Рішення

від 10.09.2012 по справі 5006/37/100/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.12 р. Справа № 5006/37/100/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Куц Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «ЛЄОПАРД», м. Брянка, ідентифікаційний код 36833517

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське Артемівського району Донецької області, ідентифікаційний код 00952806

про: стягнення за договором охорони №01/11-11 від 01.11.2011р. заборгованість у розмірі 51 000 грн., пені у розмірі 4 248,79 грн. та 3% річних в сумі 1530 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Башта М.І. (керівник згідно довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 481564);

від Відповідача - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань

Згідно ст. 77 ГПК України 28.08.2012р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 10.09.2012р.

У судовому засіданні 10.09.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ЛЄОПАРД», м. Брянка (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське артемівського району Донецької області (далі - Відповідач) про стягнення за договором охорони №01/11-11 від 01.11.2011р. заборгованість у розмірі 51 000 грн., пені у розмірі 4 263 грн. та 3% річних в сумі 1530 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором охорони №01/11-11 від 01.11.2011р., внаслідок чого за період з січня по березень 2012р. утворилась стягувана заборгованість, а відносно періоду надання послуг з листопада 2011р. по березень 2012р. виникли підстави для нарахування 3% річних та пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір охорони №01/11-11 від 01.11.2011р. з додатками та додатковими угодами, акт зняття постів, рахунки-фактури з акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) та відомостями щодо часткової оплати, вимоги про сплату боргу з доказами надсилання, претензії Відповідача та його повідомлення про розірвання договору, відповіді на претензії, розрахунок суми позовних вимог та правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував посиланням на ст.ст. 11, 526, 598, 599, 610, 611, 623, 625, 629, 651 Цивільного кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

На виконання вимог суду і підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.78-80, 82-84, 87-89), у тому числі - заяву від 28.08.2012р. про зменшення розміру пені до 4248,79 грн. у зв'язку із помилкою в розрахунках.

Відповідач усно у судовому засіданні 28.08.2012р. проти позову заперечував (а.с.77), проте підстав своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідних грошових зобов'язань з інших підстав не надав, акт звіряння-розрахунків, надісланий Позивачем (а.с.а.с.79,80) на вимогу суду, не підписав, хоча для вчинення таких дій йому було надано час з 28.08.2012р. по 10.09.2012р.

У судовому засіданні 10.09.2012р. представник Позивача підтримав свої вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру пені, наголошуючи на достатності зібраних документів для вирішення спору, тоді як представник Відповідача попри належну обізнаність про судовий розгляд (а.с.76) до суду без пояснення причин не з'явився, зважаючи на що суд розглядає справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, яких цілком достатньо для правильної правової кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засідання представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011р. між Позивачем (Охорона) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір про надання охоронних послуг №01/11-11 (а.с.а.с.18-21), відповідно до умов п.п. 1.1, 10.1. якого Замовник передає, а Охорона приймає під охорону об'єкти, перелічені та зазначені у дислокації (а.с.22), якими є територія ПАО «Вуглегорський ЕКЗ», на строк з 01.11.2011р. до 12.12.2012р.

Відповідно до п. 2.1. сума оплати за даним договором складає 17 000 грн. щомісяця, яка згідно п.п.2.2., 2.4. сплачується в національній валюті України як готівковим, так і безготівковим розрахунком щомісячно до 30-31 числа поточного місяця, але не пізніше 5 числа наступного за оплачуваним місяцем за платіжними вимогами-рахунками Охорони, що вручаються Замовнику з одночасним підписанням ату виконаних робіт. У п. 2.3 зазначено, що акт виконаних робіт підписується сторонами наприкінці кожного календарного місяця за фактично виконані роботи, надані послуги охорони.

Згідно п. 9.10 у випадку несвоєчасної сплати наданих охоронних послуг Замовника сплачувати Охороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на момент прострочки платежу, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки сплати, але не більше встановлених законодавством 180 днів.

Протоколом розбіжностей №04/11 від 01.11.2011р. (а.с.27) сторонами були внесені зміни до п. 6.1.1. та п 6.11 договору.

16.02.2012р. Позивач надіслав Відповідачу (а.с.47) пропозицію №6/12 від 16.02.2012р. (а.с.45) щодо необхідності розглянути питання можливості збільшення кількості охоронців з 3 до 4 чоловік в зміну та в зв'язку з цим збільшити суму договору до загального 18 666 грн. на місяць. Через відсутність відповідей на означену пропозицію Позивач повторно звернувся до Відповідача (а.с.45)

Також Позивач неодноразово звертався до Відповідача (а.с.а.с. 46, 62, 64) із вимогою погасити наявну заборгованість, проте жодної відповіді на свої листи не отримав.

20.03.2012р. Позивачем було надіслано попередження №10/12 від 20.03.2012р. (а.с.50) про тимчасове призупинення виконання умов договору.

У подальшому Відповідач з претензію №244 від 13.03.2012р. (а.с.51) звернувся до Позивача щодо сплати переплачених коштів у розмірі 31169,20 грн. та повідомлення №242 від 13.03.2012р. (а.с.52) про розірвання договору в односторонньому порядку.

26.03.2012р. Позивачем було надано відповідь №11/12 (а.с.а.с.54-55) щодо неможливості виконання висунутих претензійних вимог, через їх безпідставність та необґрунтованість.

Повторно листом №250 від 22.03.2012р. (а.с.57) Відповідач вимагав повернути переплачені кошти у розмірі 35419,20 грн., проте Позивач проти означених вимог заперечив (а.с.а.с.58-59), вказуючи на наявну заборгованість.

Актом від 01.04.2012р. (а.с.61) сторони зафіксували зняття всіх постів охорони із вказівкою про відсутність недоліків охоронюваного об'єкту. В свою чергу, до означеного моменту факт надання Позивачем послуг Відповідачеві підтверджується підписаними без зауважень актами здачі-прийняття робіт за період з листопада 2011р. по березень 2012р. включно на загальну суму 85000 грн. Задля сплати послуг Позивачем були виставлені відповідні рахунки (а.с.а.с.32, 35, 38, 40, 42) з відміткою про отримання Відповідачем, які з боку останнього згідно представлених у справі банківських виписок (а.с.а.с.34, 37) оплачені лише частково - за листопад-грудень 2011р. у загальному розмірі 34 000 грн. із запізненням - 23.02.2012р. і 02.04.2012р., тоді як несплачений залишок склав 51000грн. (85000 - 34000), що відповідає вартості послуг, наданих у період з січня по березень 2012р. та належним чином відображено у представленому розрахунку заборгованості (а.с.6).

Через незадоволення цієї вимоги Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши додатково до суми заборгованості, визначеної у розмірі 51000грн., також 3% річних в сумі 1530грн. та пеню, зменшивши в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою від 28.08.2012р. (а.с.83) розмір вимог щодо неї до 4248,79грн.

Відповідач сутності своїх заперечень проти позову до відома суду не довів, доказів відсутності спірних грошових зобов'язань або їх припинення в перебігу розгляду справи не надав та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) надісланого (а.с.79) Позивачем акту звіряння розрахунків (а.с.80).

Як вибачається із наданої Позивачем довідок за підписом директора (а.с.а.с.85, 89), в перебігу розгляду справи стягувана заборгованість не погашена.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 28.08.2012р. (а.с.83)., оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено усуненням недоліків у розрахунках. В свою чергу, об'єднання в межах одного позову розглядуваних вимог цілком відповідає приписам ст.58 цього Кодексу, оскільки вимоги пов'язані підставами виникнення і наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором)

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №01/11-11 від 01.11.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором охорони №01/11-11 від 01.11.2011р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №01/11-11 від 01.11.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги у розглядуваному періоду з листопада 2011р. по березень 2012р. щомісячно до 30-31 числа поточного місяця, але не пізніше 5-го числа наступного місяця за оплачуваним, згідно умов п. 2.2. договору охорони №01/11-11 від 01.11.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом несплачений залишок за надані послуги з січня по березень 2012р. становить 51000грн. - доказів сплати цієї суми у повному обсягу або припинення чи відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших підстав Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору охорони №01/11-11 від 01.11.2011р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу виконання 3-ьох платежів по 17000грн. кожний у відповідно відносно наданих послуг з січня по березень 2012р. Висновок суду щодо прострочення стосується також і двох попередніх платежів за листопад-грудень 2011р., які було здійсненні Замовником із запізненням.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, а також - нараховані за весь час прострочення на суму заборгованості 3% річних.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок вимог в цій частині за допомогою відповідної програми Інформаційно-пошукової системи „Законодавство", суд дійшов висновку про можливість задоволення таких вимог:

- відносно заборгованості - у повному обсягу в сумі 51000 грн.;

- відносно 3% річних - частково - в сумі 620,08 грн., оскільки викладений у позові розрахунок цієї вимоги не враховує періоди прострочення кожного місячного платежу, з якого складається визначена Позивачем база нарахування цієї суми - заборгованість за січень-березень 2012р.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 9.10 договору охорони №01/11-11 від 01.11.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Враховуючи викладені вище висновки, суд перевіривши наданий Позивачем розрахунок за допомогою відповідної програми Інформаційно-пошукової системи „Законодавство", дійшов висновку про можливість часткового задоволення вимог щодо пені за період з 06.12.2011р. по 01.08.2012р. відносно всіх прострочених в оплаті платежів за надані послуги у період з листопада 2011р. по березень 2012р.- в сумі 4246,54 грн., через допущені помилки Позивачем у наданому розрахунку (а.с.84), зумовлені арифметичним спрощенням складових до цілого значення.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «ЛЄОПАРД», м. Брянка (ідентифікаційний код 36833517) до Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське Артемівського району Донецької області (ідентифікаційний код 00952806) про стягнення за договором охорони №01/11-11 від 01.11.2011р. заборгованість у розмірі 51000 грн., пені у розмірі 4 248,79 грн. та 3% річних в сумі 1530 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське Артемівського району Донецької області (ідентифікаційний код 00952806) на користь Приватного підприємства «ЛЄОПАРД», м. Брянка (ідентифікаційний код 36833517) заборгованість у розмірі 51000грн., пеню у розмірі 4246,54 грн. та 3% річних у розмірі 620,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо пені та 3% річних відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське Артемівського району Донецької області (ідентифікаційний код 00952806) на користь Приватного підприємства «ЛЄОПАРД», м. Брянка (ідентифікаційний код 36833517) витрати зі сплати судового збору 1117,33 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.09.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2012р.

Суддя Попков Д.О.