Ухвала

від 13.09.2012 по справі 5004/676/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5004/676/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ                УХВАЛА (ДОДАТКОВА) "13" вересня 2012 р. Справа № 5004/676/12 Господарський суд Волинської області у складі: головуючого судді –Гарбара Ігоря Олексійовича розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" про прийняття додаткової ухвали про повернення з бюджету судового збору в розмірі 5 457,94 грн. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" до дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 272 897,67 грн.           Суддя                    Гарбар І.О. СУТЬ СПОРУ позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Кліносол Трейдінг Компані” звернулося в суд з позовом до дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення з останнього 272 897,67 грн. заборгованості згідно договорів поставки, в т.ч.: 70 293,38 грн. основного боргу, 32 129,20 грн. пені, 13 156,90 грн. суми індексу інфляції та 5 689,19 грн. - 3% річних згідно договору поставки № 03/08-09/14 від 03.08.2009 р. та 106 606,91 грн. основного боргу, 28 682,02 грн. пені, 10 767,30 грн. суми індексу інфляції, 5 572,77 грн. - 3% річних згідно договору поставки № 03/08-10/10 від 03.08.2010 р. 17.07.2012 р. представники сторін в межах повноважень, визначених довіреностями, звернулися до суду зі спільним клопотанням про затвердження мирової угоди від 17.07.2012 р. Ухвалою суду від 17.07.2012 р. постановлено затвердити мирову угоду від 17.07.2012р., укладену між сторонами та провадження у справі припинити. 10.09.2012 р. на адресу суду надійшла заява товариство з обмеженою відповідальністю “Кліносол Трейдінг Компані” в якій просить суд прийняти додаткову ухвалу про повернення з Державного бюджету м. Луцька судового збору в сумі 5 457,94 грн, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви. ВСТАНОВИВ: Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. В силу положень ч. 3 ст. 80 ГПК України, в ухвалі про припинення провадження у справі мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу. Проте, вирізняються обов'язкові та факультативні умови, які повинні міститись у мировій угоді. До обов'язкових умов можуть бути віднесені відомості про умови, розмір і строки виконання зобов'язань. Ці умови мають бути погоджені сторонами. За відсутності в мировій угоді цих відомостей вона затвердженню господарським судом не підлягає. До факультативних умов мирової угоди відносять умови щодо: - відстрочення або розстрочення виконання зобов'язань відповідачем; - відступлення прав вимоги; - повного або часткового визнання боргу; - розподілу судових витрат. Як вбачається із змісту мирової угоди від 17.07.2012 р. стонами не було передбачено питання про розподіл судових витрат. Як зазначається в роз'ясненні Вищого арбітражного суду, від 04.03.1998,  № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір частково або повністю повертається заявникові лише у випадках, прямо передбачених чинним законодавством. Відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: - зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; - повернення заяви або скарги; - відмови у відкритті провадження у справі; - залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); - закриття провадження у справі. Отже, згідно положень Закону України "Про судовий збір" у випадку припинення провадження у справі повернення судового збору не передбачено. Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" про прийняття додаткової ухвали про повернення з бюджету судового збору в розмірі 5 457,94 грн. до задоволення не підлягає. Оскільки судом при затвердженні мирової угоди не було вирішено питання про розподіл судових витрат, суд вважає вважає за можливе розподілити витрати позивача по сплаті судового збору наступним чином. Із змісту мирової угоди, укладеної сторонами, встановлено, що позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій. Ст. 49 ГПК України передбачено, що в разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача. Оскільки, позивач відмовився лише в частині стягнення штрафних санкцій, то суд приходить до висновку, що судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам, а саме 3 538,00 грн. підлягають до стягнення з відповідача. Керуючись ст.ст. 49, 78, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, - УХВАЛИВ: 1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" про прийняття додаткової ухвали про повернення з бюджету судового збору в розмірі 5 457,94 грн. відмовити. 2. Стягнути з дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Промислова,6, м. Любомль, Волинська область, код ЄДРПОУ 05422496) 3 538,00 грн. судового збору. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.            Суддя                                                    І. О. Гарбар