Постанова

від 02.10.2015 по справі 2а/0370/2514/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року м. ЛуцькСправа № 2а/0370/2514/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Пресдеталь» ЛТД до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю В«ПресдетальВ» ЛТД (далі - позивач, ТзОВ «Пресдеталь», підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004922301 від 15 червня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Луцькою ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Пресдеталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства та валютного законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року. За результатами перевірки інспекцією складено акт від 14 червня 2012 року №1923/22-1/20147350, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0004922301 від 15 червня 2012 року, яким донараховано податок на додану вартість у розмірі 241 873,00 грн за основним платежем та 2 663,00 грн за штрафними санкціями. Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про нереальність господарських операцій з ТзОВ «Металобази Комекс» стосовно поставки металлопрокату, оскільки сторони договорів в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними документами. З наведених підстав просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004922301 від 15 червня 2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Надали суду додаткові докази на підтвердження реальності господарських операцій, а саме первинні документи на підтвердження подальшого руху товарів, правовстановлюючі документи на основні засоби, а також документи бухгалтерського обліку. Звертали увагу суду, що податковий орган визнав нереальними лише господарські операції травня 2011 року, хоча ТзОВ «Пресдеталь» працює з цим контрагентом з 2009 року і цей період перевірявся контролюючим органом. Також наголошували, що більшість спірних документів не вимагалося представниками Луцької ОДПІ, представники підприємства не відмовлялися надавати ці документи. На питання суду пояснили доцільність та прибутковість проведених господарських операцій, а також надали бухгалтерські документи, які підтверджують факт отримання чистого прибутку від їх проведення.

Відповідач, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, у письмових запереченнях (т.1 а.с.27-28) та її представник в судовому засіданні проти позову заперечили з тих підстав, що надані позивачем первинні документи, зокрема видаткові накладні, не дають змоги встановити хто саме приймав товар. Також не надані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також акти прийому-передачі товару, сертифікати якості, письмові заявки, додаткові угоди до договору. З наведених підстав вважає господарські операції позивача нереальними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 17 травня по 07 червня 2012 року працівниками Луцької ОДПІ проводилася документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «Пресдеталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства та валютного законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатом якої складений акт від 14 червня 2012 року №1923/22-1/20147350 (т.1 а.с.11-57).

Відповідно до висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 241 873,00 грн, в тому числі за травень 2011 року на суму 231 225,00 грн, за вересень 2011 року на суму 6 670,00 грн, за жовтень 2011 рік на суму 3 978,00 грн (т.1 а.с.56).

Вказані висновки мотивовані тим, що підприємством у травні 2011 року віднесено до податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних товарів у ТзОВ «Металобази Комекс», яке не підтверджено податковими накладними на загальну суму 231 225,00 грн (т.1 а.с.40-43).

На підставі акту перевірки від 14 червня 2012 року №1923/22-1/20147350 Луцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004922301 від 15 червня 2012 року, яким донараховано податок на додану вартість у розмірі 241 873,00 грн за основним платежем та 2 663,00 грн за штрафними санкціями (т.1 а.с.10).

Надаючи правову оцінку вищенаведеному податковому повідомленню-рішенню, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю В«ПресдетальВ» ЛТД 27 липня 1995 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області. Підприємство з 27 липня 1995 року зареєстроване як платник податку на додану вартість. Основними видами діяльності товариства згідно КВЕД-2010 є 46.39 «Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами», 46.72 «Оптова торгівля металами та металевими рудами» (основний), 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля», 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт», 52.24 «Транспортне оброблення вантажів», 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Вказані обставини підтверджується вступною частиною акту перевірки (т.1 а.с.12-13), а також спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.179-184, т.6 а.с.101-102).

Контрагент позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс», 15 червня 2007 року зареєстроване як юридична особа. Основними видами діяльності товариства згідно КВЕД-2010 є 51.15.0 «Посередництво в торгівлі меблями, побутовими товарами, залізними та іншими металевими виробами» (основний), 51.19.0 «Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту», 51.52.2 «Оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них», 74.14.0 «Консультування з питань комерційної діяльності та управління», 74.40.0 «Рекламна діяльність», 60.24.0 «Діяльність автомобільного вантажного транспорту» (т.6 а.с.103-104).

Матеріалами справи підтверджується, що 01 лютого 2011 року у місті Луцьку між ТзОВ «Металобази Комекс» (продавець) та ТзОВ «Пресдеталь» (покупець) був укладений договорі №256. Відповідно до предмету даного договору, продавець продає, а покупець купую металопродукцію (товар), за умов, у кількості та за ціною, вказаних у додаткових угодах до договору (п.1.1). Умови поставки товару за договором: EXW - склад продавця (відповідно до «Інкотермс-2000»), якщо інше не обумовлено Сторонами в додаткових угодах (т.1 а.с.58-60).

Кожна поставка товару оформлювалася між сторонами додатковою угодою, копії яких були надані на вимогу суду (т.3 а.с.3-58).

Крім того, ТзОВ «Металобази Комекс» по кожній окремій поставці виписувало рахунки на оплату (т.5 а.с.194-246).

На виконання умов даного договору та додаткових угод між сторонами були укладені наступні первинні документи:

1) видаткові накладні, які підписані обома сторонами та скріплені печаткою Луцької філії ТзОВ «Металобаза Комекс»; предмет поставки - металеві вироби (уголки, круги, листи, труби) (т.1 а.с.63-110);

2) податкові накладні, які виписані та скріплені печаткою ТзОВ «Металобаза Комекс» (т.1 а.с.111-158).

Оплата за придбаний товар проведена у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та касовою книгою (т.5 а.с.95-149).

Якість придбаного металопрокату підтверджується відповідними сертифікатами виробника (т.6 а.с.1-38).

Керуючись принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, оцінюючи реальність вищезазначених господарських операцій суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість суд з'ясовує рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Проаналізувавши подані ТзОВ «Пресдеталь» первинні документи, суд дійшов висновку, що вказані операції мають реальний характер, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведений факт наявності податкової правосуб'єктності у позивача та його контрагента, господарської мети при придбанні товару, а під час судового розгляду був підтверджений рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Зокрема, статутна діяльність позивача та види господарської діяльності згідно КВЕД, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідають змісту та суті господарських операцій, які були проведені з ТзОВ «Металобази Комекс» - оптова закупівля металевих виробів (металопрокату) для їх подальшої реалізації кінцевим споживачам.

Позивач має в наявності основні засоби, які дозволяють зберігати та реалізовувати придбані металеві вироби, а саме:

1) адміністративне приміщення виробничої бази площею 87,9 кв.м., яке розташоване в м. Луцьку по вулиці Глушець, 61, право власності на яке підтверджується свідоцтвом про право власності від 12 лютого 2007 року серія САБ №027075 (т.1 а.с.223-224);

2) земельна ділянка площею 0,6105 га з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування виробничої бази», яка розташована у м. Луцьку по вулиці Глушець, 61, права власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №487750 від 28 травня 2010 року (т.1 а.с.225);

3) вантажний автомобіль МАЗ 9338, який належить підприємству на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС №420248 (т.3 а.с.59);

4) вантажний сідловий тягач Renault Major з напівпричіпом Pacton, який перебуває у користуванні підприємства на підставі нотаріально посвідченого договору найму від 01 квітня 2011 року (т.5 а.с.184-186).

Наявність у позивача достатніх трудових ресурсів для здійснення операції підтверджується самим податковим органом в описовій частині акту перевірки (т.1 а.с.11-57).

Оприбуткування та реалізація придбаних металевих виробів відображена та проведена у бухгалтерському обліку позивача згідно журналів-ордерів, відомостей по рахунках, реєстру прихідних документів (т.2 а.с.1-115, т.3 а.с.64 - т.4 а.с.120).

Подальша реалізація товару здійснювалася іншим контрагентам, а саме Підприємству «Волиньавтомотосервіс», ТзОВ «Загідноукраїнська Бізнес-Ліга», ТзОВ «Луцьккомунмаш», ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб'юції», ТзОВ «Вікс», ТзОВ «Лістрансбуд», ТзОВ «Агросвіт-Волинь», ТзОВ «Хадеа Стіл Компанія», ФОП ОСОБА_4, ТзДВ «Нововолинський завод залізобетонних виробів», ПП «Студія копірайтингу та паблік рілейшенз «Пр-оба», ПП «Житлобуд-1», ТзОВ «Дніпро», ТзОВ тлтд «ТЛТД ПКМ-20», ТзОВ «Гор-Агро», СГПП «Несвіч», ТзОВ «Торговий дім «Луцьккондитер», ФОП ОСОБА_5, ПП «ТА-НО трейлер Україна», ТзОВ «Продінвест», ВАТ «Гнідавський цукровий завод», ПАТ «Електротермометрія», ПП «Енерго-світ», ТзОВ «Завод «Промлит», ПрАТ «Луцькавтодор», ТзОВ «Пода-Волинь», ФОП ОСОБА_6, ДП «Водгоспсервіс», ПП «Іоланта-Волинь», ТзОВ «Тіро», ФОП ОСОБА_7, Луцьке СКАТП «Луцькспецкомунтранс», ФОП ОСОБА_8, ПП «Юлком-Сервіс», ТзОВ «Світ каменю», ТзОВ «Волинська містобудівельна компанія», ТзОВ «Пластмакс», Волинська обласна спілка споживчих товариств, ТзОВ фірма «Екс» ЛТД, ТзОВ «Житлобуд-2», ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536», ТзОВ «Гостинний двір» та іншим. Факт проведення цих господарських операцій підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, банківськими виписками, касовими книгами (т.4 а.с.121-т.5 а.с.183).

При цьому, матеріалами справи підтверджується прибутковість вказаної господарської операції, оскільки за результатом закупівлі металопрокату у ТзОВ «Металобази Комекс» та його подальшої реалізації вищеперерахованим контрагентам, позивач отримував чистий прибуток, який відображений у бухгалтерському обліку підприємства (т.6 а.с.39-108).

Суд не приймає до уваги твердження представника податкового органу, що податкові накладні були виписані та скріплені печаткою головного підприємства - ТзОВ «Металобази Комекс», а видаткові накладні скріплені печаткою Луцької філії цього підприємства, оскільки вказані обставини ніяким чином не свідчать про нереальність спірних господарських операцій. Більше того, під час судового розгляду суду були надані документи, які підтверджують право Луцької філії ТзОВ «Металобази Комекс» самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, зокрема відповідне положення про філію (т.2 а.с.183-188). Додатково суд зазначає, що ця філія зареєстрована та внесена у встановленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с.190 зворот), а згідно наказу ТзОВ «Металобази Комекс», бухгалтер філії ОСОБА_9 була відповідальною за виписку податкових накладних, про що у встановленому порядку було повідомлено Луцьку ОДПІ (т.2 а.с.188-189).

Щодо тверджень представника Луцької ОДПІ, що первинні документи були надані позивачем лише під час судового розгляду та не надавалися перевіряючим, суд зазначає наступне.

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України посадовим особам податкового органу надано достатній об'єм повноважень для встановлення всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення. При цьому, положеннями того ж таки законодавчого акту встановлено чіткий порядок дій посадових осіб податкового органу у разі ненадання платником податків необхідних документів.

Відповідно до положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з наведених вище приписів належним та допустимим доказом відмови платника податків від надання уповноваженим особам органу державної податкової служби первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів є належним чином оформлений акт.

Відповідачем не було надано суду акту про відмову позивача від надання податкових накладних, що підтверджують неправомірне формування податкового кредиту за травень 2011 року в сумі 231 225,00 грн.

Так само не було надано суду доказів відмови платника податків надати інші первинні документи, які були надані під час судового розгляду, зокрема додаткових угод, рахунків-фактур, сертифікатів якості, банківських виписок тощо.

Зазначене спростовує і доводи представника контролюючого органу, що договір між ТзОВ «Пресдеталь» та ТзОВ «Металобази Комекс» є нікчемним у зв'язку з відсутністю додаткових угод в яких визначені предмет, ціна та асортимент товару, оскільки такі документи були надані під час судового розгляду, а сумнівів в їх достовірності у суду не має, зважаючи на те, що в судове засідання були надані оригінали первинних документів прошиті в папки за кожен звітний місяць. Суд оглянув їх та вибірково долучив до матеріалів справи (т.6).

До того ж необґрунтованою є позиція Луцькою ОДПІ щодо визнання нереальними лише господарських операцій з ТзОВ «Металобази Комекс» за травень 2011 року, в той час, як слідує з матеріалів справи, позивач співпрацював з цим контрагентом з 2009 року. Планова документальна виїзна перевірка проводилася відповідачем за період з жовтня 2009 року по березень 2012 року. В такому випадку є незрозумілим, чому Луцька ОДПІ стверджує про нікчемність та нереальність господарських операцій позивача та ТзОВ «Металобази Комекс» саме за травень 2011 року, а стосовно інших періодів жодних порушень під час планової перевірки не виявлено.

Стосовно доводів представника податкового органу про відсутність актів прийому-передачі товару суд зауважує, що фіксування прийому-передачі в даному випадку відбувалося у видаткових накладних (т.1 а.с.63-110), які мають достатньо відомостей для ідентифікації товару (назва, кількість, ціна з ПДВ), а також відомостей про сторін правочину.

Суд звертає увагу, що будь-яких інших доводів стосовно нереальності спірних господарських операцій, як то наявність актів перевірок інших податкових органів, або наявність судових рішень про притягнення посадових осіб позивача, або його контрагента, до кримінальної відповідальності за фактом фіктивної діяльності, суду надано не було.

Зазначені обставини в сукупності дозволяють суду дійти висновку про реальність господарської операції з огляду на наявність у позивача та його контрагента необхідної податкової правосуб'єктності для її здійснення, зв'язку між фактом постачання товарів та господарською діяльністю платника податків, встановлення під час судового розгляду факту подальшої реалізації товару, а тому податкове повідомлення-рішення №0004922301 від 15 червня 2012 року винесене необґрунтовано та неправомірно.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, та його представник у судовому засіданні не довели суду обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення №0004922301 від 15 червня 2012 року. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкове повідомлення-рішення №0004922301 від 15 червня 2012 року на предмет відповідності частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що воно винесене не на підставі, що передбачена Конституцією та Податковим кодексом України, без повного дослідження всіх обставин реальності господарських операцій, а також необґрунтовано.

Оскільки Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0004922301 від 15 червня 2012 року, тому суд дійшов висновку, що зазначені в акті перевірки від 14 червня 2012 року №1923/22-1/20147350 висновки в частині господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Металобази Комекс» є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню. За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Зважаючи на те, що спірне рішення виносила Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області ДПС, тому в резолютивній частині суд зазначає, що скасовує рішення саме цього органу.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як слідує з матеріалів справи, позивач згідно платіжного доручення від 01 серпня 2012 року №958 сплатило судовий збір у розмірі 2 146,00 грн (т.1 а.с.2). Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, тому вказану суму необхідно стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Пресдеталь» ЛТД до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС №0004922301 від 15 червня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Пресдеталь» ЛТД (43010, м. Луцьк, вул. Глушець, 61, ідентифікаційний код юридичної особи 20147350) судовий збір у сумі у розмірі 2 146,00 грн (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 07 жовтня 2015 року.