Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-1870/7248/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/7248/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В. ,

представника позивача - Алфімова В.В.,

представника відповідача - Терещенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Спектр" до управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі про визнання протиправними і скасування вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Спектр» (далі - позивач, ТОВ «ТРК «Спектр») звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі (далі - відповідач, УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- вимогу відповідача №32/1 від 31 липня 2012 року про сплату боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4082грн.68коп.

- рішення відповідача № 151 від 31 липня 2012 року про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 19802грн.74коп.

Свої вимоги мотивував тим, що він як платник єдиного податку згідно Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» за №727/98 (далі - Указ №727/98) звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Будь-які зміни до даного Указу не вносились. Протягом, в тому числі 2004р., товариством було сплачено єдиний податок і в його складі 42 відсотки від суми сплаченого єдиного податку було перераховано до Пенсійного фонду України. Тобто позивач сплачував внески до Пенсійного фонду України згідно норм Указ №727/98, тому стверджує, що оскаржувана вимога та рішення суперечать Конституції України, Указу №727/98, є незаконними та необґрунтованими.

Відповідач, заперечуючи проти позову, свою позицію в письмових запереченнях (а.с.62-63) обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваного рішення та вимоги, УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі діяло у порядку, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відмічає, що оскільки позивач в 2004р. не обрахував страхові внески за тарифом 32% УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі правомірно донарахувало страхові внески на суму 4082грн. 68коп. і сформувало вимогу. Стверджує, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а інше не передбачає пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати, а тому вважає, що обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності. Тому на думку відповідача УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі правомірно донарахувало ТОВ «ТРК «Спектр» страхові внески і застосувало фінансові санкції. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с.62-63).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримав у повному обсязі. Доповнив, що відповідачем протиправно винесено рішення, на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким до товариства застосовано фінансову санкцію в загальному розмірі 19802грн.74коп., оскільки вказаний пункт 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на який відповідач посилається у рішенні, не надає йому право на застосування фінансових санкцій, у зв'язку з тим, що втратив чинність відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у запереченнях (а.с.62-63), просила у задоволенні позову відмовити. Додатково пояснила, що відповідач в поданих звітах до органу Пенсійного фонду не відображав сум фактичних витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески за тарифами 33,2%, що стало причиною необчислення належних до сплати сум страхових внесків у поданих звітах, що підлягали сплаті. Враховуючи, що в ході перевірки було встановлено несвоєчасне обчислення та сплату відповідачем страхових внесків до нього у відповідності до норм п.4 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правомірно було застосовано фінансові санкції та нарахована пеня. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «ТРК «Спектр» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 31834233), та в 2004р. було платником єдиного податку згідно свідоцтва №1813000610 від 29.12.2003р. що підтверджується копією свідоцтва (а.с.30) та вбачається з акта перевірки №158 від 31.07.2012р. (а.с.9).

На підставі ст.ст. 14, 15 а також ст. 17 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон від 09.07.2003р. № 1058-IV) позивач перебував на обліку в органі Пенсійного фонду як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п. 3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом позивач набув статусу платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У період з 26.07.2012р. по 31.07.2012р. службовими особами УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі була проведена планова перевірка ТОВ «ТРК «Спектр» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.02.2002року по 30.06.2012року. В ході перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 31.07.2012року №158 (а.с.9-20) було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.6 ч.2 ст. 17, ч.6 ст. 18 ст. 19 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), п.1 ст. 14, ч.2 ст. 20 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, а також п.4.1 розділу 4 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (далі - Інструкція №21-1), в результаті чого донараховано страхові внески за тарифом 32% за 2004р. на суму 4082грн. 68коп. (а.с.21-22).

31.07.2012р. начальником УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі на підставі матеріалів документальної перевірки, було прийнято рішення №158 «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків», яким до ТОВ «ТРК «Спектр» на підставі п.4 ч.9 ст. 106 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV (тут і далі по тексту постанови чинної до 01.01.2011р.) застосовано фінансову санкцію в розмірі 19802грн. 74коп. (а.с.26-27).

Також 31.07.2012р. заступником начальника УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі винесено вимогу №32/1 про сплату ТОВ «ТРК «Спектр» боргу, який включив у себе суму недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, донарахованої за результаті вказаної перевірки, в сумі 4082грн. 68коп. (а.с.23).

Відмовляючи в задоволенні позову, зокрема про скасування вимоги №32/1 від 31.07.2012р. про сплату боргу, суд виходить з наступного.

В 2004р., коли позивач перебував на обліку в органі Пенсійного фонду як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону від 09.07.2003р. № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхувальник, в даному випадку ТОВ «ТРК «Спектр», зобов'язаний був нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 статті 20 вказаного закону передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

При цьому пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону від 09.07.2003р. № 1058-IV страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього ж нормативно-правового акта (чинній на час виникнення спірних правовідносин) нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Згідно ч.3 ст. 20 Закону від 09.07.2003р. № 1058-IV, обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Інструкції №21-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, в даному випадку - для відповідача за ставкою 32 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Як вбачається з акта перевірки (а.с.16-17), позивач у 2004р. на порушення п.1 ст.14 Закону від 09.07.2003р. № 1058-IV не відображав загальну суму фактичних виплат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески в розмірі 32% та всупереч вказаних вище п.6 ч.2 ст. 17, ч.6 ст. 18 Закону від 09.07.2003р. № 1058-IVне обраховував страхові внески за тарифом 32%. Представник позивача в судовому засіданні також не заперечував того факту, що їх підприємством в 2004р. при подачі звітів не було відображено сум фактичних витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески за тарифами 32%, разом з тим, з посиланням на Указ №727/98, вважає незаконним донарахування недоїмки зі страхових внесків.

Проте вказані доводи суд не може прийняти до уваги, беручи до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.30-56) відповідач у 2004р. перебував на спрощеній системі оподаткування, особливості перебування на якій було визначено діючим на той час Указом Президента №727/98 від 03.07.1998р., згідно ст. 6 якого було передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником в тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Протягом 2004р. дійсно позивачем перераховувся єдиний податок (а.с.31-42), з якого органом Державним казначейства проводилась відрахування 42% в пенсійний фонд (а.с.44). Однак, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується актом перевірки (а.с.16-17) , позивачем у звітах за 2004р. не було відображено суми фактичних виплат на оплату праці, на які нараховувались 32%, а тому вказані суми не могли і не були сплачені в 2004р. до органу Пенсійного фонду, так як не були нараховані. Позивач вважає, що оскільки він був платником єдиного податку, він не повинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим 01.01.2004р. набрав чинності Закон України № 1058-IV від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в ст. 5 якому зазначено, що він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Згідно ч.2 ст. 5 вказаного закону, в редакції чинній до 01.01.2011р., виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

У статті 18 Закону № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, було зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», де, як і в Законі від 09.07.2003р. № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону від 09.07.2003р. №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому.

З урахуванням вищенаведеного, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Також варто зазначити, що згідно п.8.2 Інструкції №21-1 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема у випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, донараховуючи позивачу суму страхових внесків, які підлягали сплаті за 2004р., та надсилаючи вимогу про сплату боргу №32/1 від 31.07.2012р., діяв, з урахуванням приписів п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у відповідності до вимог, зокрема спеціального Закону №1058-IV та Інструкції №21-1, оскаржувана вимога винесена обґрунтовано та законно, а тому у відповідності ч.3 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для її скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, суд не може погодитись з обґрунтованістю винесення рішення відповідача №151 від 31 липня 2012 року про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 19802грн.74коп., та задовольняючи позовні вимоги в частині його скасування, приймає до уваги наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення (а.с.26), підставою для застосування фінансової санкції став пункт 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

При цьому вказана норма діяла до 01.01.2011р. - до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень якого було визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як вже було зазначено, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися, зокрема частиною 9 статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка втратила чинність із 01.01.2011 року.

Тобто з 01.01.2011 року втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже заходи відповідальності необхідно визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач з 01.01.2011року не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, нараховувати штрафні санкції, визначені частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України, незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, приймаючи до уваги, що відповідач, всупереч ст. 58 Конституції України, оскаржуваним рішення (а.с.26) за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, застосував до позивача санкції на підставі норми, яка на той час вже втратила чинність, вказане рішення не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі, як суб'єкт владних повноважень не довело правомірності прийняття оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Спектр" до управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі про визнання протиправними і скасування вимоги та рішення -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі "Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків" №151 від 31 липня 2012 року .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити .

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 11.09.2012р.