cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.09.12 р. Справа № 5006/9/109/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом: Приватного підприємства «Східдонбасбудпроект», м. Луганськ
до відповідача: Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок», м. Слов'янськ, м. Святогірськ, Донецька область
про стягнення 21 156грн. 38коп.
та
за зустрічним позовом: Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок», м. Слов'янськ, м. Святогірськ, Донецька область
до відповідача: Приватного підприємства «Східдонбасбудпроект», м. Луганськ
про визнання договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. недійсним та таким, що був укладений з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Антонов Є.М. - директор згідно з рішенням від 01.02.2007р.
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Дем'яненко С.О.- за довіреностями від 01.08.2012р. та від 07.08.2012р.; Острозький А.А. - директор згідно з довідкою АБ №285737
за участю посадової особи Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок», бухгалтера Тюкової Г.Г.: паспорт ВС 813495, виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області
був присутній: Мосендз В.Г. - згідно довідки №01/275 від 05.09.2012р.
У судовому засіданні 12.09.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №3) для прийняття рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Приватне підприємство «Східдонбасбудпроект», м. Луганськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок», м. Слов'янськ, м. Святогірськ, Донецька область, заборгованості за договором №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. у розмірі 21 156грн. 38коп.
Відповідач, підприємство, засноване на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок», м. Слов'янськ, м. Святогірськ, Донецька область, звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до Приватного підприємства «Східдонбасбудпроект», м. Луганськ, про визнання договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. недійсним та таким, що був укладений з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими. Зустрічний позов ухвалою суду від 02.08.2012р. був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань за договором №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. щодо оплати виконаних робіт у сумі 21 156грн. 38коп.
Нормативно свої вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України.
В підтвердження вказаних обставин позивачем за первісним позовом надані оригінали договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р.; протоколу погодження договірної ціни (додаток №1 до договору); кошторису №1 на проектні (пошукові) роботи (додатку Б до договору); акту здавання-приймання робіт від 01.12.2011р.; копії претензії на суму 21 156грн. 38коп. від 03.05.2012р.; відповіді на претензію №23 від 18.05.2012р.; пояснювальної записки до зведеного кошторисного розрахунку; зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечує, зазначає, що договір № 21/10 від 21.10.2010р. не має юридичної сили, так як він не міг бути укладений в дату, яка вказана на договорі, оскільки в період його підписання підприємство Оздоровчий комплекс «Яструбок» проходило державну реєстрацію змін статутних документів юридичної особи. На час підписання договору №21/10 від 21.10.2010р., підприємство Оздоровчий комплекс «Яструбок» мало іншу назву, а саме: Дитячий оздоровчий центр «Яструбок» та іншу печатку. Також зазначив, що акт здачі прийняття робіт від 01.12.2011р. не відноситься до договору №21/10 від 21.10.2010р., так як в ньому зазначений інший договір №18/10 від 12.10.2010р.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на фальсифікацію позивачем за первісним позовом договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. з додатками та акту здавання-приймання робіт від 01.12.2011р., у зв'язку із чим просить суд визнати договір №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. недійсним та таким, що був укладений з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими. Крім того, зазначив, що спірний договір був підписаний директором з перевищенням повноважень без попереднього погодження з органом управління засновника відповідача.
Нормативно свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує ст.ст. 202, 203, 207, 215, 239, 324, 628, 638, 882, 837, 887, 888 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України.
В підтвердження вказаних обставин відповідачем за первісним позовом надані копії трудового контракту з директором «Оздоровчого комплексу «Яструбок» від 01.10.2010р.; статутів Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок» від 05.03.2010р. та від 12.11.2010р.; постанови Ін №12 від 08.11.2010р.; трудової книжки серія АВ №100383; листа №7-0-1- від 20.08.2010р.; заяви від 17.10.2010р.; корінця квитанції ДЦК №037721; акту про знищення печатки; договорів на виконання робіт №18/05 від 25.05.2011р. та №19/05 від 25.05.2011р.; договору на проведення авторського надзору за проведенням капітального ремонту будівлі павільйону їдальні Оздоровчий комплекс «Ястребок» м. Святогірськ №20/05-2011 від 25.05.2011р.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у запереченнях на зустрічну позовну заяву від 07.08.2012р. проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив та зазначив, що відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) 21.10.2010р. було передано договір №21/10 про виконання робіт, який був підписаний та повернутий йому у 2011р., тому зробити висновок у який проміжок часу він був підписаний, останній не може. Крім того пояснив, що посилання у акті здавання-приймання робіт від 01.12.2011р. на договір №18/10 від 12.10.2010р. є технічною опискою.
Під час розгляду справи відповідач за первісним позовом відмовився від твердження щодо фальсифікації позивачем підпису директора відповідача та печатки підприємства на договорі №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р., протоколу погодження договірної ціни, кошторисі №1 на проектні (пошукові) роботи та акті здавання-приймання робіт від 01.12.2011р.; зазначив, що оригінальність підпису та печатки не оспорює, проведення судової почеркознавчої експертизи та технічної судової експертизи документів з цих питань вважає недоцільним.
У судовому засіданні 05.09.2012р. посадовою особою профспілки працівників вугільної промисловості України заступником голови Мосендза В.Г., викликаною за клопотанням відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, були надані пояснення, що він кошторису до договору №21/10 від 21.10.2010р. не обговорював та не погоджував, завдання на проектування також не обговорював та не видавав. Також пояснив, що може підтвердити ведення сторонами попередніх переговорів стосовно капітального ремонту спальних корпусів на майбутнє у жовтні 2010р.
У судовому засіданні 12.09.2012р. посадовою особою підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян Оздоровчий комплекс «Яструбок», Тюковою Г.Г., викликаною за клопотанням позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, були надані пояснення, що вона у березні 2011р. була присутня на нараді при обговоренні умов договору на розробку робочого проекту «Капітальний ремонт спальних корпусів А5-1 та А6-1 Оздоровчого комплексу «Яструбок».
У судовому засіданні 12.09.2012р. представник позивача за первісним позовом наполягав на задоволенні первісних позовних вимог та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримав зустрічні позовні вимоги, проти задоволення первісного позову заперечив. Крім того, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив до участі у справі в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України викликати посадову особу підрядної організації Приватного підприємства «Онищенко» Гордієнко А.І., який був присутній на нараді в Оздоровчому комплексі «Яструбок».
Судом в задоволенні клопотання було відмовлено з мотивів невизначеності обставин, які, на думку відповідача за первісним позовом, могла б підтвердити або спростувати вказана особа, та з урахуванням спливу встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду даної справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши представників сторін та посадових осіб, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), Приватне підприємство «Східдонбасбудпроект» є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, дата проведення державної реєстрації - 26.01.2007р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 №017410 (том 1, арк. 18 справи).
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), Підприємство, засноване на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок» також є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи; як свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №729478 був перейменований у підприємство, засноване на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок» з Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Дитячий оздоровчий центр «Яструбок», дата державної реєстрації - 27.03.2003р., дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною найменування - 12.11.2010р. (том 1, арк. 29 справи).
Як свідчать матеріали справи, підприємством, заснованим на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок» (далі-замовник) та Приватним підприємством «Східдонбасбудпроект» (далі-виконавець) був укладений договір №21/10 на виконання робіт (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1 договору) замовник доручив, а виконавець зобов'язався розробити проект на «Капітальний ремонт спальних корпусів А5-1 та А6-1 Дитячого оздоровчого центру «Яструбок» в м. Святогірську. (том 1, арк. 81-82 справи). Договір датований 21.10.2010р.
Судом встановлено, що договір, протокол погодження договірної ціни та кошторис №1 на проектні (пошукові) роботи були підписані власноручно керівниками сторін - директором позивача за первісним позовом Антоновим Є.М. та директором відповідача за первісним позовом Острозьким А.А., підписи скріплені печатками підприємств. Вказані обставини відповідачем визнаються (том 2, арк. справи 28).
Вартість робіт з розробки проекту, як визначили сторони у п. 3.1 договору, складає 21 156грн. 38коп., у тому числі ПДВ 3 534грн. 40коп., що співпадає з сумою, вказаною у протоколі погодження договірної ціни (додаток №1 до договору) (том 1, арк. 83 справи) та кошторисі №1 на проектні (пошукові) роботи (додаток Б до договору) (том 1, арк. 84 справи).
Як встановлено п. 2.1 договору виконавець зобов'язався розпочати проектні роботи наступного дня після надходження на його розрахунковий рахунок 50 % вартості робіт, виконати роботи та після їх завершення надати замовнику виконані роботи та акт здавання-приймання технічної продукції. Замовник згідно з п. 2.2 договору зобов'язався прийняти роботи, підписати акт здавання-приймання технічної продукції та оплатити роботи.
Факт виконання позивачем за первісним позовом прийнятих на себе зобов'язань за договором з виконання розробки проекту підтверджується актом здавання-приймання робіт від 01.12.2011р. на суму 21 156грн. 38коп., у тому числі ПДВ 3 534грн. 40коп. (том 1, арк. 91 справи).
Вказаний акт підписаний сторонами (директором позивача Антоновим Є.М. та директором відповідача Острозьким А.А.) без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, що сторонами не заперечується.
З огляду на наявність в тексті акту здавання-приймання робіт від 01.12.2011р. посилання на договір №18/10 від 12.10.2010р., судом було з'ясовано у представників сторін, що сторонами договір №18/10 від 12.10.2010р взагалі не укладався та встановлено, що посилання у акті здавання-приймання робіт від 01.12.2011р. на договір №18/10 від 12.10.2010р. є технічною опискою. Вказані обставини сторонами визнаються (том 2, арк. справи 44, 50), на підставі чого суд дійшов висновку, що у акт здавання-приймання робіт від 01.12.2011р. був складений сторонами саме в межах виконання договору №21/10 від 21.10.2010р.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті шляхом підписання акту здавання-приймання робіт від 01.12.2011р. проектні роботи з розробки Робочого проекту «Капітальний ремонт спальних корпусів А5-1 та А6-1 Дитячого оздоровчого центру «Яструбок» в м. Святогірську» вартістю 21 156 грн. 38коп., у тому числі ПДВ 3 534грн. 40коп., за договором №18/10 від 12.10.2010р.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем за первісним позовом 50 % вартості робіт перед початком робіт, остаточного розрахунку також не проведено, що відповідачем не заперечується.
Проаналізувавши укладений сторонами договір №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання §4 Глави 61 Цивільного кодексу України.
За приписами ст. 887 Цивільного кодексу України, яка міститься у Главі 61 цього Кодексу, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання зобов'язання не встановлений, то боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором.
З огляду на встановлений договором порядок оплати робіт з розробки проекту на умовах 50% оплати замовником їх вартості, тобто без встановлення конкретного строку (терміну), враховуючи направлення на адресу відповідача претензії на суму 21 156грн. 38коп. від 03.05.2012р. з вимогою сплатити вартість робіт (том 1, арк. 11 справи)., суд дійшов висновку, що нездійснення відповідачем розрахунку з позивачем у семиденний термін з дня отримання вимоги призвело до порушення ним зобов'язання як боржником, що прострочив виконання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що за умовами договору виконання виконавцем прийнятих на себе зобов'язань з розробки проекту на «Капітальний ремонт спальних корпусів А5-1 та А6-1 Дитячого оздоровчого центру «Яструбок» в м. Святогірську було обумовлене виконанням замовником зобов'язань з оплати 50% їх вартості, тобто, є зустрічним виконанням зобов'язання в розумінні ст. 538 Цивільного кодексу України.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що виконавцем були виконані роботи з розробки проекту за актом здавання-приймання робіт від 01.12.2011р. на суму 21 156грн. 38коп. без отримання 50% їх вартості. Разом з тим, приписами ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача за первісним позовом для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати виконаних позивачем робіт, на підставі чого первісні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. у розмірі 21 156грн. 38коп. є обґрунтованими, отже, такими, що підлягають задоволенню.
Витрати позивача зі сплати судового збору за подання первісного позову за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.
Розглядаючи зустрічний позов, предметом якого є визнання договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. недійсним та таким, що був укладений з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом фактично посилається на фальсифікацію відповідачем за зустрічним позовом даного договору, а також та на те, що директор позивача за зустрічним позовом, який підписав спірний договір, діяв з перевищенням повноважень, оскільки не мав права укладати договори на суму більше 20 000грн.
Під час розгляду справи позивач за зустрічним позовом відмовився від твердження щодо підробки підпису директора та печатки підприємства на договорі №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р., протоколу погодження договірної ціни, кошторисі №1 на проектні (пошукові) роботи та акті здавання-приймання робіт від 01.12.2011р.; зазначив, що оригінальність підпису та печатки не оспорює (том 2, арк. 28 справи); проведення судової почеркознавчої експертизи та технічної судової експертизи документів з цих питань вважає недоцільним, що підтверджується протоколом судового засідання від 08.08.2012р. (том 1, арк. 99 справи).
Як було встановлено судом, позивач за зустрічним позовом був перейменований з підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Дитячий оздоровчий центр «Яструбок» у підприємство, засноване на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок», дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною найменування - 12.11.2010р. (том 1, арк. 29 справи). Зміна найменування відбулась на підставі постанови Президії Центрального комітету Профспілки працівників вугільної промисловості України від 08.11.2010р. №12 (том 1, арк. 59 справи).
Вказаною постановою Президії Центрального комітету Профспілки працівників вугільної промисловості України, яка є засновником позивача за зустрічним позовом, також була затверджена нова редакція Статуту підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок» (том 1, арк. 70-82 справи).
Після зміни найменування позивача за зустрічним позовом кругла печатка, де містилась попередня назва «Дитячий оздоровчий центр «Яструбок», 22.11.2010р. була знищена, що підтверджується відомостями Слав'янського РВ ГУМВС України в Донецькій області (том 2, арк. 17 справи) та актом знищення печатки (том 2, арк. 20 справи). Позивачем за зустрічним позовом була замовлена кругла печатка з новою назвою «Оздоровчий комплекс «Яструбок», яка була отримана підприємством згідно з накладною від 22.11.2010р. (том 1, арк. справи 61).
З пояснень відповідача за зустрічним позовом з'ясовується, що проект спірного договору з зазначенням дати 21.10.2010р. був розроблений відповідачем за зустрічним позовом, після чого був підписаний з його боку в кількості двох екземплярів, які були передані на підпис позивачу за зустрічним позовом у жовтні 2010р. Передання відповідачу за зустрічним позовом підписаного з боку позивача за зустрічним позовом екземпляра спірного договору відбулось вже навесні 2011р.
Позивач за зустрічним позовом проти цього заперечує, зазначає, що у жовтні 2010р. велись лише переговори щодо укладання спірного договору в майбутньому. Факт підписання договору зі свого боку та засвідчення печаткою підприємства не оспорює, часу підписання не зазначає, посилаючись на те, що спірний договір, як і акт здавання-приймання робіт від 01.12.2011р., був підписаний директором помилково, без дослідження змісту цих документів.
За загальним порядком укладання господарських договорів, визначеним ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні.
Враховуючи викладене, з урахуванням приписів ст. 640 Цивільного кодексу України, за якими договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, суд дійшов висновку, що спірний договір був фактично укладений сторонами після підписання позивачем за зустрічним позовом проекту даного договору, датованого 21.10.2010р., який у жовтні 2010р. був переданий на підпис відповідачем за зустрічним позовом.
З урахуванням посвідчення на спірному договорі підпису директора позивача за зустрічним позовом Острозького А.А. новою печаткою підприємства з назвою «Оздоровчий комплекс «Яструбок», суд дійшов висновку, що оформлення договору з боку позивача за зустрічним позовом відбулось після виготовлення нової печатки, тобто, після 22.11.2010р. Вказане також підтверджується поясненнями відповідача за зустрічним позовом, згідно з якими відповідач за зустрічним позовом отримав власний примірник договору, підписаний з боку позивача за зустрічним позовом, навесні 2011р.
На підставі наведеного, враховуючи вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, за якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, посилання позивача за зустрічним позовом на фальсифікування замовником спірного договору №21/10 не приймаються судом до уваги.
Досліджуючи питання повноважень особи, яка підписала спірний договір з боку замовника, директора позивача за зустрічним позовом Острозького А.А., суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її уставними документами та скріплюється печаткою.
Приписами ст. 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Як встановлюється матеріалами справи директором позивача за зустрічним позовом з 05.08.2010р. постановою Президії Центрального комітету Профспілки працівників вугільної промисловості України від 05.08.2010р. №11 (том 2, арк. справи 5) був призначений Острозький А.А., що співпадає з даними його трудової книжки (том 2, арк. справи 3-4).
Установчими документами позивача за зустрічним позовом, а саме: Статутом підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок», затвердженим постановою Президії Центрального комітету Профспілки працівників вугільної промисловості України від 08.11.2010р. №12, визначено, що управління ОК «Яструбок» здійснюється засновником - ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості України (п. 5.1 статуту). Поточне керівництво ОК «Яструбок» здійснює його керівник - директор, який призначається та звільняється засновником шляхом підписання контракту (п. 5.3 статуту). Директор в межах своєї компетенції безпосередньо організовує роботу і несе відповідальність за діяльність дитячого оздоровчого центру; без доручення від імені ОК «Яструбок» представляє його в усіх підприємствах, установах, організаціях; укладає договори на суму до 30 тис. грн., видає доручення, відкриває в банку рахунки тощо (п. 5.4 статуту) (том 1, арк. 73 справи).
Установчі документи позивача за зустрічним позовом в попередній редакції до зміни його назви містять аналогічні норми щодо поточного керівництва підприємством. Так, п. 5.4.3 Статуту підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Дитячий оздоровчий центр «Яструбок», затвердженого постановою Президії Центрального комітету Профспілки працівників вугільної промисловості України від 12.01.2010р. №8-3, визначено, що директор ДОЦ «Яструбок» в межах своєї компетенції укладає договори, крім договорів про відчуження та заклад майна (том 2, арк. 12 справи).
Таким чином, з огляду на встановлені установчими документами позивача за зустрічним позовом повноваження директора щодо укладання договорів від імені підприємства суд дійшов висновку, що спірний договір був укладений з боку позивача за зустрічним позовом директором Острозьким А.А. в межах його повноважень, тобто, повноважним представником юридичної особи.
Дійшовши такого висновку, суд зазначає, що посилання позивача за зустрічним позовом на обмеження повноважень директора умовами трудового контракту від 01.10.2010р. (том 1, арк. 35-38 справи), згідно з яким, директор має право укладати договори та здійснювати фінансово-господарські операції на суму більше 20 000грн. тільки після погодження з органом управління засновника (п.2.5 контракту), не приймається судом до уваги з огляду на таке.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником i власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працiвниковi заробітну плату i забезпечувати умови праці, необхiднi для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором i угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки i вiдповiдальнiсть сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення i органiзацiї праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
При цьому, враховуючи приписи ст. 1 Кодексу законів про працю України умовами трудового договору (контракту) врегульовані перш за все відносини працівників та працедавців. Водночас, повноваження керівника підприємства у розумінні ст. 65 Господарського кодексу України, ст. 207 Цивільного кодексу України, зокрема, на укладання правочинів від імені юридичної особи, врегульовані саме установчими документами цієї юридичної особи.
Суд зауважує, що вирішуючи спори про визнання угод недійними, має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вказаних вимог.
На підставі наведеного, враховуючи, що спірний договір укладений сторонами відповідно до вимог чинного законодавства їх повноважними особами і був спрямований на настання правових наслідків, що, крім іншого, підтверджується його подальшим виконанням, суд дійшов висновку, що підстави для визнання даного договору недійсним відсутні, з огляду на що зустрічні позовні вимоги в частині визнання недійсним договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. є безпідставними, отже, такими, що задоволенню не підлягають.
Стосовно зустрічних позовних вимог щодо визнання договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. таким, що був укладений з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими, суд зазначає наступне.
Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлено право кожної особи, у тому числі суб'єкта господарювання, на захист своїх прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього кодексу також передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, до способів захисту, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним.
Як зазначалось, немайнова вимога позивача полягає саме у визнанні договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. таким, що був укладений з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими, отже, ототожнення обраного позивачем способу захисту з зазначеним у ст. 16 Цивільного кодексу України спосіб захисту, який полягає у визнанні правочину недійсним, є неприпустимим.
Разом з тим, аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що обраний позивачем спосіб захисту, який фактично полягає у тому, що укладений між сторонами договір є з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими, законодавством не передбачений, на підставі чого суд дійшов висновку про те, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту.
З огляду на те, що неналежність обраного позивачем способу захисту є підставою для відмови в позові, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові Пленуму від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд вважає, що зустрічні позовні вимоги в частині визнання договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. таким, що був укладений з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими, задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 203, 207, 215, 525, 526, 530, 538, 610, 612, 629, 640, 887 Цивільного кодексу України, ст. ст. 65, 181, 193 Господарського кодексу України; ст. 21 Кодексу законів про працю України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ідприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок» (84130, Донецька область, м. Слов'янськ, м. Святогірськ, ідентифікаційний код 32359815) на користь Приватного підприємства «Східдонбасбудпроект» (91034, м. Луганськ, кв. Молодежний, буд. 14 А, прим. 1, ідентифікаційний код 34870536) заборгованість у розмірі 21 156грн. 38коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 609грн. 50коп.
У задоволенні зустрічного позову Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян «Оздоровчий комплекс «Яструбок», м. Слов'янськ, Донецька область, до Приватного підприємства «Східдонбасбудпроект», м. Луганськ, про визнання договору №21/10 на виконання робіт від 21.10.2010р. недійсним, таким, що був укладений з порушенням чинного законодавства, а вимоги за цим договором необґрунтованими відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 12.09.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2012р.
Суддя Стукаленко К.І.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2012 |
Оприлюднено | 20.09.2012 |
Номер документу | 26046495 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Стукаленко К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні