Постанова від 04.09.2012 по справі 2а/0370/2514/12

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року Справа № 2а/0370/2514/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Головатій І.В.,

за участю представників позивача Козака А.Ю., Гловацького О.В.,

представників відповідача Остапюка С.П., Березни Т.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Пресдеталь» ЛТД до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Пресдеталь» Лтд звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004922301 від 15 червня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 231226 грн., в тому числі 231225 грн. за основним платежем та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на хибність висновків, викладених в акті про результати планової виїзної перевірки №1923/22-1/20147350 від 14.06.2012 року щодо відсутності податкових накладних по господарських операціях позивача, внаслідок чого було завищено податковий кредит за травень 2011 року на суму 231225 грн. Податкові накладні, які є первинними документами та підставою для формування податкового кредиту були надані перевіряючим.

Відповідачем було надано заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтовано наступним. Проведеною перевіркою з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року було встановлено, що позивачем в порушення підпункту 14.1.181 п. 14.1. ст. 14, п 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Перевіркою також встановлено, що позивач без податкових накладних включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість з господарських операцій з ТОВ «Металобази Комекс».

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві та просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечили з підстав викладених в запереченні та просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, показання свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю. При цьому судом враховано наступне.

Судом встановлено наступне. Працівниками Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації у Волинській області з 17.05.2012 року по 07.06.2012 року було проведено планову виїзну перевірку науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Пресдеталь» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки було складено акт №1923/22-1/20147350 від 14.06.2012 року. Перевіркою було встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 231225 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту за відсутності податкових накладних суми податку на додану вартість.

За наслідками перевірки відповідачем були складено податкове повідомлення-рішення № 0004922301 від 15 червня 2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 241873 грн. та за штрафними санкціями на суму 2663 грн., всього - 244536 грн.

Перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства була здійснена протягом травня-червня 2011 року, після набрання чинності Податковим кодексом України, приписами, якого після 01.01.2011 року регламентовано порядок проведення перевірок податковими органами. Отже, до правовідносин щодо відповідності чинному законодавству України дій посадових осіб відповідача при здійсненні перевірки та порядку винесення податкового повідомлення-рішення слід застосовувати положення Податкового кодексу України.

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України посадовим особам податкового органу надано достатній об'єм повноважень для встановлення всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення. При цьому, положеннями того ж таки законодавчого акту встановлено чіткий порядок дій посадових осіб податкового органу у разі ненадання платником податків необхідних документів.

Відповідно до положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з наведених вище приписів належним та допустимим доказом відмови платника податків від надання уповноваженим особам органу державної податкової служби первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів є належним чином оформлений акт.

Відповідачем не було надано суду акту про відмову позивача від надання податкових накладних, що підтверджують неправомірне формування податкового кредиту за травень 2011 року в сумі 231225 грн.

Судом було встановлено, що під час здійснення перевірки позивача зазначений акт не складався, а в акті перевірки №1923/22-1/20147350 від 14.06.2012 року були зроблені застереження щодо пункту 2 висновків вказаного акту перевірки, підписані повноважними представниками товариства, про те, що податкові накладні є в наявності. Відтак, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо ненадання позивачем під час перевірки перевіряючим відповідних первинних документів.

Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004922301 від 15 червня 2012 року було винесено відповідачем наступного дня після закінчення перевірки та складення акту перевірки №1923/22-1/20147350 від 14.06.2012 року.

Пунктом 44.7. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Таким чином, податковий орган порушив вищезазначені норми податкового кодексу, позбавивши позивача права надати Луцькій ОДПІ відсутні під час перевірки документи, а саме податкові накладні.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження господарських операцій щодо купівлі в ТОВ «Металобази Комекс» металопрокату та сировини додано копії належним чином оформлених податкових накладних.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки відповідача про відсутність у позивача податкових накладних, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту в травні 2011 року по відносинах з ТОВ «Металобази Комекс».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що включення підприємством до податкового кредиту травня 2011 року на загальну суму 231225 грн. здійснено у відповідності до положень чинного податкового законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи ту обставину, що висновки Луцької ОДПІ про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованими, непідтвердженими належними та допустимими доказами та свідчать про неправильне застосування норм чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення від № 0004922301 від 15 червня 2012 року є протиправним.

На підставі вищевикладеного, відповідач - суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого рішення і не надав суду належних доказів, тому за таких обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0004922301 від 15 червня 2012 року підлягає до скасування.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0004922301 від 15 червня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 231226 грн., в тому числі 231225 грн. за основним платежем та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Пресдеталь» ЛТД сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 08 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер