Постанова

від 17.09.2012 по справі 5009/55/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.09.2012 р. справа №5009/55/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарової З.П., Кододової О.В. від скаржникаПономарьов А.О. від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі№5009/55/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіско Груп», м. Київ; до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Кард», м.Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2012 року за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіско Груп», м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Кард», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/55/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 17.01.2012 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Кард»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено -Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіско Груп», м. Київ.

Ухвалою від 20.02.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Кард»та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, за результатами якого у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї діяльності. Вимоги залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі № 5009/55/12, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Кард».

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у справі за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено незаконно, оскільки мали місце порушення на всіх стадіях розгляду справи про банкрутство, а саме, не можливо встановити коли відкрите виконавче провадження по справі про банкрутство (до дати зміни місцезнаходження, чи після і за якою адресою), з причини відсутності в матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження, кредитором не надано суду доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідки реєструючого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Зауважує на тому, що протиправно судом першої інстанції в якості доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням взята тільки наявна в матеріалах справи постанова Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 13.01.2012 року про повернення виконавчого документу у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням боржника, що є недостатнім доказом останнього.

Прокурор посилається на те, що державним виконавцем в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження»не вчинено будь-яких заходів щодо розшуку боржника та місцезнаходження його майна, на яке може бути звернене стягнення за попереднім місцезнаходженням боржника, не надана інформація від фінансових, митних та інших контролюючих органів, яка підтверджувала б відсутність господарської діяльності з моменту подання останньої звітності.

Прокурор зазначає, що в порушення норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором не направлене повідомлення про ліквідацію ТОВ «СВ Кард»до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя, як потенційного кредитора, тому він був позбавлений можливості заявити грошові вимоги до банкрута, тобто фактично не скористався правом здійснити перевірку боржника, незважаючи на те, що податковий орган просив суд не затверджувати ліквідаційний баланс та звіт та надати можливість провести перевірку.

У зв'язку з викладеним, прокурор вважає, що боржником у повній мірі проводилась господарська діяльність протягом 2011 року, а господарським судом першої інстанції не надано належної оцінки всім зазначеним фактам.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції -скасувати, провадження по справ -припинити.

Представник ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, кредитора та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 року ТОВ «СВ Кард» визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура. Відповідна постанова направлена на адресу ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 року за вих. № 09-11б/122. Проте, будь-яких кредиторських грошових вимог органом податкової інспекції до боржника не заявлено.

Враховуючи наведене, ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя було в повній мірі та своєчасно обізнане про ліквідацію боржника ТОВ «СВ Кард». Також, податковий орган обізнаний про представлення його інтересів в суді Заступником прокурора Запорізької області, щодо оскарження ухвали від 20.02.2012 року, але в підтвердження доводів апеляційної скарги ні прокурор, ні ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя не надали жодних пояснень з цього приводу, у тому числі й документів, які б підтверджували перебування боржника на обліку в ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя та докази заборгованості боржника зі сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету та докази звітування боржника.

Таким чином, вищезазначені доводи прокурора судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.

Разом з цим, враховуючи те, що при розгляді справи, суду слід перевірити підстави внесення та наявність такого запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, апеляційний суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ТОВ «Ювіско Груп». Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість в розмірі 24000 грн., що підтверджується виконавчим написом нотаріуса на векселі від 29.09.2011 року (а.с. 41).

На підтвердження факту відсутності боржника та його керівних органів за юридичною адресою: вул.. Коперніка, 18/37, м. Запоріжжя, ініціюючий кредитор посилається на акт Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 13.01.2012 та постанову державного виконавця від 13.01.2012 року про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв'язку з неможливістю виконати виконавчий документ та відсутність за місцезнаходженням боржника і його майна.

Постановою суду від 17.01.2012 року ТОВ «СВ Кард»визнане банкрутом з урахуванням особливостей визначених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений ініціюючий кредитор -ТОВ «Ювіско Груп».

Зазначена постанова мотивована тим, що заявлені вимоги прокурора підтверджуються постановою державного виконавця від 13.01.2012 року, яка встановлює відсутність боржника за місцезнаходженням та зазначене свідчить, що боржник підприємницьку діяльність не здійснює, за місцезнаходженням відсутній.

Як свідчать матеріали справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ «СВ Кард»порушене 04.01.2012 року, тоді як постанова Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документу датована 13.01.2012 року, тобто, пізніше на 9 календарних днів, ніж порушено провадження у справі про банкрутство. У зв'язку з чим, не зрозуміло яким чином виконавчі документи (постанова та акт Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ) були надані ініціюючим кредитором ТОВ «Ювіско Груп»до господарського суду Запорізької області разом із заявою про порушення справи про банкрутство 03.01.2012 року, про що свідчить перелік додатків до відповідної заяви (а.с. 4).

При таких обставинах -у випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону і відсутності підстав для порушення справи про банкрутства, суд першої інстанції мав припинити провадження у справі.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це об'єкт, підстава правового регулювання відносини неспроможності, це зобов'язання сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до господарського -правового або цивільно -правового договору та інших підставах, передбачених господарським або цивільним законодавством України.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

Документами, які підтверджують неплатоспроможність боржника, є виконавчі документи, що підтверджують безспірність вимог кредиторів та неможливість погашення їх вимог у виконавчому провадженні; інформація про всі розрахунки боржника та докази відсутності руху коштів по них; докази про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів.

При цьому з урахуванням положень частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однією з умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника як у суб'єкта підприємницької діяльності в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в Законі про банкрутство строку грошових зобов'язань перед кредиторами, а також обставини відносно того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними доказами.

З матеріалів справи встановлено, що в Жовтневому ВДВС Запорізького МУЮ на виконанні перебувало виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса № 1420 виданим 29.09.2011р., за яким стягувачем є ТОВ «Ювіско Груп», що підтверджується постановою головного державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ Давиденко С.В. від 13.01.2012 року про повернення виконавчого документу стягувачу. Але, таке виконавче провадження здійснювалось вже після порушення справи про банкрутство.

Тобто, вказане виконавче провадження було закінчене 13.01.2012р., у зв'язку з не знаходженням боржника за адресою, а отже у господарського суду першої інстанції станом на 04.01.12р., були відсутні підстави вважати, що вимоги кредитора неможливо задовольнити у виконавчому провадженні та боржник є неплатоспроможній.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як зазначалось, станом на момент порушення справи про банкрутство (04.01.2012р.) виконавче провадження по стягненню за вказаним виконавчим документом, було відсутнє. Сам по собі, факт видачі виконавчого напису нотаріуса та протеста в неплатежі та отримання їх кредитором без їх пред'явлення, не свідчить про їх не виконання боржником на загальну суму 24800 грн., неможливість та не спроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання по ним. Такі обставини можливо встановити лише застосувавши примусові процедури стягнення коштів у виконавчому провадженні, за наявності його порушення.

При цьому, порушення виконавчого провадження можливо лише на підставі заяви кредитора. В разі неподання такої заяви до органів виконавчої служби, розпочати будь яке здійснення примусових заходів до боржника не передбачається можливим.

Тому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заборгованість боржника перед кредитором не може розцінюватись як безспірна у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вона не підтверджується визначеними законодавством доказами.

Відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю боржника є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборгованість перед кредитором не свідчить про неплатоспроможність боржника під час порушення справи про банкрутство від 04.01.12р. та неможливість розрахунку із кредиторами у спосіб інший, а ніж застосування процедури банкрутства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що станом на 04.01.2012 року сума безспірних вимог кредитора в сумі 24800 грн. до боржника відсутня.

З наявних матеріалів справи господарський суд першої інстанції не міг дійти висновку про те, що боржник неспроможний виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредитором та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування процедури банкрутства, а отже підстави для порушення справи про банкрутво та в подальшому визнання банкрутом та відкриття інших процедур були відсутні.

Крім того, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Наявний в матеріалах справи акт державного виконавця та постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу, що складений Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ не може бути належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про припинення підприємницької діяльності, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст. 19).

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та про внесення даним про стан припинення діяльності, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення зазначених відомостей до реєстру, може слугувати доказом у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Тобто, жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.

Таким чином, твердження суду першої інстанції про незнаходження боржника за юридичною адресою та припинення підприємницької діяльності не підтверджено матеріалами справи. Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що при прийнятті оскаржувальної постанови судом першої інстанції не надано оцінки відсутності в матеріалах справи такої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів безспірності своїх вимог до боржника, доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності, провадження у справі про його банкрутство за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, а тому визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 17.01.2012 року є незаконним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної ухвали є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі 5009/55/12 про банкрутство ТОВ «СВ Кард»підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі №5009/55/12 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі №5009/55/12 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі № 5009/55/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Кард» м. Запоріжжя - припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Кард" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Кард»(ЄДРПОУ 34486575).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова