Рішення

від 05.09.2012 по справі 5006/34/37/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.09.12 р. Справа № 5006/34/37/2012

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. при секретарі судового засідання Кулік О.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс», м.Красний Луч, Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма « Добро-Буд», м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 3322,80 грн., інфляційних витрат у розмірі 10,74 грн., 3% річних у розмірі 86,14грн., пені у розмірі 258,20 грн., штрафу у розмірі 332,28 грн.

представники сторін:

від позивача: Мінкін С.В., довіреність б/н від 01.12.2011р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс», м.Красний Луч, Луганська область, звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Добро-Буд», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 3322,80 грн., інфляційних витрат у розмірі 10,74 грн., 3% річних у розмірі 86,14грн., пені у розмірі 258,20 грн., штрафу у розмірі 332,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на:

- договір № 240 Айс/240Д від 01.07.2011р.;

- видаткові накладні № Айс-2030 від 01.08.2011р., № Айс-2442 від 30.08.2011р., № Айс-1363 від 15.06.2011р.

- ст. ст. 549, 625, 692 Цивільного кодексу України;

- ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України;

-ст.ст. 1, 2, 6, 12, 61, 64, 82-84 Господарського процесуального кодексу України .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, що відбулося 02.08.2012р. відкладався розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача та ненаданням ним витребуваних судом документів.

Представник позивача 05.09.2012р. через канцелярію суду надав клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів по справі. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи вказані у позовній заяві та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

01.07.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс», м.Красний Луч, Луганська область (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Фірма « Добро-Буд», м.Донецьк (Покупець) було укладено договір № 240 Айс/240Д (далі - Договір) (а.с. 12-15).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю:

- воду бутильовану («Тала», «Кришталевочиста»);

- воду пакетовану («Тала», «Кришталевочиста»);

- лід харчовий фасований ( воду заморожену «Тала», «Кришталево чиста»); (далі по тексту - товар), розфасовані у герметичну тару різного об`єму, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, яка подається на адресу Постачальника факсом, електронною поштою або через уповноваженого представника Постачальника. Постачальник не пізніше 2-х робочих днів після отримання заявки, повідомляє Покупцю про прийняття заявки до виконання або про неможливість її виконання.

Згідно з п.2.2 договору кількість товару та дата поставки узгоджуються сторонами та вказуються у накладних, виписаних Постачальником на підставі заявки Покупця.

Загальна сума Договору та кількість переданого на його (договору) підставі товару складається з загальної кількості та вартості товару, переданого Покупцю окремими партіями на протязі строку дії Договору. ( п.2.3 Договору).

Пункт 3.1 Договору передбачає, що розрахунок за поставлений здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або готівковими грошовими коштами в касу Постачальника на умовах відстрочки платежу у 5 ( п`ять) календарних днів від дати поставки, вказаної у накладній.

Відповідно до п. 4.1 Договору передача-приймання товару за кількістю та асортиментом провадиться за товаросупроводжувальними документами шляхом підписання їх Постачальником та Перевізником:

- при автоперевезенні - товаро-транспортною накладною, накладною;

- при залізничному перевезенні - залізничною накладною, рахунком-фактурою.

Згідно з п. 4.2 Договору товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту підписання відповідних товаросупроводжувальних документів згідно п.4.1.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми яка належить до сплати за кожний день прострочки і штраф у розмірі 10% від суми, яка належить оплаті, впродовж 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення Постачальника.

Договір діє з моменту його підписання до 31 грудня 2011 року або до повного закінчення виконання сторонами своїх зобов`язань, які виникли у період дії даного Договору.( п.14.1 Договору).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір № 240Айс/240Д від 01.07.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В укладеному між сторонами договорі є узгодження всіх істотних умов договору поставки. Предмет договору - п.1.1., ціна - п.2.3., строк дії - п.14.1.

Згідно з частинами 1,2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на видаткові накладні: № Айс-2030 від 01.08.2011р., на суму 2172,10 грн., № Айс-2442 від 30.08.2011р., на суму 525,00 грн., № Айс-1363 від 15.06.2011р., на суму 625,70 грн.

У видатковій накладній № Айс-2030 від 01.08.2011р., на суму 2172,10 грн., підставою вказаний договір № 203Айс/203Д від 06.07.2011р., у видатковій накладній № Айс-1363 від 15.06.2011р., на суму 625,70 грн. не вказано на підставі саме якого договору була здійснена поставка товару. Тобто, дані накладні не можуть бути належним доказом по справі, оскільки підставою позовних вимог є договір поставки № 240 Айс/240Д від 01.07.2011р.

Згідно видаткової накладної № Айс-2442 від 30.08.2011р., поставка товару позивачем та отримання товару відповідачем була здійснена на суму 525,00 грн.

Про факт отримання товару на загальну вартість 525,00 грн., свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у видатковій накладній № Айс-2442 від 30.08.2011р. (а.с.19).

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаною накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 240Айс/240Д від 01.07.2011р. суд робить з того, що підставою поставки у видатковій накладній вказаний саме договір № 240Айс/240Д від 01.07.2011р.

Відповідач не надав до суду жодного платіжного документа у підтвердження часткової або повної оплати вартості товару, отриманого по видатковій накладній № Айс-2442 від 30.08.2011р. до договору № 240Айс/240Д від 01.07.2011р.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем складає 525,00 грн.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати товару в установлений п.3.1 договору строк, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню на суму 525,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п.9.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми яка належить до сплати за кожний день прострочки.

Згідно зі ст. 258 Цивільного кодексу України: 1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нарахування пені здійснюється з врахуванням граничного строку та розміру пені, що передбачено ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню на суму 525,00 грн., то позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат, 3% річних та пені також підлягають частковому задоволенню на підставі вимог ст.625 Цивільного кодексу України, п.6 ст.232 Господарського кодексу України та ст.258 Цивільного кодексу України, а саме інфляційні витрати за період з вересня 2011р. по травень 2012р. на суму 4,20 грн., 3% річних за період з 04.09.2011р. по 01.06.2012р. на суму 11,74 грн. та пені за період з 04.09.2011р. по 03.03.2012р. на суму 40,58 грн.

Згідно зі ст. 6 Господарського процесуального кодексу України Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії. До претензії про сплату грошових коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія (а.с.21) яка надана позивачем до справи не має номеру, дати, реквізитів заявника претензії. Крім того, позивачем не надано доказів направлення даної претензії відповідачу.

Відповідно до умов п.9.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми яка належить до сплати за кожний день прострочки і штраф у розмірі 10% від суми, яка належить оплаті, впродовж 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення Постачальника.

В судовому засіданні 05.09.2012р. представник позивача пояснив, що даний пункт договору зазначає те, що штраф у розмірі 10% нараховується від суми, яка підлягає оплаті протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії постачальника.

Оскільки з претензії, наданої до матеріалів справи ( а.с.21) не вбачається коли вона була складена та направлена відповідачу, чи взагалі вона направлялась на адресу відповідача, то з урахуванням умов п. 9.2. договору № 240Айс/240Д від 01.07.2011р., позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 332,28 грн. не підлягають задоволенню.

Також наданий позивачем до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків № 48 від 01.08.2012р., не може бути належним доказом по справі, оскільки даний акт підписаний в односторонньому порядку, тільки зі сторони позивача.

Бухгалтерська довідка, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог також не може бути належним доказом по справі, оскільки в судовому засіданні 02.08.2012р. представник позивача стверджував, що між позивачем та відповідачем було укладено декілька договорів, тому суд вважає, що зазначення договору поставки № 203Ай/203Д від 06.07.2011р. у видатковій накладній № Айс-2030 від 01.08.2011р. не було технічною помилкою.

Рахунок-фактура № М-623 від 31.08.2011р. на автопослуги за серпень 2011р. та реєстр автопослуг, здійснених фізичною особою - підприємцем Момотовим Ю.Л. за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. для ТОВ «Кристал Айс» взагалі не можуть бути належним доказом по справі, оскільки підставою є договір № 228М/4Айс від 01.06.2010р., який не є підставою позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма « Добро-Буд» (83114, м.Донецьк, вул. Університетська, 80, ЄДРПОУ 23600079 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс» (94505, Луганська область, м.Красний Луч, вул..Кислородна, 2 ЄДРПОУ 36735638 ) суму основного боргу у розмірі 525,00 грн., 3% річних у розмірі 11,74 грн., пені у розмірі 40,58 грн., інфляційних витрат у розмірі 4,20 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

В частині стягнення основного боргу на суму 2797,80 грн., 3% річних у розмірі 74,40 грн., інфляційних витрат у розмірі 6,54 грн., пені у розмірі 217,62 грн. та штрафу у розмірі 332,28 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філімонова О.Ю.

Дата складання повного тексту рішення 10.09.2012р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу