Ухвала

від 19.09.2012 по справі 2а-2030/12/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2030/12/0170/17

19.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово"- Компанейцев Сергій Вікторович, довіреність № б/н від 01.09.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК- Євтодієва Галина Василівна, довіреність № 1/9/10-0 від 07.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 27.03.12 у справі № 2а-2030/12/0170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" (пров. Персиковий буд 2, с. Скворцове, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97544)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК (вул. Бєлова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 29 листопада 2011р. № 0001642301 та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 30 січня 2012р. № 0000212301.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за умови відсутності належних та допустимих доказів безтоварності угод, укладених позивачем з контрагентами, та при наявності у позивача всіх необхідних первинних документів бухгалтерського обліку, в тому числі товарно-транспортних накладних, відповідач, при визнанні угод фіктивними, вийшов за межі повноважень та прийняв протиправні повідомлення-рішення відносно позивача, чим порушив права і законні інтереси позивача.

Не погодившись з постановою суду, представник Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 19.09.2012 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав, викладених у апеляційній скарзі, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №399941, позивач зареєстрований в якості юридичної особи, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 29.09.2006 року за № 1791, є платником податку на додану вартість від 20.02.2007р. № 100023406, виданого ДПІ у Сімферопольському районі, індивідуальний податковий номер 345825701240, зареєстрований платником ПДВ по день підписання акта перевірки.

З 07.11.2011 по 11.11.2011 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо переробного комбінату Скворцово" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за серпень 2011 року.

15.11.2011 за результатами перевірки складено Акт № 2001/23-02/34582572, яким зафіксовано порушення відповідачем ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "МПК Скворцово" з ТОВ "ОКЕАН-СЮ" та ТПК "Ресурс-Поділля", внаслідок чого п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено заниження ПДВ за серпень 2011 року у сумі 816 747 грн.

Так, згідно Акту перевірки, під час проведення перевірки виявлено декларування податкового кредиту по податку на додану вартість ТОВ "МПК Скворцово" у сумі 5 447 310 грн. та встановлено його завищення у сумі 816 747 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що, як свідчать товарно-транспортні накладні, надані ТОВ "МПК Скворцово" до перевірки 05.08.11р., автомашиною НОМЕР_3, водій ОСОБА_4, автопідприємство ПП "Рерум Пром Николаев" було здійснено дві поїздки: пункт навантаження м. Дніпропетровськ, пункт розвантаження с. Скворцово АР Крим.

При цьому документи на укладення угод перевезення товару ТОВ "МПК Скворцово" з ПП "Рерум Пром Николаев", ПП "Танюк", ПП "Кравец", ПП "Шеремет", або оренду автомашин у вказаних контрагентів до перевірки не надавалися, у товарно-транспортних накладних відмітки ПП "Рерум Пром Николаев", ПП "Танюк", ПП "Кравец", ПП "Шеремет" відсутні.

Також позивачем надані до перевірки податкові накладні на отримання м'яса від ТОВ "Торгівельно-Промислова компанія "Ресурс-Поділля", копії завірених товарно-транспортних накладних на перевезення м'яса, автомашиною НОМЕР_4 (водій ОСОБА_6, автопідприємство ПП "Еліс Транс Сервіс") здійснено дві поїздки: пункт навантаження м. Київ, пункт розвантаження с. Скворцово АР Крим.

Проте, документи на укладення угод на перевезення товару ТОВ "МПК Скворцово" з ПП "Еліс Транс Сервіс", або оренду автомашин у вказаних контрагентів до перевірки не надавалися. У товарно-транспортних накладних відмітки ПП "Еліс Транс Сервіс" відсутні.

ДПІ у Київському районі м. Харків надано акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 19.10.2011р. № 1773/23-5/37364348 відповідно до якого остання звітність ТОВ "ОКЕАН-СЮ" подана до податкової інспекції за серпень 2011р.

Крім того відповідачу ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харков надано відомості, що підприємство відсутнє за юридичною особою (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управлінського обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

На підставі зазначених обставин відповідачем здійснено висновок, що господарська діяльність ТОВ "ОКЕАН-СЮ" має ознаки нереальності здійснення такі як: відсутність руху активів, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, у зв'язку з позивачем необґрунтовано завищено податковий кредит, сформований за рахунок ТОВ «ОКЕАН-СЮ»у сумі 555 317,55 грн. та необґрунтовано завищено податковий кредит, сформований за рахунок ТПК «Ресурс-Поділля»у серпні 2011 року у сумі 261 429,85 грн.

29.11.2011 на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001642301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), НОМЕР_5, загальною сумою 1 020 934,00 грн., з яких за основним платежем -816 747 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -204 187 грн.

Не погодившись з зазначеним повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до Державної податкової служби ДПА в АР Крим.

27.12.2011 рішенням ДПА в АР Крим №5067/10/25-023 про результати розгляду первинної скарги збільшено штрафні санкції на 204 187,00 грн.

Зазначене рішення оскаржено позивачем до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 03.02.12 № 2144/6/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Сімферопольському районі від 29.11.11р. № 0001642301 з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 27.12.11 №5067/25-023, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення.

05.08.2011 між позивачем та ТОВ "ОКЕАН-СЮ" укладено договір поставки №05-08/11-3, за умовами якого ТОВ "ОКЕАН-СЮ", як постачальник, зобов'язався поставити протягом строку дії договору, а позивач, як покупець - прийняти та оплатити товар в номенклатурі, асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що є невід'ємною частиною договору.

01.03.2011 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Ресурс-Поділля" (продавець) укладено договір поставки № 106, за яким продавець зобов'язався передати у власність позивача м'ясо у кількості, асортименті по ціні та в строки, відповідно до умов договору.

На підтвердження виконання зазначених вище договорів позивачем до матеріалів справи долучені видаткові накладні від 05.08.11р. № РН-0000141 (а.с.41), від 05.08.2011р. № РН-0000142 (а.с.44), від 06.08.2011р. № РН-0000145 (а.с.47), від 08.08.2011р. № РН-0000146 (а.с.50), від 12.08.2011р. № РН-0000177 (а.с.53), від 26.08.2011р. № РН-0000250 (а.с.56), від 29.08.2011р. № РН-0000249 (а.с.59), від 30.08.2011р. № РН-0000260 (а.с.62), від 30.08.2011р. № РН-0000261 (а.с.65), товарно-транспортні накладні від 05.08.2011р. № РН-0000141 та № РН-0000142 (а.с.42,45); товарно-транспортні накладні від 06.08.2011р. № РН-0000145 від 12.08.2011р. № 0000177, від 26.08.2011р. № 0000250, від 30.08.2011р. № РН-0000260 (а.с.48,54,57,63); товарно-транспортні накладні від 08.08.2011р. № РН-0000146, від 26.08.2011р. № 0000249 (а.с.51,60); товарно-транспортні накладні від 18.08.2011р. (а.с.75,80), товарно-транспортна накладна від 11.08.2011р. (а.с.70-71), товарно-транспортна накладна від 30.08.2011р. № РН-0000261 (а.с.66), податкові накладні від 05.08.2011р. № 41 (а.с.43), від 05.08.2011р. № 42 (а.с.46), від 06.08.2011р. № 45 (а.с.49), від 08.08.2011р. № 46 (а.с.52), від 12.08.2011р. № 77 (а.с.55), від 26.08.2011р. № 150 (а.с.58), від 26.08.2011р. № 149 (а.с.61), від 30.08.2011р. № 160 (а.с.64), від 30.08.2011р. № 161 (а.с.67), видаткові накладні № 917 від 11.08.2011р. (а.с.68), № 917/1 від 11.08.2011р. (а.с.69), № 978 від 18.08.2011р. (а.с.74), № 980 від 18.08.2011р. (а.с.79), податкові накладні, товарно-транспортними накладними, від 11.08.2011р. № 100 та № 101 (а.с.72,73), від 18.08.2011р. № 163 (а.с.77-78), від 18.08.2011р. № 164 (а.с.82), а також засвідчені копії з журналу реєстрації надходження сировини та документів, що її супроводжують, зокрема надано копії ветеринарних свідоцтв (а.с.83-101).

Постановою Харківського Окружного адміністративного суду від 26.12.2012 у справі №2а-14854/11/2070 визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова щодо встановлення в акті від 19.10.2011р. № 1773/23-05/37364348 про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ "ОКЕАН-СЮ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів їх реальності і повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, відсутності факту реального вчинення господарських операцій за серпень 2011 року.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником додатку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку, за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому, в разі наявності у платника податків від'ємного значення за результатами господарських операцій в попередніх до звітного періодах, податковий кредит враховує наявність виданої суми.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, сума донарахування податку на додану вартість визначена відповідачем внаслідок висновку відповідача щодо порушення позивачем ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "МПК Скворцово" з ТОВ "ОКЕАН-СЮ" та ТПК "Ресурс-Поділля", а саме за відсутності договорів щодо транспортних засобів, товарно-транспортні накладні не можуть свідчити про реальне виконання угод, а отже угоди є нікчемними, та податковий кредит на підставі цих угод сформований неправомірно.

Проте з такими висновками відповідача судова колегія погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких встановлені загальні вимоги дотримання яких необхідне для чинності угоди.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини п'ятої статті 216 цього Кодексу вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, фактичне придбання та доставку позивачу товару, а також подальше використання товару у господарській діяльності позивача.

Таким чином, позивач правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включив до складу податкового кредиту суми на підставі податкових накладних, виданих постачальником товару, оскільки за загальним правилом несплата податкового зобов'язання продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 15.11.2011 №2001/23-02/34582572 про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 29.11.2011 № 0001642301 та від 30.01.2012 №0000212301.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування постанови.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.03.2012 у справі №2030/12/0170/17 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.12 у справі № 2а-2030/12/0170/17 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.12 у справі № 2а-2030/12/0170/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 вересня 2012 р.

Головуючий суддя М.А.Санакоєва

Судді Г.М. Іщенко

С.Ю. Яковенко