Постанова

від 30.11.2012 по справі 5006/37/100/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.11.2012 р. справа №5006/37/100/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддів:Бойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Башта М.І. директор ПП «Лєопард» від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське Артемівського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2012р. у справі№5006/37/100/2012 (суддя Попков Д.О.) за позовомПриватного підприємства «ЛЄОПАРД» м. Брянка до Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське Артемівського району Донецької області про стягнення 56 793грн. 00коп. ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЛЄОПАРД»м.Брянка звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод»с.Новолуганське Артемівського району Донецької області про стягнення за договором охорони №01/11-11 від 01.11.2011 року заборгованості у розмірі 51 000 грн., пені у розмірі 4 263 грн., 3% річних в сумі 1530 грн.

Позивач, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, заявою від 28.08.2012р. (а.с.83) зменшив розмір позовних вимог щодо стягнення пені до суми 4248грн.79коп.

Господарський суд Донецької області рішенням від 10.09.2012 року у справі №5006/37/100/2012 позовні вимоги Приватного підприємства «ЛЄОПАРД»м.Брянка задовольнив частково, стягнувши з Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод»с.Новолуганське Артемівського району Донецької області заборгованість по оплаті послуг охорони об'єктів відповідача у сумі 51 000 грн., 3% річних у сумі 620грн.08коп., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з листопада 2011 року по березень 2012 року у сумі 4246грн.54коп.

У задоволенні решти вимог щодо стягнення пені та 3% річних відмовив.

Господарський суд визнав доведеними матеріалами справи наявність заборгованості у позовній сумі, прострочення виконання зобов'язань за умовами договору охорони №01/11-11 від 01.11.2011 року.

Публічне акціонерне товариство «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське Артемівського району Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 10.09.2012 року у справі №5006/37/100/2012, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків господарського суду обставинам справи просить скасувати рішення, прийняти нове, яким зменшити розмір господарських санкцій.

Представник заявника скарги -відповідача у справі у судове засідання не з'явився. Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, приймаючи до уваги, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника заявника скарги за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Позивач, звертаючись з позовною заявою, просив стягнути заборгованість по оплаті наданих послуг по охороні за січень, лютий, березень 2012 року у сумі 51 000грн.00коп.

Як вбачається з матеріалів справи 01.11.2011 року між ПП «Лєопард» (Охорона) та ПАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод»(Замовник) укладено договір про надання охоронних послуг №01/11-11, відповідно до п.п.1.1, 10.1. якого Замовник зобов'язувався передати, а Охорона прийняти під охорону об'єкти, перелічені та зазначені у дислокації (а.с.22), якими є територія ПАО «Вуглегорський ЕКЗ», на строк з 01.11.2011р. до 12.12.2012р.

Згідно з п.9.10 договору у випадку несвоєчасної сплати наданих охоронних послуг Замовник зобов'язувався сплачувати Охороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на момент прострочки платежу, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки сплати, але не більше встановлених законодавством 180 днів.

Відповідач направив позивачеві претензію №244 від 13.03.2012р. (а.с.51), з вимогою сплати переплачених коштів у розмірі 31169,20 грн. та повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку листом №242 від 13.03.2012р. (а.с.52).

26.03.2012р. позивач надав відповідь №11/12 (а.с.54-55) щодо неможливості виконання висунутих претензійних вимог, через їх безпідставність та необґрунтованість.

Позивачем послуги по охороні надавались по 01.04.2012року, припинення виконання зобов'язань по охороні зафіксовано в акті від 01.04.2012р. (а.с.61)

В свою чергу, до означеного моменту факт надання позивачем послуг відповідачеві підтверджується підписаними без зауважень актами здачі-прийняття робіт за період з листопада 2011р. по березень 2012р. включно на суму 85000 грн.

Виставлені позивачем рахунки (а.с.32, 35, 38, 40, 42) з відміткою про отримання відповідачем, які з боку останнього згідно представлених у справі банківських виписок (а.с.34, 37) оплачені частково - за листопад-грудень 2011р. у загальному розмірі 34000 грн. -23.02.2012р. і 02.04.2012р., тоді як несплачений залишок склав 51000грн. (85000 -34000), що відповідає вартості послуг, наданих у період з січня по березень 2012р. та належним чином відображено у представленому розрахунку заборгованості (а.с.6).

Відповідно до п. 2.1. договору сума оплати за даним договором складає 17 000 грн. щомісяця, яка згідно з п.п.2.2., 2.4. сплачується в національній валюті України як готівковим, так і безготівковим розрахунком щомісячно до 30-31 числа поточного місяця, але не пізніше 5 числа наступного за оплачуваним місяцем за платіжними вимогами-рахунками Охорони, що вручаються Замовнику з одночасним підписанням акту виконаних робіт. У п.2.3 зазначено, що акт виконаних робіт підписується сторонами наприкінці кожного календарного місяця за фактично виконані роботи, надані послуги охорони.

Як свідчать матеріали справи відповідачем не виконані свої зобов'язання за договором охорони №01/11-11 від 01.11.2011 року в частині здійснення розрахунку за надані послуги у період з листопада 2011р. по березень 2012р. щомісячно до 30-31 числа поточного місяця, але не пізніше 5-го числа наступного місяця за оплачуваним.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що на момент вирішення спору по суті, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, суму боргу 51 000грн.00коп. не оплатив.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідачем не надано доказів оплати вартості наданих послуг з січня по березень 2012 року, колегія суддів визнає правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 51 000грн.00коп.

Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня у сумі 4248грн.79коп., 3% річних у сумі 1530 грн.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового зобов'язання підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт надання охоронних послуг позивачем та прийняття їх відповідачем, наявна заборгованість по оплаті отриманого товару у сумі 51 000грн.00коп., колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги про стягнення пені та річних і погоджується із наведеним господарським судом розрахунком пені у сумі 4246грн.54коп., річних у сумі 620грн.08коп.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2012 року у справі №5006/37/100/2012 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», с. Новолуганське Артемівського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2012 року у справі №5006/37/100/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2012 року у справі №5006/37/100/2012 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 -позивачу

2 -відповідачу

3 -до справи

4 -гос. суду 5 -ДАГС