Постанова

від 05.09.2012 по справі 2/037-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2012 № 2/037-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

від позивача - Похваленко О.В. - дов. б/н від 14.05.2012р.,

від відповідача - Корчагін М.П. - дов. б/н від 20.08.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (далі - ТОВзІІ) „Хенкель Баутехнік (Україна)"

на рішення

господарського суду Київської області

від 20.06.2012р.

у справі №2/037-12 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Приватного підприємства (далі - ПП) „Комплект-Про"

до ТОВзІІ „Хенкель Баутехнік (Україна)"

про стягнення 360 117,99 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Київської області від 20.06.2012р. по справі №2/037-12 повністю задоволено позов ПП „Комплект-Про"; стягнуто з ТОВзІІ „Хенкель Баутехнік (Україна)" на користь ПП „Комплект-Про" 360117,99 грн. заборгованості, 7202,36 грн. судового збору.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВзІІ „Хенкель Баутехнік (Україна)" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПП „Комплект-Про" в повному обсязі; стягнути з ПП „Комплект-Про" на користь ТОВзІІ „Хенкель Баутехнік (Україна)" судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 3601,18 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП „Комплект-Про" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Київської області від 20.06.2012р. залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.01.2011р. між ПП „Комплект-Про" і ТОВзІІ „Хенкель Баутехнік (Україна)" було укладено Дистриб'юторський договір № 109/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого

ТОВ "Хенкель"(постачальник) зобов'язується передати у власність ПП "Комплект-Про"(покупець) продукцію, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату вартості товару. Договір між сторонами укладено на наступних умовах:

- Асортимент товару визначається у Специфікації, яка додається до даного Договору. Нові умови договору, що стосуються змісту Специфікації, здійснюються постачальником на власний розсуд (пункти 2.1, 2.3 Договору);

- Асортимент, кількість, ціна та терміни постачання встановлюються постачальником у підтвердженні замовлення покупця, яке оформлюється на затвердженому бланку постачальника та надсилаються електронною поштою(пункти 5.1, 5.2 Договору);

- Ціна в Специфікації вказана без урахування знижок. Знижки можуть застосовуватись постачальником як постійно, так і одноразово. Ціна товару, що враховує застосовані постачальником знижки, відображається у накладній. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною в накладній (пункти 8.1, 8.2 Договору);

- Постачальник має право, але не зобов'язаний, надавати додаткові одноразові знижки покупцю. Розмір знижок, вказаних в пункті 8.4, 8.5 Договору визначається постачальником на власний розсуд та не потребує додаткового узгодження з покупцем. Знижки, які застосовуються постачальником, не можуть оспорюватися покупцем (пункти 8.5, 8.6, 8.7 Договору);

- Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку. У разі наявності простроченої заборгованості, постачальник має право здійснити її погашення з грошових коштів, що надійшли від покупця в рахунок оплати товарів, отриманих за наступними накладними (пункти 9.1, 9.2.2 Договору);

- Сторони погоджуються з тим, що постачальник має право, але не зобов'язаний, після поставки партії товарів та здійснення покупцем оплати за товар, здійснювати зміну суми компенсації їх вартості у бік зменшення. У цьому випадку Сторони здійснюють відповідні перерахунки, керуючись вимогами Додатку №3 до Договору (пункт 9.3 Договору).

За змістом додатку №3 до договору від 02.01.2011р. № 109/01 сторони домовились про наступне:

1.) Постачальник має право, але не зобов'язаний після поставки партії товарів та здійснення покупцем оплати за товар здійснювати зміну компенсації їх вартості у бік зменшення. 3.) Зменшення суми компенсації здійснюється кожні два місяці. 4.) Зменшення суми компенсації здійснюється виключно постачальником та погоджується з покупцем в окремому протоколі, що надсилається на адресу покупця, і містить порядок розрахунку зменшення суми компенсації, перелік накладних, що мають бути перераховані та порядок оплати зміни суми компенсації на рахунок покупця. 5.) Постачальник надсилає протокол покупцю не пізніше двадцяти робочих днів з дня закінчення двох відповідних календарних місяців. Протягом наступних двадцяти календарних днів покупець надсилає належним чином заповнені протоколи в двох примірниках) на адресу постачальника. Претензії по розрахованим постачальником змінам суми компенсації за товар покупець може надіслати постачальнику в письмовій формі протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати отримання повідомлення постачальника. Пізніше надіслані претензії покупця постачальником не розглядаються.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно до частини 1, 2 ст. 189 ГК України ціна є формою грошового визначення вартості продукції, яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою договору.

За таких обставин чинне законодавство визначає ціну істотною умовою для господарського договору будь-якого виду, в тому числі договору, існуючого між сторонами.

Відповідно до умов Дистриб'юторського договору, укладеного сторонами, асортимент товарів з відповідними цінами на них встановлюється постачальником на власний розсуд у Специфікації, в якій ціни на товари зазначені без знижок. Конкретний перелік та кількість товарів для кожної конкретної поставки визначається за оформленим на бланку замовленням покупця. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною в накладній.

Відповідно до частини 1 ст. 188 ГК України та частини 1 ст. 651 ЦК України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до частини 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Пунктом 9.3 договору сторонами передбачено одностороннє право постачальника -ТОВ "Хенкель" здійснювати компенсацію вартості отриманого покупцем -ПП "Комплект-Про" та оплаченого товару у бік зменшення, при цьому порядок погодження сторонами такої компенсації передбачено Додатком №3 до договору. Додатком №3 передбачено, що зменшення суми компенсації здійснюється виключно постачальником та погоджується з покупцем в окремому протоколі, що містить порядок розрахунку зменшення суми компенсації, перелік накладних, що мають бути перераховані та порядок оплати зміни суми компенсації на рахунок покупця. Постачальник надсилає протокол покупцю не пізніше двадцяти робочих днів з дня закінчення двох відповідних календарних місяців.

За правовим змістом така компенсація вартості товару є зміною умов договору щодо його істотної умови - ціни.

Відповідно до вищевикладеного Дистриб'юторським договором передбачено можливість зміни його умов щодо ціни товару, при чому згідно умов договору виключне право звертатися з такою пропозицією належить постачальнику.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Хенкель Баутехнік" було прийнято рішення про здійснення компенсації вартості отриманого та оплаченого покупцем ПП "Комплект-Про" товару за травень-жовтень 2011р., у зв'язку з чим у відповідності до порядку, передбаченого Додатком №3 до договору, відповідачем було направлено позивачу бланки протоколів (не підписані та не скріплені печаткою): від 10.07.2011р. № 41 за травень-червень 2011р. на суму 108623,62 грн.; від 11.09.2011р. № 41 за липень-серпень 2011р. на суму 140051,29 грн.; від 13.11.2011р. № 100 за вересень-жовтень 2011р. на суму 111443,08 грн. з переліком накладних, за якими ТОВ "Хенкель Баутехнік" вирішив здійснити компенсацію, із зазначенням сум компенсації по кожній з цих накладних, з порядком та строками погодження такої компенсації покупцем та порядком та строками оплати постачальником компенсації у випадку її погодження покупцем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було направлено позивачу розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (підписані та скріплені печаткою відповідача), до кожної з накладних, за якими ТОВ "Хенкель Баутехнік" вирішив здійснити компенсацію, для внесення відповідних змін до податкового обліку ПП "Комплект-Про" у зв'язку із зміною ціни.

Так, пунктом 3 зазначених вище протоколів зазначено, що підписанням даного протоколу Покупець заявляє та підтверджує факт отримання у повному обсязі належним чином оформлених коригувань до податкових накладних, виписаних постачальником у зв'язку зі зменшенням цін по накладних на відпуск товару, перелічених у пункті 1 протоколу.

Таким чином у встановленому законом (частина 2 ст. 188 ГК України, частина 1 ст. 641 ЦК України), та договором (пункти 4, 5 Додатку №3 до договору № 109/01 від 02.01.2011р.) порядку, реалізуючи своє виключне право, відповідач надіслав пропозиції позивачу про зміну умов договору щодо ціни отриманого та оплаченого покупцем товару у бік зменшення, які містили всі необхідні умови та виражали намір відповідача вважати себе зобов'язаним у разі їх прийняття позивачем.

Відповідно до частини 2 ст. 642 ЦК України частини 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до пункту 5 Додатку №3 до договору покупець надсилає належним чином заповнені протоколи на адресу постачальника протягом двадцяти календарних днів з дати отримання повідомлення постачальника.

Як вбачається із копій реєстрів відправки поштових документів, описів вкладення в листи, фіскальних чеків "Укрпошти", повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень, позивачем у визначених законом та договором порядку та строки було направлено відповідачу, а відповідач отримав підписані та скріплені печатками (з боку позивача) протоколи від 10.07.2011р. № 41 за травень-червень 2011р. на суму 108623,62 грн., від 11.09.2011р. № 41 за липень-серпень 2011р. на суму 140051,29 грн., від 13.11.2011р. № 100 за вересень-жовтень 2011р. на суму 111443,08 грн., що свідчить про вчинення позивачем дій, які засвідчують його бажання укласти додаткову угоду про зміну умов договору щодо ціни, які є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 643 ЦК України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у встановлений Додатком №3 до договору строк було отримано від позивача зазначені протоколи, але останній не підписав їх та не засвідчив печаткою.

Пунктом 2 Протоколів від 10.07.2011р. № 41, від 11.09.2011р. № 41, від 13.11.2011р. № 100 передбачено, що зменшення суми компенсації вартості товару перераховується постачальником безпосередньо покупцю у термін п'яти робочих днів з дати отримання оригіналу протоколу і не містить прив'язки до підписання чи не підписання зазначених протоколів з боку постачальника -ТОВ "Хенкель".

Тому місцевий суд правильно визнав укладеною додаткову угоду до Дистриб'юторського договору від 02.01.2011р. № 109/01 про зміну ціни отриманого та оплаченого позивачем товару за травень-жовтень 2011р. на суму 360117,99 грн.

Відповідно до пункту 1) частини 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Згідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється. Оскільки Дистриб'юторський договір № 109/01 від 02.01.2011р. укладений сторонами в простій письмовій формі, то в простій письмовій формі мали укладатися і зміни до цього договору.

Частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до частини

1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Законодавство також не вимагає обов'язкової письмової форми оферти.

Спеціальних вимог до договорів поставки між суб'єктами господарювання приватного права, яким за правовою природою є укладений між сторонами Дистриб'юторський договір № 109/01 від 02.01.2011р., законодавство не передбачає.

Оскільки зміст угоди між сторонами про зміну вартості товару вбачається з кількох документів, якими обмінялися сторони (протоколи з боку позивача та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної з боку відповідача), причому зазначений обмін документами здійснений у спосіб, передбачений самим договором у Додатку №3, сторони не порушили вимог закону щодо письмової форми укладення договору між юридичними особами та уклали угоду про зміну ціни договору в тій самій формі, що й договір що змінювався - в простій письмовій.

Як вбачається з копій розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, відповідне зменшення ціни відповідач відобразив і у власному податковому обліку, та підписав з позивачем акти звіряння сальдо, в яких відображені суми коригування за накладними, зазначені в протоколах від 10.07.2011р. № 41, від 11.09.2011р. № 41, від 13.11.2011р. № 100. Пізніше, відмовившись від зазначеного зобов'язання по компенсації вартості товару позивачу, відповідач повторно здійснив коригування у власному податковому обліку (у бік збільшення ціни) та повторно подав до податкової служби розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, пославшись на виявлені помилки та не направляючи зазначені розрахунки позивачу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань,

крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин місцевим судом правильно встановлено факт укладення між сторонами додаткової угоди до Дистриб'юторського договору від 02.01.2011р. № 109/01 про зміну ціни отриманого та оплаченого позивачем товару за травень-жовтень 2011р. на суму 360117,99 грн., а відтак - і факт виникнення у відповідача зобов'язання компенсувати позивачу зазначену різницю в ціні.

Законом та умовами договору передбачено право відповідача (постачальника) в односторонньому порядку приймати рішення про здійснення компенсації вартості отриманого та оплаченого позивачем (покупцем) товару та приймати рішення про звернення або не звернення до позивача з такою пропозицією. Однак жодна норма цивільного законодавства та жоден пункт Договору не дозволяє відповідачу, прийнявши таке рішення, здійснивши пропозицію покупцю та отримавши його згоду, в односторонньому порядку відмовлятися від зобов'язання, якщо воно вже виникло.

Посилання відповідача на електронний лист ТОВ "Агробуд" про переведення боргу ТОВ "Агробуд" перед ТОВ з ІІ "Хенкель Баутехнік (Україна)" в сумі 458660,80 грн. на приватне підприємство "Комплект-Про" правильно визнано місцевим судом необґрунтованим, оскільки в зазначеному листі мова йде про зобов'язання станом на 01.01.2011р., а предметом спору у справі є зобов'язання з компенсації вартості товару, отриманого та оплаченого позивачем за травень-жовтень 2011р., а тому зазначений лист не стосується предмету спору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Пунктом 2 Протоколів від 10.07.2011р. № 41, від 11.09.2011р. № 41, від 13.11.2011р. № 100 передбачено, що зменшення суми компенсації вартості товару перераховується постачальником безпосередньо покупцю у термін п'яти робочих днів з дати отримання оригіналу протоколу.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Тому місцевий суд своїм рішенням законно і обґрунтовано стягнув з ТОВзІІ „Хенкель Баутехнік (Україна)" на користь ПП „Комплект-Про" 360117,99 грн. заборгованості, а також поклав на нього судові витрати.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВзІІ „Хенкель Баутехнік (Україна)" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 20.06.2012р. по справі №2/037-12 - без змін.

Справу №2/037-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Пантелієнко В.О.

Судді Верховець А.А.

Доманська М.Л.