Рішення

від 19.09.2012 по справі 5006/14/140/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.12 р. Справа № 5006/14/140/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Связьелектромонтаж»,

ЄДРПОУ 33331240, м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного

підприємства «Азовінтекс», ЄДРПОУ 24155428, м.Маріуполь

про стягнення 941914 грн. 38 коп.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Огороднік Д.М.

Суддя Колесник Р.М.

Представники:

від позивача: Криворучко В.Ж.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 21.08. по 03.09.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Связьелектромонтаж», м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства «Азовінтекс», м.Маріуполь, про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 941914,38 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 04.09.2012р. змінив підстави позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 941914,38 грн., яка виникла за договором від 10.02.2012р. №522/2012-155.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання від 10.02.2012р. №522/2012-155, видаткові накладні №П-00000116 від 23.05.2012р., №П-00000119 від 25.05.2012р., товарно-транспортні накладні від 23.05.2012р., від 25.05.2012р., рахунок-фактуру №П-0283 від 22.05.2012р., вимогу від 19.06.2012р. №94.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 21.08.2012р. №522, в якому посилається на здійснення позивачем постачання товару в межах дії договору від 10.02.2012р. Одночасно, відповідачем повідомлено суд про часткове погашення заборгованості перед позивачем за цим позовом в сумі 150000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином.

Як встановлено судом, 10.02.2012р. між сторонами був підписаний договір постачання №522/2012-155, згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу вироби електротехнічного призначення на підставі технічного завдання (технічних умов) відповідача.

Відповідно до специфікації до договору від 10.02.2012р. №522/2012-155 постачанню відповідачу підлягало наступне обладнання: розподільчий пристрій РУ-0,4 кВ, розподільчий пристрій 6 кВ RM6 RE IIDI 630А GOAST, розподільчий пристрій 6 кВ RM6 DI630А GOAST, трансформатор Trihal 6/0,4 кВ 1250 кВА загальною вартістю 1883828,76 грн.

Згідно видаткових накладних №П-00000116 від 23.05.2012р., №П-00000119 від 25.05.2012р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1883828,76 грн.:

- розподільчий пристрій РУ-0,4кв на суму 601296,40 грн. без ПДВ;

- розподільчий пристрій 6 кВ RM6 RE IIDI 630 A GOAST на суму 260499,20 грн. без ПДВ;

- розподільчий пристрій 6 кВ RM6 D I 630 A GOAST на суму 128555.00 грн. без ПДВ;

- трансформатор Trihal 6/0.4 кВ 1250 кВА на суму 579506,70 грн. без ПДВ.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором від 10.02.2012р. №522/2012-155 з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.1 договору від 10.02.2012р. №522/2012-155 авансовий платіж в розмірі 50% від вартості обладнання, має бути проведений відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору на підставі виставленого до сплати рахунку.

Кінцева оплата в розмірі 50% від вартості обладнання здійснюється відповідачем протягом 5 календарних днів з моменту отримання обладнання на складі відповідача (п.3.2 договору).

Платіжним дорученням від 12.03.2012р. №24443 відповідачем на користь позивача було перераховано грошові кошти в сумі 941914,38 грн. за договором від 10.02.2012р. №522/2012-155, внаслідок чого залишок боргу відповідача перед позивачем становив 941914,38 грн.

Таким чином, за висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 941914,38 грн. за отриманий товар всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства «Азовінтекс» не виконало.

Відповідачем в судовому засіданні було повідомлено суд про сплату частини основного боргу в сумі 150000,00 грн.

Викладене підтверджується платіжним дорученням від 27.07.2012р. №28293, яке надане до матеріалів справи.

За таких обставин, згідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 150000,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Одночасно, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 791914,38 грн. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 791914,38 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

У відзиві на позов від 21.08.2012р. №522 відповідачем заявлене клопотання про розстрочку виконання судового рішення на шість місяців рівними частинами.

В обгрунтування свого клопотання відповідач посилається на важке фінансове становище підприємства, відсутність замовників у будівельній галузі і покупців відповідної продукції, наявність зобов'язань зі сплати заборгованості ще по двом судовим справам.

Позивач проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення заперечує з підстав, викладених в поясненнях від 27.08.2012р.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.

За приписом ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд може розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як вказувалось вище, в обгрунтування свого клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення по справі відповідач посилається на важке фінансове становище підприємства, відсутність замовників у будівельній галузі і покупців відповідної продукції, наявність зобов'язань зі сплати заборгованості ще по двом судовим справам.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, обставини, якими відповідач обгрунтовує клопотання про розстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення. Зокрема, відсутність у відповідача необхідних грошових коштів не може бути підставою для розстрочення виконання судового рішення. При цьому, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем до матеріалів справи взагалі не додано балансу підприємства, фінансових звітів тощо.

Одночасно, як встановлено судом, відповідач займається підприємницькою діяльністю. Згідно роздруківок з засобів масової інформації, які надані до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства «Азовінтекс» приймає участь у благодійних заходах, суспільному житті міста (у тому числі й шляхом участі в організації свят).

Крім цього, вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як встановлено, сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно судового рішення по справі, є досить значною, внаслідок чого, приймаючи до уваги наявність інфляційних процесів, надання розстрочки виконання судового рішення на шість місяців призведе до порушення матеріальних інтересів позивача.

За таких обставин, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, враховуючи відсутність виняткових обставин, які роблять неможливим або утруднюють негайне виконання судового рішення по справі, клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. по справі №5006/14/140/2012 підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85, 121, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі №5006/14/140/2012 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Связьелектромонтаж», м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства «Азовінтекс», м.Маріуполь про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 150000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Связьелектромонтаж», м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства «Азовінтекс», м.Маріуполь про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 791914 грн. 38 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства «Азовінтекс» (пр.Леніна, 68 а, м.Маріуполь, Донецька обл., 87500, ЄДРПОУ 24155428, банківські реквізити не вказані) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Связьелектромонтаж» (вул.Богдана Хмельницького, 2, м.Маріуполь, Донецька обл., 87525, ЄДРПОУ 33331240, банківські реквізити не вказані) заборгованість за отриманий товар в сумі 791914 грн. 38 коп., судовий збір в сумі 18838 грн. 29 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.09.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.

Огороднік Д.М.

Огороднік Д.М.