від 16.07.2012 року № 149/22/36954235 та запереченнях проти позову, наявних у матеріалах справи.

Натомість, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі - Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 5.2 п. 5 Поряку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, з урахуванням обов'язку відповідача, встановленого Податковим кодексом України, провести перевірки продавців для з'ясування достовірності та повноти нарахування ними зобов'язань з податку, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем своїх заперечень проти позовних вимог.

Разом з цим, суд зауважує, що ні фіскальні чеки ні їх копії суду надані відповідачем не були. Судом 29.08.2012 року направлявся судовий запит до слідчого відділу Алчевської ОДПІ щодо чеків товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр", однак вилучені документи були повернуті гр. Льоушкіну Д.Г. (т. 4 а.с. 6, 8-10). Копії чеків, які подавались позивачем до податкового органу у додатках до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну, відповідачем надані не були.

Враховуючи вищенаведене, суд був позбавлений можливості огляну чеки та підтвердити факт порушення, щодо перевищення загальної суми за день за отримані товари більш ніж 200,00 грн., тому суд при вирішені справи виходив з того, що позивачем факт закупівлі ПММ на підставі касових чеків не заперечувався, а їх перелік містіться у додатках 8, що наявні в матеріалах справи.

Суд оцінює критично та не бере до уваги посилання відповідача на лист Державної податкової служби України від 27.07.2012 р. №20443/7/15-3417-12 адресований ТОВ «Уно Транс» (т. 1, а.с. 42, 43), в якому викладена позиція стосовно формування податкового кредиту з ПДВ на підставі касових чеків, оскільки зазначений лист не носить нормативного характеру.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про визнання податкового повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України від 01.08.2012 року № 0000172201 протиправним, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94,159, 160, 161,163,167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України від 01.08.2012 року № 0000172201, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" донараховано податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 528717,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Кур'єр" ( 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Мічуріна, 1а, код ЄДРПОУ 36954235) судові витрати у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 17 вересня 2012 року.

СуддяО.В. Ципко