Постанова

від 17.09.2012 по справі 20/5005/3432/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2012 р. Справа № 20/5005/3432/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривда Д.С. -головуючий Бернацька Ж.О. Грек Б.М. за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) Генеральної прокуратури України Рудак О.В., прокурор відділу розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства фірми "ГРАН-ПРІ" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 року у справі№ 20/5005/3432/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПрокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради доПриватного підприємства фірми "ГРАН-ПРІ" проповернення земельної ділянки та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 12.09.2012 року у зв'язку з відпусткою судді Капацин Н.В., відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 14.05.2012 № 26-р сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Кривда Д.С. - головуючий, судді Бернацька Ж.О., Грек Б.М. для розгляду касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 року у справі № 20/5005/3432/2012 господарського суду Дніпропетровської області.

Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради з позовом до Приватного підприємства фірми "ГРАН-ПРІ" про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0117 га за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 4, привести земельну ділянку в придатний до використання стан шляхом знесення незаконно збудованих споруд за власний рахунок та стягнення збитків за безкоштовне користування земельною ділянкою у сумі 17888,79 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2012 року у справі №20/5005/3432/2012 (суддя Пархоменко Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 року (судді: Євстигнеєв О.С. -головуючий, Лотоцька Л.О., Стрелець Т.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства фірми "ГРАН-ПРІ" на користь Дніпропетровської міської ради 17888,79 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат. Прийнято відмову від позову в частині повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0117 га за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 4, приведення земельної ділянки в придатний до використання стан шляхом знесення незаконно збудованих споруд за власний рахунок і стягнута сума збитків за безкоштовне використання земельної ділянки.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Приватне підприємство фірма "ГРАН-ПРІ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, у позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем і відповідачем у справі 24.12.2004р. на підставі рішень міської ради від 02.06.2004р. №164/17 та від 08.12.2004р. №382/22 був укладений договір оренди землі, за яким Дніпропетровська міська рада (орендодавець) надала, а приватне підприємство фірма „ГРАН-ПРІ" (орендар) прийняла в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по вул. Калиновій у районі будинку №4 (Індустріальний район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:022:0145. Відповідно до п. 2.1. і п. 2.2 договору в оренду передана земельна ділянка, загальною площею 0,0117 га., на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

Договір було укладено сторонами на два роки (п. 3.1.). Згідно п.7.1 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Відповідно до пункту 12.3 Договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 7.8 Договору передбачено, що повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання передачі.

12.01.2007 року термін дії Договору оренди закінчився. Однак, станом на день розгляду спору відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою, відповідний договір оренди укладено не було, орендна плата відповідачем не сплачується, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом, зазначаючи, що використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення, позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати.

При цьому судами встановлено, що 31.08.2010 року комісією Дніпропетровської міської ради з визначення розміру збитків заподіяних раді складено акт № 3 відповідно до якого розмір заподіяних збитків за безпідставне користування ПП фірма "Гран-Прі" земельною ділянкою по вул. Калиновій, 4 в м. Дніпропетровську, площею 0, 0117 га, склала : в період з 12.01.2007- по 31.12.2007 року - 1010,06 грн.; в період з 01.01.2008-по 31.12.2008 року-6286,41 грн.; в період з 01.01.2009-по 31.12.2009 року - 7244, 64 грн.; в період з 01.01.2010-по 01.09.2010 року - 5140, 82 грн., а всього :19 681, 93 грн.

Акт затверджений Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3228 від 14.09.2010 року.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. N 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, пунктом 2 якого передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до пункту 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, щодо наявності у відповідача права власності на спірну земельну ділянку у зв'язку з придбанням нерухомого майна, колегією суддів не приймаються, з огляду на наступне.

За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Отже, з виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування .

З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами першої та апеляційної інстанцій не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "ГРАН-ПРІ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 року у справі № 20/5005/3432/2012 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий Д. Кривда

Судді Ж. Бернацька

Б. Грек