Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-7265/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2012 року 09:52 № 2а-7265/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрсплав»

до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2012 року № 0001832208 та № 0001842208

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: Тімакіна Л.В. (довіреність № 14/11 від 20.04.2012 р.);

Сайко С.В. (директор, протокол загальних зборів № 15/12 від 15.12.2009 р.)

від відповідача : Шило М.Ю. (довіреність № 9172/9/10-209 від 30.08.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрсплав»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2012 року № 0001832208 та № 0001842208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-7265/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001832208 від 11.04.2012 р., яким ТОВ «Виробниче об'єднання «Укрсплав»визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 136 870 грн. з яких 136 869 грн. за основним зобов'язанням та 1 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення № 0001842208 від 11.04.2012 р., яким ТОВ «Виробниче об'єднання «Укрсплав»визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 225 154 грн. з яких 220 914 грн. за основним зобов'язанням та 4 240 грн. штрафних санкцій;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 220 914 грн., в тому числі за березень 2011 року на 13 895 грн., за квітень 2011 року на 85 031 грн., за травень 2011 року на 105 033 грн., за вересень 2011 року на 16 955 грн., а також п.5.1 п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п 14.1.27 ст.14 п.п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року всього в сумі 136 869 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2012 р. проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Так, представник відповідача зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрсплав»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр»(код ЄДРПОУ 33887638) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 220 914 грн., в тому числі за березень 2011 року на 13 895 грн., за квітень 2011 року на 85 031 грн., за травень 2011 року на 105 033 грн., за вересень 2011 року на 16 955 грн., а також п.5.1 п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п 14.1.27 ст.14 п.п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року всього в сумі 136 869 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач наголосив, що в рамках кримінальної справи № 79-00227 був проведений допит громадянки ОСОБА_7, яка зазначена в статутних документах, як засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «БКК Інтермарр»(контрагента позивача), яка пояснила, що їй запропонували стати засновником та директором ТОВ «БКК «Інтермарр»за грошову винагороду, а також ОСОБА_7 підтвердила, що була лише формальним директором підприємства, але бухгалтерську і податкову звітність, договори від імені ТОВ «БКК «Інтермарр»не підписувала, що підтверджується протоколом допиту свідка від 09.01.2012 року.

Крім того, обґрунтовуючи заперечення на позовну заяву, представник відповідача, послався на те, що Головним державним податковим ревізором-інспектором Ізотенком Юрієм Олексійовичем був складений Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «БКК «Інтермарр»№ 520/23-3/33887638 від 07.02.2012 року на підставі відсутності відповіді на інформаційний лист від 21.09.11 № 12299/10/23-311, та встановлено відсутність в контрагента позивача ТОВ «БКК «Інтермарр»достатньої кількості трудових ресурсів (в штаті 2 працівники), відсутність основних фондів, устаткування, транспортних засобів, що необхідні для здійснення визначеного виду діяльності, декларації з податку на прибуток у 2011 році не подавались, договорів із третіми особами з метою виконання договірних зобов'язань із позивачем не укладалось, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Як також наголосив представник відповідача, за наслідками проведеної перевірки позивача, контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «БКК «Інтермарр»(контрагент позивача) здійснювало фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «БКК «Інтермарр»з іншими контрагентами вчинені без наміру створення правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Представник відповідача зазначив також, що контрагентом позивача ТОВ «БКК «Інтермарр»не було в повному обсязі задекларовано податкові зобов'язання про взаємовідносинах із ТОВ «Виробниче об'єднання «Укрсплав»для сплати до Державного бюджету, внаслідок чого Державному бюджету було завдано значної шкоди.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Так, на підставі Наказу та направлення на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, вручених під розписку директору ТОВ «ВО «Укрсплав»Сайко С.В., керуючись п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78. п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрсплав»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр»(код ЄДРПОУ 33887638) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 69/23-08/36845365 від 26.03.2012 р., в якому встановлені порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 220 914 грн., в тому числі:

- за березень 2011 року на 13 895 грн.;

за квітень 2011 року на 85 031 грн.;

за травень 2011 року на 105 033 грн.;

за вересень 2011 року на 16 955 грн.,

а також п.5.1 п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п 14.1.27 ст.14 п.п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року всього в сумі 136 869 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001832208 від 11.04.2012 р., яким ТОВ «Виробниче об'єднання «Укрсплав»визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 136 870 грн., з яких 136 869 грн. за основним зобов'язанням та 1 грн. штрафних санкцій;

- № 0001842208 від 11.04.2012 р., яким ТОВ «Виробниче об'єднання «Укрсплав»визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 225 154 грн., з яких 220 914 грн. за основним зобов'язанням та 4 240 грн. штрафних санкцій.

Однак, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 11.04.2012 року № 0001832208 та № 0001842208, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п.63.11 ст.63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п.4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Як видно з наявних матеріалів справи, зазначеною документальною позаплановою виїзною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрсплав» перевірялося дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр»(код ЄДРПОУ 33887638) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається зокрема наступне.

Згідно договору від 04.01.2011 р. № 8 «БКК «Інтермарр»(продавець) та ТОВ «ВО «Укрсплав»(покупець), продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця металопродукцію, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість.

Так, на підставі договору поставки ТОВ «БКК «Інтермарр»передав а ТОВ «ВО «Укрсплав» отримав металопродукцію на загальну суму 1 425 773 грн. в т.ч. ПДВ в розмірі 237 629 грн. Передача металопродукції здійснювалась за видатковими та податковими накладними в кількості 27 шт, перелік яких зазначено на ст. 5-6 акту перевірки.

Однак, з Акта проведеної перевірки вбачається, що в рамках кримінальної справи № 79-00227 був проведений допит громадянки ОСОБА_7, що зазначена в статутних документах, як засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «БКК Інтермарр», яка в свою чергу пояснила, що їй запропонували стати засновником та директором ТОВ «БКК «Інтермарр»за грошову винагороду. ОСОБА_7 підтвердила що була лише формальним директором підприємства, але бухгалтерську і податкову звітність, договори від імені ТОВ «БКК «Інтермарр»не підписувала, що підтверджується протоколом допиту свідка від 09.01.2012 року.

Таким чином, при здійсненні ТОВ «БКК «Інтермарр»фінансово-господарської діяльності була відсутня дійсна воля і волевиявлення директора Товариства , а відповідно первинні бухгалтерські документи, будь-які угоди та податкові декларації ТОВ «БКК «Інтермарр»підписані від імені ОСОБА_7 є згідно ст.234 ЦКУ фіктивним правочином. який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Також, Головним державним податковим ревізором-інспектором Ізотенком Юрієм Олексійовичем був складений Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БКК «Інтермарр»№ 520/23-3/33887638 від 07.02.2012 року на підставі відсутності відповіді на інформаційний лист від 21.09.2011 р. № 12299/10/23-311.

Вищезазначений Акт також підтверджує, що ТОВ «БКК «Інтермарр»є фіктивним підприємством, що здійснювало свою діяльність шляхом укладення безтоварних договорів з метою надання податкової вигоди третім особам.

Крім того, за наявною податковою звітністю контрагента позивача ТОВ «БКК «Інтермарр», податковим органом було встановлено відсутність в контрагента позивача ТОВ «БКК «Інтермарр»достатньої кількості трудових ресурсів (в штаті 2 працівники), відсутність основних фондів, устаткування, транспортних засобів, що необхідні для здійснення визначеного виду діяльності, декларації з податку на прибуток у 2011 році не подавались, договорів із третіми особами з метою виконання договірних зобов'язань із позивачем не укладалось, що також ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності, та ще раз вказує на безтоварність операцій від імені ТОВ «БКК «Інтермарр».

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, згідно баз даних АРМ «Бест Звіт»та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено, що основними постачальниками ТОВ «БКК «Інтермарр»(за рахунок яких сформований податковий кредит) за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. були:

1) ПП «Фортуна-2011»(код за ЄДРПОУ 36857632).

Так, ДПІ у Печерському районі м. Києва було направлено запит на ПП «Фортуна-2011»про надання пояснень та їх документального підтвердження, щодо формування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «БКК «Інтермарр».

Згідно отриманої відповіді, ПП «Фортуна-2011»не мало взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр».

2) ТОВ «Торгбудкомплекс-ЛТД»(код за ЄДРПОУ 37634764).

Так, ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Торгбудкомплекс-ЛТД»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. За результатами перевірки складено Акт від 12.08.2011 р. № 1111/23-7/37634764.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. щодо придбання ТОВ «Торгбудкомплекс-ЛТД»товарів (робіт, послуг) у контрагенгів-постачальників та продажу ТОВ «Торгбудкомплекс-ЛТД»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагенгів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які здійснення господарських операцій.

3) ТОВ «Полімак Корпорейшн»(код за ЄДРПОУ 37507519).

ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запит на ТОВ «Полімак Корпорейшн»про надання пояснень та їх документального підтвердження, щодо формування податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «БКК «Інтермарр».

Згідно отриманої відповіді ТОВ «Полімак Корпорейшн»не мало взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр».

4) ТОВ «Кадиш»(код за ЄДРПОУ 37403004).

Від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службовою запискою від 14.09.2011 р. № 11933/вн/26-06/38 отримані пояснення посадових осіб ТОВ «Кадиш»про відсутність взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр».

5) ТОВ «Текон Плюс»(код за ЄДРПОУ 37567830).

Від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службовою запискою від 14.09.2011 р. № 11933/вн/26-06/38 отримані пояснення посадових осіб ТОВ «Текон Плюс»про відсутність взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр».

6) ТОВ «Легторг»(код за ЄДРПОУ 37567934).

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Легторг»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. За результатами перевірки складено акт від 26.10.2011 р. № 1401/23-7/37567934.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Легторг»ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Легторг»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662,655 та 656 ЦК України.

Згідно отриманої відповіді за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. ТОВ «Легторг»не мало взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр».

7) ТОВ «Мобайл Воркс» (код за ЄДРПОУ 37507346).

Від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службовою запискою від 14.09.2011 р. № 11933/вн/26-06/38 отримані пояснення посадових осіб ТОВ «Мобайл Воркс»про відсутність взаємовідносин з ТОВ «БКК «Інтермарр».

8) ТОВ «Будівельна Компанія «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397).

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «БК «Арміс»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р. За результатами перевірки складено Акт від 04.07.2011 р. № 797/23-7/34356397.

Перевіркою встановлено: основним постачальником ТОВ «БК «Арміс» є ТОВ «БКК «Інтермарр»(код за ЄДРПОУ 33887638).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «БК «Арміс»ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «БК «Арміс»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662,655 та 656 ЦК України.

9) ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298).

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Міріс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень-лютий 2011 року. За результатами перевірки складено Акт від 16.05.2011 р. № 521/23-6/34620298.

Старшим оперуповноваженим відділу податкової міліції Броварської ОДПІ Липшленком Т.О. здійснено опитування директора ТОВ «Міріс» ОСОБА_10 та встановлено, що ОСОБА_10 не причетний до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Міріс»та не ставив підпис на договорах, видаткових накладних, податкових накладних, податкових звітах та інших документах.

Також, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Міріс»ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Міріс»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.

Крім того, ТОВ «БКК «Інтермарр»не було надано до податкового органу жодних пояснень та їх документального підтвердження на підтвердження податкових декларацій від зазначених контрагентів.

З наведеного вище вбачається, що всі контрагенти ТОВ «БКК «Інтермарр»(постачальники товару, який в подальшому мав бути проданий позивачу), по операціях з якими дане товариство формувало податковий кредит, або взагалі не мали взаємовідносин із ТОВ «БКК «Інтермарр», або такі правочини не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності .

Так, в ході проведення перевірок позивача, його контрагента ТОВ «БКК «Інтермарр»та контрагентів ТОВ «БКК «Інтермарр»(«постачальників товару»), не було встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагента ТОВ «БКК «Інтермарр» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «БКК «Інтермарр», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «БКК «Інтермарр» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Крім того, як було зазначено представником позивача в судовому засіданні 13.09.2012 р., за договором від 04.01.2011 р. № 8 між ТОВ «БКК «Інтермарр»(продавцем) та ТОВ «ВО «Укрсплав»(покупцем), поставку товару (його перевезення) здійснював саме продавець, тобто ТОВ «БКК «Інтермарр».

Проте, як було зазначено вище, в контрагента позивача ТОВ «БКК «Інтермарр»були відсутні трудові ресурси, основні фонди, устаткування та транспортні засоби, що необхідні для здійснення визначеного виду діяльності.

Крім того, згідно умов зазначеного договору, функцію отримання товару від продавця та його самовивіз було покладено саме на покупця (позивача), а відповідно ТОВ «Виробниче об'єднання «Укрсплав»взагалі не було доведено суду, яким саме чином зазначений товар перевозився від продавця до покупця, та чи взагалі такий товар був перевезений.

Доказів, щодо укладення ТОВ «БКК «Інтермарр»субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності відповідних основних фондів, а також устаткування, транспорту та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.

Також, відповідно до Правил перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх руху, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за транспортування вантажу та обліку виконаних робіт.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтрансу України та Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», із змінами та доповненнями.

У відповідності до пункту 2 даного наказу, застосування даних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності є обов'язковим.

Однак ні до перевірки, ні до матеріалів справи позивачем не було надано товарно-транспортних накладних щодо підтвердження фактичності транспортного перевезення товарів від постачальника до покупця, а відповідно також не доведено товарності таких правовідносин із контрагентом ТОВ «БКК «Інтермарр»з поставки товару у великих обсягах.

Згідно з частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст.215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні контрагентом ТОВ «БКК «Інтермарр»не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначені п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, так, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальний за здійснення господарської операції і .правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

З наведеного вбачається, що первинні документи по господарських операціях позивача із ТОВ «БКК «Інтермарр»з боку останнього були підписані невідомими особами, оскільки, згідно допиту громадянки ОСОБА_7, яка зазначена в статутних документах, як засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «БКК Інтермарр»(контрагента позивача), остання стала засновником та директором ТОВ «БКК «Інтермарр»за грошову винагороду, підтвердила, що була лише формальним директором підприємства, але бухгалтерську і податкову звітність, договори від імені ТОВ «БКК «Інтермарр»не підписувала, що підтверджується протоколом допиту свідка від 09.01.2012 року.

Також, згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, згідно наявних матеріалів справи, позивачем не було допустимими доказами доведено суду фактичного постачання контрагентом ТОВ «БКК «Інтермарр»товару у великих обсягах (металопродукції) на загальну суму 1 425 773 грн. в т.ч. ПДВ в розмірі 237 629 грн., що відповідно передбачало необхідність достатнього робочого персоналу, матеріальних можливостей, транспорту та інш., відсутність чого була встановлена контролюючими органами, а також при проведенні перевірки контрагентів ТОВ «БКК «Інтермарр»не було встановлено фактичного придбання такого товару в постачальників.

Отже, не доведення позивачем факту наявності в контрагента ТОВ «БКК «Інтермарр»трудових та матеріальних ресурсів (складських приміщень, вантажного транспорту, устаткування), що необхідні для реалізації такої господарської діяльності з постачання товару (спортивного одягу у великих об'ємах), що в свою чергу є трудомісткими роботами), ще раз підтверджують, що вказані правовідносини між позивачем та ТОВ «БКК «Інтермарр» були оформлені сторонами виключно в паперовому вигляді з метою надання податкової вигоди третім особам.

Доказів, щодо укладення ТОВ «БКК «Інтермарр» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності відповідних основних фондів, а також устаткування, транспорту та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.

Також, з наведених вище норм податкового законодавства вбачається, що законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Згідно з п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Однак, як було зазначено вище та вбачається з наявних матеріалів справи (розшифровки податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих ТОВ «БКК «Інтермарр», в розрізі контрагентів), та не було допустимими доказами заперечено позивачем, ТОВ «БКК «Інтермарр»не було в повному обсязі задекларовано податкові зобов'язання про взаємовідносинах із ТОВ «Виробниче об'єднання «Укрсплав» для сплати до Державного бюджету, а саме з суми необхідного ПДВ 220 914 грн. ТОВ «БКК «Інтермарр»було задекларовано тільки суми 62 923,14 грн. і 87 346,06 грн. та не було доведено фактичної сплати цих коштів, внаслідок чого було завдано значної шкоди Державному бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «БКК «Інтермарр»об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п.19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст.9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку , на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Серво Лайн»мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду допустимих доказів щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 17.09.2012 р.