Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а-2030/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2012 р. Справа №2а-2030/12/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово"

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

20.02.12 року до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.11р. № 0001642301 та від 30.01.12р. № 0000212301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято за необґрунтованих та безпідставних висновків акту перевірки, які не відповідають дійсним обставинам, зроблені за довільним тлумаченням положень податкового законодавства, з огляду на що доводи відповідача щодо порушення позивачем норм та приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість є голослівними, такими, що спростовуються наданими позивачем доказами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки. Посилання в акті перевірки на відсутність укладених договорів оренди транспортних засобів, за наявності товарно-транспортних накладних та інших документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, досліджених повноважними особами відповідача при проведенні перевірки, не може бути підставою для визнання безтоварними операцій та господарських дій по взаємовідносинам позивача з його контрагентами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 21.02.12р. відкрито провадження в адміністративній справі за названим позовом, розпочато підготовче провадження. В ході підготовчого провадження судом з'ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 27.03.12р.

Про місце, день і час судового розгляду сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявні належні докази (а.с.108,109).

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, дату і час судового розгляду справи, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки повноважного представника суд не повідомив, заяву про визнання позову чи про можливість розгляду справи за відсутності повноважного представника суду не надав.

До початку судового засідання, представник позивача разом з документами на підтвердження право- та дієздатності позивача подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Позивач, що є суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність на підставі нової редакції Статуту (а.с.111-132), юридичною особою, ідентифікаційний код 34582572 (а.с.133), узятий на податковий облік в органах державної податкової служби 29.09.2006 року за № 1791, перебуває на обліку в Сімферопольській міжрайонній державній податковій інспекції Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість від 20.02.2007р. № 100023406, виданого ДПІ у Сімферопольському районі, індивідуальний податковий номер 345825701240, зареєстрований платником ПДВ по день підписання акта перевірки.

Виконавши приписи статті 16 Податкового кодексу України, зокрема, пп. 16.1.2, пп. 16.1.3, пп. 16.1.4., якими на платника податків покладено обов'язки: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; за отриманими податковими накладними по податковим зобов'язанням з податку на додану вартість позивач сформував податковий кредит у серпні 2011 року, у тому числі за рахунок задекларованих податкових зобов'язань за господарськими взаємовідносинами з контрагентами ТПК "Ресурс-Поділля" та ТОВ "ОКЕАН-СЮ".

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, відповідно до наданих положеннями статті 20 Податкового кодексу України прав, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо переробного комбінату Скворцово" (ТОВ "МПК Скворцово" код за ЄДРПОУ - 34582572) з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 15.11.2011р. № 2001/23-02/34582572.

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "МПК Скворцово" з ТОВ "ОКЕАН-СЮ" та ТПК "Ресурс-Поділля", внаслідок чого п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено заниження ПДВ за серпень 2011 року у сумі 816 747 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 29 листопада 2011 року № 0001642301 ДПІ у Сімферопольському районі повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово", що на підставі акта перевірки від 15.11.2011р. № 2001/23-02/34582572, встановленого порушення ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV, п. 44.1 ст. 44 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "МПК Скворцово" по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100, загальною сумою 1 020 934 грн., з яких за основним платежем - 816 747 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 204 187 грн. (а.с.22).

З матеріалів справи убачається, що позивач, будучі не згодним з прийнятим рішенням податковим органом, оскаржив його, подавши до суду ДПА в АР Крим та ДПА України, скарги. Так, рішенням ДПА в АР Крим від 27.12.11р. № 5067/10/25-023 про результати розгляду первинної скарги збільшено штрафні санкції на 204 187 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 03.02.12р. № 2144/6/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Сімферопольському районі від 29.11.11р. № 0001642301 з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 27.12.11р. № 5067/25-023, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення та відповідно до пункту 56.10, підпункту 56.17.3 пункту 56.17 і пункту 56.18 Податкового кодексу України рішення ДПС України повідомлено, що прийняте за розглядом скарги, та податкове повідомлення-рішення ДПІ в Сімферопольському районі від 29.11.11р. № 0001642301 з урахуванням рішення ДПА а АР Крим від 27.12.11р. № 5067/10/25-023, прийнятого за розглядом первинної скарги, не підлягають адміністративному оскарженню, але підлягає оскарженню, з урахуванням строків позовної давності, до суду (а.с.26-29).

Листом Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 30.01.12р. № 282/10/23-01 "Про надання податкового повідомлення-рішення" (а.с.23) повідомлено позивача, що на його адресу направлено податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2012р. за № 0000212301 форми "Р" на суму штрафних санкцій 204 187 грн., винесене за результатами розгляду первинної скарги ТОВ "МПК Скворцово" відділом апеляції ДПС в АР Крим. Раніше винесене податкове повідомлення рішення від 19.01.2012р. за № 0000122301 форми "Р" на суму за основним платежем 816 747 грн., за штрафними санкціями 408 374 грн. направлене на адресу позивача 19.01.2012 року є недійсним (а.с.23).

Тобто, як убачається з матеріалів справи, дійсними є рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 29 листопада 2011 року № 0001642301 та від 30 січня 2012 року № 0000212301, питання правомірності винесення яких порушено позивачем перед судом.

З дослідженого судом акту перевірки, висновки якого покладено в основу вищевказаних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено обставини того, що повноважними особами під час проведення перевірки правильності формування податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. виявлено декларування податкового кредиту по податку на додану вартість ТОВ "МПК Скворцово" у сумі 5 447 310 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення у сумі 816 747 грн.

Вказані обставини виявлено під час перевірки відповідно до наданих на перевірку податкових накладних на отримання м'яса від ТОВ "ОКЕАН-СЮ", ЄДРПОУ - 37364348, ІПН - 3373643420316, наданих до перевірки завірених копій товарно-транспортних накладних на перевезення м'яса.

Як свідчать товарно-транспортні накладні, надані ТОВ "МПК Скворцово" до перевірки 05.08.11р., автомашиною НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, автопідприємство ПП "Рерум Пром Николаев" було здійснено дві поїздки: пункт навантаження м. Дніпропетровськ, пункт розвантаження с. Скворцово АР Крим. Документи на укладення угод перевезення товару ТОВ "МПК Скворцово" з ПП "Рерум Пром Николаев", ПП "Танюк", ПП "Кравец", ПП "Шеремет", або оренду автомашин у вказаних контрагентів до перевірки не надавалися. У товарно-транспортних накладних відмітки ПП "Рерум Пром Николаев", ПП "Танюк", ПП "Кравец", ПП "Шеремет" відсутні.

ДПІ у Київському районі м. Харків надано акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 19.10.2011р. № 1773/23-5/37364348 відповідно до якого остання звітність ТОВ "ОКЕАН-СЮ" подана до податкової інспекції за серпень 2011р.

Згідно висновку ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова підприємство відсутнє за юридичною особою (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управлінського обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень. Також згідно висновку ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова основних фондів, транспортних засобів (власних чи орендованих), складських приміщень (власних чи орендованих), достатньої кількості працівників на підприємстві не встановлено.

Як наголошено в акті перевірки, наведені обставини свідчать, що за серпень 2011 року господарська діяльність ТОВ "ОКЕАН-СЮ", код ЄДРПОУ 37364348, має ознаки нереальності здійснення такі як: відсутність руху активів, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Враховуючи положення п. 44.1 ст. 44, п. 48.1, п. 48.3, п 48.5 та п. 48.7 ст. 48, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, ст. 185, ст. 198, п. 201.15 ст. 201 ПК України, статей 1-4, 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", положення ст.ст 203, 207, 208, 215 Цивільного кодексу України, інформацію, надану ДПІ у Київському районі м. Харкова по ТОВ "ОКЕАН-СЮ" щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за серпень місяць 2011 року, платником податків - ТОВ "МПК Скворцово" необґрунтовано завищено податковий кредит, сформований за рахунок ТОВ "ОКЕАН-СЮ" у сумі 555 317,55 грн.

Крім того, як то вказано в акті перевірки, надані до перевірки повноважним особам податкового органу податкові накладні на отримання м'яса від ТОВ "Торгівельно-Промислова компанія "Ресурс-Поділля", ЄДРПОУ - 33273446, копії завірені товарно-транспортних накладних на перевезення м'яса, автомашиною НОМЕР_6 (водій ОСОБА_3, автопідприємство ПП "Еліс Транс Сервіс") здійснено дві поїздки: пункт навантаження м. Київ, пункт розвантаження с. Скворцово АР Крим.

Проте, документи на укладення угод на перевезення товару ТОВ "МПК Скворцово" з ПП "Еліс Транс Сервіс", або оренду автомашин у вказаних контрагентів до перевірки не надавалися. У товарно-транспортних накладних відмітки ПП "Еліс Транс Сервіс" відсутні.

Відповідно до бази даних Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, Торгівельно-Промислова Компанія "Ресурс-Поділля" ЄДРПОУ - 33272446, має стан платника податків 10 (запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Повноважною особою контролюючого органу в акті перевірки зроблено висновок щодо порушення ТОВ "МПК Скворцово" ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "МПК Скворцово" з ТПК "Ресурс-Поділля". Вказаними діями платником податків порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та необґрунтовано завищено податковий кредит, сформований за рахунок ТПК "Ресурс-Поділля" у серпні 2011 року у сумі 261 429,85 грн.

Аналізуючи установлені обставини, досліджуючи докази, надані сторонами, надаючи оцінку доводам наведеними сторонами у документах, наявних в матеріалах справи щодо правомірності прийнятого повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій та їх збільшення, розглядаючи підстави покладені в основу прийнятих рішень, суд виходив з того, що вчинення суб'єктом владних повноважень дій, прийняття рішень є правомочним за умов дотримання ним засад, відповідно до наданих йому повноважень, визначених законом в їх компетенції, відповідно до порядку, у якому здійснюються дії, що спрямовані на реалізацію владних повноважень, дотримання засобів, форм, прийомів, передбачених законодавством, компетенційними правами і обов'язками.

Висновки контролюючого органу, що покладені в основу оспорених податкових повідомлень-рішень суд визнає передчасними, такими що зроблені за довільного тлумачення положень закону, без дотримання вимог національного законодавства, за межами своєї компетенції та з перебільшенням наданих законом повноважень, за наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11р. регулює Податковий кодекс України від 02.12.10р. № 2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим зобов'язанням, з положень пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

На вимогу приписів п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Зі змісту п. 198.2 ст. 198 ПК України убачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У свою чергу, на вимогу приписів статті 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом статті 201 ПК України податкова накладна, видана продавцем покупцю (отримувачу), підписана уповноваженою платником особою та скріплена печаткою (за наявності), що має в окремих рядках визначені п. 201.1 вказаної статті обов'язкові реквізити, виписана на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), є податковим документом, що одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, яка, виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, надає право не тільки на її складання, але і на нарахування податку, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п. 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

На виконання умов, укладеного 05.08.2011р. між ТОВ "ОКЕАН-СЮ" та ТОВ "МПК Скворцово", договору поставки № 05-08/11-3, за умов якого ТОВ "ОКЕАН-СЮ" - постачальник зобов'язався поставити протягом строку дії договору, а ТОВ "МПК Скворцово" - покупець прийняти та оплатити товар, в номенклатурі, асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що є невід'ємною частиною договору, відповідно до видаткових накладних від 05.08.11р. № РН-0000141 (а.с.41), від 05.08.2011р. № РН-0000142 (а.с.44), від 06.08.2011р. № РН-0000145 (а.с.47), від 08.08.2011р. № РН-0000146 (а.с.50), від 12.08.2011р. № РН-0000177 (а.с.53), від 26.08.2011р. № РН-0000250 (а.с.56), від 29.08.2011р. № РН-0000249 (а.с.59), від 30.08.2011р. № РН-0000260 (а.с.62), від 30.08.2011р. № РН-0000261 (а.с.65), виданих постачальником, відвантажено в асортименті, за кількістю та за номенклатурою товар у них вказаний, який перевезено з м. Дніпропетровськ до Сімферопольського району у с. Скворцове: автотранспортним засобом з державним номером НОМЕР_1 та причепом з державним НОМЕР_3, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 05.08.2011р. № РН-0000141 та № РН-0000142 (а.с.42,45); автотранспортним засобом з державним НОМЕР_4 та причепом з державним НОМЕР_9, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 06.08.2011р. № РН-0000145 від 12.08.2011р. № 0000177, від 26.08.2011р. № 0000250, від 30.08.2011р. № РН-0000260 (а.с.48,54,57,63); автотранспортним засобом з державним НОМЕР_10 та причепом з державним НОМЕР_11, про що свідчить товарно-транспортні накладні від 08.08.2011р. № РН-0000146, від 26.08.2011р. № 0000249 (а.с.51,60); автотранспортним засобом з державним НОМЕР_12 та причепом з державним НОМЕР_13, про що свідчить товарно-транспортна накладна від 30.08.2011р. № РН-0000261 (а.с.66).

Постачальником видано покупцю податкові накладні що містять відомості, які відповідають сумі податкових зобов'язань продавця і включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а саме: від 05.08.2011р. № 41 (а.с.43), від 05.08.2011р. № 42 (а.с.46), від 06.08.2011р. № 45 (а.с.49), від 08.08.2011р. № 46 (а.с.52), від 12.08.2011р. № 77 (а.с.55), від 26.08.2011р. № 150 (а.с.58), від 26.08.2011р. № 149 (а.с.61), від 30.08.2011р. № 160 (а.с.64), від 30.08.2011р. № 161 (а.с.67).

Досліджені судом податкові накладні, які також були предметом дослідження при проведенні податковим органом перевірки, віднесені платником податків до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді - серпні 2011 року, відповідають встановленим законодавцем до податкової накладної вимогам, містять в окремих рядках обов'язкові реквізити, передбачені приписами статті 210 ПК України.

Приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України обмежено віднесення до податкового кредиту сум, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За договором поставки, від 01.03.2011р. № 106, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Ресурс-Поділля", що є продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово", що є покупцем, предметом якого визначено продаж м'яса у кількості, асортименті по ціні та в строки, відповідно до умов договору, Додаткової угоди до Договору поставки № 106 від 01.03.2011р., з холодокомбінату № 3 за видатковими накладними № 917 від 11.08.2011р. (а.с.68), № 917/1 від 11.08.2011р. (а.с.69), № 978 від 18.08.2011р. (а.с.74), № 980 від 18.08.2011р. (а.с.79), відвантажено м'ясо свиней заморожене (окорок) код товару УТК ЗЕД 0203221100, вирізку свинна код товару УТК ЗЕД 0203295500, м'ясо свиней заморожене (корейка) УТК ЗЕД 0203295500, яке транспортовано з пункту навантаження - м. Київ до пункту розвантаження с. Скворцово, автотранспортом ПП "Еліс Транс Сервіс": автомобіль НОМЕР_7, причеп НОМЕР_5, водій ОСОБА_5, про що свідчить товарно-транспортна накладна від 11.08.2011р. (а.с.70-71) та автомобіль НОМЕР_6, причеп НОМЕР_2, Водій ОСОБА_3., про що свідчать товарно-транспортні накладні від 18.08.2011р. (а.с.75,80).

У виданих податкові накладні, в яких визначено товар за номенклатурою постачання, одиницею виміру, кількістю та ціною постачання, що співпадає з видатковими накладними, виданими ТОВ ТПК "Ресурс-Поділля", та товарно-транспортними накладними, від 11.08.2011р. № 100 та № 101 (а.с.72,73), від 18.08.2011р. № 163 (а.с.77-78), від 18.08.2011р. № 164 (а.с.82), зазначено вартість товару, обсяги постачання без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та суми ПДВ, нараховані в зв'язку з постачанням товару, що відповідають сумі податкових зобов'язань і включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

В обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "МПК Скворцово" з ТОВ "ОКЕАН-СЮ" та ТОВ ТПК "Ресурс-Поділля", позивачем також надано засвідчені копії з журналу реєстрації надходження сировини та документів що її супроводжують, зокрема надано копії ветеринарних свідоцтв (а.с.83-101).

Встановлені судом з матеріалів справи обставини, за вимог, визначених податковим законодавством, надають платнику податку право на формування податкового кредиту за отриманими у відповідний податковий період податковими накладними, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та відповідають вимогам встановленим приписами ст. 201 ПК України, а також право відображення відповідних відомостей у податковій звітності.

Факт наявності первинних документів не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і відображення її результатів в податковій та бухгалтерській звітностях.

Крім того, суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своєї суті нікчемністю укладених правочинів, які не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником (контрагентом) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Кваліфікація правочину, як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України, передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини третьої статті 228 ЦК України, з урахуванням внесених змін Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті обставин, приходить до висновку про фіктивність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, оскільки за вищевказаними господарськими операціями з придбання товарів у контрагентів, платником податків не надано угод, які б свічили про оренду транспортних засобів для перевезення придбаного товару з м. Києва та м. Дніпропетровськ.

Тобто, піддаючи сумніву реальність здійснення господарських операцій з придбання товару позивачем у контрагентів, оспорюючи самі фінансово-господарські відносини, внаслідок чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки. Таким чином, податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких відносин господарюючих суб'єктів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (за відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст. 228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 01.01.2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків, є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що в свою чергу приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган, формуючи такі, не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, які не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків, внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Суд вважає, що спірні операції між позивачем та його безпосередніми контрагентами, мали товарний характер, вчинені відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регулюють договірні зобов'язання.

Суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, викладених в акті перевірки, які також покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності своїх дій з прийняття оспорених податкових повідомлень-рішень, яким позивачу за обґрунтованих податковим законодавством підстав донараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, матеріали справи містять постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. у справі № 2а-14854/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СЮ" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання дій незаконними (а.с.102-104), відповідно до резолютивної частини якого позов задоволено. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова щодо встановлення в акті від 19.10.2011р. № 1773/23-05/37364348 про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ "ОКЕАН-СЮ", код ЄДРПОУ 37364348 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів їх реальності і повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, відсутності факту реального вчинення господарських операцій за серпень 2011 року.

Визнано незаконними дії державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова щодо встановлення в акті від 22.09.2011 року № 501/220/37364348 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ОКЕАН-СЮ" код ЄДРПОУ 37364348 з питань правильності формування податкового кредиту з ТОВ "Торгівельний будинок "Радегаст-Харків", код ЄДРПОУ 36625607 та підтвердження визначння податкового зобов'язання з платниками податків: ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", код ЄДРПОУ 35973545, ПАТ "Кременчукм'ясо", код ЄДРПОУ 30068026, ТОВ "Салтівський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 32566564, ТОВ "МПК Скворцово", код ЄДРПОУ 34582572, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року, відсутності факт реального вчинення господарських операцій за липень 2011 року.

З огляду на викладене, досліджені судом первинні бухгалтерські та податкові документи, суд зазначає, що визначені законодавцем приписами статей 187, 198 ПК України події та обставини, є правом платника податків на формування податкового кредиту та відображення відповідних відомостей у податковій звітності, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, за надуманих та штучних обставин, вказаних в акті перевірки, факт наявності яких не передбачено податковим законодавством, а також спростовується належними доказами, що містяться у матеріалах справи та досліджувались під час проведення перевірки, є протиправними діями відповідача - податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Всупереч вимогам норм статті 71 КАС України відповідачем доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення суду, яким донараховано суму грошових зобов'язань по податку на додану вартість та штрафних санкцій не доведено, не надано жодного належного доказу, яким би підтверджувались зроблені ним висновки, викладені в акті перевірки, що покладено до основи податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Враховуючи, наведене відповідач діяв на порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність збільшення суми грошових зобов'язань основного платежу з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій, здійснене податковим органом, також є неправомірним.

Оцінивши повідомлені сторонам докази, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 29 листопада 2011р. та від 30 січня 2012 року - скасуванню.

Постановою Кабінет Міністрів України від 21 вересня 2011 р. № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби реорганізувавши ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим, ДПІ в Білогірському районі АР Крим, шляхом утворення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 2 146,00 грн., факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 10.02.12р. № 8, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Сімферопольській міжрайонній державній податковій інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання із її рахунків у повному обсязі - розміром 2 146,00 грн.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 29 листопада 2011р. № 0001642301 та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 30 січня 2012р. № 0000212301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 2 146,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Папуша О.В.