Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-2044/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2044/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Борисенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012201 та № 0000022201 від 17.04.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой» є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, ідентифікаційний номер: 33212540.

27 лютого 2012 року Броварською ОДПІ Київської області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № 192/232/33212540 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» (код за ЄДРПОУ 33212540) з питань правомірності та повноти сплати податку на прибуток і податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Техномаш-Наско» (код ЄДРПОУ 33104407) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано порушення податкового законодавства, в результаті чого встановлено, що правочин між ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» та ТОВ «Техномаш-Наско» є нікчемним; ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» занижено ПДВ за вересень 2010 року в сумі 1 538 590, 00 гривень; ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» занижено ПДВ за вересень 2010 року в сумі 1 538 590, 00 гривень.

На підставі Акту перевірки від 27.02.2012 року № 192/232/33212540, Броварською ОДПІ Київської області винесені податкові повідомлення-рішення № 0000012201 та № 0000022201 від 17.04.2012 року.

Судова колегія погоджується з наданою Київським окружним адміністративним судом правовою оцінкою відносинам, що виникли між сторонами, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Техномаш-Наско» за ІІІ квартал 2010 року здійснювалися на підставі наступних документів:

- договір поставки № 1/09/10 від 01.09.2010 року з ТОВ «Техномаш-Наско»;

- договір перевезення вантажів та транспортної експедиції № 167 від 04.01.2010 року з ФОП ОСОБА_2;

- податкові накладні, накладні, товарно-транспортні накладні, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № О-0000051 від 30.09.2010 року з ФОП ОСОБА_2, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів - автомобілів позивача, які здійснювали перевезення вантажів від ТОВ «Техномаш-Наско», а саме: Volkswagen LT 35, фургон маловантажний, Hyundai HD120, фургон маловантажний державний номерний знак: НОМЕР_1; Isuzu NQR 71P,

- накази про призначення на роботу водіїв ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой»ОСОБА_3 від 01.07.2009 року № 66-К, ОСОБА_4 від 03.01.2006 року № 24/К, ОСОБА_5 від 24.01.2007 року № 09-К, згідно яких у періоді, який перевірявся, позивач уклав договір з ТОВ «Техномаш-Наско»за № 1/09/10 від 01.09.2010 року про поставку шин вантажних.

На виконання умов договору ТОВ «Техномаш-Наско» було поставлено товари, на що виписано відповідні накладні та податкові накладні. Згідно даних документів, транспортування товару та вантажні роботи проводилися власним транспортом позивача, згідно договору перевезення вантажів та транспортної експедиції № 167 від 04.01.2010 року за рахунок позивача. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Факт проведення розрахунків між позивачем та ТОВ «Техномаш-Наско»підтверджується платіжними дорученнями, які, зокрема, надавалися позивачем під час проведення перевірки.

Крім того, договором про переведення боргу від 01.06.2011 року позивачем переведено борг в розмірі 6 940 000 гривень на ТОВ «Фірма «Форвард ЛТД», згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (по операціях з ТОВ «Техномаш-Наско»), вказана операція значиться під № 367 від 30.06.2011 року Дт 631 Кт 631 на суму 6 940 000 гривень.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком Київського окружного адміністративного суду, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Техномаш-Наско» є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Техномаш-Наско», що у свою чергу свідчить про відсутність у діях позивача порушення вимог податкового законодавства, встановлених в Акті перевірки.

Щодо взаємовідносин з ТОВ фірма «Форвард ЛТД» судом першої інстанції цілком правомірно встановлено, що 31.08.2010 року позивачем було укладено договір поставки товару з ТОВ фірма «Форвард ЛТД». 10.01.2011 року позивачем було зроблено замовлення і протягом лютого-квітня 2011 року перераховано на поточний рахунок ТОВ фірма «Форвард ЛТД»суму у розмірі 6 940000 гривень (що підтверджується виписками з банківських рахунків). Відповідно до договору від 01.06.2011 року позивач перевів борг у розмірі 6 940000 гривень на ТОВ фірма «Форвард ЛТД». Крім того, відповідно до банківських виписок, позивач за придбаний товар кошти перерахував у лютому-квітні 2011 року, договір був укладений у серпні 2010 року, коли ТОВ фірма «Форвард ЛТД» було платником податку на додану вартість. Таким чином, укладення договору про переведення боргу між позивачем та ТОВ фірма «Форвард ЛТД»жодним чином не могло вплинути на податкові зобов'язання позивача, оскільки вказана операція не відобразилась ні в податковому кредиті позивача і не була віднесена ним до валових витрат.

З огляду на викладене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Крім того, апеляційна інстанція вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»:… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно ТОВ «Техномаш-Наско»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір поставки, укладений з ТОВ «Техномаш-Наско», до теперішнього часу у судовому порядку не визнаний недійсним.

Слід відмітити, що Броварською ОДПІ Київської області не було також надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності»здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5. 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, орган державної податкової служби не наділений правом самостійно визначати сумнівність чи фіктивність правовідносин, їм надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, … (ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Тому Броварська ОДПІ Київської області має право звернутися до суду з метою визнання правочину недійсним, а не самостійно вирішувати дане питання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2 , 41 , 160 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.